Методический файл

29 мІНІСТЕРСТВО оХОРОН И зДОРОВ’ Я україни ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ медичний університет ЮЩЕНКО ЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 616 -071 :616.33-008.3:616.839:613.956 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО пЕРЕБІГУ та механізми формування ФУНКЦІОНАЛЬН ої ДИСПЕПСІї у підлітків 14.01.10 – педіатрія АВТОРЕФЕРАТ д исертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Одеса – 2008 Дисертаці єю є рукопис . Робота виконана у Вінницькому національно му медичному університеті ім . М . І . Пирогова МОЗ України . Науковий керівник : доктор медичних наук , професор Ка блукова Олена Кас’ янівна , Вінницький національний медичний університет ім . М .І .Пирогова МОЗ України , завідувач кафедри педіатрії № 1 Офіційні опоненти : док тор медичних наук , професор Бєлоусов Юрій Володимирович , Харківська медична академія післядипломної ос віти МО З України , завідувач кафедри педіатричної гастроентероло гії та нутриціології доктор медичних наук , професор Харченко Юрій Петрович , Одеський державний меди чний університет МОЗ України , завідувач кафедри дитячих інфекційних хво роб Захист дисертації відбудеться „ _23_” __вересня ____2008 р . о _14_годині на засіданні спе ціалізованої вченої ради Д 41.600.02 Одеського держа вного медичного університету МОЗ України (65082, м . Одеса , Валіховський пров ., 2). З дисертацією можна ознайомитись у біб ліотеці Одесько го державного медичного ун іверситету МОЗ України (650 82 , м . Одеса , Валіховський пров ., 3). Автореферат розісланий „ _19_” _серпня _2008 р . Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук , доцент Т .В . Стоєва ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми . В структурі з ахворюваності дітей та підлітків одними з найбільш розповсюджених є хвороби травної системи ( Ю .В . Белоусов , 2006 ; В .Г . Майданник , 2007 ). Частота дитячої гастроентерологічної патологі ї коливається в межах 130-180 ‰ з тенден ці є ю до збільшення цих показників ( Д .В . Печкуров и др ., 2004; Г .П . Мосієнко , 2006). При цьому , о собливу проблему складають функціональні порушення шлунково -кишкового тракту ; фактори , що зумовлюють їх розви ток вивчені недостатньо ( О .Г . Гапонова , К .О . Просол енко , 2007 ) . В останні роки спостерігається збільшен ня числа хворих з важкими і ускладненими формами хронічних захворювань травної систем и і , не виключено , що функціональні розлад и можуть бути початком хронічних захворювань гастродуоденальної та жовчовиділ ьної сис тем ( Ю .В . Б елоусов , 2007 ). Патогенез , як функціональних змін , так і хронічн ої патології травної системи , досить складний і багатокомпонентний ( Я .С . Циммерман , 2004; N . J . Talley et al . , 2006; J . Tack et al ., 2006 ; В .Г . Передери й , С .М . Тка ч , 2006). О собливе значення в ро звитку неорганічних порушень травної системи належить дисфункції вегетативної нер вової системи та гіпоталамусу , яки й з находячись в тісному зв’ язку з корою головного мозку , є регулятором усіх соматичних і вегетативних процесів в організ мі , в тому числі , і функціонування шлунково -киш кового тракту ( Е .Л . Мачерет , 2000; А .М . Вейн , 2003 ). П итання зв’ язку вегетативн ого гомеостазу з характер ом змін з боку шлунково -кишкового тракту цікавлять багат ьох науковців . Деякі дослідники відзначають на явн ість підвищеного тонусу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи при га стродуоденальній патології (І .В . Галіна та співавт ., 2005). Поряд з цим , є вказівки на підвищення тонусу симпатич ного впливу , надмірність ерготропних реакцій і деяку ригідніс ть трофотропної системи у цих хворих (Ю .В . Пошехонова и др ., 2005). На сьогоднішній день недостатньо вивчена ро ль нейроендокринної си стеми в патогенезі функціональної диспепсії у підлітків (Л .К . Пархоменко , 2007) . Практично відсутні роботи , які б висвітлюв али значення гормональної регул яції з боку гіпоталамо -гіпофізарної системи , гормонів шлунково -кишкового тракту , АР UD -системи (amines, precursor, uptake, decarboxylation) в розви тку функціональних змін травної си стеми . Вкрай мало робіт , які б базувались на точних сучасних технологіях і ме тодах обстеження хворих . Дисгормоноз , який виникає внаслідок бурхли вого розвитку гіпоталамо -гіпофізарно -гонадної системи , субклінічної функціональної недостатності гіпофізарно -тиреоїдної та інших систем , с упроводжується пору шенням кореляційних зв’ яз ків між ланками нейроендокринного гомеостазу ( В .Г . Бурлай , Н .М . Кухта , Н .В . Молочек , 2000; А .А . Баранов , Л .А . Щеплягина , 2006). Розглядаю чи функціональні розлади шлунково -кишкового т ракту як зміни , при яких порушуються корел ятивні зв’ язки між нервовою і ендокринн ими ланками регуляції , при лікуванні цих х ворих слід враховувати багатогранність цих вз аємозв’ язків і максимально індивідуалізувати пр оцес лікування , який є доволі складним зав данням . Таким чином , в исока захворюваність на фу нкціональну пат ологію шлунково -кишкового тракту , часте поєдн ання її з нейроендокринними розладами , відсут ність єдиної точки зору на роль центральн ої нервової системи , вегетативної нервової си стеми і гормонального гомеостазу та ступінь участі кожного з них в розвитк у хвороби , необхідність обґрунтування та розр обки принципів диференційованого і індивідуалізо ваного підходу до лікування визначили необхід ність проведення нашого дослідження . Зв’ язок роботи з науковими програмами та темами . Виконані д ослідження є фрагментом наукової роботи кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університ ету ім . М . І . Пирогова за темою „Клініко -епідеміологіч на характеристика і прогнозування захворювань у дітей різного віку” (№ держ авної реєстрації 0104U010186). Мета роботи : вдосконалення шляхів кор екції функціональн ої диспепсії у підлітків на основі визначен ня особливостей клінічного перебігу з урахуванням психовегетативного та нейроендокринного гомеостазу . Поставлена мета реалізована шляхом виріше ння наступних завда нь : 1. Вивчити особливості клінічного перебігу функціональн ої диспепсії у підлітків на суча сному етапі . 2. Оцінити функціональний стан вегетативної нервової сист еми у підлітків з урахуванням клінічних категорій функціональн ої диспепсії . 3. Дослідити стан п сихологічного гомеостазу у підл ітків з різними категоріями функціональн ої диспепсі ї . 4. Ви знач ити кіл ькість катехоламіндепонуючих включень в еритроци тах та р ів ень нейротрансмітер у серотоніну у підлітків зважаючи на клінічні категорі ї функціональн ої диспеп с ії . 5. Дати характерист ику гіпофізарно -гонадн ої та тиреоїдн ої с истем при функціональн ій диспепсі ї у під літків в залежності від їх клінічних категорій . 