Учебный электронный файл

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА ГОЛОВІН ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ УДК 615.9+ 546.26:622-058.243]- 085 Особл ивості клініко-функціональних порушень НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ при гострих о труєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування 14.01.15 – не рвові хвороби Автор еферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України Науковий керівник: д октор медичних наук, професор Ніколенко Віктор Юрійович , Донецький націона льний медичний університет ім. М. Горьког о МОЗ України, кафедра професійних хвороб і радіаційної медицини, профес ор кафедри Офіційні опоненти: д октор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталієвич, Київський національний університет внутрішніх справ МВ С України, кафедра судо вої медицини, начальник кафедри; д октор медичних на ук Трінус Костянтин Федорович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач відділу. Захист відбудеться 29.05. 2008 р. об _11_ годині на засідан ні спеціалізованої вченої ради Д26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шу пика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академі ї післядипломної освіти ім. П.Л. Шу пика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожиць ка, 9). Автореферат розісланий 28.04. 2008 р. Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Т.М. Ка ліщук-Слободін Актуальність тем и. Гіпоксичні ураження нервової системи у гірн иків вугільних шахт внаслідок впливу токсичних факторів виробничого с ередовища зумовлюють велику кількість постраждалих робітників у вугіл ьній промисловості (Кобець Г.П. і співавт., 1992; Мухін В.В., 2000; Брюханов А .м., 2004). Збі льшення глибини шахт до 1000 м і більше обумовило погіршення гірничо-геолог ічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростан ня кількості раптових викидів рудникового газу і вугільного пилу, вибух ів і пожеж. Ризик розвитку професійних захворювань і травмування у вугіл ьній промисловості в 5 – 10 разів вищий, ніж в інших галузях промисловості ( Мухін В.В., Передерій Г.С., 2000). По рівню виділення метану шахти України випере джають аналогічні виробництва більшості країн світу, окрім того, 40% шахт у нашій країні розробляють пласти, що небезпечні відносно раптових викид ів вугілля і газу. За останнє десятиріччя відмічається збільшення числа природних виробничих аварій, що приводять до викидів рудникового газу і масового ураження людей. Це породжує не тільки економічні, соціальні, ал е і значні медичні проблеми по наданню допомоги постраждалим (Азаров С.И ., 2003). Постраждалі внаслідок гострого отруєння рудниковим газом складают ь 35,6 % від загальної кількості всіх виробничих отруєнь (Ластков Д.О., 2000, Нікол енко В.Ю., 2001). Механіз ми дії рудникового газу характеризуються розвитком гіпоксичної гіпокс ії з різким зменшенням надходження кисню до мозку і вестибулярного анал ізатору, який дуже чутливий до кисневої недостатності. Усе це призводить до формування уражень центральної нервової системи з ознаками гіпокси чної енцефалопатії, вегетативно-судинної дистонії і вестибулопатії (Ко ндратенко П.Г. і співавт., 2001, Тринус К.Ф., 1988). Питання гіпоксичних уражень нерв ової системи при дисциркуляторних енцефалопатіях вивчаються досить пи льно (Назаренко В.Г. і співавт.,1988, Маньковська І.М. і співавт., 1993, Дубенко Е.Г., Мо розова О.Г., 1996, Волошин П.В., Тайцлин В.Й., 2005). Найбільш уразливими під час гіпок сії структурами центральної нервової системи є нейрони кори головного мозку і клітини Пуркіньє мозочка (Шевченко Ю.Л., 2000). Гіпоксія замикає хибне коло: нестача кисню п орушує енергетичний обмін і стимулює вільнорадикальне окислення, а акт ивація вільнорадикальних процесів, пошкоджуючи мембрани мітохондрій і лізосом, поглиблює енергодефіцит, що може викликати незворотні пошкодж ення і загибель клітини (Оковитый С.В., Смирнов А.В., 2001, Трахтенберг І.М., 2000) . Порушення е нергетичного обміну, і відповідно, пуринового обміну, спричиняє накопичення в організм і під час гіпоксії гіпоксантину, ксантину і сечової кислоти, які є також і нейромедіаторами (Рябов Г.А. і співавт., 2001 Chevrier C. et al., 2006). Імунологічним порушенням при ураженнях голов ного мозку під час гіпоксії присвячено окремі роботи, а питання лікуванн я гіпоксичної енцефалопатії продовжують обговорюватися (Руденко А.Е. і с півавт., 1997, Зозуля И.С., Мачерет Е.Л. і співавт., 1997, Зозуля Ю.П. і співавт., 1998, Головченко Ю.І. і співавт., 1999). Звідси значні труднощі при виборі обґрунтованої патогенетичної терапії гіпоксичних уражень нерв ової системи. Останні рекомендації щодо лікування постраждалих від отруєнь рудников им газом видавалися десятки років тому і відповідно вимагають нового по гляду на підходи до комплексної терапії постраждалих гірників. Зв ’ язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ба зовою для підготовки дисертаційної роботи була НДР: „Вивчення клінічни х особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників в угільних шахт та їх лікування” (№ держреєстрації 0105U008709, 2006-2009 рр.). Автор був спі ввиконавцем роботи і безпосередньо вивчав стан нервової системи у гірн иків вугільних шахт Донбасу, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, обстежував їх після проведеного лікування, узагальню вав, математично опрацьовував та аналізував дані, отримані у роботі. Мета дослідження: підвищ ити ефективність діагностики неврологічних порушень та комплексного л ікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом на основі анал ізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохіміч них показників у постраждалих. Завдання дослідження: 1. Проа налізувати частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991– 2004 роки у г ірників вугільних шахт Донецької області. 2. Визн ачити клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні і біохімічні змі ни при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт. 3. Розр обити новий підхід до комплексного лікування при отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт. Об’ єк т дослідження – ураження нервової системи пр и гострих отруєння х рудниковим газом у гірників вугільних шахт. Предмет дослідження - функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні показники гірників (після випадк у гострого отруєння рудниковим газом та після проведення лікування), вис новки ЛКК клініки професійних захворювань, обліково-статистичні форми по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Методи дослідження - неврологічні, фізіологічні, клініко-біохімічні, імуноло гічні, статистичні. Наукова новизна одержаних результатів . 