Методический материал

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ІМ. В.Я.ДАНИЛЕВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРА ЇНИ” ЗЕМЛЯНІЦИНА ОЛЬГА ВЯЧЕСЛАВІВНА УДК 616.379– 008.61– 008.9– 06:616.153.915:616.895.8 ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНО-МЕТАБОЛІЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ІЗ СИМПТОМАТИЧНИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДА МИ ТА У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ ПІД ВПЛИВОМ ПСИХОТРОПНОЇ ТЕРАПІЇ 14.01.14 – ендокринологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Харків – 2008 Дис ертацією є рукопис Робота виконана в Державній установі „Інститут проблем ендокринної па тології ім. В.Я.Данилевського Академії м едичних наук України” Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кравчун Нонна Олександрівна, Держ авна установа „Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України”, завід увачка відділення фармакотерапії ендокринних захворювань Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Хво ростінка Володимир Миколайович , Харківський Націона льний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетсь кої терапії доктор медичних наук, професор Бобирьова Людмила Єго рівна , ВДНЗ „Українська медична стоматологічна акад емія” МОЗ України, завідувачка кафедри ендокринології з лікувальною фі зкультурою та спортивною медициною Захист відбудеться „ 14 ” лютого 2008 р. о 13.00 г одині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.564.01 при Державній устан ові „Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського Академії медичних наук України” (61002, м . Харків, вул. Артема, 10). З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи „Інс титут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академ ії медичних наук України” (61002, м. Харків, вул. Артема, 10). Автореферат розісланий „ 10 ” січня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Тихонова 4 З АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Цукровий діабе т (ЦД) є одним із найбільш розповсюджених захворювань сучасності, його по ширеність набула епідемічного характеру, згідно з даними різних авторі в на цей час у світі нараховують понад 160 млн. хворих, ця кількість подвоюєт ься кожних 12-15 років (Дєдов І.І., Шестакова Н.В., 2003; Nichols G.A., Brown J.B., 2003; Балаболкін М.І., Клеб анова Є.М., Кремінська В.М., 2005; Паньків В.І., 2007). У структурі захворювання переваж ає ЦД 2 типу, поширеність якого лише за останні роки збільшилась на 30 млн. ос іб, а витрати на лікування хворих у розвинених країнах щорічно зростають (Reaven G.M., 1988; Зімін Ю.В., 1998; WHO, 1999; Балаболкін М.І., 2000; Аметов О.С., 2002; Єфімов А.С., 2003). Медико-соціальне значення ЦД обумовлено високим ризиком інвалідизації , смертності та наявністю численних ускладнень, що обтяжують перебіг зах ворювання, погіршують його прогноз та вимагають додаткових зусиль при л ікуванні (Грем О.Ю., Калинюк Т.Г., Сергієнко О.О., 2003; Zimmet P., 2005; Паньків В.І., 2007; Тронько М.Д., Єфімов А.С., Ткач С.М., 2007). Захво рювання супроводжується зміною звичного життєвого стереотипу хворих, впливає на рівень їх соціальної адаптації та погіршує якість життя, у зв' язку з чим є дуже актуальним визначення взаємозв'язків між особливостям и гормонально-метаболічного гомеостазу хворих та їх психічним станом. З іншого боку, в останні десятиріччя збільшилась кількість хворих на пси хічні захворювання, що також має медичні та соціальні наслідки. Серед па цієнтів із психічними захворюваннями значно частіше, ніж у загальній по пуляції, зустрічається ЦД, порушення толерантності до глюкози та резист ентність до інсуліну (Cassidy F. et al., 1999; Nasrallah R.A., 2000; Regenold W. et al., 2002; Суркова Є.