Образовательный электронный материал

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДО РОВ’ Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. Богомольця ШЕКЕР А ОКСАНА ОЛЕГІВНА УДК 616.314.17-008.1+616. 311.2-002]-07-084-08:618.3 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ, ПРОФІЛ АКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ВАГІТНИХ ІЗ АКУШЕРСЬКОЮ ПА ТОЛОГІЄЮ 14.01.22 – стоматологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук К иїв – 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Національному медичному університеті імені О.О. Богом ольця МОЗ України Науковий керівник доктор медичних наук, проф есор Борисенко Анатолій Васильович , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра терапе втичної стоматології, завідувач Офіційні опоненти: доктор медичних наук, доцент Савичук Олександр Васильович , кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактик и стоматологічних захворювань Національного медичного університету і мені О. О. Богомол ьця, професор кандидат медичних наук, доцент Завєрна Алла Михайлівна , кафедра стоматолог ії Національної медичної академії післяд ипломної освіти ім. П. Л. Шупика, доцент Захист відбудеться 4 грудн я 2008 р. о 13:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Киї в, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоо логічна, 1, стоматологічний корпус. Автореферат розісланий 3 листопада 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент О. І. Остап ко ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Дані багатьо х досліджень свідчать про те, що під час вагітності зростає розповсюджен ість та змінюється структура стоматологічних захворювань. Зокрема, збі льшується поширеність та інтенсивність карієсу, виникають різні форми гінгівіту та пародонтит або загострюється їх перебіг [Л. Г. С андига, 2000; Г. М. Гаврилів, 2003 ]. Таке погіршення стоматологічного статусу вагітних визнача є високу соціальну та медичну актуальність питань своєчасної діагност ики у них стоматологічних захворювань, їх профілактики та лікування. Незважаючи на численні дослідження, і дотепер не повністю розкриті меха нізми розвитку стоматологічних захворювань у вагітних. Внаслідок цьог о, профілактика стоматологічних захворювань недостатньо патогенетичн о обґрунтована і є недостатньо ефективною. Одні дослідники вважають, що зміни у пародонті виникають у результаті гормональних змін та порушень в період вагітності, а інші – внаслідок недостатньої гігієни порожнини рота. Захворювання пародонта супроводжуються різноманітними біохіміч ними та імунологічними порушеннями (порушеннями обміну ліпідів, білків, вуглеводів та мінеральних речовин, загального та місцевого імунітету, н едостатності ряду вітамінів тощо) [С. П. Ярова, Т. С. Осипенкова, 2000; М. Ф. Даниле вський, А. В. Борисенко, 2001; Л. Д. Вейсгейм, Е. В. Люмкис, 2004; І. А. Горбачов а, 2004]. Рецептори естрогенів виявлені безпосередньо у тканинах пародонта, що вказує на можливість трофічного впливу статевих стероїдів на пародо нт [В. М. К опейкин, 1995 ]. Клінічні, гістологічні та гістохімічні дослідження свідчать про те, що с татеві гормони мають широкий вплив на організм в цілому, особливо на суд инну та кісткову системи. Естрогени стимулюють проліферацію фіброблас тів ясен [R. I. Genco, 1996 ], впливають на диференціювання та ріс т клітин, індукують синтез білків у процесі диференціювання [Д. І. Заболотн ий, С. Є. Яремчук, 2002; О. М. К узнецова, 2004; І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Є. С. Козачук, 2007]. Вони прискорюють утворення ендоста в альв еолярній кістці, збільшують активність кісткового мозку [А. А. Кунін та співавт. 1999, О. М. Масик, Н. З. Ярема, О. С. Проць, М. І. Щур, 2005; О. М. Борна, 2005; Е. Д. Клочко, 2006; І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Є. С. Козач ук, 2007]. Естрогени чинять загальну анаболічну дію, мають протизапальну акт ивність, впливають на тривалість життєвого циклу клітин. Прогестерон ви кликає розширення капілярів ясен, набряк і гіперемію [Е. В. Калинина зі спів авт., 2000; А. С. Артюшкевич зі співавт., 2002]. Естрогени та прогестерон суттєво вплива ють на клітини кісткової тканини. Високий рівень естрадіолу, прогестеро ну та тестостерону викликає антирезорбтивну дію за рахунок пригніченн я функції остеокластів [ В. В. Поворознюк зі співа вт., 2002, 2004; Т. О . Майборода , 2003; О. М. Масик, Н. З. Ярема, О. С. Проць, М. І. Щур, 2005; О. М. Борна, 2005; Е. Д. Клочко, 2006]. Все це дозволя є вважати, що зміни гормонального статусу суттєво впливають на виникнен ня та патогенез захворювань пародонта. Впродовж останніх років різко зросла частота акушер ської патології вагітних. Так, невиношування вагітності виявлене у 22 – 27 % ви падків, пізні гестози – у 7 % – 16 % [В. К. Чайка , Т. Н. Демина, А. Г. Коломійцева, 2004], п лацентарна недостатн ість – у 17– 35 % вагі тних [Б. М. Венцківський зі співавт., 2004]. Численні спостереження вказують н а наявність у вагітних акушерської патології, яка супроводжується горм ональними порушеннями. Це підвищує ризик виникнення у них запальних зах ворювань пародонта. Всі ці фактори чинять значний вплив на тканини пародонта вагітних, і том у для ефективної профілактики та лікування їх захворювань необхідно бі льш точно з ’ ясувати механізми вплив у гормональних порушень з метою їх відповідної корекції у комплексному лікуванні уражень пародонта. Зв ’ язок роботи з науковими програмами, планам и, темами. Дисертаційна робота виконана в ідповідно до плану науково-дослідних робіт Національного медичного ун іверситету імені О. О. Богомольця і є фрагментом комплексної наукової тем и кафедри терапевтичної стоматології згідно з планом МОЗ України «Особливості клініки початкового карієсу та з ахворювань пародонта у осіб молодого віку, сучасні методи їх профілакти ка та лікування» , реєстраційний № 0104U000449, шифр теми ІН 30.00.0033.97. Дисертант була виконавцем окремих фрагментів вищеназваної теми. Метою дослідження є підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, обґрунтування та розробки схем лікування, профілактики та оцінки їх ефективності. Завдання дослідження. 1. Вивчити розповсюдженіс ть захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. 2. Вивчити особливості клінічних проявів захворювань пародонта у вагітних із акушерською пат ологією. 3. Удосконалити методи діагностики захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологіє ю. 4. Обґрунтувати та розр обити методики лікування та профілактики захворювань пародонта у вагі тних із акушерською патологією. 