1. Встановлено, що кі лькість випадків гострих отруєнь рудниковим газом у гірників щороку зм інюється і становить від 3 до 32 на рік. 2. Виявлено, що переважна біль шість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні і восени. 3. Встановлені основні кліні ко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохіміч ні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудников им газом. 4. Вперше доведена ефективні сть використання в комплексному лікуванні гірників з отруєннями рудни ковим газом альфа-ліпоєвої кислоти спільно з сеансами гіпербаричної ок сигенації. 5. Розроблена схема комплекс ного лікування та реабілітації під час гострих отруєнь рудниковим газо м у гірників вугільних шахт. Практи чне значення одержаних результатів. Розробле но схему комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом . Опрацьована схема сприяє зменшенню рівня інвалідізації серед постраж далих. Отримано Деклараційний патент на “Спосіб корекції вестибулярно ї дисфункції, викликаної отруєнням рудниковим газом”. - 2006. - 4 с., який впроваджено у КЛПУ „Д онецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань”, у Донецько му національному медичному університеті ім.М.Горького, у Донецькому обл асному клінічному територіальному медичному об’ єднанні, Луганській о бласній лікарні №2 (до відки про впровадження від 22.10.07 р.; 23.10.2007 р.; 12.06.2007; 26.04.2007). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі передате стаційного циклу “Професійні захворювання” на факультеті післядиплом ної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горь кого (довідка про впровадження від 22.10.07 р.). Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування досліджень, виз начено мету, задачі та сформульовано наукові положення роботи, здійснен о літературний та інформаційний пошук, збирання, аналіз, електронний обл ік, математичне опрацювання та інтерпретацію результатів дослідження. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів пуб лікацій. Апр обація результатів дисертації. Апробація про ведена на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми клінічно ї, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” (Донець к, 2005 р.), науково-практичній конференції „Підготовка сімейних лікарів та м оделі впровадження сімейної медицини в Україні” (Чернівці, 2005 р.), „Ювілейн ому VIII з’ їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю організації (1990-2005 рр.).” (Івано-Франк івськ, 2005 р.), науково-практичній конференції „Нейронауки: Теоретические и клинические аспекты” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Тер апевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрі шніх хвороб”, присвяченій пам’ яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005 р.), на XLVIII п ідсумковій науково-практичній конференції „Здобутки клінічної і експе риментальної медицини” (Тернопіль, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної ек ології Донбасу” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальн і проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006 р.), на конгресі „XI конгрес Світової Ф едерації Українських Лікарських Товариств” (Полтава, 2006 р.), на ІІІ Націона льному конгресі (ХІ з’ їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України „Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” ( Харків, 2007 р.), на 34-му міжнародному конгресі „Vertigo and dizziness” (Kyiv, 2007 р.), симпозіумі „Прис інкові розлади” (Київ, 2008 р.). Публікації. Основн і положення дисертації опубліковані у 8 наукових фахових виданнях (4 – бе з співавторів), 12 матеріалах і тезах конференцій, 1 Деклараційному патенті України. Структ ура дисертації. Дисертація складається зі вст упу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використ аних джерел і додатку. Дисертація викладена на 181 сторінці машинописного тексту, з них 4 сторінки займають 10 таблиць, 12 сторінок – 31 рисунок, 29 сторіно к – список використаних джерел, який включає 231 вітчизняне та іноземне на йменування (169 кирилицею і 62 латиницею). ОСНОВНА ЧАСТИНА Матеріал і методи дослідження. В умовах стаціонару „Обласної клінічної лікарні профес ійних захворювань” було проведене поглиблене обстеження 146 гірників. Се ред них значилося 88 гірників, що перенесли гостре отруєння рудниковим га зом, у віці від 20 до 65 років, середній вік (39,2 0,06) років (t=1,16, p>0,05 відповідно до контро лю не відрізнявся), підземний стаж від 2 до 24 років, в середньому (12,2 1,5) років (t=0,14, p>0,05 відповідно до контролю не відрізнявся). Розподіл за віком та стажем не відрізнявся від контролю ( 2 =0,125 p=0,988; 2 =2,01 p=0,732 відповідно). 58 гірників контрольної групи були від ібрані методом випадкової вибірки, рандомізовані за віком, стажем та умо вами праці. Проведено також аналіз 220 випадків гострих отруєнь рудникови м газом у вугільних шахтах Донецької області за період з 1991 року по 2004 рік. 18 х ворим було проведено курс гіпербаричної оксигенації (ГБО) із застосуван ням 600 мг альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) (Деклараційний патент України на вин ахід № 15821 МПК С07D 339/00, A61P39/06, заявка від 27.01.2006 (200600752), Опубл.Бюл. № 7). Опитування проводили згідно неврологічним анамнестичним опитувальни ком Claussen K.-F. (1982). Неврологічний огляд виконували з визначенням стану черепно-м озкових нервів, вестибулярної функції, сухожильних рефлексів, тонусу м ’ язів, патологічних рефлексів (Зозуля І.С. та інш., 1997). Дослідження функції вегетативної нервової системи здійснювали шляхом оцінки вегетативної реактивності та забезпеченості діяльності, варіаційної пульсометрії ( за ЕКГ) (Вейн А.М. та співавт., 2003). Стан вестибулярного аналізатора оцінювали за 20-бальною шкалою експрес-діагностики (Ніколенко В.Ю. і співавт., 2003). Прово дили дослідження серцево-судинної системи (артеріальний тиск, частота с ерцевих скорочень, УЗДГ). ЕЕГ записували на восьмиканальному електроенц ефалографі моделі “Nihon Konden”, а криві класифікували за системою Є.А. Жирмунсь кої (Зенков Л.Р., Ронкін М.А., 2004, Жирмунська Є.А., Лосєв В.