В. та співавт., 2003; Ryan M. et al., 2003; Heiskanen T. et al., 2003). Згідно результатів дослідже нь, сполучення ЦД та шизофренії в США, Японії та Італії складає відповідн о 24,5; 8,8 і 15,8 %, що в кілька разів перевищує пош иреність цих захворювань у популяції (Mukherjee S. et al ., 1996; Holt R.I., 2004; Nishida M., Nakamura M., 2004; Zimmet P., 2005). Вже у віці 30-39 років поширеність ЦД у хворих на шизофр енію перевищує середньопопуляційну, а у віці 40-49 років даний показник под воюється, складаючи 17,3 і 9,6 % відповідно. В с ередньому частота ЦД і порушення толерантності до глюкози у хворих на ши зофренію складає 16,0 і 30,9 % відповідно, що вд вічі перевищує загальнопопуляційні показники (Subramaniam M. et al ., 2003). Це може бути пов'язаним як із при значенням психотропних препаратів, так і зі змінами у головному мозку пр и деяких психічних захворюваннях, які самі по собі можуть приводити до ф ормування порушень обміну вуглеводів, незалежно від стереотипу харчув ання, фізичної активності та прийому нейролептиків (Brugman N.J. et al ., 2000; Dwyer D.S. et al ., 2001; Newcomer J.W. et al ., 2002; Lindenmayer J . P . et al ., 2003; Citrome L.L., 2004; Miller E.A. et al ., 2005; Дробіжев М.Ю. та співавт., 2006). У хворих на ЦД нерідко виявляються психічні розлади, як симптоматичні, т ак й ендогенні (шизофренія, біполярні афективні розлади). Так, поширеніст ь депресій у хворих на ЦД перевищує популяційні показники в два-три рази ( Маньковський Б.М., 1996; Griffith L.S., Lustman P.J., 1997; Напрєєнко О.К., Латчман Н., 2002; Смулевич А.Б., 2003; Підкоритов В.С., Чайка Ю.Ю., 2003; Ciechanowski P.S. et al ., 2003; Михайловська О.Г., 2004; Михайлова Е.А ., 2004; Суркова Є.В. та співавт., 2005; Engum A., 2006; Сидоров П.І. та співавт., 2006; Захарчук Т.О., 2007). Наявність психічних порушень погіршує я кість життя хворих, а також вимагає додаткових витрат на їх лікування та догляд (Rosenzweig J.L. et al ., 2002; Finkelstein E.A. et al ., 2003; Piette J.D. et al ., 2004; Straker D. et al., 2005). Ці ста ни потребують обов'язкового призначення психотропних препаратів, які п оліпшують психічний стан хворих, але можуть негативно впливати на вугле водний та ліпідний обмін, рецепторну чутливість до інсуліну, результато м чого може бути підвищення маси тіла, перерозподіл жирової тканини в ор ганізмі по андроїдному типу та розвиток тканинної інсулінорезистентно сті (Dwyer D.S. et al ., 2001; Lindenmayer J.R. et al ., 2001; Johnson R. et al ., 2002; Sernyak M.J. et al ., 2002; Etminan M. et al ., 2003; Mackin P. et al ., 2005; Goldstein L.E., Henderson D.C., 2006; Anderson R.J. et al ., 2007). Таким чином, дія психотропних препаратів на вуглеводний та ліпідний мет аболізм неоднозначна, що свідчить про необхідність та доцільність визн ачення взаємозв'язку між порушеннями вуглеводного і ліпідного обміну т а психічними розладами, вивчення впливу психотропних препаратів на мет аболічні показники, а також розробки на цій підставі профілактичних та л ікувальних заходів у хворих на ЦД із симптоматичними психічними розлад ами. Зв’ язок роботи із науковими програмами, планами, те мами. Дисертацію виконано відповідно до плану науков о-дослідної роботи Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данил евського АМН України „Визначення впливу психотропних препаратів на ст ан гормонально-метаболічного гомеостазу у хворих на цукровий діабет 2 ти пу із симптоматичними розладами психіки” (№ державної реєстрації 0105U000981, шифр АМН 02.05). Мета та завдання дос лідження . Мета роботи – визначити особливості гормонально -метаболічно го гомеостазу у хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними психічними розладами та у пацієнтів із шизофренією з урахуванням осо бливостей проведеної психотр опної терапії та розробити диференційовані підходи до їх профілактики та лікування . Для досягнення зазначеної мети в робот і поставлено низку завдань : 1. Визначити особливості метаболічних порушен ь та обміну біогенних амінів у хворих на ЦД 2 типу із симптом атичними психі чними розладами . 2. Вивчити частоту та клінічні прояви симптоматичних психічних розладів у хворих на ЦД 2 типу . 