5. Оцінити ефективніст ь застосування запропонованих схем профілактики та лікування захворюв ань пародонта у вагітних із акушерською патологією. Об ’ єкт дослідження – стан тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією. Предмет дослідження – тканини пародонта, вміст ясенних та пародонтальних кишень, букальний епітелій, ф ізіологічні рідини (кров, сеча, ротова та ясенна рідина) та виділення з піх ви вагітних із акушерською патологією. Методи дослідження. З метою вир ішення поставлених задач було проведене комплексне клініко-лабораторн е обстеження пацієнток, що включало: клініко-статистичний аналіз історі й пологів у вагітних із акушерською патологією, гормональні дослідженн я, загальноклінічні методи дослідження тканин пародонта, мікробіологі чні (бактеріологічні та бактеріоскопічні), цитологічні та статистичні м етоди дослідження. Наукова новизна одержаних результатів. Визначена структура пародонтологічної захворюваності та ос обливості клінічного перебігу запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта у вагітних і з акушерською патологією. Встановлений прямий кореляційний зв ’ язок між патологічними та фізіологічним и змінами гормонального фону та рівнем поширеності захворювань пародо нта у вагітних. Співставлення рівнів прогестерону, естрогенів та пародонтологічної за хворюваності у вагітних із акушерською патологією показало різний їх в плив на стан тканин пародонта. Виявлено, що достовірне зниження вмісту п рогестерону на фоні зниження естрогенів, що має місце у частини вагітних із акушерською патологією призводить до порушення структурно-функціо нального стану тканин пародонта. Встановлено, що характер клінічного перебігу та тяжкість патологічних процесів у тканинах пародонта визначаються строком, особливостями пер ебігу вагітності, віком пацієнток та змінами гормонального фону незале жно від форми акушерської патології. Розроблений та обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних захо дів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшому прогресуванню хв ороб пародонта у вагітних із акушерською патологією. Підтверджена висока ефективність запропонованих методик профілактик и та лікування захворювань пародонта у вагітних у найближчі та віддален і терміни спостережень. Пріоритетність дослідження підтверджена чотир ма свідоцтвами на реєстрацію авторського права виданими Державним деп артаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки Укра їни: «Методика та результати кількісного оцінювання ясенної рідини у ва гітних із акушерською патологією» (№ 23156 від 19.12.2007), «Методика та результати цитологічного оцінювання букальних м азків у вагітних із акушерською патологією» (№ 23298 від 25.12.2007), «Спосіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією» (№ 24335 від 24.04.2008), «Методики гормональної цитодіагностики захворювань пародонта» (№ 24336 від 24.04.2008). Практичне значення результатів дослідження. Дані про структуру та клінічні особливості захворювань п ародонта у вагітних із акушерською патологією можуть слугувати осново ю для планування лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги д аному контингенту. Запропоновані неінвазивні методи визначення гормонального фону у вагі тних на основі цитологічного дослідження клітин пародонта і букальног о епітелію. Розроблений патогенетично обґрунтований метод лікування і профілакти ки захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією і поруше ним гормональним фоном. Обґрунтовані терміни стоматологічного диспансерного спостереження с тану пародонта у вагітних із акушерською патологією з порушеним гормон альним фоном. Розроблений та апробований у клініці спо сіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патолог ією є простим у використанні та дозво ляє д осягти сприятливого клінічного ефекту лікування у найближчі та віддалені терміни спостереження. Розроблені диференційовані схеми лікування захворювань тканин пародо нта у вагітних із акушерською патологією впроваджено в лікувальну прак тику пародонтологічного відділення стоматологічного медичного центр у НМУ ім. О.О. Богомольця, Обласної стоматологічної поліклініки м. Харкова , клінічної багатопрофільної лікарні № 17 м. Харкова, кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології ВДНЗУ «Украї нської медичної стоматологічної академії», відділення стоматології Університетської клініки Одеського держа вного медичного університету, Університетської клініки Донецького нац іонального медичного університету ім. М. Горького та Обласної стоматоло гічної поліклініки м. Дніпропетровська. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри т ерапевтичної стоматології Національного медичного університету імен і О. О. Богомольця. Особистий внесок здобувача. Авт ором особисто виконаний інформаційний пошук і аналіз наукової літерат ури за даною проблемою, проведені клінічні, бактеріо логічні, цитологічні та бактеріоскопічні методи дослідження, статисти чна обробка й аналіз отриманих результатів, наукове обґрунтування резу льтатів і написання дисертації. Розроблений й апробований комплекс лікувально-профілактичних заходів , спрямованих на запобігання виникнення та подальшого розвитку захворю вань тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією, та проведен а оцінка його ефективності. Мікробіологічні та цитологічні методи дослідження проведені спільно з і співробітниками клініко-діагностичної лабораторії лікарні для вчени х НАН України (зав. лабораторією – В. М. Педченко), кольпоцитологічні дослід ження та вивчення букальних мазків були проведені автором спільно зі сп івробітниками ендокринологічної лабораторії (зав. лабораторією – д.ме д.н. З. Б. Хомінська) Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМ Н України (директор – член-кор. АМН України, професор Ю. Г. Антипкін), м. Києв а, комплексне обстеження вагітних проведене автором спільно зі співроб ітниками відділення патології вагітності та пологів (керівник – д.мед.н . І. А. Жабченко) Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ Автор щиро в дя чна співробітникам вищезгаданих закладів за постій ну увагу й практичну д опомогу при проведенні досліджень. . Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень, доповідались на V Міжнарод ній науково-практичній конференції «Наука и образование – 2007» (м. Дніпро петровськ, 3 – 15 січня 2007 р.), науково-практичній конференції «Актуальні питан ня профілактики захворювань пародонта та слизової оболонки порожнин р ота» (м. Київ, 2007 р.), ІІ Міжнародній науко во-практичній конференції «Стратегические вопросы мировой науки – 2007» (м. Дніпропетровськ, 15– 28 лютого 2007 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній ко нференції «Научное пространство Европы – 2007» (м. Дніпропе тровськ, 16– 30 квітня 2007 р.), науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и пер спективы развития медико-биологических наук и практического здравоохр анения» (Сімферополь, травень 2007 р.) та І ІІ (Х) з ’ їзді Асоц і ації ст оматологів Ук раїни (Полтава, 16– 18 жовтня 2008 р.). Публікації. За результатами дис ертації опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 4 – у фахових видання х, рекомендованих ВАК України, 5 – у наукових збірниках, тезах конгресів, з ’ їздів. Отримано чотири свідоцтва про реєстрацію авторського права. Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 215 сторінках і складається зі вступу, огляду літе ратури, описання об ’ єктів і методів дослід ження, 3 розділів власних дослідж ень, аналізу й узагальнення результатів дослід ження, висновків, практичних реко мендацій, списку викорис таних джерел. Фактичні дані наведені у 31 табли ці та ілюстровані 46 малюнками. Список літератури включає 314 першоджерел, серед яких 65 іноземних. ОСНОВНИ Й ЗМІСТ Матеріали та методи досліджень. З метою вирішення поставлених задач було проведене комплекс не клініко-лабораторне обстеження 131 вагітної віком від 18 до 42 років, яке вк лючало клінічні, лабораторні та статистичні методи. Обстежені були розп оділені на групи відповідно до перебігу вагітності: – вагітні із акушерською патологією, зумовленою по рушеним гормональним фоном (76 вагітних) – вагітні і з загрозою переривання вагітності та загрозою передчасних пологів, з ра нніми та пізніми гестозами, із хронічною фетоплацентарною недостатніс тю та ін.; – вагітні із акушерською патологіє ю на фоні непорушеного гормонального фону (25 вагітних) – неправильні пер едлежання плода , диспропорції м іж розмірами таза жінки та плодом, аномалії кісткового таза; – жінки з фізіологічним перебіго м вагітності (30 жінок). Ця група слугувала контролем. Клінічне стоматологічне обстеження хво рих проводилось традиційними методами. При встановленні діагнозу керу вались класифікацією хвороб пародонта М. Ф. Данилевського (1994). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювався за допомогою індексу Федор ова-Володкіної та спрощеного індексу гігієни порожнини рота Гріна-Верм ільйона (1964). Для реєстрації стану тканин пародонта використовували папілярно-маргі нально-альвеолярний індекс (РМА) (Parma, 1960), комплексний пародонтальний індекс (КПІ) (1987) та комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта (CPITN, ВОО З). З метою мікробіологічного вивчення вмісту ясенних т а пародонтальних кишень у 63 вагітних були проведені бактеріологічні та бактеріоскопічні дослідження (наказ № 535 от 22.04.1985, Нормативні директивні правові документи. Бактеріолог ія., 2003). Цитологічне дослідження вмісту ясенних та пародонтальних кишень проводили за І. А. Бенюмовою (1962). А з метою вивчення естрогенної насиченості організму вагітних вивчали цитологічний вміст ясенних та пародонтальн их кишень та букальні мазки (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23298 від 25.12.2007). З метою дослідження гормонального стату су в І та ІІІ триместрах було обстежено по 15 жінок та 19 вагітних у ІІ тримес трі. Їм проводили визначення вмісту бета-хоріонічного гонадотропіну ім уноферментним методом з використанням реактивів фірми Syntron bio research IND, а естріо лу та 17-кетостероїдів – радіоімунним методом. Рівень прогестерону в орг анізмі вагітної визначали кольпоцитологічним методом усім обстеженим. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою мет одів кореляційного, регресійного та дискримінантного аналізу [О. А. Гусак, 1991; В. Н. Носов, 1990; О. П. Минцер, 1991] з використанням стандартних програм «Microsoft Exсel 2000» та « Statistika 5,0». Результати досліджень . Результати клінічних досліджень показали, що вагітн ість чинить негативний вплив на стан тканин пародонта у жінок. Простежує ться чітка залежність поширеності та інтенсивності захворювань пародо нта від характеру перебігу вагітності, її терміну та гормонального фону. Так, у вагітних із акушерською патологіє ю (основна група) захворювання пародонта в І триместрі спостерігали у 88,24 % (30 з 34 жінок), в І І – у 98,02 % (99 зі 101 вагітної), а в ІІІ – у 96,04 % (97 зі 101 обстеженої) жінок. Тоді як при фізіологічному п еребігу вагітності (контрольна група) – у 100 % обстежених (30 вагітних) незалежно від три местру вагітності. В структурі запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією виявлена висока частота хронічного катарального гінгівіту (в І триместрі у 82,35 % (28 з 34 вагітних), в ІІ – у 85,15 % (86 зі 101 обстежених), а в ІІІ – у 82,18 % (83 зі 101 обстежених)) порів няно з питомою вагою генералізованого пародонтиту (в І триместрі у 5,88 % (2 з 34 обстежених), а в ІІ та ІІІ – у 12,87 % (13 зі 101 вагітних)). У жінок з фізіологічним перебігом в агітності ці показники відповідно склали 80 % та 20 % (24 та 6 з 30 жінок відповідно). Клінічно здорові ткани ни пародонта виявляли лише у вагітних основної групи на фоні порушеного гормонального фону в І триместрі у 4 з 34 обстежених (11,76 %), в ІІ – у 2 зі 101 вагітних (1,98 %), а в ІІІ трим естрі – у 4 жінок зі 101 (3,96 %). Аналіз структури пародонтологічної захворюваності у вагітних із акуше рською патологією залежно від строку вагітності виявив певні закономі рності: тенденція до поглиблення патологічного процесу зі збільшенням терміну вагітності спостерігалась до кінця ІІ триместру з подальшим по ступовим зменшенням величин. Так, хронічний катаральний гінгівіт почат кового ступеня у жінок основної групи І триместру спостерігали у 28,57 % (у 8 з 28 вагітних з х ронічним катаральним гінгівітом), в ІІ триместрі – у 24,42 % (у 21 з 86 пацієнток з хроніч ним катаральним гінгівітом), а в ІІІ – ця цифра зросла майже у 1,5 рази і склала 38,55 % (у 32 з 83 жінок з хронічн им катаральним гінгівітом). Хронічний катаральний гінгівіт ІІІ ступеня спостерігали лише у ІІ та ІІІ триместрах вагітності: відповідно 5,81 % (5 з 86 обстежених) т а 1,2 % (1 з 83) жінок. Найвищі показники індексу РМА були відмічені в ІІ триместрі вагітності, що дозволило говорити про переважання запальних процесів у тканинах па родонта саме у