С., 1984). Психофізіологічні дослідження виконували за допомогою пристрою для функціональної діаг ностики стану організму людини “Діагноз 2 МА” (Лях Ю.Е., 1989). Загальний аналіз крові виконували на цитологічному аналізаторі “COBAS EMIRA” ( фірми “Lo ROCHE”, Австрія) з визначенням кількості еритроцитів, гемоглобіну, к ольорового показника, кількості лейкоцитів, лімфоцитів, мононуклеарів, нейтрофілів та ШОЕ. Кількість Т-, В-лімфоцитів та їх субпопуляцій визнача ли за поверхневими антигенами лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл до С D 3+, С D 4+, С D 8+, С D 16+, С D 22+ (Бебешко В.Г. і спіавт., 1993). Імуноглобуліни у сироватці кров і визначали за модифікованою методикою G.Mancini (1965) (Polowna S., 1976). Постановку НСТ-тесту здійснювали, слідуючи загальноприйнятій методиці (Виксман М.Е., 1979). Біохім ічні аналізи (білірубін загальний, прямий білірубін, непрямий білірубін , аланінаміно - трансф ераза (АЛТ), аспартатаміно - трансфераза (АСТ), загальний білок, сечова кислота) викону вали на біохімічному аналізаторі COBAS EMIRA (фірми Lo ROCHE, Австрія), електроліти – К, Na – за допомогою полум’ яног о фотометра ПАЖ-2; мікроелементи – Ca , Mg – за допомог ою спектрофотометра С-115 М1 (Славин В.А., 1971; Хавезов И.В., 1983). Аналіз результатів дослідження побудовано на принципах доказової меди цини (Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э ., 1999). Статистичний аналіз одержаних результатів проводили методами параметричної і непараметричної статистики з використанням ліцензійної прикладної програми Statistica 5.5 ( Stat Soft Rus ). Розраховували показни ки: середні значення ( ), їх похибки – ( S ), обчислювали коефіцієнт корел яції ( r ), критерії Стью дента ( t ), Фішера (kF), Вілк оксона ( W ), Хі-квадрат ( 2 ) і Крускала-Уолліса (kKW), достовірність показник ів (р). Результати власних досліджень. Проведено аналіз розподілу частоти гострих отруєнь руд никовим газом відповідно до конкретних вугільних шахт і виявлено сім пі дприємств, де загальна частота сягнула десяти чи більше випадків інтокс икацій, а всього на ці шахти припадає (58,64±3,32) % випадків. Відповідно за місцем проживання хворих гірників виділено лише п’ ять міст Донецької област і, на які приходиться найбільша їх кількість. Динамічний аналіз по роках показав коливання від мінімальної кількост і з 3-х випадків (1,36±0,78)% у 2000 році, до максимальної вЂ“ 32 випадки (14,81±2,42)% у 2001 році. Навесні і восени значно зростає кількість постраждалих, бо, напевне, збільшується тектонічна активність земної кори і кількість опадів. Віковий розподіл постраждалих гірників хара ктеризувався тим, що переважна більшість мала передпенсійний вік (92,27±1,80)% і тільки (7,73±1,80)% входили в розряд пенсійного віку. При аналізі розподілу хвор их за фахом ми встановили, що три чверті постраждалих (80,91±2,65) % становили гір ники провідних фахів, а робітники допоміжних спеціальностей та інженер но-технічні працівники – (19,09±2,65)%. Найпоширенішим симптомом при отруєнні рудник овим газом значився головний біль, який відмічало (76,7±4,5) % хворих на відміну від контролю (10,3±4,0)% ( 2 =82,06, p<0,001). Біль локалізувався н айчастіше в ділянці потилиці (36,7±5,0)%, або лобній – (46,7±5,2) % відрізняючись від к онтролю (3,4±2,4)% і (6,9±3,3)% ( 2 =39,13, p<0,001 і 2 =19,30, p<0,001). На головокружіння і запаморочення скаржились (73,8±4,6) % хворих і (0,0±1,5)% контрол ю ( 2 =77,21, p <0,001 відповідно). Симптоми головокружіння в хвори х характеризувались похитуванням (59,1±5,2) % і (8,6±3,6)% при ( 2 =37,41, p <0,001), відчуттям непевності під час ходи (25,0±4,6) % і (3,4±2,3)% при ( 2 =11,82, p <0,001), або відчуттям кружіння (21,6±4,3) % і (1,7±1,7)% ( 2 =11,67, p <0,001), а запаморочення – легкості (17,0±4,0)% і (5,1±2,9)% при ( 2 =4,55, p <0,032), страхом закритих просторів (10,2±3,2)% і (0,0±1,5)% при ( 2 =6,32, p =0,011). Вегетативна симптоматика в хворих після отруєння рудниковим газом про являлася перш за все нудотою (73,8±4,6) % і (0,0±1,5) ( 2 =77,21, p <0,001), млістю (55,6±5,2)% і (5,1±2,9) % ( 2 =38,89, p <0,001), блюванням (20,4±4,2) % і (0,0±1,5) % ( 2 =13,53, p <0,001), серцебиттям (26,1±4,6) % і (3,4± 2,3) % ( 2 =12,68, p <0,001) відповідно до контролю. Отруєння супроводжу валось втратою свідомості (колапсом) (38,6±3,9) % і (0,0±1,5) % ( 2 =29,21, p <0,001) та пітливістю (29,5±4,8) % і (8,6±3,6) % ( 2 =9,15, p <0,0025) відповідно. Неврологічний статус в хворих характеризувався відмінністю очних щіли н в (60,2±5,2)% хворих і в (15,5±4,7) % в контролі ( 2 =28,60, p<0,001), слабк істю конвергенції – (67,0±5,0)% і (17,2±4,9) % ( 2 =34,78, p<0,001), ніста гмом (28,3±4,7)% і (1,7±1,7)% ( 2 =20,88, p<0,001), гіперемією склер (86,3±3,6)% і (0,0 ±1,5) % ( 2 =104,4, p<0,001). Симптоми орального авто матизму викликались у вигляді „хоботкового” рефлексу в (13,6±3,6) % і (3,4±2,3)% ( 2 =4,19, p<0,05), Марінеску-Радовічі (17,0±4,0)% і (8,6±3,6)% ( 2 =2,09, p=0,147) хворих і в контролі. При викликанні рефлексів з ру к було виявлено анізорефлексію в (9,0±3,0)% і (1,7±1,7)% ( 2 =3,27, p=0,07), рефлекс Вартенберга (11,3±3,3)% і (3,4±2,3)% ( 2 =2,90, p=0,088), рефлекс Якобсона-Ласка (13,6±3,6)% і (6,9±3,3)% ( 2 =1,62, p=0,202), відмічалася анізорефлексія при викликанні колі нних рефлексів у (18,8±4,1)% і (5,1±2,9)% відповідно ( 2 =5,22, p=0,022), а також – анізорефлексія при викликанні ахіллових рефлексів (20,4±4,2)% і (6,9±3,3)% ( 2 =5,02, p=0,025), особливо слід зазначити, що черевні рефле кси були знижені або відсутні в (34,8±5,0)% хворих і (0,0±1,5)% в контролі ( 2 =32,66, p<0,001). Патологічний ступневий рефлекс у вигляді рефле ксу Штрюмпеля викликався в (29,5±4,8)% і (18,9±5,1)% ( 2 =2,06, p=0,150), Б абінського – (25,0±4,6)% і (3,4±2,3)% відповідно ( 2 =11,82, p=0,0006), рефл екс Россолімо викликався досить рідко – (4,5±2,2)% і (0,0±1,5)% ( 2 =2,71, p=0,099), підвищений тонус м’ язів рук спостерігається у (5,7±2,4)% і (0,0± 1,5)% ( 2 =3,41, p=0,064), проба Барре на кінцівках була позитивною у (2,2±1,5)% і (0,0±1,5)% ( 2 =1,33, p=0,247). Стан артеріального тиску (АТ) у хворих в більшості випадків характеризув ався статистично значно вищими показниками систолічного АТ вЂ“ (139,6±0,6) мм р т. ст. і (125,3±1,8) мм рт. ст. (kS=7,53, S p=0,000017), в статистично значно більшої кількості хворих – (37,7± 5,2)% і (6,9±3,3)% ( 2 =20,33, p<0,001), підвищений систолічний АТ, частота нормального