6. Обґрунтув ати п ринципи пато генетичної терапії функці ональн ої диспепсі ї у підлітків з урахуванням особли востей вегетативн ого та нейроен докринн ого гомеостаз у . Об 'єкт дос лідження . Ф ункціональн а диспепсі я у підлітків . Предмет дослідження . Клінічні о собливості функціональн ої диспепсії , показники в егетативн ої нервов ої системи , психологічного гомеостазу , катехолам іни , серотонін , аденотро пні гормони гіпофізу , гіпофізарно -гонадна та тиреоїдна системи . Методи дослідження . К лінічні з проведенням проб для характеристи ки вегетативного гомеостазу , загальноприйняті лабораторні та біохімічні обстеження , імуноферментні для визначення г ормонального гомеостазу , цитохімічн ий , спектрофотометрични й методи , інструментальн і дослід ження (фіброезофагогастродуоденоскопія з проведенням уреазн ого тест у , базальна топографічна рН -метрія , ультразвукове обстеж ення ) , психологічн е тестування та с татистичні методи . Наукова новизна отриманих результатів . На основі отриманих резул ьтатів клінічних та лаборато рно - інструментальних методів дослідже ння уточнено клінічні ос обливості перебігу функціональної диспепсі ї . Встановлено , що в усіх хворих на фу нкціональну диспепсію має місце порушення функції вегетативної нервової системи . Виявлено , що постпрандіальний дистрес -синдром у підлітків перебігає на тлі симпатикотонії , а вегетативна реактивніс ть проявляється гіпер - або симпатикотонією , в той час як у д ітей з епі гастральним больовим синдромом переважає ваготон ія . Визначено , що особ ливістю психологічного гомеостазу хворих на ф ункціональну диспепсію є посилення нейротизму , реактивної і особистісної тривожності та н аявність рис акцентуації характеру . Показа но , що ці психологіч ні характеристики найбільш виражені у підлітк ів з епігастральним больовим синдромом . Підтверджено , що у розвитку патологічних ти пів акцентуації особистості , вегетативних дисфунк цій та неорганічних уражень травної системи значну роль від іграє серотонін . Вперше в становлено , що хвор і на функціональну диспепсію ма ють напруження функціонування симп ато -адреналової системи , яке проявляється підвищеним рівнем ка техоламінде понуючих включень в ерит роцитах , проте при важких вегетати вних порушеннях спостеріга ли її виснаження . Вперше показана патогенетична р оль нейроендокринн их механізм ів розвитку функціональної диспепсії у підлітків . Виявлено , що домінуючий вплив гіпофізарно -гонадної системи у юнаків спричиняє пригні чення регулюючої ролі серотоніну , що несп риятливо відбивається на вегетативній регуляції шлунково -кишкового тракту . Показано , що у частини підлітків функціональна диспепсія пе ребігає на тлі субнормальних рівнів аденотроп них гормонів , зокрема тиреотропного . Зростаюча потреба організму підл і тків в ти реоїдних гормонах додатково сприяє розладам г іпоталамо -тиреоїдної системи і появі субкліні чного гіпотиреозу . Встановлена роль дисгормональн их порушень при функціональній диспепсії у підлітків на основі визначення кореляційних зв’ язків між показни к ами гормональн ого спектру гіпоталамо -гіпофізарно -гонадної т а тиреоїдної систем . Обґрунтовані диференційовані підходи до патогенетичної терапії функціонал ьної диспепсії у підлітків з урахуванням особливостей вегетативного і нейроендокринного г омеостазу . Пр актичне значення отриманих результатів . На підставі отриманих результатів дослідження р екоменд уємо включити в лікувально -профілактичний комплекс ведення підлітків з функціональною диспепсіє ю запропонований нами діагностичний моніторинг хворих та диференцій ований підхід до т ерапевтичних заходів . Враховуючи порушення вегетативного гомеостазу у підлітків з функціональною диспе псією рекоменд уємо визна ч ати у даної групи пацієнтів вихідн ий вег етативн ий тонус , вегетати вн у реактивні ст ь та вегетативн е забезпечення о рганізму . Перебіг функціональної диспепсії на тлі вегето -с удинної дисфункції за гіпертонічним типом , си мпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом і гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю передбачає в комплексному лікуванні використан ня селект и вних в - блокаторів . На основі встановлених психологічни х особливостей підлітків з функціональною дис пепсією обґрунтовано необхідність визначення їх психологічного стану , що дозволить на ран ніх етапах функціональної диспепсії виділити групу ризику дітей з су путніми психоло гічними змінами та поліпшити їх лікування застосуванням психокорекції . Виявлені зміни у функціонуванні гіпоталам о -гіпофізарно -гонадної та тиреоїдної систем , зміни кореляційних зв’ язків в гормональному гомеостазі підліткі в з функціональн ою ди спепсі єю дозволяють рекомендувати включення в комплексну програму терапії таких хворих засоби направлені н а діагностику та корекцію нейроендокринних ро зладів . На підставі впровадження методів погл ибленого дослідження психовегетативного та нейро ендокринного гомеостазів , а також диференцій ованого підходу до корекції виявлених змін отримали нормалізацію функціонування вегетативної нервової системи , зменшення відсотку скарг , подовження ремісії . Впровадження резу льтатів дослідження в практику . Результати дослідж ень впроваджені у практику роб оти гастроентерологічного центру міської лікарні „Центр матері та дитини” м . Вінниці , п едіатричних відділень Вінницької обласної клініч ної лікарні , Хмельницької обласної та міської дитячих лікарень , Чернівецької та Полтавсько ї міських дитячих лікарень ; використо вуються в навчальному процесі кафедри педіатр ії № 1 та № 2 Вінницького національного меди чного університету ім . М .І . Пирогова . Особистий внесок здобувача . Автор самостійно провела пат ентно -інформаційний пошук , аналіз вітч изня ної та зарубіжної наукової літератури за темою дисертації , визначила напрямок наукового дослідження , сформулювала мету і завдання р оботи , розробила методологію дослідження , обрала комплекс гормональних та інструментальних мето дів обстеження , здійснила набір тематичн их хворих та їх об’ єктивне обстеження . Безпосередньо автором виконані клінічні спостереження та лікування хворих з функціональною диспепсією , проаналізован і результати клініко -лабораторних та інструме нтальних досліджень , статистичних звітів т а медичної документації . Обґрунтовані принципи індивідуального патогенетичного лікування хворих на функціональну диспепсію . Дисертантом особисто проведено обро бку отриманих результатів , аналіз та узагальн ення , сформульовано всі положення , висновки та практ ичні рекомендації , підготовлено до друку наукові праці , доповіді . Апробація результатів дослідження . Результати дисертації представлені на X ІІ Університетській ( XXXX ІІ Вузівській ) науково -практ ичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця , 2006); X ІІІ Університетській ( XXXX ІІІ Вузівській ) науково -практичній конфере нції молодих вчених та фахівців (Вінниця , 2007); Науково -практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього” (Одеса , 2007); Науково -практичній конференції „Актуа льні питання фармакології” (Вінниця , 2007); Наук ово -практичній конференції „Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці – сім ейній медицині” (Вінниця , 2007); Міжобласній науково -практичній конференції „Діагностика та терапія поєднаних хвороб орг а нів травленн я” (Тернопіль , 2007); Всеукраїнській науково -практичній конференції „Медична наука – 2007” (Полтава , 2007). Публікації . Результати ви світлені у 20 наукових прац ях : 6 стат тях у фахових наукових виданнях ВАК України та 14 тезах доповідей у збірни ках наукових праць . Структура та обсяг дисертації . Дисертація побудована за традиційним планом і складається із вс тупу , огляду літератури , опису об’ єкту та методів дослідження , трьо х розділів власних спостережень , заключної ча стини , висновків та практичних рекомендацій , списку використаних джерел . Робот а викладена на 1 8 4 сторін ках машинопи су та ілюстрована 30 таблицями і 12 рисункам и обсягом 27 сторінок . Список використаної літер атури містить 255 джерел , з яких 157 кирилицею і 98 – латиницею , що складає 2 8 сторінок . ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи дослідження . Основну групу підлітків склали 120 осіб віком від 14 до 18 років з діагнозом функціональна диспепсія (ФД ) , які обстежені у період з 2005 по 2007 рік . Контрольн у групу склали 66 практично з дорових під літків такого ж віку . Для постановки діагнозу функціональ ної диспепсії використані Римські критерії ІІІ (2006), з гідно яких ми користувалися наступними клінічними ка тегоріями ФД вЂ“ епігастральний больовий синдр ом (ЕБС ), постпрандіальний дистрес -с индром (ПДС ) та поєднання ЕБС та ПДС . Діагноз ФД верифіковано на основі фіброезофагогастрод уоденоскопії . Негативний результат отримали у 37 підлітків ( 30,83 %) , явища еритематозн ої гастропатії відмітили у 69,17 % , що з позицій сучасної гастроентерології до зволяє віднести їх до функціональн ої диспепсії ( J . Tack , N . J . Talley et al ., 2006 ; П .Л . Ще рбаков , А .А . Звягин и др ., 2006 ; Ю .В .Белоусов , 2007 ). Для виключення суміжно ї патології проведене детальне к лінічн е та загальноприйняте лабораторне обс теження , біохімічні тести з визначенням з агального білка , білірубіну та їх фракцій , трансаміназ , б - амілази , в - ліпопротеїдів , лужної фосфатази , тимолової проби . Діагно стику інвазивності Н .ру l о r і проводили за допомогою уреазн ого т ест у ( URE - HPtest , Чехія ). До програми обстеженн я включ ені т акі інструментальні дослідженн я : електрокардіографія , реоенцефал ографія , елект роенцефалографія , ультразвукове дослідження органів шлунково -кишкового тракту (ШКТ ) (печінки , ж овчних шляхів , підшлункової залози , при необхідності – серця , нирок , жі ночих статевих органів ) апаратом Ultramark 9 ATL . Морфометричне обстеження щитоподібної залози (ЩЗ ) проводили на апа раті дугового автоматичного сканування SSD – 22 0 фірми Aloka . Базальну топографічну рН -метрію проводили за методикою В .М . Чернобрового (2002) для визначення і ндивідуальної внутрішньошлункової ацидності -лужності пацієнта . Індивідуальні біопсихологічні властивос ті особистості оцінювали за анкет ами Г . Айзенка , Ч .Д . Спілбергера в модифікації Ю .Л . Ханіна , опитувал ьниками О . Кондаша , А . Басса та А . Дарки , тестом Г . Шмішека . Оцінку стану вегетативного гомеоста зу проводили за допомогою визначення вихідног о вегетативного тонусу (ВВТ ), вегетативної реак тивності (ВР ) та вегетативного забезпечення (ВЗ ). Для цього застосовували таблиці -опитувальни ки О .А .Вейна адаптовані для дітей , кардіоінтервалографію (КІГ ) , кліно - ортостатичну пробу . З м етою оцінки симпато -адреналової си стеми та нейромедіаторного обміну ви вчали кількість катехоламінд е понуюч их включен ь (КДВ ) в еритроцитах цитохімічним методом за Г .І . М ардар (1996) та рівень с еротонін у в плазмі крові спектрофотометричним методом . Функціональний стан гіпоталамо -гіпо фізарної , гіпофізарно -гонадної , гіпофізарно -тиреої дної систем (ГТС ) оцін ювали з а визначення м аденотропних гормонів гіпофізу : пролактину (ПЛ ), соматотропного (СТГ ), лютеінізуючого (ЛГ ), фолікулостимулюючого (ФСГ ), тиретропного (ТТГ ) гормонів та периферійних гормонів гонадн ої системи : тестостерон у (Т ), прогестерон у (ПГ ) і тиреоїдної систем – вільного т ироксин у ( вТ 4 ) імуноферм ентним методом з викор истанням тест -си стем Access , які баз уються на принципі ELISA (реакції ензимозв’ язаної імуносорбції на солідній фазі ). Результати досліджень оброблені статистично з використанням стандартного пакету прикладних програм багатомірного варіаційно -статистичного аналізу „ Statistica 5 ,0 for Windows ” на персональних комп’ ютерах . Результати власних досліджень та їх обговорення . В становлено , що у підлі тків ФД зустрічалась з однаковою частотою як серед хлопців , так серед дівчат , що співпада є з педіа тричними даними ( Ю .В . Пошехонова , 2005) та відрізня єт ь ся від даних терапевтичних джерел літератури ( Т .Л . Можина , 2007; Г .Д . Фадєєнко , О .Г . Гапонова , 2007), відповідно до яких серед дорослих ФД частіше відміча ється у жінок . Серед обстежених істотно переваж а ють (41,67 %) пацієн ти з поєднання м ПДС та ЕБС . У більшо ї половини (56,67 %) ма є мі сце обтяжена спадковість за хвороб ами ШКТ , що вказує на генетично обумовлену неповноцінність вегетативної іннервації внутрішніх органів та співп а д а є з даними літератури ( В .Г . Майданник , 2002; Ю .В . Бєлоусов , 2007 ) . К лінічний перебіг ФД у підлітків залеж ить від її категорії . Так , д ля підлітків з ПДС більш характерн і слабкої інтенсивності , ниючі бо лі , на відміну від дітей з ЕБС вЂ“ інтенсивні колючі , голодні болі , після е моційного навантаження . Секре торна функція у дітей з ФД в більшості випадків н е змінена , проте гіперацид ний стан спостерігали у 29 осіб ( 24,17 % ), гіпоацидний – у 5 ( 4,16 %). І нф ік ування Н .ру lо r і встановили майже у третини хворих з ФД (переважно при ЕБС ), що виявилось анало гічним резул ьтатам інших дослідників ( R. Shah , 2007 ) . Відпов ідно до встановл ених завдань вивчений вегетативн и й гомеостаз у хворих н а ФД та діагностовані ознаки вегетативних ди сфункцій ( ВД ) в усіх 120 дітей основної групи . Згідно класифік ації ВД у дітей за В .Г . Майданни ком з і співав т . (2002) прояви вегето -вісцеральної дисфун кції (ВВД ) спостерігали у 46,67 % хворих , поєднан ня ВВД та нейроциркуляторної дисфункції (НЦД ) у 25,00 %, ВВД і вег ето -судинної дисфункції (ВСД ) у 21,67 % та ВВД і парок сизмальної вегетативної недоста тності (ПВН ) у 6,66 %. Оцінка показників КІГ у хворих на ФД свідчить , що майже у половини підлітків має місце симпатикотонія ( у 52 осіб , 43,33 %), у третини (42 дітей , 35,00 %) – ваготонія і у 26 (21,67 %) ВВТ відпо відає ейтонії . І .С .Лембрик (2006) в своїх дослідженнях також зафіксувала д омінуючий вплив симпатичної л анки ВНС у дітей з ФД . Аналіз середніх показників вегетати вного гомеостазу у хворих підліткі в з ЕБС свідчить про збільшення показника Д Х (наростання активності па расимпатичної ланки регуляції ве гетативного гомеостазу ) та зменшення Мо (гуморального ка налу регуля ції серцевого ритму ) (табл . 1). Як видно , підлітки з ПДС мали підвищення АМо (акти в ності симпатичної ланки ) та знижен ня Д Х ( ак тивності парасимпатичної ланки регуля ції вегетативного гомеоста зу ). Таблиця 1 Показники кардіоінтервалографії у підлітків з різними категоріями функціональної диспепсії (М± m ) Показ ники Підлітки з різними категоріями ФД Контрольна група ( n =66) ПДС ( n =33) ЕБС ( n =37) Поєдн ання ПДС з ЕБС ( n =50) Мо (сек .) 0,77± 0,12 0,70± 0,07 0,71± 0,12 0,73± 0,12 Д Х (сек .) 0,34± 0,11 0,41± 0,10 0,33± 0,08 0,38± 0,07 ВПР (ум .од .) 4,23± 1,75 3,90± 1,26 4,61± 1,30 3,89± 1,14 АМо (%) 28,34± 4,96* 16,56± 4,84 22,73± 5,73 18,07± 1,12 КМ (ум .од .) 1,11± 0,82 0,44± 0,24 0,75± 0,34 0,50± 0,12 ПАПР (ум .од .) 37,74± 8,94 23,80± 6,13 32,63± 7,94 25,78± 6,22 ІНклі но (ум .од .) 57,91± 18,57 32,89± 16,17 52,19 ± 18,78 35,68± 11,07 ІНорт о (ум .од .) 