цей період вагітності. Критерій оцінки «відсутність пато логії» у І триместрі склав 11,8 % (4 жінки з 34), а в ІІІ – 3,96 % (4 вагітні з 101), тоді як у ІІ – взагалі не спо стерігався. Аналогічно зі збільшенням строку вагітності зростала тяжкість пародон тологічного статусу за даними індексу КПІ. Так, у пацієнток із акушерськ ою патологією в ІІ триместрі спостерігали найбільшу кількість пацієнт ок з середнім (15,84 %, 16 пацієнток) та тяжким (3,96 %, 4 вагітні) ступенем запального процесу в тканинах пародонта. Це було характерно як для вагітних із акушерською па тологією, так і жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Більш глибокий аналіз отриманих індексних даних дозволив виявити наст упне. У вагітних із акушерською патологією на тлі порушеного гормональн ого фону і гіршої гігієни ознаки запалення згідно значень індексу РМА бу ли менш виражені, ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Так, у вагітних основної групи з генералізованим пародонтитом індекс Федоров а-Володкіної складав 2,03±0,34 (р<0,01), а у жінок контрольної групи – 1,86±0,11), тоді як і ндекс РМА становив 78,57±3,78 % та 81,98±3,98 % (р<0,05) відповідно. При хронічному катаральному гінгів іті значення індексу РМА відповідно склали 49,41±3,0 % (р<0,05) та 63,25±3,86 %. Індекс КПІ також був ви щим у вагітних ІІ триместру контрольної групи порівняно з основною. У жі нок контрольної групи з хронічним катаральним гінгівітом значення інд ексу склало 2,12±0,15, з генералізованим пародонтитом 2,92±0,26 (р<0,05), тоді як у жінок о сновної групи – 1,52±0,14 та 2,73±0,25 (р<0,05) відповідно. Все це дозволило виявити строки підвищеного ризику погіршення стану тк анин пародонта та виникнення захворювань пародонта, а саме ІІ триместр в агітності, та підтвердило нашу думку про те, що у патогенезі захворювань пародонта у вагітних, окрім гігієни порожнини рота, важливе значення маю ть й інші фактори, зокрема, порушення гормонального фону під час вагітно сті. Ці факти підтвердили й результати цитологічних досліджень: у ІІ тримест рі у вагітних із акушерською патологією спостерігали найменшу кількіс ть цитограм І типу – 2,78 % (тоді як в І триместрі ця цифра склала 25 %, а в ІІІ – 8,7 %), і відповідно найвищу к ількість запальних цитограм ІІ-типу – 97,22 %. Існування особливостей клінічного п еребігу запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською пат ологією підтверджувалося й результатами визначення кількості ясенної рідини в ясенних та пародонтальних кишенях (с відоцтво про реєстрацію авторського права № 23156 від 19.12.2007 ). У жінок основної групи, в яких вагітність перебігала на тлі порушеного гормонального фону, кількість ясенної рід ини була меншою ніж у пацієнток контрольної групи з фізіологічним переб ігом вагітності та жінок основної групи з непорушеним гормональним фон ом. Так, при генералізованому пародонтиті у вагітних ІІ та ІІІ триместрі в контрольної групи та з гормононезалежною акушерською патологією кіл ькість ясенної рідини збільшувалась майже в 2 рази порівняно з жінками з гормонзалежною акушерською патологією. Так, у ІІ триместрі ці величини в ідповідно склали: 4,75±0,25, 4,5±0,5 та 2,67±1,83 (р<0,01). Даний факт можна пояснити наявністю прогестеронової недостатності, на тлі якої перебігала вагітність із акушерською патологією. Відомо, що про гестерон викликає розширення капілярів ясен і призводить до їх набряку та гіперемії [С. Lauritzen, А. Klopper, 1983]. Це пояснює, чому у вагітних із акушерською пато логією з прогестероновою недостатністю захворювання пародонта супров оджувалися виділенням меншої кількості ясенної рідини. На користь дано го твердження свідчив ще й той факт, що наприкінці вагітності (з 37 тижня), ко ли спостерігали фізіологічне зниженням рівня прогестерону в організмі жінки (фізіологічна передпологова перебудова) ці величини зменшувалис я. Лише у вагітних з гестозами кількість ясенної рідини була трохи вищою за подібні величини контрольної групи. Поясненням тому ми вважаємо генера лізований спазм судин системи мікроциркуляції, що призводить до підвищ ення внутрішньосудинного тиску, стазу крові у капілярах, підвищенню про никності дрібних судин. А оскільки на гестози серед вагітних із акушерсь кою патологією прийшлося лише 9,9 % (11 жінок зі 101 обстеженої) від загальної кількості обс тежених, тому це суттєво й не вплинуло на загальні показники. Підтвердження впливу гормональної складової у патогенезі захворювань пародонта було виявлено і в результатах мікробіологічних та цитологіч них досліджень вмісту ясенних та пародонтальних кишень. Порівняння мік робних пейзажів у жінок контрольної групи з вагітними із акушерською па тологією з порушеним гормональним фоном показало, що в останніх при хрон ічному катаральному гінгівіті початкового, І та ІІвЂ“ ІІІ ступенів мікробні асоціаці ї ясенних кишень містили менше пародонтопатогенних мікроорганізмів. Ц е можна пояснити посиленням впливу естрогенів, що мають певну антибакте ріальну дію [Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000], на фоні прогестеронової недостатнос ті. І саме у більшості цих пацієнток спостерігали проліферативні цитогр ами ІІ-Б типу. У вагітних із акушерською патологією з п орушеним гормональним фоном при генералізованому пародонтиті спостер ігали менш строкату картину мікробіоценозу ясенних та пародонтальних кишень порівняно з вагітними контрольної групи (жінки з фізіологічним п еребігом вагітності) з аналогічними стоматологічними діагнозами. У ост анніх виявлялися більше грампозитивних та грамнегативних коків. Цей фа кт можна пояснити гормональним фоном: у вищезгаданих пацієнток основно ї групи спостерігали виражену та помірну прогестеронову недостатність поряд зі зниженням рівня естрогенів в організмі жінки. Аналізуючи отримані дані можна відмітити певну закономірність: у вагітних із акушерською патологією, що перебіга ла на фоні прогестеронової недостатності поряд з фізіологічним або під вищеним рівнем естрогенів у організмі жінки, наприкінці вагітності в яс енних та пародонтальних кишенях зменшувався в ідсоток пародонтопатогенних мікроорганізмів та з ростала доля грампозитивних та грамнегативних коків, характерних для м ікробіоценозу ясенних кишень клінічно здорових тканин пародонта [В. И. Покровский, О. К. Поздеев, 1999; Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко, 2000; С. І. Сивовол, 2001]. Цитологічне вивчення вмісту ясенних та пародонтальних кишень (свідоцт во про реєстрацію авторського права № 24336 від 24.04.2008) та