3. Обґрунтувати методи оптимізації терапії хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними п сихічними розладами . 4. Оцінити антропометричні показники та стан ліпідного метаболізму у хворих на шизофренію в залежності від особливостей п роведеної психотропної терапії . 5. Виявити специфіку порушень вуглеводного обміну та функцію в-клітин підшлункової зал ози у хворих на шизофренію , які отримували різні види психотропної терапії . 6. Розробити диференційовані рекомендації щод о профілактики порушень вуглеводного обміну у хворих на шизофренію . Об’ є кт дослідження – гормонально-метаболічний гомеоста з у хворих на ЦД 2 типу та пацієнтів із шизофренією. Предмет дослідження – вуглеводн ий та ліпідний обмін у хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними розладами пс ихіки та у пацієнтів із шизофренією з урахуванням психотропної терапії. Методи дослідження – клінічні, біохімі чні, імуноферментні, статистичні. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено негативний вп лив інсулінокоматозної терапії (ІКТ) на рівень секреції інсуліну в-кліт инами підшлункової залози та доведено, що її застосування є додатковим ч инником ризику розвитку ЦД у хворих на шизофренію. На підставі проведено го дослідження показані взаємозв’ язки між порушеннями вуглеводного т а ліпідного гомеостазу у хворих на шизофренію та видом проведеної психо тропної терапії. Визначено прямі кореляційні зв'язки між рівнем екскреції адреналіну і н орадреналіну та збільшенням маси тіла і показником депресії у хворих на ЦД 2 типу. Виявлено наявність зворотних кореляційних зв'язків між рівнем серотоніну та показниками тривоги і депресії у хворих на ЦД 2 типу із симп томатичними розладами психіки та прямі кореляції з показником якості ж иття. Обґрунтовано необхідність застосування серотонінергічних антид епресантів в комплексній терапії цих пацієнтів. Доведено необхідність застосування у комплексній терапії хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними розладами психіки психотропних засобів коротк ими курсами, що не погіршує показники вуглеводного та ліпідного метабол ізму, але підвищує прихильність пацієнтів до лікування. Практичне значення одержаних результатів. На підставі визначення особливостей порушень гормон ально-метаболічного гомеостазу у хворих на шизофренію в залежності від виду проведеної терапії розроблено диференційовані рекомендації щодо профілактики ЦД у цих пацієнтів. Показано, що застосування психотропних засобів короткими курсами не ті льки не має негативного впливу на стан вуглеводного та ліпідного метабо лізму у хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними розладами психіки, але й спр ияє підвищенню якості їх лікування шляхом поліпшення комплайєнсу. Розроблено основні принципи лікування хворих на ЦД із симптоматичними розладами психіки: проведення цукрознижуючої терапії, спрямованої на к омпенсацію порушень метаболічних показників та попередження ризику ус кладнень захворювання, здійснення адекватної гіпотензивної терапії із додатковим призначенням препаратів, що гальмують загальну симпатичну активність або мають б 1 -специфічн у активність, призначення психотропної терапії із урахуванням особлив остей психічного стану та препаратів метаболічної дії. Основні результати дисертаційного дослідження впроваджено в клініці Д ержавної установи „Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данил евського АМН України”, Харківській обласній клінічній психіатричній л ікарні № 3, Харківській обласній психіатричній лікарні № 1, Вінницькому Національному медичному університеті і м. М.І.