107,00± 40,17 42,64± 36,69 98,48± 38,08 62,49± 13,75 ІНорто /ІНкліно 1,86± 0,57 1,20± 0,59 1,91± 0,51 1,85± 0,45 Пр имітка . * – вірогідн ість різниці показників в порівнянн і з контрольною групою (р <0,05). Індивідуальна оцінка ВР за відн ошенням ІНорто /ІНкліно виявила наявність гіпе рсимпатикотонічної відповіді у 58 хворих з ФД (48,33 %), нормальної вЂ“ у 22 (18,33 %) та асимпатикотонічної вЂ“ у 55 (33,34 %). ВЗ у підлітків з ФД відповідало нормальн ому у 31 випадку (25,83 %), надмірн ому – у 51 (42,50 %), недостатньому – у 38 (31,67 %). Аналіз кореляційної залежності між показниками вегетативного гом еостазу у підлітків з ФД свідчить про порушення к ореляційних зв’ язків між гу моральним каналом регуляції , симпатичною та п арасимпатичною ланками вегетативної нервової сис теми . Характеризуючи індивідуальні біопсихоло гічні властивості особистості підлітків з ФД нами відмічено , що у більшості осіб рівень про явів за шкалою екстраверсії -інтроверсії мав амбівертов аний характер з домінуванням у них таких орієнтаційних властивостей темпераменту як к омунікабельність , широке коло знайомств , імпульсив ність , схильність до ризикованих вчинків . При вивченні рівня нейро т изму підлітк ів і , відповідно , ступеня емоційно -значущої психологічної нестійкості виявлені інші тенден ції . Відзначено , що у підлітків основної г рупи з ЕБС та при поєднанні ПДС та ЕБС рівень нейротизму вірогідно вищий , ніж у практично здорових (відповідно 1 8,59± 2,63, 18,10± 3,02 та 10,08± 2,70 балів , р < 0,05), що вказує на переважання таких поведінкових проявів як психологічна нестійкість , нестабільність , неріш учість та ві дпові дає сучасним даним ( G . R . Locke et al ., 2004; С .М . Русіна , Н .П . Коваленко , 2007 ). Ін тегральні показники рівнів тривожнос ті за опитувальником О . Кондаша , Ч .Д . Спілб ергера та Ю .Л . Ханіна ма ли тенденцію до підвищення при усіх видах тривожності (зага льної , шкільної , самооціночної , міжособистісної , ос обистісної , реактивної ), проте , з вірогідно ю різницею лише реактивної тривожності у п ідлітків з ЕБС . Найбільш вираженими і домі нуючими в структурі акцентуйованих рис особис тості у підлітків основної групи , згідно о питувальника Г . Шмішека , б ули показники акцентуації характеру за тривож ним (свідчить про невпевненість у собі та неадекватність вчинків , що здійснюються у відповідь на вплив незвичних або надзви чайних чинників ) та застрягаючим (вказує на постійне переживання хворими ситуацій , які вже пройшли , своєрідну ригідність емоційного реагування на п одії ) типами , що аналогічно резуль татам досліджень Т .К . Набухотного та співавт . (2006) , де о крім вищевказаних типів виявл ені ще ознаки педантичного типу акцентуації . На відміну , у обстежених контрольної групи переважали показники акцентуації характеру за г іпертимним , циклотимним та екзальтованим типами . Оцінка агресивності згідно опитувальника А Басса і А . Дарки показала , що індек с агресивності та його складові (фізичн а , вербальн а та опосередкован а агресії ) у обстежен их основної групи поступались таким и здо ровим підліткам (р < 0,05). Це говорить про знижену спроможність вираження негативних емоцій через фізичну силу або через форму (крик ) чи зміст (погроза ) сло весних звертань до інших осіб підлітками з ФД , при цьому ви хід негативних емоцій та почуттів дестру ктивного характеру мо же відбуватися непрямим шляхом . Інші показник и агресивності осіб основної групи (негативіз м , роздратування , почуття провини , індекс ворож ості та його складоⳠ– образливість і підозрілість ) мали тенденцію до підвищення , проте , без вір о гідної різниці (р > 0,05). Форм ування агресивності тісно пов’ язане не тільки з факторами зовнішн ього середовища , але і з станом вегетативн ої нервової системи , генетичними факторами , обмін ом серотоніну , тестос терону та їх похідних . Стан симпато -адреналової систе ми досліджували за вмістом в е ритроцитах КДВ . Ми встановили , що у хворих на ФД м ають місце різні коливання числа КДВ в еритроцитах , так у 58 осіб (48, 33 %) в порівн янні зі здоровими дітьми їх кількість підвищена , у 25 (20, 83 %) – з нижен а . Нами вивчени й середній рівень КДВ в еритроцитах в з алежності від категорії ФД . С ередній ріве нь КДВ вищий при усіх категоріях ФД в порівнянні зі здоровими дітьми з максимальним значенням у підлітків з ПДС , що доводить у них домінув ання симпатикотонії . Кількість КДВ зал ежала від важкості вег етативних розладів : при проявах вегетативних порушень до 35 балів (50 хворих ) збільшення чи сла КДВ в еритроцитах спостерігали у 29 осіб ( 58,00 %), зменшення – у 5 (10,00 %) та у 16 ( 32,00 %) кількість КДВ була аналогічна п оказни кам зд орових підлітків . У дітей з ФД (45 осіб ) з кількістю балів 36 - 45, з більшення КДВ в еритро цитах відмітили у 22 дітей (48,89 %), зме ншення – у 2 (4,44 %) та у 21 підлітка ( 46,67 %) їх кільк ість не відрізн ялась від показників здорових дітей . При вегетативни х розладах , які перевищували 45 балів , зафіксували достовірне домінування випадків зменшення КДВ в еритроцитах (у 18 з 25 дітей , 72,0 0 %). Отже , зі зростанням проявів вегетативних порушень спостерігали напруження функціонуванн я симпато -адреналової системи та поступо ве її виснаження . Середній вміст КДВ в еритроцитах залежав від ВВТ і був найвищим у підлітків з симпатикотонією (289,81 ± 28,64 ). Мінімальний сере дній рівень КДВ зафікс ували у дітей з ваготонією (249,24 ± 39,58 ). У групі дітей з ейтонією цей показник становив 257,85 ± 25,40 і практично не відрізнявся ві д такого обстежених контрольної групи (245,68 ± 25,40 ). П роведений аналіз концентрації серотоніну у підлітків . Середній вміст його в плазмі крові хворих на ФД становив 669,54± 53,61 нмоль /л , що достовірно не відрізнялося від концен трації практично здорових підлітків (741,80± 55,69 нмол ь /л , р > 0,05). В становлена вікова залежність рівня серотонін у : й ого показники у дітей з ФД були нижчими в порівнянні з і здорови ми незалежно від вікової категорії , але з вірогідн ою різницею лише у 17-річних осіб з ФД (636,49± 25,88 проти 739,88± 29,80 нмоль /л у здорових ді тей , р < 0,05). К онцентрація серо тоніну зменшувалась з віком підлі тків : у 14-15-річни х обох груп цифрові значенн я серотоніну достовірно перевищували такі у 18-річн их обстежених ( р < 0,05 ) , що співпадає з літературними даними ( М осієнко Г .П ., 2006; Лисенко Г .І . та співавт . , 2007 ). О цінк а показників серотоніну в усіх підлітків з урахуванням статі показала , що середні цифри серотоніну вищі у дівчат (691,17± 51,37 основно ї групи та 762,86± 47,02 нмоль /л контрольної ), на противагу у хлопців (647,92± 46,96 основної групи та 714,93± 54,98 нмоль /л к онтрольної ), (р > 0,05). Виявлен а особливість вмісту серотоніну у 17-18-річн их підлітків , мабуть , обумовлена формуванням та активною стим уляцією функції гіпофізарно -гонадної системи , підвищенням вмісту Т в крові юнаків , який проявляє гальмівну дію на цей моноамін . Ми простежили вірогідну зворотну сильну кореляційн у залежність між ступенем вегетат ивних розладів та рівнем серотоніну в пла змі крові ( r = – 0,77 ; р < 0,05 ) . Н аявність вегетативних розладів у хворих на ФД , вка зу є на до цільн ість характеристики концентрації серотоніну на фоні різних клінічних форм ВД . У хворих з ФД на тлі ВВД та НЦД , у яких в клінічн і й картині значне місце займа ли больовий , диспепсичний синдроми , гемодин амічні розлади кровообігу в головному мозку , відмі тил и знижені показники серотоніну . Найбільш високою виявилась концен трація серотоніну на фоні ВСД , хоча і без вірогідної різн иці . У дітей з ФД на тлі ПВН се редній рівень серотоніну залежав в ід типу пароксизмальної кризи . У пацієнтів з симпато -адреналовою кризою рівень серотоніну склав 705,20± 16,81 , при вагоінсулярній – 664,33± 21,46 нмоль /л . Ми провели оцінку вмісту серотоніну в залежн ості від клінічної категорії ФД . Найнижчі рівні моноаміну відзначили у дітей з ЕБС . П роведений аналіз вміс ту серотоніну в плазмі хворих на ФД з урахуванням типів акцентуації характ еру . На тлі гіпертимного типу виявили найвищу середню концентрацію се ротоніну , на відміну від циклотимного та застрягаючого типів , при яких зафіксовані найнижчі рівні серотоніну , (р <0,05). Наші думки збігаються з д аними автор ів (С . Белхушет , Е . Полуэктова , 2005 ; Ю .