вивчення букальних мазків (свідо цтво про реєстрацію авторського права № 2329 8 від 2 5 .1 2 .2007) також підтвердили роль гормональних змін у виник ненні захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. ІІ-Б м азки спостерігали у вагітних із акушерською патологією на фоні прогест еронової недостатності, що супроводжувалась ще й підвищенням естроген ного впливу. Вплив естрогенів залежить від їх дози [Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000]. Малі та се редні дози стимулюють розвиток яєчників та дозрівання фолікулів, велик і – пригнічують овуляцію, а дуже великі вЂ“ викликають атрофічні процеси . Отже, можна припустити, що проліфер ативний вплив естрогенів у вагітних обумовлений кількома факторами – дозою та певним співвідношенням між естр огенами та прогестероном. У процесі цитологічного вивчення бу кальних мазків у вагітних із акушерсько ю патологією отримали підтвердження високої чутливості тканин пародонта до естрогенного впливу за рахунок значної кількості естрогенчутливих рец епторів [В. М. К опейкін та співавт., 1995 ] – естрогенні букальні мазки спостерігали у 8 9 , 2 9 % випадків. Поряд з цим не відмічали якісних ознак значного прогестеронового впливу на епітелій порожнини рота – не спостерігали а ні зрілих складчастих поверхневих к літин, а ні посиленої десквамації епітеліальних клітин проміжного шару у вигляді груп та пластів. Так, у вагітних із акушерською патологією у бук альних мазках пластування майже не виявлялося: «вЂ“ » при помірній прогес тероновій недостатності визначався у 21,43 %, а при вираженій у 60 ,71 % випадків. Вивчення стану пародонта залежно від змін гормонального статусу у вагі тних із акушерською патологією показало: у пацієнток на фоні прогестеро нової недостатності поряд зі зниженням рівня естрогенів (естрадіол, ест ріол) були виявлені більш тяжкі хвороби пародонта. Так, у пацієнток з гене ралізованим пародонтитом незалежно від триместру вагітність перебіга ла на тлі зниження естрогенного фону поряд з прогестероновою недостатн істю: у однієї половини (50 %) вираженої і у другої вЂ“ помірної. Тоді як у вагітних з клінічно здоровими тканинами пародонта – на фоні тієї самої прогесте ронової недостатності (помірна, виражена) рівень естрогену в 75 % випадків був підвищени м. Це дозволило нам припустити, що у вагітних із акушерською патологією н а фоні зниження прогестерону відбувається посилення впливу естрогенів , що й зумовлює розвиток переважно легких клінічних форм захворювань пар одонта – хронічного катарального гінгівіту початкового, І ступенів. А з ниження рівня естрогенів приводить до розвитку більш тяжких уражень па родонта. До того ж відомо, що прогестерон чинить імунодепресивний вплив [ А. Д. Подтетенов, Т. В. Братчикова, Е. М. Орлов, 2000 ]. Проведене клінічне дослідження стану тканин пародонта у вагітних свід чить, що активність запальних та дистрофічно-запальних процесів у парод онті тісно пов ’ язана зі строком вагітності, її перебігом та гігієн ою порожнини рота. Встановлена прямопропорційна залежність поширеност і та ступеня тяжкості хвороб пародонта від триместру вагітності та стан у гігієни порожнини рота. Вивчення результатів опитування та визначенн я гігієнічних індексів порожнини рота (Грін-Вермільйона та Федорова-Вол одкіної) у вагітних із акушерською патологією виявило недостатній ріве нь знань та навичок щодо індивідуального гігієнічного догляду за порож ниною рота. Саме тому для даної категорії пацієнток був розроблений комплекс лікув ально-профілактичних заходів. У І триместрі вагітності, коли мікробні ас оціації були представлені переважно пародонтопатогенною мікрофлорою, а місцевий імунітет різко пригнічений [ І. В. Сидоренко, 1994; Ю. Г. Чумакова, 1996], рекомендували пацієнткам зубні пасти з антибактеріальними агентами. А в ІІ триместрі – радили чергувати зубні пасти з антибактеріальними властивостями із зубними пастами з протиза пальними властивостями, оскільки крім вираженої бактеріологічної карт ини на цей час припадав пік запальних клінічних проявів. Дані про реакцію тканин пародонта на збільшення циркулюючих в крові ста тевих стероїдних гормонів та дані про погіршення гігієнічного стану по рожнини рота і значні зміни мікробіологічних та цитологічних показник ів ясенних та пародонтальних кишень, дозволили розробити схему лікуван ня захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. Внаслід ок проведеного дослідження були встановлені терміни найбільшого ризик у виникнення і розвитку захворювань пародонта, що вказувало на необхідн ість диференційованого підходу до здійснення лікувально-профілактичн их заходів з урахуванням терміну вагітності. Саме в ІІ триместрі вагітно сті спостерігали найвиразніші запальні явища в тканинах пародонта. Вра ховуючи критичні етапи розвитку плода (до ІІ триместру вагітності завер шується органогенез плода і до 20 тижня вагітності закінчується формуван ня плаценти [А. О. Кемерова зі співавт., 1999, Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000]), був зроблений висновок, що призначенн я лікувальних схем необхідно проводити після 20 тижня в ІІ триместрі вагі тності. До лікувальних схем у ІІ триместрі були включені: «К лімадинон » , «Лісобакт», «Стоматид ин» та рослинні антисептики (свідоцтво про реєстрацію авторського прав а № 24335 від 24.04.2008). Призначення «К лімадинону » було виправданим внаслідок його біологічного впли ву через естрогенчутливі рецептори [В. М. К опейкін та співа вт., 1995 ] на тканини пародонта. Він має естрог еноподібні та допамінергічні властивості та позитивно діє на параметр и кісткового метаболізму, що підтверджено впливом на біохімічні маркер и репарації кісткової тканини – інсуліноподібний фактор росту та кіст ково-специфічну лужну фосфатазу. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних методів для лікува ння хронічного катарального гінгівіту був впроваджений у 40 вагітних, а д ля лікування генералізованого пародонтита у 28 вагітних із акушерською п а тологією ІІ триместру у віці 18– 40 років. Пацієнток ділили на 2 групи: основну та контро льну. Усім пацієнткам було проведене повноцінне клініко-лабораторне об стеження до та після лікування. Клінічний ефект лікування гінгівіту був позитивним у 20 (100,0 %) пацієнток основної та у 19 (95,0 %) контрол ьної груп пацієнток, а генералізованого пародонтиту відповідно у 15 (100,0 %) та 12 (92,31 %) вагітних із акушерс ькою патологією. Загальна тривалість лікування у жінок основної групи для зменшення рів ня запального процесу в тканинах пародонта в середньому складала на два відвідування менше, ніж в контрольній групі. Сприятливі результати ліку вання були підтверджені даними індексної оцінки стану тканин пародонт а (індекси Грін-Вермільйона, РМА) та лабораторних досліджень (визначення мікробного пейзажу пародонтальних кишень та кількості ясенної рідини, вивчення цитологічних та букальних мазків). Ефективність розроблених лікувальних комплексів підтверджена віддал еними результатами комплексної терапії захворювань пародонта. Повторні огляди пр оводили у наступні терміни : вперше – одразу після вагітності протягом перших 2 – 3 місяців, вдруге – за п івтора роки (18 місяців) після лікування. Через 6 місяців при повторному огляді пац ієнток, у яких під час вагітності спостерігали хронічний катаральний гі нгівіт, задовільний стан ясен відмічали у 94,44 % (17 жінок) пацієнток основної та лише у 83,33 % (15 обстежених) контрольної груп вагітних. А за півтора роки (18 місяців) ці величини відпо відно склали 94,12 % (16 жінок) та 81,25 % (13 пацієнток ). У пацієнток з генералізованим пародонтитом після лікування з використ анням «К ліма динону » задо вільний стан пародонта у перші 3 місяці після вагітності відмічали у 93,33 % (14 оглянутих) ж інок, а за рік – у 84,62 % пацієнток (11 жінок). У контрольній групі задовільні результати л ікування були виявлені відповідно у 84,62 % (11 обстежених) жінок та 72,73 % (8 жінок ) обстежених пацієн ток. Віддалені результати комплексного лікування вагітних із акушерсь кою патологією хворих на генералізований пародонтит, яким в терапії зас тосовували «К лімадинон » (основна група), показали тенденцію до тривалої клін іко-рентгенологічної стабілізації. Отже, розроблений лікувальний комплекс дозволив підвищити ефективніст ь лікування та скоротити терміни лікування хворих. Запропоновані лабор аторні показники слугують як прогностичні критерії успішності лікуван ня гінгівіту та пародонтиту та дозволяють визначати тактику терапевти чної дії на патогенетичні механізми запальних та дистрофічно-запальни х захворювань тканин пародонта. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі представлене нове вирішення наукової задачі сучасної стоматології – підвищення ефектив ності профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із ак ушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, о бґрунтування та розробки схем профілактики, лікування та оцінки їх ефек тивності: 1. Встановлена ви сока розповсюдженість захворювань тканин пародонта, яка становить 96,04 % у вагітних із аку шерською патологією та 100 % у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Пе реважав хронічний катаральний гінгівіт, розповсюдженість якого у вагі тних із акушерською патологією в І триместрі склала 82,35 %, у ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %. Для жінок з фізіологічним перебігом цей показник склав незалежно від триместру 80 %. Відсоток пацієнток з гене ралізованим пародонтитом серед вагітних із акушерською патологією у І І та ІІІ триместрах склав – 12,87 %, а з фізіологічним перебігом – 20 %. 2. Виявлена залеж ність показників розповсюдженості уражень пародонта від тривалості пе ребігу вагітності в обох групах. У вагітних із акушерською патологією в І триместрі вона складає 88,24 %, зростає в ІІ триместрі – 98,02 % і зменшується в ІІІ триместрі – 96,04 %. Аналогічна тенденція в ідмічена й у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. 3. Встановлена за лежність розвитку захворювань пародонта в обох групах вагітних від змі н гормонального статусу. На фоні зниження рівня прогестерону (і, відпові дно, відносного посилення впливу естрогенів) розвиваються більш легкі ф орми ураження тканин пародонта. Зниження рівня естрогенів на фоні проге стеронової недостатності є критерієм ризику розвитку більш тяжких ура жень тканин пародонта. Так, у пацієнток з генералізованим пародонтитом н езалежно від триместру вагітність перебігала на тлі зниження естроген ного фону поряд з прогестероновою недостатністю: у однієї половини (50 %) вираженої і в другої вЂ“ помірної. Тоді як у вагітних з клінічно здоровими тканинами пародонт а – на фоні тієї самої прогестеронової недостатності (помірна, виражена ) рівень естрогену в 75 % випадків був підвищеним. 4. Встановлено, що рівень естрогенної насиченості організму вагітних корелює зі змінами клітинного складу ясенних та пародонтальних кишень. Розроблений метод експрес-діагностики естрогенної насиченості організму, який на основі вивчення букальних мазків та цитологічного вмісту ясенних та пародонт альних кишень дозволяє судити про гормональний стан організму вагітни х. Так, цитограми ІІ-Б типу спостерігали у жінок із акушерською патологіє ю ІІ триместру, вагітність яких перебігала на тлі помірної прогестероно вої недостатності та підвищеного рівня естріолу в 87,5 % випадків і лише у 12,5 % – на фоні вираженої пр огестеронової недостатності та фізіологічного рівня естріолу. 5 . Запропонована методика терапевтичного лікування уражень пародонта у вагітних із аку шерською патологією з використанням препарату «Клімадинон» сприяє шви дкій ремісії захворювання, запобігає прогресуванню запального та дист рофічно-запального процесу в пародонті. Після проведеного лікування ге нералізованого пародонтиту спостерігається нормалізація основних кл ініко-лабораторних показників стану пародонта. Застосування даної мет одики дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування у від далені терміни спостережень, порівняно з контрольною г рупою обстежених . За півтора роки ці цифри відповідно склали 84,62 % та 72,73 % жінок. ПРАКТИЧНІ РЕ КОМЕНДАЦІЇ Результати проведених клініко-анамнестич них та лабораторних досліджень у вагітних із акушерською патологією до зволяють рекомендувати для запровадження у практику наступне: 1. Для оцінки ефек тивності лікування та прогнозування перебігу гінгівіту та пародонтиту у вагітних із акушерською патологією рекомендується, поряд із загально відомими методами, використовувати спрощений метод кількісного визнач ення ясенної рідини у ясенній борозні із застосуванням індикатору бром крезолового зеленого та метод експрес-діагностики естрогенної насичен ості організму за допомогою букальних мазків та вивчення цитологічног о вмісту пародонтальних кишень. Розроблені методи діагностики та прогн озування досить інформативні, прості та доступні у застосуванні. 2. Розроблений ко мплекс лікувальних заходів рекомендується для лікування хронічного ка тарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у вагітних із ак ушерською патологією залежно від терміну вагітності. 