Пирогова, лікувально-оздоровчому центрі ВАТ „Одеський припортовий завод”. За результатами роботи отримано Патент України на корисну модель „Спос іб первинної профілактики цукрового діабету 2 типу у хворих на шизофрені ю” (№21524 від 15.03.2007; заявка № u200610826 від 13.10.2006). Особистий внесок здобувача. Автор ом визначено мету, завдання дослідження, проведено аналіз даних вітчизн яної та зарубіжної літератури за темою дослідження. Особисто здобувачк а виконала клінічне обстеження хворих на шизофренію, пацієнток із ЦД 2 ти пу з симптоматичними розладами психіки та осіб із групи порівняння, проа налізувала дані лабораторних досліджень. Автором самостійно сформован о комп’ ютерну базу даних, підготовлено матеріали до математичних розр ахунків, проведено статистичну обробку результатів, їх інтерпретацію т а теоретичне обґрунтування, впроваджено результати дослідження в прак тику. Апробація результатів дисертації . Основні результати роботи було викладено та обговор ено на науковій конференції молодих учених Харківської медичної акаде мії післядипломної освіти „Нові технології в медицині” (Харків, 2002), конфе ренції „Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокр инології (Четверті Данилевські читання)” (Харків, 2005), Всеукраїнській наук ово-практичній конференції молодих учених „Від фундаментальних дослід жень до медичної практики” (Харків, 2005), науково-практичній конференції з м іжнародною участю "Особливості ендокринної патології у різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення” (Харків, 2005), науково-практичній кон ференції з міжнародною участю „Сучасні досягнення молодих вчених на до помогу практичній медицині” (Харків, 2006), Міжвузівській конференції молод их вчених „Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2007), конференції „Експ ериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики (Шості Д анилевські читання) (Харків, 2007), ІІІ Національному конгресі неврологів, пс ихіатрів та наркологів України (Харків, 2007). Публікації. За результатами дисер тації опубліковано 17 наукових праць, серед них 6 статей (2 самостійних та 4 у співавторстві) в фахових вид аннях, затверджених ВАК України, 10 тез у журналах та збірниках наукових пр аць, отримано 1 патент України на корисну модель. Обсяг та структура дисертації. Дис ертацію викладено на 159 сторінках машинопису. Робота складається із всту пу, огляду літератури, 8 розділів із описом результатів власних дослідже нь, висновків, списку використаної літератури, що містить 315 найменувань і складає 32 сторінки. Дисертацію ілюстровано 35 таблицями та 5 рисунками. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідж ення, спрямоване на під вищення ефективності профілактики та лікування порушень вуглеводн ого та ліпідного метаболізму у хворих на шизофренію та пацієнтів із симптоматичними розладами психік и при ЦД 2 типу з урахуванням особливостей проведеної психотропно ї терапії . Зважаючи на складний характер проблеми та з метою оцінки впливу психотропної терапії різної тривалості на показни ки вуглеводного обміну, роботу було виконано в два етапи. На пер шому етапі було обстежено 75 хворих жіночої статі із ЦД 2 типу у стані деком пенсації вуглеводного обміну, які знаходилися на стаціонарному лікува нні у клініці Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМН України. Середня тривалість ЦД с клала (12,0±1,1) років. Середній вік пацієнтів дорівнював (60,2±1,2) рокам. Пероральні цукрознижуючі препарати отримували (41,3±3,6) % хворих, а у (58,7±3,6) % паціє нтів відмічалась інсулінозалежність. Пероральні цукрознижуючі препар ати для корекції вуглеводного обміну у обстежених хворих були представ лені такими ліками: метформін (8,70 % хворих), гліклазид (47,81 %), глімепірид (4,35 %), комбінація глібенкламіду та метформі ну (8,70 %), репаглінид (4,35 %), комбінація гліклазиду та метформіну (13,04 %), комбінація глімепіриду та метформіну (4,35 %), дієтотерапія (8,70 %). Важку форму ЦД було діагностовано у 43,7 % хворих, у інших хворих діабет був середньої важкості. Серед ускладнень ЦД, які найчастіш е було діагностовано у обстежених хворих, переважали такі: ангіопатія ни жніх кінцівок (97,8 % хворих), полінейропаті я (87,0 %), енцефалопатія (93,5 %), причому діабетична енцефалопатія мала місце у 25,5 %, гіпертонічна – у 4,3 % та змішана – у 51,1 % пац ієнтів. Ангіопатію сітківки діагностовано у 95,7 % пацієнтів, ретинопатію – у 45,7 %, катаракту – у 69,6 %. Нефропатія як ускладнення ЦД зустрічалась у 21,7 % па цієнтів, універсальна діабетична мікро- та макроангіопатія – у 17,4 % хвори х. Захворювання серцево-судинної системи діагностовано у більшості обс тежених хворих на ЦД, у тому числі гіпертонічна хвороба спостерігалась у 97,8 % хворих, ішемічна хвороба серця – у 60,9 % пацієнтів. Інфаркт міокарду в анамнезі мав місце у 8,5 % хворих, церебральни й інсульт – у 8,5 % пацієнтів. Симптоматичні психічні розлади у обстежених пацієнток було виявлено у 88,0 %, вони були п редставлені тривожними та депресивними станами. Цих хворих було розділено на групи в залежності від наявності симптомат ичних розладів психіки та методів їх корекції: 1) першу групу (Д1) склали хво рі із психічними порушеннями, терапія яких проводилася із застосування м адеметіоніну (18 осіб); 2) до другої групи (Д2) було включено 26 пацієнток із пси хічними порушеннями, які отримували терапію стандартними психотропним и препаратами (гідазепам, амітриптилін, тіорідазин); 3) третю групу (Д3) склал и 22 хворі із психічними порушеннями, яким не проводилася корекція психот ропними препаратами; 4) до четвертої групи (Д4) було включено дев'ять пацієн ток без психічних порушень, які не одержували психотропну терапію. Вибір адеметіоніну для лікування хворих на ЦД 2 типу був обумовлений його подв ійною дією: як гепатопротектора та атипового антидепресанта. На дру гому етапі було обстежено 74 хворих жіночої статі із діагнозом параноїдн а шизофренія, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Харківській міській клінічній психіатричній лікарні №15. Усіх пацієнток було розділе но на групи в залежності від особливостей одержаної раніше психотропно ї терапії: 1) першу групу (Ш1) склали 37 пацієнток віком (41,4±2,1) років, лікування як их проводилося із використанням в анамнезі ІКТ у сполученні з прийомом с тандартних психотропних препаратів; 2) другу групу (Ш2) було сформовано із 37 пацієнток віком (43,3±2,9) років, які отримували лікування тільки психотропни ми препаратами; 3) у контрольну групу (ШК) було включено 25 психічно здорових жінок, які не отримували психотропну терапію. Стандартна психотропна те рапія була представлена нейролептиками (галоперидол, аміназин, трифтаз ин, хлорпротиксен, тіорідазин), антидепресантами (амітриптилін), транкві лізаторами, вітамінами групи В. Всіх п ацієнток обстежено клінічним методом, проведено антропометричні вимір и, оцінено показники гемодинаміки (частота серцевих скорочень, артеріал ьний тиск) та вегетативні показники (вегетативний індекс Кердо, хвилинни й обсяг крові), та проведено аналіз показників вуглеводного (глюкози кро ві натще, глюкози крові постпрандіальної, глюкози крові середньодобово ї, амплітуди глікемії глюкозооксидантним методом, глікозильованого ге моглобіну). Аналіз ліпідного спектру крові включав визначення загально го холестерину ферментативним методом за допомогою набору “Новохол”, х олестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) ферментативним ме тодом за допомогою набору “ЛВП-Холестерин-Ново”, розрахунок вмісту в кро ві холестерину ліпопротеїдів низької щільності та коефіцієнту атероге нності за загальноприйнятими формулами, аналіз рівня тригліцеридів та в-ліпопротеїдів за методом Бурштейна і Самалі. Було визначено рівень С-п ептиду імуноферментним методом, загального білірубіну за методикою Йє ндрашика, тимолової проби, креатиніну та сечовини крові, протеїнурії, ен дотеліну-1 в плазмі крові імуноферментним методом, вміст катехоламінів ( адреналіну та норадреналіну в добовій сечі) за методикою В.О.Осінської у модифікації А.М.