тиску статистично значуще менша значилася в (60,3± 5,2)% хворих і (93,1±3,3)% ( 2 =20,33, p<0,001), тиск не був зниженим ні в кого з хворих гірників. Більш стабільним зафіксовано рівень діастолічн ого АТ, середнє значення якого становило (86,8±1,5) мм рт. ст. і (81,8±1,0) мм рт. ст. (kS=2,77, S p=0,0069), що в (70,5±4,8)% випадків був нормальним у порівнянні з контролем (93,1±3,3)% ( 2 =10,98, p=0,0009), проте, в (29,5±4,8)% мало місце його статистично значуще під вищення (6,9±3,3)% ( 2 =10,98, p=0,0009). Середньодинамічний АТ статистично значно відрізнявся і становив (52,7±1,3) мм рт. ст. і (44,8±1,2) мм рт. ст . (kS=4,46, Sp=0,0002). Тяжкість отруєння значуще не впливала на частоту пульсу ( kKW =5,35, p =0,068; 2 =3,06, p=0,216), але частот а пульсу в середньому становила (72,82±0,52) уд. на хвилину і характеризувалась т ахікардією в (20,5±4,3)% випадків і (3,5±2,4)% в контролі ( 2 =8,55, p =0,0035) або брадикардією в (12,5±3,5)% і (1,7±1,7)% в контролі ( 2 =5,38, p =0,020) і тільки в (67,0±5,0)% хворих і (94,8±2,9)% в контролі пульс перебував у межах норми ( 2 =18,19, p <0,001) відповідно. Оцінка вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера-Даньїні у хвор их із гострим отруєнням рудниковим газом у (80,7±4,2)% і (18,9±5,1)% ( 2 =54,08, p <0,001) випадків виявила симпатикотонічну відповідь на відмі ну від контролю, в (13,6±3,6)% і (74,1±5,7)% - нормотонію ( 2 =54,49, p <0,001), а в (5,7±2,4) % і (6,9±3,3)% - парасим патикотонію ( 2 =0,93, p =0,07). Середнє значення зміни пульсу при пробі Ашне ра-Даньїні показувало його прискорення на (+0,42±0,08) ударів за хвилину на відм іну від контролю (-2,87±0,14) удари на хвилину ( kS =15,19, p <0,001). Хворих гірників було розподілено за результатами роз рахунків середнього індексу напруження на три групи - з нормальною ( 21,7 ±4,3)% , недостатньою (18,5±4,1)% та надмі рною вегетативною забезпеченістю (59,8±5,1)%. Найчастіше зустрічався організований тип ЕЕ Г ( І тип), (46,6±5,3)% і (86,2±4,5)% ( 2 =30,77, p<0,001). Другим у цьому відношенні значився дезорганізований (IV тип) біоеле ктричної активності з перевагою альфа-активності – (23,9±4,5)% і (8,6±3,6)% ( 2 =5,55, p=0,0185). Рідше зустрічався десинхронний (ІІІ тип) біое лектричної активності – (21,6±4,3)% і (3,5±2,4)% ( 2 =9,34, p=0,0022). Так ж е рідко траплявся гіперсинхронний (ІІ тип) ЕЕГ (5,7±2,4)% і (1,7±1,7)% ( 2 =1,39, p=0,238). Майже не спостерігали дезорганізований (V тип). Найбільш інформативними в хворих були проба У ємури (2,43±0,09) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,95±0,07) балів (kS=3,69, p<0,001), крокова проба Фукуди (1,22±0,09) балів, теж вірогідно відрізняючись від к онтролю – (0,95±0,07) балів (kS=2,02, p=0,044), стеження (1,10±0,10) балів, вірогідно не відрізняючи сь від контролю – (0,81±0,09) балів (kS=1,93, p=0,055) та графічна (1,12±0,05) балів, яка відрізнялас ь від контролю – (0,88±0,09) балів (kS=2,47, p=0,014) (рис.1). Рис. 1 Результати клінічних вестибулярних проб у гірників з гострим отру єнням рудниковим газом і в контролі Відчутний внесок в загальну оцінку вестибуля рної функції хворих зробили їх скарги на запаморочення, які оцінювались в (1,99±0,11) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,52±0,08) балів (kS=2,89, p<0,01). Вка зівна проба статистично значуще не відрізнялась від контролю (1,06±0,08) балів і (0,91±0,08) балів (при kS=1,23, p=0,217). Сумарна оцінка становила (8,92±0,29) балів, статистично з начуще відрізняючись від контролю – (7,02±0,13) балів (kS=5,09, p<0,001). Загалом вестибуля рну дисфункцію різного ступеня тяжкості визначали в (78,4±4,3)% хворих з гостр им отруєнням рудниковим газом. Причому легкі порушення зареєстровано в (59,1±5,2)% хворих, помірні - в (15,9 ±3,9)%, а тяжкі - в (3,4±1,9)%. На такі показники, як анамнез, проба Уємури, графічна, вказівна проби та за гальна сумарна оцінка вестибулярної функції вірогідно впливала тяжкіс ть отруєння рудниковим газом у гірників ( kKW =16,35 при p =0,0003, kKW =17,27 при p =0,0002; kKW =6,98 при p =0,030, kKW =8,13 при p =0,017, kKW =20,79 при p <0,0001). Вони мали поз итивний кореляційний зв’ язок із тяжкістю отруєння рудниковим газом у гірників ( r =+0,38, p =0,0003; r =+0,49, p <0,001; r =+0,27, p =0,012; r =+0,50, p <0,001 відповідно). У хворих швидкість перероблення інформації становила (5,64±0,11) біт/с і була с татистично значно менша від контролю – (6,18±0,08) біт/с (kS=3,65, р<0,001); відповідно була знижена швидкість зорово-моторної реакції – (0,546±0,016) с і (0,482±0,005) с (kS=3,16 при р=0,0018). Т акі зміни впливають на збільшення числа помилок з (20,6±0,3) шт в контролі, до (25,8 ±1,0) шт – у постраждалих (kS=4,05, р<0,001), і, можливо, мають вплив на зростання опору ш кіри з (42,1±1,1) кОм до (73,2±4,2) кОм (kS=5,85, р<0,001). Встановлено, що тяжкість отруєння вплива є на зорово-моторну реакцію, швидкість перероблення інформації та кільк ість помилок в роботі ( kKW =19,33 при p =0,0001, kKW =21,81 при p <0,0001; kKW =8,99 при p =0,011 відповідно) і ці показники ма ли позитивний кореляційний зв’ язок із тяжкістю отруєння рудниковим г азом у гірників ( r =+0,66, p <0,001; r =-0,62, p <0,001; r =+0,32, p =0,0025 відповідно). Результати ультразвукового доплерографічного дослідження судин голо вного мозку в хворих показують статистично значуще збільшення максима льної систолічної частоти сигналу у надблокових артеріях справа до (5,36± 0,14) кГц в порівнянні з контролем – (2,67±0,03) кГц (kS=10,69, p<0,001) і зліва (4,44±0,09) кГц і (2,74±0,03) кГц (kS=9,61, p<0,001), а також зменшення - по внутрішніх сонних артеріях справа до (2,56±0,04) кГц і (3,13±0,09) кГц (kS=3,24, p=0,0023) і зліва (2,55±0,04) кГц і (3,12±0,07) кГц (kS=3,19, p=0,0026). Таке прискорення кровооб ігу може свідчити про підвищення тонусу судин мозку і сповільнення арте ріовенозного шунта в артеріях мозку, що компенсується прискоренням кро вообігу в позамозкових артеріях. При отруєнні рудниковим газом в хворих гірників середня кількість лейк оцитів статистично значно менша (6,29±0,15)х10 9 /л в порівнянні з контролем (6,81±0,16)х10 9 /л (kS=2,26, p=0,025). В них вірогідно реєст рується збільшення відносного вмісту сегментоядерних нейтрофілів до (59,03±0,83)%, контроль - (54,62±0,78)% (kS=3,65, p=0,0003). В хворих спостерігався статистично значуще з меншений відносний і абсолютний вміст лімфоцитів (29,27±0,77)% і (1,81±0,05)х10 9 /л, в контролі (33,06±0,73)% і (2,29±0,09)х10 9 /л (kS=3,38, p=0,00092) і (kS=4,80, p<0,001). ШОЕ статистично значно більша була в групі хворих гірників (6,09±0,30) мм/год і (4,51±0,31) мм/год (kS=3,80, p=0,0002). У хворих має місце зменшення фагоцитарної активності нейтрофілів до (15,71± 0,72)% в спонтанному тесті і до (21,80±0,64)% у стимульованому пірогеналом у порівнян ні з контролем (20,93±0,63)% і (26,74±2,1)% (kS=3,61, p<0,001 і kS=2,69, p=0,0088). Індекс активації нейтрофілів без стимуляції, а також при додаванні пірогеналу, становив (0,261±0,005) і (0,42±0,02), і стат истично значуще відрізнявся від контролю – (0,323±0,012) і (0,59±0,02) відповідно (kS=3,43, p<0,001 і kS=2,67, p<0,001). Таким чином, це свідчить про те, що фагоцити мають низьку резервну активність внутрішньоклітинних ферментів і під час активації це може п риводити до недостатності фагоцитарної ланки. У хворих виявлено зменшення відносного і абсолютного вмісту Т-лімфоцит ів відповідно до розподілення поверхневих рецепторів CD3+ у хворих (58,2±1,4)% і (1,06±0,03)х 10 9 /л і в контролі (74,7±0,8)% і (1,74±0,08)х10 9 /л відповідно (kS=9,25, p<0,001 та kS=6,29, p<0,001). У хворих має місце зниження як відносної, так і абсолютної кілько сті клітин хелперної ланки CD 4+ до (30 ,3±0,6)% і (0,554±0,020)х 10 9 /л, а в контролі ( 45,5±0,8) % і (1,049 ±0,049) х 10 9 /л відповідно (kS=10,13, p<0,001 та kS=7,48, p<0,001). Во дночас встановлено значне збільшення відносної кількості супресорів: CD8+-рецепторів (27,8±0,8)% і (0,505±0,021)х 10 9 /л між хворими та контрольною групою ( 22,3±0,6)% і (0,529±0,030) х 10 9 /л (kS=3,55, p<0,001 та kS=0,47, p=0,637). С піввідношення CD4/CD8 вірогідно було меншим у групі хв орих гірників, становлячи (1,19±0,05) у порівнянні з контрольним показником ( 2,06±0,05) (kS=8,38, p<0,001). Експресія на природних кілерах CD16+ -рецепторів також бул а значно зменшена (6 ,9±0,3)% і (0,124±0,007)х 10 9 /л у порівнянні з контролем (18,4±0,6)% і (0,421±0,017) х 10 9 /л (kS=12,26, p<0,001 та kS=9,70, p<0,001). З результатів дослідження В-ланки імунної системи видно, що у хворих має місце вірогідне зменшення відносної кіль кості В-лімфоцитів при аналізі експресії CD22+ -рецепторів, як відносної їх кількості до ( 15,8±0,4)%, так і абсолютної до (0,287±0,011)х 10 9 /л у порівнянні з контролем (17,7±0,5)% та (0,417±0,021) х 10 9 /л відповідно (kS=2,07, p=0,041 і kS=3,86, p=0,00026). У хво рих із гострим отруєнням рудниковим газом вміст імуноглобулінів у сиро ватці крові класу G становив (9,67±0,23) г/л і був вірог ідно нижчим у порівнянні з контролем – ( 11,83±0,19) г/л (kS=4,66, p<0,001), що може свідчити про значне пригнічен ня В-ланки імунітету. Також відмічено вірогідне зменшення вмісту Ig А до (1,41 ±0,04) г/л у порівнянні з контролем (1,91±0,07) г/л (kS=4,18, p<0,001), що може свідчити про підвище ння напруження місцевої імунної відповіді. Концентрація Ig М становила (0,88 ±0,03) г/л у порівнянні з контролем (0,92±0,04) г/л (kS=0,64, p=0,523) і не відрізнялась у хворих та здорових гірників. У хворих виявлено антитіла до антигену головного моз ку (1,35±0,14), які в контролі не визначались. ЦІК у хворих були підвищені до (0,63±0,03) г/л на відміну від контрольної групи (0,50±0,02) г/л (kS=2,31, p=0,023). ЦІК були прямо пов’ яза ні з тяжкістю стану постраждалих гірників ( r =+0,61, p <0,001) і значна тяжкість отруєння впливала на збільшення рів ня ЦІК ( kKW =12,67, p=0,0018). Такі біо хімічні показники, як АЛТ, АСТ у хворих із гострим отруєнням рудниковим г азом не відрізнялись від контролю і становили (0,38±0,02) мкмоль/(ч*мл) і (0,36±0,02) мкмо ль/(ч*мл) відповідно до здорових (0,41±0,03) мкмоль/(ч*мл) і (0,35±0,02) мкмоль/(ч*мл) (kS=1,09 p=0,273 і kS=0,454 p=0,650). Загальний білірубін у хворих та в контролі вірогідно не відрізняв ся, (15,94±0,48) мкмоль/л у порівнянні з контролем (16,16±0,40) мкмоль/л (kS=0,329 p=0,741), а відповідно була статистично значуще зменшена кількість прямого білірубіну до (1,73± 0,13) мкмоль/л - в контролі (2,29±0,2) мкмоль/л (kS=2,90 p=0,0042), у хворих не суттєво була збільше на кількість непрямого білірубіну - (14,21±0,47) мкмоль/л і (13,87±0,42) мкмоль/л в контро лі (kS=0,524 p=0,600). Уміст сечової кислоти був статистично значно вищий (0,356±0,013 ммоль/л) і (0,253±0,012) ммоль/л (kS=3,87, p=0,00024), активність ксантиноксидази була статистично значн о вища (2,38±0,08) мкмоль/л і (1,70±0,15) мкмоль/л (kS=2,89, p=0,0051) і ПОЛ теж було значно вище (6,72±0,19) од/м л і (3,40±0,16) од/мл (kS=8,67, p<0,001). У хворих встановлено статистично значуще зменшення концентрації натрі ю у крові до (130,1±1,1) · 10 -3 г/л у порівнянні з к онтролем (145,2±0,7) · 10 -3 г/л (kS=11,58, р=0,00065) і вміст калі ю також статистично значуще знизився і становив (4,18±0,07) · 10 -3 г/л і (4,40±0,06) · 10 -3 г/л (kS=2,38, р<0,05), одночасно відмічається статистично незначне збільшення кілько сті кальцію і магнію до (2,84±0,15) · 10 -3 і (1,05±0,04) · 10 -3 г/л у порівнянні з контролем (2,65±0,22) · 10 -3 і (0,93±0,06) · 10 -3 г/л (kS=0,71, p>0,05 і kS=1,66, p>0,05 відповідно (рис. 2). Рис.2. Вміст електролітів і мікроелементів у крові постраждали х гірників із гострим отруєнням рудниковим газом і в контролі При проведенні кореляційного аналізу тяжкіст ь отруєння була тісно пов’ язана з концентрацією натрію (r=0,80), вегетативні проби, Ашнера та ортостатична, були щільно пов’ язані з умістом кальцію (r=-0,44 і r=0,57) відповідно. Виразність вестибулярних порушень була прямо пов’ я зана з концентрацією натрію, калію, магнію (r=0,56-0,80). Вміст натрію, калію були щ ільно пов’ язані зі швидкістю зорово-моторної реакції (r=0,51-0,67). Показники Т- клітинного імунітету та деякі ланки В-системи були пов’ язані з клінічн ім діагнозом та важкістю вестибулярних порушень при слабкому і помірно му ступені кореляції (r=0,15-0,31). Вік та стаж хворих не були пов’ язані з імунним и показниками і мали слабкий ступінь кореляції (r=0,05-0,22). Усі ці зміни відігра ють важливу патогенетичну роль у розвитку не тільки компенсаторних про цесів, але й у формуванні залишкових явищ гострого отруєння. У період першої доби перебування хворого в клініці здійснюється його об стеження вузькими спеціалістами і призначається необхідна кількість с еансів ГБО з альфа-ліпоєвою кислотою у дозі 600 мг внутрішньовенно за годин у до сеансу та комплекс реабілітаційних заходів. Після курсу ГБО з АЛК в хворих