В . Пошехонова , 2005 ) в тому , що особливості клініки ФД у дітей залежать від впливу серот оніну на н ейрони м’ язових сплетень ШК Т та на вироблення пепсину і муцинів слизовою оболонкою шлунку , в результаті чого виникають порушення йо го рухової та секреторної функції , які і призводять до розвитку ФД . Приймаючи до уваги , що підлітковий вік відноситься до кр и тичних періодів дитинства , ми вваж али доцільним вивчити роль аденот ропних гормонів в патогенезі ФД у підлітків . Оці нюючи показники концентрації СТГ у підлітків з ФД , н ами не знайдено достовірної різниці між рівнями хвори х та здоров их дітей – 1,52± 0,52 та 1,55± 0,47 нг /мл від повідно . При цьому , у 106 осіб з ФД (88,33 %) концентрація СТГ була в межах н ормативних значень ; у 14 (11,67 %) – рівень гормону відповідав субнормальним значенням , порушень фізичного т а статевого розвитку у них не було . О цінені середні показники концентрації СТГ у обстежених різн ого віку та статі : у хлопців 14-17 років з ФД рівні гормону були ни жчими , ніж у практично здорових юнаків . Ра зом з тим , у 18-річних хлопців обох груп вміст СТГ був пр актично однаковим . У дівчат , тенденції до зниж ення середнього рівня СТГ не вияви ли , що , мабуть , пов’ язано з їх більш р аннім соматостатевим дозріванням . З вЂ™ ясували можливість залежності рівня СТГ від вегетативного гомеос тазу . Так , у підлітків з ФД , яка супров оджувалась симпатикотонією , концентрація СТГ вища в порівнянні з показником контрольної групи (відповідно 1,67± 0,56 проти 1,55 ± 0,47 нг /м л , р > 0,05), чого не від значили у пацієнтів з ФД на тл і ваготонії та ейтонії . Загалом , у обстежених з ФД спостерігали порушення п рямого кореляційного зв’ язку між показникам и фізичного розвитку та рівнем СТГ . Такий зв’ язок встановлювався у них пізніше , в порівнянні зі здоровими дітьми , як у хлопців так і у дівчат , але у останніх він був нестійким . Нами прос теже на пряма кореляційна залежність с ере днь ої сили між конце нтрацією СТГ і важкістю вегетативних р озладів ( r = 0,32 ; р < 0,05 ) у підлітків основної групи . У становленні соматостатевого розви тку і вегетативного гоме остазу важливе значення має ПЛ . Аналіз середні х рівнів ПЛ у підлітків в залежно сті від віку та статі п оказав , що у 14-17- річних дівча т з ФД к онцентрація ПЛ вірогідн о нижча в порівнянні з показниками здорових дітей (р < 0,05) ; у 18-річн их обох груп спостерігали вирівнювання концентрації ПЛ , в цій віковій категорії рівень ПЛ був достовірно вищим в пор івнянні з 14-15-річними дівчатами (12,55± 1,69 нг /мл та 9,19± 0,63 нг /мл відповідно , р < 0,05). Середні показники рівн я ПЛ у хворих на ФД юнаків нижч і , ніж у практично здорових відповідн их вікових груп . Цікаво , що у хлопців з ФД не спостерігали чіткої тенденції до збільшення концентр ації гормону з віком , на відміну від т аких групи контролю . Навіть навпаки , у 16-річ них юнаків з ФД ми виявили вірогідне зниження ПЛ (7,89± 0,55 нг /мл у юнаків основної групи проти 9,94± 0,64 нг /мл у здорових хлопців , р < 0,05). Вмі ст ПЛ у дітей з ФД в залежності від ї ї клінічних категорі й – ПДС , ЕБС та при поєднанні ПДС з ЕБС вЂ“ в ірогідно не від різн явся в порівнянні з показниками дітей контрольної групи . Середній рівень ЛГ у підлітків з ФД у віковому аспект і коливався в межах нормативних , ал е індивідуальні показники його широко різни лись . У 4 (3,33 %) хворих рівень ЛГ був нижче за віков і норми . У 6 підлітків (5,00 %) виявили маргінальні значення ЛГ . В ідмі ч ено , що серед хлопців з ФД у віковому аспекті показники ЛГ нестабільні (немає чіткої зал ежності їх зростання або зниження ) в порівнянні зі здоровими , що може вказувати на нейроендокринний ди сбаланс . У дівчат з ФД , незалежно від віку , середня концентрація ЛГ н е відрізнялась від значень практично здорових , що можна розц інити як сформован і ст ь фу нкції гіпофіза рно -гонадної системи . Рівень ФСГ , як у хворих на ФД так і практично здорових , коливався в широких межах , що може свідчи ти про недостатню сформованість гіпо фізарно -гонадної системи . Слід заз начити , що концентрації ФСГ у підлітків об ох груп не сягали за межі встановлен ого н ормативу , але у 12 (10,00 %) з них зафіксували субнормальні рівні . Потрібно відзначити , що у віков ому аспекті осіб обох груп спостерігали тенденцію до підвищення середніх рівн ів ФСГ і стабілізацію її у здорових підлітків після 16 років , а сер ед дітей з ФД вЂ“ у 18-річному віці . Рівень Т у хлопц ів з ФД коливався в межах 59,64 – 70,61 пг /мл . При цьому , під вищені показники Т з устрічали у 50 осіб (83,33 %) , решта мала нормат ивні значення Т . У більшості зд орових юнаків середня концент р ація Т відповідала норматив ним з наченням та у 6 з 29 (20,69 %) була підви щеною . Посилена секреція Т , на наш погляд , свідчить про дозріван ня гіпоталамо -гіпофізарно -гонадної системи та становлення підпорядк у вання викиду Т виз наченому добовому ритму з максим альною кількістю в ранкові години . С ередні показники Т були вищими в усіх вікових групах хлоп чиків з ФД з достовірною різни цею у 17- і 18-річних осіб , в по рівнянні зі здоровими . Великі межі коливання Т у юнаків з ФД виявлені Т .К . Набухотним та співавт . (20 06). Середній рівень ПГ серед дівчат з ФД зн аходився в меж ах норматив них значень , випадків підвищення або зниження концентрації ПГ не було . Середній вміст гормонів гіпофізарно -гонадної системи на фоні різних категорі й ФД мав свої особливості . Так , у хворих з ПДС спо стерігали зниження середніх показників ЛГ , ФС Г , ПГ (до 11,0 0 %) в п орівнянн і зі значеннями здорових підлітків . Показники Т були однаково підвищеними при усіх категор іях ФД , але лише у дітей з ЕБС вЂ“ з достові рною різницею (р < 0,05). К онцентрації решти гормонів (ЛГ , ФСГ , ПГ ) у підлітків при ЕБС вірогідн о не відрізнялися від показник і в практично здорових . Цікаво , що рівні тропних гормонів у пацієн тів з поєднанням ПДС та ЕБС знижен і в порівнянні з діть ми контрольно ї групи , а периферійних гормонів – п ідвищен і на 3,1 0 – 15,6 0 %. Особливе практичне значе ння має виявлення у хворих на ФД порушення морфофункціонального стану ГТС . Так , у 22,50 % підлітків основної групи зафіксовані показники ТТГ вищі за 2,00 мМО /л , що вказує на напружен ня функціонування ГТС . Схожі результати отримані Г .П . Мосієнко (2008). У 6 осіб (5,00 %) рівні ТТГ сягали верхньої межі вста новленого нормативу ( від 3,6 0 до 4,10 мМО /л ), що розцінено нами як субклінічний гіпотиреоз . П роведений аналіз пока зників ГТС в залежності від кл інічної ка тегорії ФД (табл . 2). Як видно з т абл . 