Бару, серотоніну та пролактину крові імуноферментним ме тодом. Оцінка психічного статусу хворих проводилася невропатологом пр и клінічному огляді. Для визначення інтенсивності тривожних і депресив них розладів та якості життя хворих додатково використовували такі мет одики: госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), методики Шихана, Спілбер гера-Ханіна та оцінка суб’ єктивної якості життя хворих. Всі отримані нами результати були піддані статистичній обробці з обчис ленням середніх показників, параметрів розкиду даних. Вірогідність роз ходжень визначалася по t-критерію Стьюдента, критерію ч 2 , U-критерію Уілкоксона-Манна-Уітн і, Т-критерію Уілкоксона та за допомогою точного методу Фішера (F). Оцінка в заємозв'язків між різними антропометричними, біохімічними, гормональн ими показниками й особливостями психічного стану проводилася з викори станням кореляційного аналізу за критеріями Пірсона (r xy ) та Спірмена (r s ) та множинного регресійного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. Для уточнення впливу психотропної терапії на метабол ічні показники у хворих на ЦД із симптоматичними розладами психіки пров едено перший етап роботи, під час виконання якого було проаналізовано ди наміку основних показників вуглеводного та ліпідного обміну, функціон ального стану печінки та нирок у хворих на ЦД із симптоматичними розлада ми психіки під впливом проведеної комплексної терапії із короткочасни м застосуванням психотропних препаратів. Дослідження динаміки с тану вуглеводного та ліпідного обміну хворих на ЦД 2 типу (групи Д1-Д4), показ ало, що рівень глікозильованого гемоглобіну знаходився в межах (7,6 – 8,2) %, що відповідало стану декомпенсації ву глеводного обміну, а після лікування даний показник лише в групі Д4 досяг рівня, що відповідає критеріям субкомпенсації ЦД (7,0 %). Виявлено зниження п оказника амплітуди глікемії під впливом проведеної терапії в групах Д1 ( з 4,1±0,4 до (2,5±0,4) ммоль/л, p<0,05) та Д2 (з 3,8±0,4 до (2,3±0,5) ммоль/л, p<0,05). Встановлено також позити вну динаміку рівня тригліцеридів (з 2,7±0,4 до (2,2±0,3) ммоль/л, p<0,05) та тимолової проби (з 4,6±0,8 до (2,7±0,4) од., p<0,05) в групі Д 1, комплексна терапія в якій включала застосування адеметіоніну. В групі Д3 відмічено зменшення лише показника тимолової проби (з 3,8±0,4 до (2,6±0,4) од., p<0,05). В свою чергу, у хворих групи Д2 виявлено позитивну динаміку показників фун кціонального стану нирок, а саме, зменшення вмісту сечовини крові з 6,4±0,3 до (5,4±0,2) ммоль/л (p<0,01) та зниження рівня залиш кового азоту з 285,3±8,4 до (254,5±7,6) мг/л (p<0,01). Таким чином, застосування психотропної терапії коротким курсом не призвело до погіршення основних показників вуглеводного та ліпідного обміну, функції печінки та нирок у хворих на Ц Д 2 типу із симптоматичними розладами психіки. У результаті проведеного психодіагностичного обстеження встановлено, що клінічна картина хвороби у пацієнтів на ЦД 2 типу включає крім соматич них симптомів також тривожні і депресивні порушення, що можуть бути вияв лені клінічним методом та за допомогою відповідних психодіагностичних методик. Застосування психотропних препаратів привело до зниження рів ня тривоги за шкалою HADS (з 10,7±0,9 до (8,9±1,2 ) балів, p<0,05) т а тестом Шихана (з 47,8±5,8 до ( 41,7±7,0) балів, p<0,05) у хвори х групи Д2. У пацієнтів інших груп ці показники психічного стану суттєво н е змінилися. Отже, додавання психотропної терапії з використанням гідазепаму, амітр иптиліну, тіоридазину, тощо до комплексу лікувальних заходів у хворих на ЦД 2 типу сприяє поліпшенню емоційного стану цих хворих за рахунок перев ажного зниження рівня тривоги. У той же час використання адеметионіну не призводить до позитивних змін у емоційному стані цих пацієнтів. У більшості хворих на ЦД 2 типу виявлено підвищений рівень адреналіну в добовій сечі: у (76,9±11,7) % паціє нтів групи Д1, у (56,3±12,4) % хворих групи Д2, у (53,8±13,8) % пацієнтів групи Д3 та лише у (25,0±21,7) % хворих групи Д4. Рівень норадреналіну, навпаки, у більшості пацієнтів зна ходився в межах норми (60,0±12,6) % хворих групи Д1, (56,3±12,4) % пацієнтів групи Д2, (76,9±11,7) % хв орих групи Д3 та (50,0±25,0) % пацієнтів групи Д4). Встановлено, що збільшення екскр еції адреналіну, яке було характерним для більшості обстежених хворих, п рямо корелює із рівнем депресії за шкалою HADS ( r s = 0,44, р<0,01), що обґрунтовує призначення цим пацієнтам препаратів із симпатоблокуючою дією. З огляду на сучасні уявлення про роль моноамінових систем у виникненні д епресії, було проведене дослідження рівня серотоніну у хворих на ЦД 2 тип у. На тлі проведеного лікування у хворих групи Д1 концентрація серотонін у знизилася з 67,9±5,9 до (52,9 ± 3,2) нг/мл (р<0,05), але в межах нормальних значень (рис. 1). Так им чином, призначення хворим на ЦД із супутніми психічними розладами аде метіоніну супроводжується зниженням рівня серотоніну, що може бути одн им з маркерів погіршення їхнього емоційного стану. Як показали результати кореляційного аналізу, вміст серотоніну у плазм і крові обстежених хворих на ЦД 2 типу має зворотні кореляційні зв'язки із рівнями тривоги та депресії за методикою HADS, а також прямі зв'язки із показ ником якості життя (табл. 1). Наведені результати підтверджують серотонін ову теорію депресії, що пов'язує виникнення даних емоційних розладів сам е із зниженням вмісту серотоніну та зумовлює застосування в комплексні й терапії хворих із депресивними порушеннями антидепресантів групи зв оротного захоплення серотоніну. Таблиця 1 Коефіцієнти кореляції між концентрацією серотонін у та деякими показниками емоційного стану хворих на ЦД 2 типу Пока зник Кількість кореляційних пар Статистичний показник Коефіцієнт кореляції (r xy ) Достовірність ( p ) Рівень тривоги за методикою HADS 18 -0, 73 <0,001 Рівень депресії за методикою HADS 18 -0,7 0 <0,01 Показник якості життя 18 0,5 8 <0,0 5 Вибір засобів комплексн ої терапії хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними психічними розладами п овинен базуватися на призначенні адекватних цукрознижуючих препараті в у залежності від стадії захворювання та наявності його ускладнень, що є основним у терапії цих хворих. Необхідність зменшення виразності псих ічних порушень, серед яких переважають тривожні та депресивні прояви, ви магає застосування відповідних психотропних препаратів. Проведені дос лідження показали, що призначення коротким курсом (протягом трьох місяц ів) таких психотропних препаратів, як гідазепам, сульпірід, амітриптилін , тіоридазін у комплексі лікувальних заходів є доцільним тому, що сприяє поліпшенню емоційного стану хворих на ЦД 2 типу та не викликає додаткови х метаболічних порушень. З іншого боку, при застосуванні препарату адеме тіоніну, якому притаманна гепатопротекторна дія, слід враховувати його недостатню ефективність щодо депресивних та тривожних проявів, що може навіть призвести до погіршення емоційного стану хворих. Зважаючи на результати дослідження обміну катехоламінів у хворих на ЦД 2 типу, які свідчили про с хильність до симпатикотонії, обґрунтованим є призначення препаратів і з симпатоблокуючою дією. При цьому краще застосовувати препарати, що гал ьмують загальну симпатичну активність (такі, як похідні імідазоліну) або мають б 1 -специфічну активність. До цільно також призначати таурін та пірідоксин, які також мають антигіпер тензивну дію та сприяють продукції серотоніну та г-аміномасляної кисло ти в гіпоталамусі. Результати проведеного дослідження дозволяють дійт и висновку, що терапія хворих на ЦД 2 типу повинна бути комплексною, з урах уванням не тільки показників вуглеводного обміну, але й наявності ускла днень захворювання та симптоматичних розладів психіки. Тому вважаємо з а доцільне включити до плану лікування пацієнтів із ЦД 2 типу окрім станд артної цукрознижуючої терапії, препарати симпатолітичної дії, гепатоп ротектори та при необхідності – психотропні засоби. Отже, застосування псих отропної терапії може призводити до певних змін перебігу метаболічних процесів. Використання нейролептичних та інших психотропних препараті в для лікування хронічних психічних захворювань протягом тривалого ча су є фактором ризику виникнення розладів, властивих метаболічному синд рому. Короткочасне застосування адекватних психотропних препаратів, с прямованих на корекцію психічного стану хворих на ЦД 2 