3. Найбільш доціл ьним є профілактичний огляд вагітних, незалежно від перебігу вагітност і, лікарем-стоматологом один раз на триместр, тобто т ричі за вагітність та у перші 2– 4 місяці після пологів. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТА ЦІЇ (* – особистий внесок здобувача) 1. Борисенко А. В. Актуальні питання організ ації стоматологічної допомоги вагітним жінкам (огляд) / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного уні верситету імені О. О. Богомольця. – К . , 2006. – № 2. – С. 159– 163 (* – інформаційний пошук та аналіз джерел літератур и, написанні статті). 2. Борисенко А. В. Жіночі статеві гормони в патогенезі захв орювань пародонта у вагітних / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного уні верситету імені О. О. Богомольця. – К . , 2007. – № 1. – С. 152– 158 (* – проведення клініко-лабораторного обстеження ва гітних із акушерською патологією, аналіз отриманих результатів та напи санні статті). 3. Шекера О. О. Актуальність вивчення захворювань пародо нта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Труды Крымского государственного медицинск ого университета им. С. И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы р азвития медико-биологических наук и практического здравоохранения». – Часть ІІІ. – Том 143. – Сімферополь : Издательский центр КГМУ, 2007. – С. 251 (* – проведення кліні ко-лабораторних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результа тів, написання статті). 4. Бори сенко А. В. Бактеріологічний спектр вмісту ясенних та пародонт альних кишень у вагітних із акушерською патологією / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Современная стоматология. – 2008. – № 2 (42). – С. 55 – 60 (* – проведення клініко-л абораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статт і). 5. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23156. Методика та результати кількісного оцінювання ясе нної рідини у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом ін телектуальної власності Міністерства освіти і науки України. – З аявка № 23270 від 8.11.2007; дата реєстрації 19.12.2007. 6. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23298. Методика та результати цитологічного оцінювання б укальних мазків у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом ін телектуальної власності Міністерства освіти і науки України . – З аявка № 23429 від 22.11.2007; дата реєстрації 25.12.2007. 7. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24336. Методики гормональної цитодіагностики захворюва нь пародонта / О. О. Шекера // видане Де ржавним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України . – З аявка № 24361 від 8.02.2008; дата реєстр ації 24.04.2008. 8. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24335. Спосіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом інтелектуал ьної власності Міністерства освіти і науки України . – З аявка № 24360 від 8.02.2008; дата реєстрації 24.04.2008. 9. Шекера О. О. Організація стоматологічної допомоги ваг ітним жінкам / О. О. Шекера // Материал ы V Между нар . н ауч . -практ . конф . «Н аука и образование – 2007» (3– 15 января 2007 г . ). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – То м 4. – С. 53 10. Шек ера О. О. Поширеність та особливості клінічного перебігу зах ворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Тези наук . -практ . конф . «Актуальні питання профілактики захворювань парод онту та слизової оболонки порожнини рота» . – К . , 2007. – С. 102 . 11. Шекера О. О. Розповсюдженість захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Материалы ІІ Междунар . н ауч . -практ . к онф . «Стратегические во просы ми ровой науки – 2007» (15– 28 февраля 2007 г . ). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – То м 9. Медицина. Физическая культура и спорт . – С. 3 12. Шекера О. О. Захворювання пародонта у вагітних із акуш ерською патологією / О. О. Ш екера // Материалы ІІІ Междунар . нау ч . -практ . конф . «Научное пространство Европы – 2007» (16– 30 апреля 2007 г . ). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – Том 8. Медицина. – С. 3 13. Борисенко А. В. Цитологічне дослідженн я вмісту ясенних та пародонтальних кишень у вагітних із захворюваннями пародонта / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Матеріали ІІ І (Х) з ’ їзду А соціації стоматологів України. – Полтава, 2008. – С. 136 АНОТАЦІЯ Шекера О. О. Особливості клініки, діагностики, профілактики та л ікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за сп еціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет і мені О. О. Богомольця, Київ, 2008. Дисертацію присвячено вивченню пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією та п ідвищенню ефективності профілактики та лікування захворювань тканин п ародонта в даної категорії пацієнток. Виявлено, що характер клінічного перебігу та тяжкість патологічних про цесів у тканинах пародонта визначаються строком, особливостями перебі гу вагітності та віком пацієнток. Достовірне зниження вмісту прогестер ону на фоні зниження естрогенів, що має місце у частини вагітних із акуше рською патологією призводить до порушення структурно-функціонального стану тканин пародонта. Розроблений та обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних захо дів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування хв ороб пародонта у вагітних із акушерською патологією. Показана його ефек тивність у вагітних у найближчі та віддалені терміни спостережень. Ключові слова: захворювання пародонта, вагітність, акушерська пато логія, гормональний фон, лікування, «К лімадинон » . АННОТАЦИЯ Шекера О. О. Особенности клиники, диагностики, проф илактики и лечения заболеваний пародонта у беременных с акушерской пат ологией. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный м едицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2008. Диссертация посвящена изучению пародонтол огического статуса и гормонального фона у беременных с акушерской пато логией и повышению эффективности профилактики и лечения заболеваний т каней пародонта у данной категории пациенток. Определена структура пародонтологической заболеваемости и особеннос ти клинического течения воспалительных и дистрофически-воспалительны х заболеваний пародонта у беременных с акушерской патологией. Установл ена значительная распространенность заболеваний тканей пародонта, кот орая у беременных с акушерской патологией составляет 96,04 %, а у беременных с физиологическим течением беременности – 100 %. Хронический катаральный гингивит преобладал, как у беременных с акушерской патологией (в I тримес тре составил 82,35 %, во ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %), так и у женщин с физиологическим т ечением беременности (80 %). Процент пациенток с генерализованным пародонт итом среди первых во ІІ и ІІІ триместрах составил – 12,87 %, а среди вторых – 20 %. Установлено, что характер клинического течения и тяжесть патологическ их процессов в тканях пародонта определяются сроком, особенностями теч ения беременности и возрастом пациенток. Так, у беременных с акушерской патологией заболевания пародонта в І триместре наблюдали у 88,24 %, во ІІ – у 98,02 %, а в ІІІ – у 96,04 % женщин. Тогда как при физиологичном течении беременнос ти – у 100 % обследованных независимо от триместра беременности. Анализ структуры пародонтологической заболеваемости у беременных с ак ушерской патологией в зависимости от срока беременности обнаружил тен денцию к усугублению патологического процесса с увеличением срока бер еменности до конца ІІ триместра, а затем эти величины постепенно уменьша лись. Так, хронический катаральный гингивит начальной степени у женщин с акушерской патологией I триместра беременности наблюдали у 28,57 %, во ІІ три местре – у 24,42 %, а в ІІІ – эта цифра выросла почти в 1,5 раза и составила 38,55 %. Наивысшие показатели индекса РМА были отмечены во ІІ триместре беремен ности, что позволило говорить о преобладании воспалительных процессов в тканях пародонта именно в этот период беременности. Критерий оценки «о тсутствие патологии» в І триместре составлял 11,8 %, а в ІІІ – 3,96 %, тогда как во ІІ – вообще не наблюдался. Еще одним подтверждением того, что в патогенезе заболеваний пародонта у беременных, кроме гигиены, важное значение имеют и другие факторы, в част ности нарушение гормонального фона, стал следующий факт. У беременных с акушерской патологией на фоне нарушенного гормонального фона и худшей гигиены признаки воспаления согласно индексу РМА были менее выражены, ч ем у женщин с физиологическим течением беременности. Так, при генерализо ванном пародонтите индекс Федорова-Володкиной в основной группе соста влял 2,03±0,34 (р<0,01), а в контрольной 1,86±0,11, а индекс РМА составлял 78,57±3,78 % и 81,98±3,98 % (р<0,05) соо тветственно. Установлена зависимость развития заболеваний пародонта у беременных о т изменений гормонального статуса. Снижение уровня эстрогенов на фоне п рогестероновой недостаточности является критерием риска развития бол ее тяжелых поражений тканей пародонта. Так, у пациенток с генерализованн ым пародонтитом, независимо от триместра, беременность протекала на фон е снижения уровня эстрогенов наряду с прогестероновой недостаточность ю: у одной половины (50 %) выраженной, у второй – умеренной. Тогда как у береме нных с клинически здоровыми тканями пародонта – на фоне той же прогесте роновой недостаточности (умеренная, выраженная) уровень эстрогена в 75 % с лучаев был повышенным. Установлено, что уровень эстрогенной насыщенност и организма беременных коррелирует с изменениями клеточного состава д есневых и пародонтальних карманов. Разработан метод диагностики эстро генной насыщенности организма, который на основе изучения цитологичес кого содержимого десневых и пародонтальных карманов и буккальных мазк ов, позволяет судить о гормональном состоянии организма беременных. Так , цитограммы II-Б типа наблюдали у женщин с акушерской патологией ІІ тримес тра, беременность которых протекала на фоне умеренной прогестероновой недостаточности и повышенного уровня эстриола в 87,5 % случаев и только в 12,5 % – на фоне выраженной прогестероновой недостаточности и физиологическ ого уровня эстриола. Разработана цитологически и микробиологически обоснованная методика лечения заболеваний пародонта у беременных с акушерской патологией с и спользованием препарата «Климадинон», которая способствует угнетению и предупреждает прогресс проявлений воспалительного и дистрофически-в оспалительного процесса в тканях пародонта и способствует быстрой рем иссии заболевания у беременных с гормональными нарушениями. Применени е данной методики позволяет достичь благоприятного клинического эффек та лечения в ближайшие и отдаленные сроки наблюдений (6, 18 месяцев) по сравн ению с контрольной группой обследованных . Ключевые слова: заболевания п ародонта, беременность, акушерская патология, гормональный фон, лечение , «К лимадинон » . ANNOTATION Shekera O. O. Peculiarities of clinical course, features of diagnostics, prevention and treatment of periodontal diseases at the pregnant with obstetrical pathology. – Manuscript. Dissertation to apply for scientific degree the candidate of medical science in speciality 14.01.22 – Stomatology. – National medical University named O. O. Bogomoletz, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2008. Dissertation is devoted the study of periodontal status and hormonal background for pregnant with obstetric pathology and increase of efficiency of prophylaxis and treatment of periodontal diseases at this category of patients. The character of clinical coarse and severity of pathological processes in periodontal tissues depend of longevity, clinical features of pregnancy and age of women. Reliable decline of content of progesteronum is on a background the decline of estrogen, th at takes a place in parts of pregnant with obstetric pathology with the changes of hormonal background results in violation of structure and function of the state of periodontal tissues were revealed. There was developed and grounded complex of treatment a nd prevention care measures directed to prevention of development and subsequent progress of periodontal diseases in pregnant with obstetric pathology. The efficiency of usage this complex in treatment of periodontal diseases in pregnant was shown in the nearest and remote terms of supervisions. Key words: periodontal diseases, pregnancy, obstetrical pathology, hormonal background, treatment, klimadynon. ___________________________________________ Підписано до друку 27.10.2008 р. Формат 60 х90/16. Ум. друк. арк . 0 ,9. Обл.-вид. арк. 0,9 . Тираж 100. Зам. 58. ____________________________________________ «Видавництво “Науковий світ”» ® Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504. 227-87-13, 227-87-15, 8-050-525-88-77

Приложенные файлы


Добавить комментарий