2, в іро гідної різниці між показниками осі б основної групи в порівнянні з такими групи контролю не спостерігали . Проте , усі клінічні категорії ФД супроводжувалися підви щеними показниками ТТГ . Іншу закономірність м али з начення вТ 4 , вони були знижени ми порівняно з даними к онтрольної групи . П оказник и об ’ єму ЩЗ мал и різнонаправлен у векторність . Нами відмічено , що м іж показниками морфо -функціонального стану ГТС існує по рушення кореляційних зв’ язків . Таблиця 2 Середні показ ники морфофункціонального стану гіпофізарно -тиреоїдної системи у під літків основної групи в залежності від ка тегорії функціональної диспепсії (М± m ) Показ ники морфо -функціонального стану Г ТС Категорії функціональної диспепсії Контрольна група ( n =66) ПДС ( n =33) ЕБС ( n =37) Поєдн ання ( n =50) Об’ є м ЩЗ (см І ) 11,00± 1,61 14,70± 1,53 12,88± 1,65 11,49± 1,60 вТ 4 (пмоль /л ) 14,54± 1,25 15,01± 2,11 15,21± 1,53 16,72± 1,59 ТТГ (мМО /л ) 2,05± 0,50 2,18± 0,71 1,88± 0,34 1,70± 0,30 Примітка . Р ізниця показників в порівнянні з так ими групи контролю ( р > 0,05 ) . Враховуючи , що підлітковий вік є критичним періодом розвитку , диференційовані підходи до терапії мають особливе значення . П роведені дослідження дозволили нам включити до основного лікування селе ктивні в - адреноблокатори – бет аксолол (в добовій дозі 5 мг ) і бісопролол (в добовій дозі 2,5 мг ) на основі виявлення ознак ВСД за гіпертензи вним типом у хворих з ФД на тлі с импати котонії або гіперсимпатикотонії . Діагностуван ня при гормонометричному дослідженні у обстежених основної гру пи субклінічного гіпотиреозу обґрунтувало дода ван ня до терапії L -тироксин у по 2 мк г /кг один раз на добу , вранці . Таким чином , проведен і нами дослідження показу ють до даткові патогенетичні ланки у фор муванні ФД у підлітків , що диктує необхідніст ь максимально індивідуалізу ва ти підход и до кор и гуючої терапії цих хвори х з урахув анням змін вегетативного та нейроендокринного гомеостаз у . ВИСНОВКИ У дисертації на ведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – підвищення ефективності патогенети чного лікування підлітків з функціональною диспепсією на підста ві урахування комплексу клінічних , психовегетатив них , нейроендокринних особливостей . 1. Встановлено особливості клінічного п еребігу фу нкціональної д испепсії у підлітків з алеж но від її категорі ї : переважають хворі з поєднанням епігастрального больового та постпрандіального дистрес -синдрому (41, 67 %), третину становлять діти з епігастра льним больовим синдромом (3 0 ,8 3 %) та 2 7 ,5 0 % – з постпрандіальним дистрес -синдромо м . 2. Функціональна д испепсія тісно пов’ язана зі станом веге тативної нервової системи і є проявом вегетативних порушень : у 46,67 % обстежених підлітків мали місце ізольовані прояви вегето -вісцеральної дисфун кції , у 25,00 % вони поєднувались з ознак ами нейроциркуляторної , у 21,67 % – в егето -судинної дисфункції і у 6,6 6 % – пароксизм альної вегетативної недостатності . При цьому значущим є те , що у 43,33 % вихідний вегетативний тонус відповідав симпатикотонії , а вегетативна реактивність – гіперсимпатикотонії (48,33 %) з надмірним вегетатив н им забезпеченням . 3. Порушення психологічного гомеостазу у підлі тків з функціональною диспепсією х арактеризується посилення м нейротизму (на 58, 06 %), реактивної (на 44,59 %) й осо бистісної тривожності (на 35,89 %) та наявніст ю рис акцентуації осо бистості за тривожним і застр ягаючим типами , (р < 0,05). 4. Показники серотоніну в усіх підлітків з функціональною диспепсією ві дповід а ють нормативним значенн ям , але на 3,15 – 19,14 % нижч і за показники дітей контрольної групи з достовірною різниц ею у 17-річних ос іб (р < 0,05); та знаходя ться в зворотній кореляці йній залежності зі ступенем вегетативних розл адів ( r = – 0,77; р < 0,05). Перебіг функц іональної диспепсії у 48 , 33 % підлітків супроводжу ється підвище нням показників катехоламі н депонуючих включень в еритро цитах , що вказує на напруження функції симпато -а дрена лової системи , у 20 , 83 % кількість специфічних включ ень знижен а , що пов’ язано з її висна ження м . 5. Порушення функці ї гіпофізарно -гонадної системи у підлітків з функціональною диспепсією проявляється тенд енцією до зниження концентрації лютеінізу ючого ( у 8,33 % осіб ) та фолікулостимулюючого ( у 10,00 % осіб ) гормонів , порушенням кореляці ї ( r = 0,26) між ними та не стабільною секрецією вільної фракції тестостерон у у юнаків . У 11,67 % підлітків функціональна ди спепсія супроводжу ється маргінальними значеннями концентрації сомат отропіну (1,52± 0,52 нг /мл ) та пролактину (9,45± 1,81 нг /мл ) в плазмі крові . 6. У 22,50 % хворих на функціональну диспепсію має місце напруження стану гіпоталамо -тиреоїдної системи , що п роявл я ється підвищенн ям рівня тиреотропного гормону більше 2 мМО /л та розвитком субклінічного гіпотиреозу (у 5,00 % підлітків ). 7. Виявлення порушен ь показників вегетативного та нейроендокринного гомеостаз у дозволя є доповнити уявлення щодо меха нізму формування функціональної диспепсії у підлітків та обґрунтувати диференційований п ідхід до її патогенетичної корекції . ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Дітям з функціон альною диспепсією для виявлення ознак вегетат ивних дисфункцій рекоменд уєм о проведення клініко -функціона льного дослідження стану вегетативного гомеостазу (вих ідний вегетативний тонус , вегетативна реактивніст ь та вегетативне забезпеч ення ) з використанням методів ка рдіоінтерв алографії , кліно -ортостатичної проби . 2. Наявність функціональної диспепсії у підліткі в потребує проведення комплексного обстеження з визначенням типу особистості , рівня нейротизму , психотизму , тривожності , агресивності та акце нтуйованих рис особистості (опитувальники Айзенка , 1975, Ч . Д . Спілбергера та Ю . Л . Ханіна , О . Кондаша , 1973). 3. В комплекс об стеження дітей з патологічним перебігом пубер татного періоду в поєднанні з маргінальними показниками гіпоталамо -тиреоїдної системи сл ід включити в обов’ язкове дослідження оцінку гормонального фон у з визначенням гонадотропної функції гіпофіз у , п роцесів стероїдогенезу в яєчниках . 4. Медикаментозна корек ція функціональної диспепсії зал ежи ть від супутніх змін , які вияв лені при поглибленому обстеженні підлітків ос новної групи : · при вс тановлен ні у дітей з функціонал ьною диспепсією субклінічного гіпот иреозу (при перевищенні ТТГ 3 ,50 мМО /л ) н а тлі ваготонії необхідно з кори гуючою метою призначати тиреоїдні гормони – L -тироксин в дозі 2 мкг /кг /добу щоденно зранку протягом 1 місяця з ко нтролем показників (ТТГ ) 1 раз на місяць до дос ягнення його компенсаці ї (0,5 0 -2,0 0 мМО /л ) та 1 раз в 6 місяців після досягнення й ого компенсації . При к онцентрації ТТГ в межах 2,01-3,50 мМО /л – контроль ТТГ 1 ра з в 6 місяців . О бов’ я зкови м є огляд у ендокринолога . · при функціональній диспепсії на фоні вегето -судинної дисфункц ії за гіпертонічним типом на тлі г іперсимпатикотонії потрібно використовувати селектив ні в - блокатори (бетак солол 5 мг /добу , бісопролол 2,5 мг /добу ) – 1 місяць під контролем електрокардіографії та кард іоінтервалографії з поступ овим переходом на немедикамент озні види терапії . СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Ющенко Л .О . Клінічне значення серотоніну сироват ки крові дітей старшого віку з функціонал ьною диспепсією / Л .О . Ющенко // Перинатологі я і педіатрія . – 2007. – № 2. – С . 97 – 100. 2. Ю ще нко Л .О . Катехоламіндепонуюча функ ція еритроцитів у пацієнтів з функціональними диспепсіями на фоні вегетативних дисфункцій / Л .О . Ющенко // Одеський медичний журнал . – 2007. – № 4 (102). – С . 75 – 78. 3. Ющенко Л .О . Особливості функціонування гіпофізарн о -гонадної системи у підлітків , які хворіють на функціональну диспепсію / Л .О . Ющенко // Актуальні проблеми суч асної медицини . – 2007. – Т . 