гірників з гострим отруєнням рудниковим г азом вірогідно зменшилось число скарг на головний біль з (88,8±7,4)% до (27,7±10,5)% ( 2 =13,83, p=0,0002), запаморочення з (77,7±9,8)% до (22,2±9,8)% ( 2 =11,11, p=0,0009), слабкість з (94,4±5,4)% до (27,7±10,5)% (kS=5,64, p<0,001, 2 =16,83, p<0,001), млість з (55,6±11,7)% до (22,2±9,8)% ( 2 =4,21, p=0,040), нудоту з (44,4±11,7)% до (5,6±5,4)% ( 2 =7,26, p=0,0071), б езсоння з (44,4±11,7)% до (11,1±7,4)% ( 2 =4,98, p=0,025), забудькуватість з (61,1±11,5)% до (22,2±9,8)% ( 2 =5,60, p=0,018), зниження життєвої актив ності з (55,6±11,7)% до (13,3±8,7)% ( 2 =8,00, p=0,0047) хворих. Результати оцінки вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера ха рактеризувались вірогідним зменшенням симпатикотонічних відповідей з (83,3±8,7)% до (38,9±11,5)% ( 2 =7,48, p=0,0062) та збільшенням нормотон ічних реакцій з (11,1±7,4) % до (50,0±11,8)% ( 2 =6,41, p=0,011) на фоні нез начного збільшення парасимпатикотонічних реакцій з (5,6±5,4) % до (11,1±7,4)%, хоча ві рогідних змін в цій групі не відбулося ( 2 =0,36, p=0,546). Результати ортостатичної проби після лікування ГБО з АЛК свідчили про т енденцію до нормалізації збиткової вегетативної забезпеченості діяль ності. Так, частота симпатикотонічних відповідей зменшилась з (66,7±11,1)% до (27,8± 10,5)% ( 2 =5,46, p=0,019) і дещо збільшилась кільк ість нормальних відповідей у цій пробі з (27,8±10,5)% до (55,6±11,7)%, ( 2 =2,86, p=0,091), а парасимпатикотонічних – майже не змінилась (11,1 ±7,4) і (16,7±8,8) ( 2 =0,23, p=0,629). У вестибулярних пробах відмічалось покращання загальної оцінки після лікування курсом ГБО з АЛК з (9,55±0,61) балів до (7,27±0,36) балів (kS=2,98, p=0,0088, kW=2,50, p=0,012 відповідн о). Значний вклад в загальну оцінку вестибулярних порушень у хворих гірн иків з гострим отруєнням вуглецю вносили скарги на запаморочення (2,27 ± 0,21) балів, які після ліку вання відчутно зменшились до (1,66 ± 0,16) балів (kS=2,37, p=0,029, kW =1,96, p=0,050 відповідно), стали коротшими і рідше супроводжувалис ь головним болем. Також значно зменшилась кількість помилок під час вико нання завдання з (25,6±0,9) до (20,8±0,5) штук ( kW =1,938, p=0,052) і покращала вегетативна регуляція діяльності, про щ о свідчило зменшення й стабілізація опору шкіри хворих з (79,8±5,2) Ом до (46,1±1,5) Ом ( kW =2,63, p=0,0084). Таким чином, при лікуванні постраждалих внаслідок гострого отруєння ру дниковим газом сеанси ГБО з АЛК мають більшу ефективність за результата ми клінічних і вегетативних показників, вестибулярних клінічних проб, т ому можна рекомендувати такий комплексний метод лікування до широкого застосування у лікуванні хворих після отруєння рудниковим газом. ВИСНОВКИ 1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове в ирішення наукового завдання з оптимізації діагностики та лікувальної тактики при ураженні нервової системи у гірників при гіпоксичній гіпок сії внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, що дозволяє розробит и новий підхід до комплексного лікування цих хворих на підставі встанов лення нових клініко-функціональних та імунобіологічних аспектів. 2. Гострі отруєння рудников им газом у вугільних шахтах мають частоту від 3 до 32 випадків на рік, і сезон ні коливання з перевагою навесні, восени та концентруються на семи шахта х у п’ яти містах області, а постраждалі гірники відносяться до працезда тного та висококваліфікованого контингенту. 3. Відмічається підвищення реактивності вегетативної нервової системи у пробі Ашнера до ( 80,7±4,2)% і забезпечення діяльн ості відповідно до індексу напруження до (59,8 ±5,1)% у напрямку переваги симпатикотонічних реакц ій при гострих отруєннях рудниковим газом. 4. О дними із найбільш частих симптомів у гірників з гострими отруєннями рудниковим газом є головокружіння та запаморочення, які проявляються від хиленнями у клінічних вестибулярних тестах, і вестибулярні порушення виявляються у (78,4±4,3) % хворих. 5. У гірників з гострими отруєння ми рудниковим газом виявлено Т-клітинний імунодефіцит зі зн иженням співвідношення хелпери/супресори, переважно за рахунок зменше ння кількості Т-хелперів, та розвитком системних аутоімунних процесів г уморального типу у вигляді підвищення титрів аутоантитіл до антигенів із дезиксорибонуклеїнової кислоти та головного мозку, підвищення цирк улюючих імунних комплексів. 6. Гостра гіпоксія внаслідок отруєння рудниковим газом у гірників характеризується порушенням ліпі дного обміну зі збільшенням продуктів перекисного окислення ліпідів, щ о свідчить про необхідність використання антиоксидантів. 7. Ефективність комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації та антиоксиданту - альф а-ліпоєвої кислоти у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом за вег етативно-вестибулярними і психофізіологічними показниками виявилася значно кращою від прийнятого лікування. Пра ктичні рекомендації 1. В хвори х гірників із гострим отруєнням рудниковим газом для виявлення ураженн я нервової системи потрібне дослідження функціонального стану вегетат ивної нервової системи та вестибулярного аналізатора з метою проведен ня розроблених лікувально-профілактичних заходів та контролю їх ефект ивності. 2. Для лікування порушень нервової системи в гірників з гострим отруєння м рудниковим газом рекомендується використовувати комплексне лікуван ня, що включає гіпербаричну оксигенацію до 10 сеансів при 2 ата та препарат и з антиоксидантною дією, переважно, альфа-ліпоєву кислоту. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТ АЦІЇ 1. Головін Ю.О. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах // Вестник гигиены и эпидем иологии. – 2005. – Т.9, №1. – С. 34-37. 2. Головін Ю.О. Особливості мед ичної допомоги при виробничих отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2005. – Т.6, №4. – С. 61-63. 3. Головін Ю.О. Особливості пор ушень імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом // Вестник гиг иены и эпидемиологии. – 2006. – Т.10, №1. – С.99-102. 4. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю. Ве гетативно-вестибулярні порушення у гірників при отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2006. – Т.7, №1. – С. 73-75. (Автором п роведене неврологічне обстеження хворих з отруєнням рудниковим газом та зроблено статистичний аналіз уражень нервової системи, сформульовані ціль, завдання д ослідження, висновки статті). 5. Головін Ю.