7, № 4 (20). – С . 168 – 171. 4. Ющенко Л .О . До питання про функціон альну шлункову диспепсію / Л .О . Ющенко // Вісник Вінниц ького націона льного медичного уніве рситету . – 2007. – Т . 11 , № 1/2. – С . 452 – 455. 5. Роль гіпофізарно-тиреоїдної системи в становл енні дитячого організму / О.К. Ка блукова, Л.О. Ющенко, Т.В. Чекотун, Н.І. Сінчук // Вісник морфології. – 2007. – Т . 13 , № 1. – С. 195 – 199. 6. Ка блукова О .К . Функціональний стан гіпофізарно -тиреоїдної системи у підлітків з функціональною диспепсією / О .К . Каб лукова , Л .О . Ющенко // Педіат рія , акушерство та гіне кологія . – 2007. – № 4. – С . 88 . 7. Особливості функціонування вегетативної нер вової системи у дітей з функціональною диспепсією / О.К. Каблукова, Л.О. Ющен ко, Г.І. Мантак, Н.І. Сінчук. // Таврически й ме дико-биологический вестник. – 2007. – Т. 10, № 2. – С. 114. 8. Ющ енко Л .О . Роль серотоніну в генезі функціональни х розладів шлунку у дітей старшого віку / Л .О . Ющенко // Сучасна педіатрія . Проблеми та перспективи : у кр . наук . -практ . конф . , 18-19 січ . 2007 р . : матеріали допов . – Х ., 2007. – С . 204 – 205. 9. Ющенко Л .О . Психосоматичний статус хвор их на функціональну д испепсію / Л .О . Ющенко // Молодь та перспективи сучасної медичної науки : І V міжнар . наук . конф . студенті в та молодих вчених , 5-6 квіт . 2007 р . : м ат ер іали допов . – Вінниця , 2007. – С . 82. 10. Особливості акцентуацій характеру, вегетатив них дисфункцій, соціальних умов проживання підлітків, що страждають на ф ункціональну шлункову диспепсію / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко, Н.І. Сінчук, Т.В. Смирно ва // Медико-соціальні проблеми дитячого віку : наук .-практ. конф . , 12 - 13 квіт. 2007 р. : матеріали допов. – Тернопіль , 2007. – С. 56 – 57. 11. Ющ енко Л .О . Особливості вихідного вегетативного тонусу у хворих на функціона льні шлункові диспепсії / Л .О . Ющенко // Вісник В інницького націона льного медичного університету . – 2006. – Т . 10, № 1 . – С . 152. 12. Ющенко Л .О . Синдро м функціональної шлункової диспепсії у дітей та підлітків / Л .О . Ющенко // ХІІ університе тська наук .-практ . конф . молодих вчених та фахівців , 18 трав . 2006 р . : матеріали допов . – Вінниця , 2006. – С . 52 – 53. 13. Ющенко Л .О . Визначення рівня катехоламі нів в еритроцитах у підлітків з функ ціональною дис пепсією в залежності від ступеня вегетативних розладів / Л .О . Ющенко // ХІІІ університетськ а наук . -практ . конф . молодих вчених та фахівців , 24 трав . 2007 р . : матеріали допов . – Вінниця , 2007. – С . 73 – 74. 14. Ющенко Л .О . Комплексне лікування функці ональної диспепсії у підлітків / Л .О . Ющенко // Вче ні майбутнього : наук .-практ . конф . молодих вчених з міжнародною участю , 15-16 жовт . 2007 р . : т ези допов . – Одеса , 2007. – С . 197. 15. Ющенко Л .О . Тактика ведення п аці єнтів з функціональною диспепсією / Л .О . Ющенко / / Biomedical and Biosocial Antropology . – 2008. – № 10. – С . 324 . 16. Yushchenko L . O . Application of Betaxololi hydrochloride in the process of therapy of the patients with functional dyspepsia associated with vegetative disturbances and hypertension / L . O . Yushchenko , G . I . Mantak // Вісник Вінницького націона льного медичного університету . – 2007. – Т . 11, № 2/2 . – С . 822 – 823 . 17. Ющенко Л.О. Вивчення стану гіпофізарн о-гонадної системи у дітей старшого віку з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // Діагностика і терапія поєднаних хвороб органів травлення : міжобласна наук . -практ . конф., 22-23 листоп. 2007 р. : матеріали допов. – Те рнопіль , 2 007. – С. 65 – 67. 18. Ющ енко Л .О . Типи темпераменту у дітей с таршого віку з функціональною диспепсією / Л .О . Ющенко // Актуальні проблеми клінічної , експериментально ї , профілактичної медицини , стоматології та фа рмації : міжнар . наук .- практ . конф . молодих вчених , 9-11 квіт . 2008 р . : матеріали допов . – Донецьк , 2008. – С . 174 – 175. 19. Ющенко Л .О . Характеристика акцентуацій особистості та рівня агресивності у підлітків з функціональною диспепсією / Л .О . Ющенко // Вісник Вінницько го націон ального медичного універси тету . – 2008. – Т . 12 , № 1. – С . 53 – 58. 20. Пси хологічні особливості дітей старшого віку та їх роль у формуванні функціональної диспепсії / О .К . Каблукова , Л .О . Ющенко , Т .В . Само й лова , Т .В . Смирнова , О .В . Котик , А .О . Поліщук , Л .П . Кушнірук // Сьомий збірник наукових робіт лікарів та вчених провідних кл інік Вінниччини присвячений 90-річному ювілею Вінницької облас ної клінічної лікарні ім . М . І . Пи рогова . – Вінниця : Кон соль , 2007. – С . 396 – 399 . АНОТАЦІЯ Ющенко Л .О . „Особливості клінічн ого перебігу та механізми формуван ня функціональн ої диспеп сії у пі длітків” . – Рукопи с . Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних на ук за спеціальністю 14.01.10 – п едіатрі я . – Одеськ ий державний медичний університет , МОЗ України , Одеса , 2008. Дисертаційна робота присвячена акту альній проблемі педіат𳿠– підвищенню ефективності лікування пі длітків з функціональною диспепсією на осно ві урахуван ня комплексу клінічних , психовегетативних , нейроендокринних ос обливостей . Ко мплексне обстеження проведено у 120 підлітків з функціональною диспепсією та 66 практично здорових дітей . Діагноз функціонально ї диспепсії верифік ували на основі ендоскопічно го дослідження . У підлітків з функціональною ди спепсією виявлені зміни вегетативного гомеостазу у вигляді домінування симпатикотонії , переважно у підлітків з постпрандіал ьним дистрес -синдромом , що б уло підтверджено збільшенням у них катехоламі ндепонуючих включень в еритроцитах . У підлітк ів з епігастральним больовим синдромом переважала вагото нія . При вивченні психологічних особливо стей відмічені достовірно вищі показники н ейротизму , особистісної та реактивної трив ожності , а також акцентуації особистості в вигляді тривожного та застрягаючого типів . По казники серотоніну у підлітків з функціона льною диспепсією знаходились в межах норми , але в порівнянні зі здоровими були зни же ні з достові р ною різницею лише у 17-річних (р <0,05) , з мінімальними значеннями у підлітків з епігастральним больовим синдром ом . При фу нкці ональній диспепсії у підлітків зафіксовані відхилення концентрац і й тропн и х гормон ів з тенденц ією до їх зниження . Ви зна ч ені субнормаль ні концентрації периферійних гормонів з нестабільною секрецією тестостерону у юнаків , а також порушення кореляційних зв’ язків м іж основними ланками ендокринної системи , сві дчать про нейроендокринні зсуви при функціона льній диспепсії . Зниженн я тиреотропного го рмону при нормальних показниках вільного тиро ксину розцінювали як напруження в роботі гіпофізарно -тиреоїдної системи . Виявлен і зміни обумовл юють необхідність проведення мак сим ально індивідуалізованої кори гуючої терапії з використанням пре паратів , що впливають на вегетативний , псих о логічний та нейроендокринний гомеостаз . Ключові слова : функціонал ьна диспепсія у підлітк і в , пси хо логічні особливості , в егетативн ий гомеостаз , ка техоламіни , серотонін , аден отропні гормони гіпофізу , гонадна та тире оїдна системи . АННОТАЦИЯ Ющенко Л .