О., Нікол енко В.Ю. Лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом // Одес ький медичний журнал. – 2007. – №1. – С.74-76. (Автором п роведене лікування хворих з отруєнням рудниковим газом ГБО і альфа-ліпо євою кислотою, проведено неврологічне обстеження та зроблено статисти чний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті). 6. Головін Ю.О. Гіперб арична оксигінація і альфа-ліпоєва кислота у лікуванні гірників при отр уєнні рудниковим газом // Питання експериментальної та клінічної медици ни: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2006. – Вип. 10, Т.2. – С.114-118. 7. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Т ищенко А.В. Динаміка гострих отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – До нецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.1. - С.190-194. (Автором п роведена оцінка динаміки гострих отруєнь рудниковим газом, а також стат истичний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, написані вис новки статті). 8. Ніколенко В.Ю., Гол овін Ю.О. Новосельська В.В., Тищенко А.В. Неврологічний дефіцит при вторинн ій артеріальній гіпертензії у гірників із гіпоксичною або гемічною гіп оксією // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник стате й. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.2. - С.59-64. (Автором п роведене неврологічне обстеження та статистичний аналіз у хворих гірн иків із вторинною артеріальною гіпертензією при отруєннях рудниковим газом і, відповідно, гіпоксичною гіпоксією, сформульовані ціль, завдання дослідження, висн овки статті). 9. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Ластков Д.О., Яременко О.Л. Етапи медичної допомоги при отруєнн ях рудниковим газом і монооксидом вуглецю у вугільних шахтах // Актуальн і проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Дон басу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С. 212-217. (Автор ом розроблені етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті). 10. Головін Ю.О. Клінік о-функціональні порушення при гострих отруєннях гірників вугільних ша хт і артеріальна гіпертензія // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т .10, №1, прил. – С.76-79. 11. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю., Т ищенко Г.В., Ніколенко О.Ю. Т-ланка імунітету в гірників при отруєннях рудн иковим газом // XI конгр ес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: Тези доповіде й, 28-30 серпня 2006 року, м.Полтава. – Київ: КПП”Друкар”, 2006. – С. 381. (Автором о бстежена Т-ланка імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом і с формульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 12. Николенко В.Ю., Гол овин Ю.А. Признаки поражения центральной нервной системы и вестибулярны х нарушений у горняков при отравлениях рудничным газом и их лечение // Меж дународн ы й неврологический журнал. – 2005. – №3. – С.100. (Автором в иявлені ознаки ураження центральної нервової системи у гірників при от руєннях рудниковим газом і запропоновані нові підходи до лікування, сфо рмульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 13. Ніколенко В.Ю., Кам ков В.П., Новосельська В.В., Головін Ю.О. Кооперація спеціалістів при реабіл ітації гірників із шахтними отруєннями // Архив клинической и эксперимен тальной медицины. – 2003. – Т.12, №2. Додаток. – С. 90. (Автором р озроблені особливості медичної допомоги вузькими спеціалістами при от руєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, ви сновки публікації). 14. Головін Ю.О., Тищен ко А.В. Епідеміологія отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Актуа льні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини т а стоматології: Матеріали всеукр.наук.-практ.конф. – Донецьк, 2005. – С. 116-117. (Автором п роаналізовані епідеміологічні особливості при отруєннях рудниковим г азом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 15. Ніколенко В.Ю., Гол овін Ю.О., Ладарія О.Г., Новосельска В.В., Яременко О.Л. Принципи надання лікар ями первинної допомоги при отруєннях рудниковим або чадним газом на вир обництві // Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні: Матеріали всеукр.наук.-практ.конф., 13-14 квітня 2005 р., м. Черн івці. – Чернівці: Медуніверситет, 2005. – С. 157-158. (Автором р озроблені принципи первинної медичної допомоги при отруєннях рудников им газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікаці ї). 16. Головін Ю.О., Нікол енко В.Ю., Гладчук Є.О. Організація медичної допомоги гірникам вугільних ш ахт при отруєннях рудниковим газом / Ювілейний VIII з’ їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю організації (1990-2005 рр.): Тези доповідей, 21-22 квітня 2005 року, м.Івано-Франківськ // Українські ме дичні вісті. – 2005. – Т.6, Ч.1-2 (64-65). – С.370. (Автором р озроблені основи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сф ормульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 17. Николенко В.Ю., Гол овин Ю.А., Ладария Е.Г., Тищенко А.В. Неврологические аспекты поражения ЦНС п ри отравлениях рудничным газом // Нейронауки: Теоретиче ские и клинические аспекты. – 2005. – Т.1, №1. Додаток. – С.85. (Автором в иявлені особливості неврологічних порушень при отруєннях рудниковим г азом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 18. Николенко В.Ю., Головін Ю.А., Я ременко О.Л. Вторинна артеріальна гіпертензія при шахтних отруєннях // Те рапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутр ішніх хвороб : Матеріали науко во-практичної конференції , пр исвяченої пам’ яті академіка Л.Т.Малої, 21-22 квітня 2005 р. , м.Харків. – Харків, 2005. – С.160. (Автором п роаналізовані особливості артеріальної гіпертензії при отруєннях руд никовим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публ ікації). 19. Ніколенко В.Ю., Гол овін Ю.О., Тищенко А.В. Функціональні порушення при вторинній артеріальні й гіпертензії у гірників після отруєння в шахті // Здобутки клінічної і ек спериментальної медицини: Матеріали XLVIII підсумкової наук.-практ.конф., 3 червня 2005 р., м.Тернопіль – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 53-55. (Автором в иявлені основні функціональні порушення при отруєннях рудниковим газо м і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації). 20. Ніколенко В.Ю., Гол овін Ю.О. Лікування вегетативно-вестибулярних порушень у гірників при от руєнні рудниковим газом // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, Вип.1(50), додаток. – С.95-96. (Автором р озроблене лікування вегетативно-вестибулярних при отруєннях рудников им газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікаці ї). 21. Деклараційний па тент України № 15821 МПК G07D339/00, A61P39/06 Спосіб корекції вестибулярної дисфункції, ви кликаної отруєнням рудниковим газом / Автори: Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Л астков Д.О., Ніколенко О.Ю., Тищенко Г.В., Яременко О.Л. / Пріоритет 17.07.2006 р. - Опубл. Б юл.№ 7. (Автором р озроблений спосіб корекції вестибулярної дисфункції, викликаної отрує нням рудниковим газом, сформульовані ціль, завдання дослідження, виснов ки деклараційного патенту). АНОТАЦІЯ Головін Ю.О. Особливості клініко-функціональ них порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за сп еціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Національна медична академія післ ядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008 р. Дисертація присвячена розробці комплексного лікування гірників з отру єнням рудниковим газом методом гіпербаричної оксигенації. Встановлено особливості динаміки отруєнь, а також вегетативно-вестибулярних, кліні ко-імунологічних та біохімічних порушень при ураженні нервової систем и у гірників внаслідок отруєння рудниковим газом. Доведена ефективніст ь комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації і альфа-л іпоєвої кислоти. Ключові слова: нервова система, отруєння рудниковим газом, гірники, гіпе рбарична оксигенація, лікування. ANNOTATION Golovin Y.A. The Peculiarities of clinicofunctional violations of nervous system during acute intoxication with pit gas in miners and their treatment. – Manuscript. The dissertation for receipt scientific degree of Candidate of Medical Science in specialty 14.01.15 – nervous diseases. – National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.Shypuk, Ministry of P ublic Health of Ukraine, Kyiv, 200 8 . The dissertation is devoted to development of complex treatment of miners with intoxication with pit gas with the help of hyperbaric oxygenation technique. The peculiarities of dynamics of intoxication and vegetovestibu lar, clinicoimmunologic and biochemical violations during affection of the nervous system in miners as consequence of intoxication with pit gas have been determined. Efficiency of complex therapy including hyperbaric oxygenation and alpha-lipoic acid has been proved. Key words: nervous system, intoxication with pit gas, miners, hyperbaric oxygenation, treatment. АННОТАЦИЯ Головин Ю.А. Особенности клинико-функциональных наруш ений нервной системы при острых отравлениях рудничным газом у горнораб очих и их лечение. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Национальная медицинская акаде мия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 200 8 г. В диссертации изучены клинические, функциональные и иммунные, биохимич еские особенности формирования неврологических проявлений поражения центральной нервной системы у горнорабочих, которые перенесли острое о травление рудничным газом, и их лечение. Углубленно обследовано 146 горнорабочих, среди которых было 88 горнорабочи х, перенесших острое отравление рудничным газом и 58 горнорабочих контро льной группы, отобранных методом случайной выборки, рандомизированных по возрасту, стажу, условиям труда. Проведен также анализ 220 случаев остры х отравлений рудничным газом в угольных шахтах Донецкой области за пери од с 1991 года по 2004 год. 18 больным был проведен курс гипербарической оксигена ции с использованием в комплексе альфа-липоевой кислоты. Установлено 7 шахт с наибольшей частотой острых отравлений рудничным га зом и только пять городов Донецкой области. Динамический анализ по годам показал колебания от минимального количества из 3-х случаев (1,36±0,78)% в 2000 году до максимального количества из 32 случаев (14,81±2,42)% в 2001 году. Наиболее часто отр авления происходят весной и осенью. Головная боль была наиболее частым симптомом при отравлении рудничным газом в (76,7±4,5)%, на головокружение жаловались (73,8±4,6) % больных, а также часто вст речались вегетативные нарушения. У больных отмечалось повышение систо лического артериального давления. Частота пульса была прямо связана с т яжестью отравления горнорабочих рудничным газом (r=0,50, p=0,0019). В пробе Ашнера-Д аньини в (80,7±4,2)% случаев отмечался симпатикотонический ответ. На ЭЭГ наиболее часто отмечался организованный тип кривой (46,6±5,3)%. Всего ве стибулярную дисфункцию отмечали у (78,4±4,3)% больных. Наиболее информативным и вестибулярными пробами были – Уемуры, шаговая Фукуды, слежения и проб а письма. У больных также снижена скорость переработки информации до (5,64± 0,11) бит/с. Ускоренное кровообращение в надблоковых артериях свидетельств ует о повышении артериального тонуса и замедлением артериовенозного ш унта. В иммунном статусе больных отмечалось значительное уменьшение абсолют ного и относительного содержания лимфоцитов, снижение активности нейт рофилов. Кроме этого, отмечено уменьшение содержания Т-лимфоцитов по ана лизу экспрессии рецепторов CD3+, содержания хелперов – CD4+, а также В-лимоцит ов – CD22+. Содержание иммуноглобулинов классов Ig G и Ig А значительно снижено. У больных выявлялась аутосенсибилизация к антигену головного мозга, по вышение количества циркулирующих иммунных комплексов. Содержание моче вой кислоты и активность ксантиноксидазы у больных были повышены. Стати стически значимо снижено содержание натрия и калия. Гипербарическую оксигенацию проводили больным на протяжении часа сеан са изопрессии при давлении 2 ата – всего 10 сеансов. За час до сеанса внутри венно вводили 600 мг альфа-липоевой кислоты. После лечения уменьшилось чис ло жалоб на головную боль, головокружение, слабость, тошноту, бессонницу, забывчивость, повысилась жизненная активность больных. Значительно ум еньшилось количество симпатикотонических ответов в пробе Ашнера, орто статической. Улучшилась общая оценка вестибулярной функции. Таким обра зом, предложенное комплексное лечение больных с острыми отравлениями р удничным газом эффективно по клиническим показателям, вестибулярным и вегетативным пробам, и может быть рекомендовано для более широкого прим енения. Ключевые слова: нервная система, отравление рудничным газом, горнорабоч ие, гипербарическая оксигенация, лечение .

Приложенные файлы


Добавить комментарий