А . „Особенности клинического течения и м еханизмы ф ормирования функциональн ой диспепси и у подро стков” . – Рукопись . Диссертация на соискание учё ной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – п едиатрия . – Одесский государственный медицин ский университет М З Украины , Одесса , 2008. Диссертационная работа посвящен а актуальной проблеме педиатрии – повышению эффективности лечения подростков с функциональной диспепсией на основ ании изучения комплекса клиническ их , психовегетативных и нейроэндокринных о собенностей . Комплексное обследо вание провед ено у 120 лиц 14-18 лет с функ цио нальной диспепсией и 66 пра ктически здоровых детей аналогичного возраста и пола . Диагноз функциональной диспепсии вериф ицировали при помо щи фиброэзофагогастродуоденоскопии . Негативный результат получили у 37 подростков (30,83 %), явления эритематозной гастропати и отметили у 69,17 % , что с позиций современной гастроэнтерол огии позволило отнести их к функциональной диспепсии . Определили , что к ли ника функцио нальной диспепсии у подростков зависит от её категории : для лиц с постпрандиальным дистресс -синдромом б олее характе рн ы слаб ой и нтенси вност и н оющие бол и , тогда как при эпигастральн ом болево м синдром е – интенс ивные колю щи е , голодные боли . Изу чение вегетативного гомеостаза при помощи анк етирования по А .М . Вейну , кардиоинтервалографии (в сочетании с клинортостатической пробой ) п оказал о , что у подростков с постпрандиальным дистрес с -синдромом исходный вегетативный тонус отвечает симпатикотони и , ве гетативная реактивность – гипер с импатикотони и , а при эпигастральном болево м синдроме преоблада ет ваготония . Полученные результаты изучения вегетативного гомеостаза подтвер дили исследованием количес тва катехоламиндепонирующих включений в эритроци тах , которы е были повыш ены у подростков с постпрандиальным дистрес с -синдромом , что доказывает у них преобладани е симпатикотонии . О тмечено , что при умеренных вегетативных нарушениях число специфических вк лючений повышено , а при зн ачительных вегетативных расстр о йствах уменьшен о , что расцен ено как напряжение функциониро вания симпат ик о - адре налово й систем ы . И зучени е психологических особенностей при помощи тестиров ания показало достоверно более высокие уровни нейрот изма , личностной и реактивной тревожности , а также наличие акцентуаци й личности в виде тревожного и застревающего типов . При и сследова нии уровней серотонина у подростков с функциональной диспепсией определили , что его п оказ атели находились в пре делах норм ы , но , по сравнению со здоровыми , были сн ижены на 3,15 – 19,14 % с достоверной разницей только лишь у 17- летних (р < 0,05) . Минимальные значения моноамина зарегистрирова ны у детей с эпигастральным болевым синдр омом . У подростков основной группы зафиксированы отклонения концен траций тропных гормонов с тенденцией к их снижению . В ы явленные субнормальные концентр ации периферических гормонов с нестабильной с екрецией тестостерона у юношей , а также на рушения корреляционных связей между основными звеньями эндокринной системы , свидетельствуют о б нейроэ н докринных сдвигах при функциональной диспепсии . Сниж ение тиреотропин а при нормальных показ а телях свободного тирокс ина расценили как напряжение в работе гип офизарно -тиреоидной системы . Таким образом , проведённые нами исследован ия показывают дополнительные патогенетические зв енья в формировании функциональной диспеп сии у подростков , что требует наличия максимально индивидуа лизированных подходов к корри гирующей терапии таких больных с учётом изменений вегетативного и нейро эндокринного гомеостаз а . Ключевые слова : функциональ ная диспепсия у подростко в , психологическ ие особенности , вегетативн ый гомеостаз , катехоламины , с еротонин , аденотропные гормоны гипофиза , гонадная и тиреоидная системы . ANNOTATION Yushchenko L.O. „ Peculiarities clinical course and machinery of forming of functional dyspepsia in adolescents ” . – M anuscript. Thesis for the scientific degree of a Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.10 – Pediatrics. – Odessa State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2008. This thesis is ab out the increase of therapy effect in adolescents with functional dyspepsia in result from study the complex of clinical, vegetative and neuroendocrinological peculiarities . 120 adolescents with functional dyspepsia and 66 healthy ones are hereby investiga ted in complex. Diagnosis of functional dyspepsia is based on a self upper gut endoscopy. Investigation of the adolescents with postprandial distress syndrome has shown a vegetative disturbance in the form of sympaticotonia mainly, that was confirmed by h igher of catecholamine-binding inclusions in erythrocytes. Adolescents with epigastric pain syndrome have parasympaticotonia mainly. During the study of the psychological features, а dolescents with functional dyspepsia have demonstrated a higher level of neurotism, personal and reactional alarm, some personality accentuation in the form of anxious and stickiest types. Indices of serotonin in adolescents with functional dyspepsia were normal but still low with reliable difference in compare with control group of the 17-year old adolescents, reaching the minimal values in the adolescents having the epigastric pain syndrome. Evaluating individual indices of adenocorticotropic hormones con centration we determined fluctuation of hormones contents with a lowering trend. We also determined a subnormal level of peripheral hormones with unstable secretion of youth testosterone and impairment of correlative dependence between the main components of the endocrinological system. Results of the study show the neuroendocrinological changes with functional dyspepsia. We consi dered the lowering of thyrotropic hormone with normal indices of free thyroxin to be a malfunction of the thyroid system. The re sults of this study show the necessity of the personal correcting therapy with the use of medicines that influence on the vegetative , psychological and neuroendocrinological homeostasis . Key words: functional dyspepsia in adolescents, mental deviation, vegetative homeostasis, catecholamines, serotonin, adenocorticotropic hormones, gonad and thyroid system. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АМо – амплітуда моди НЦД вЂ“ нейроциркуляторна дисфункц ія ВВД вЂ“ вегето -вісцеральна дисфу нкці я ПАПР– показн ик адекватності ВВТ вЂ“ вихідний вегетативний тонус процесів регуляції ВД вЂ“ вегетативн і дисфункції ПВН вЂ“ пароксизмальна вегетативна ВЗ вЂ“ вегетативне забезпечення недостатність ВПР– вегетативний показник ри тму Пà – прогестер он ВР– вегетативна реактивність ПДС вЂ“ постпрандіальний дистрес - ВСД вЂ“ вегето -судинна дисфункці я синдром вТ 4 – вільний тироксин ПЛ вЂ“ пролактин ГТС вЂ“ гіпоталамо -тиреоїдна сис тема СТà – соматотропний гормон ЕБС вЂ“ епігастральний больовий синдром Т вЂ“ тестостерон ІН вЂ“ індекс напр уження ТТà – тиретр опний гормон КД – катехоламіндепонуючі включення ФД вЂ“ функціональна диспепсія ʲà – кардіоінтервалографія ФСà – фолікулостимулюючий гормон КМ вЂ“ коефіцієнт монотонності ШКТ вЂ“ шлунково -кишковий тракт Лà – лютеінізуючий гормон ЩЗ вЂ“ щитопод ібна зал оза Мо – величина моди Д Х вЂ“ варіаційний розмах Підписано до друку 26.06.2008 р . Формат 60х 90/16 Ум . друк . арк . 0,9. Обл .-вид . арк . 0,9 Тираж 100 прим . Зам . № 568 ________________________________ _____________________________ Надруковано в друкарн і ТОВ «Друкар» м . Вінниця , вул . Стахурського , 4а 8(0432)509151, 656410

Приложенные файлы


Добавить комментарий