типу із симптомат ичними розладами психіки, не має негативного впливу на метаболічні пока зники та не погіршує перебіг ЦД. У той же час призначення цих ліків сприяє поліпшенню психічного стану та рівня комплайєнтності пацієнтів, що важ ливо з точки зору загальної успішності терапії цих хворих. На другому етапі роботи в результаті проведеного аналізу антропометри чних показників надлишок маси тіла згідно критеріїв В ООЗ (1997) було виявлено у ( 41,7±8,2) % хворих групи Ш1, у (30,6±7,7) % хворих групи Ш2 та лише у (28,0±9,0) % осіб групи ШК. Ожиріння різного ступеня зустрічало сь у (36,1±6,0) % хворих групи Ш2, тоді як у групах Ш1 та ШК кількість осіб із ожирінн ям була меншою (11,1±5,2; p<0,01 та (16,0±7,3) %; p<0,05, відповід но). Вивчення розподілу хворих за показником індексу маси тіла також доз волило виявити розходження між групами Ш1 та Ш2 ( 2 =6,24; p<0,05), що пов'язано із п еревагою питомої ваги хворих з ожирінням різного ступеня у групі Ш2 порі вняно із Ш1. Також було виявлено, що у хворих груп Ш1 та Ш2 показники обводу т алії (відповідно 84,6±2,1 та (87,7±2,4) см) перевищують аналогічні показники в групі ШК (77,0±1,9; p 1-к <0,01; p 2-к <0,001). Це свідчить про переважання абдомінального типу ві дкладення жирової тканини у хворих на шизофренію, які отримували різні в иди психотропної терапії. Саме цей тип ожиріння супроводжується підвищ еним ризиком серцево-судинних захворювань та ЦД 2 типу. Виявлено, що у хворих групи Ш1 рівень тригліцеридів в се редньому складає ( 1,35±0,15) ммоль/л, а в групі Ш2 – (1,56±0,28) ммоль/л, що вище, ніж в групі ШК ((0,83±0,09) ммоль/л, р 1-к <0,01; р 2-к <0,05). Аналогічні закономірності ві дмічено і стосовно коефіцієнту атерогенності, яки й відображує відносний вміст у крові атерогенних фракцій холестерину. В групі Ш1 він становить 3,47 ± 0,22, в гр упі Ш2 – 3,05±0,27, а в групі ШК вЂ“ лише 2,43 ± 0,25 (р 1-к <0,001, р 2-к <0,05). В той же час вміст ХС ЛПВЩ у хворих груп Ш1 ( 1,21±0,05 ммоль/л ) та Ш2 ( 1,25 ±0,06 ммоль/л ) нижче, ніж у групі ШК ( 1,56±0,08 ммоль/л, р 1-к <0,001; р 2-к =0,001 ). Гіпертригліцеридемія відмічалась у шести пацієнтів групи Ш1 (27,3 %), шести пацієнтів групи Ш2 (26,1 %) та лише у одного о бстеженого групи ШК (4,2 %). Ці розбіжності, в изначені за допомогою точного метода Фішера, були статистично достовір ними (р 1-к <0,05; р 2-к <0,05). Підвищення концентрац ії ендотеліну-1 в групі Ш2 ((5,86±0,35) нг/мл) порівняно із групою ШК ((4,89±0,09) нг/мл, р<0,05), по ряд із зниженням рівня ХС ЛПВЩ (р 2-к = 0,001) і збільшенням атерогенних фр акцій ліпопротеїдів, може свідчити про зростання ризику кардіоваскуля рної патології у хворих на шизофренію. Таким чином, цих хворих варто розг лядати як групу ризику щодо серцево-судинних захворювань і ЦД. Оцінка рівня глікемії натще проводилася у хворих всіх обстежених груп. Виявлено достовірно більш високі показники у хворих гр уп Ш1 та Ш2 порівняно із контрольною групою (табл. 2). Згідно критеріїв ВООЗ (1999), у шести хворих групи Ш1 та у двох пацієнтів групи Ш2 виявлене порушення глікемії натще. На підставі отриманих результатів можна думати про підв ищену виразність порушеної глікемії натще у хворих на шизофренію з ІКТ в анамнезі (група Ш1), порівняно із пацієнтами, лікування яких проводилось і з застосуванням лише психотропної терапії. Таблиця 2 Порівняльна характеристика глікемії натще у хворих на шизофренію на тлі різних методів психотропної терапії (M ± m) Показник Група, кількість обстежених Ш1 n= 35 Ш2 n= 27 ШК n= 23 Глікемі я натще, ммоль/л 4,90 ± 0,16 р U 1-к <0,001 р U 1-2 <0,01 4,52 ± 0,15 р U 2-к <0,001 3,83 ± 0,7 Пр имітки: 1. р U 1,2-к – вірогідність розходжень від носно контрольної групи за U-критерієм Уілкоксона– Манна– Уітні. 2. р U 1-2 – вірогі дність розходжень між групами за U-критерієм Уілкоксона– Манна– Уітні. Викликає зацікавлення вивчення рівня С-пептиду, що є індикатором функці ї в-клітин підшлункової залози, оскільки його вміст відповідає рівню інс уліну, який секретується (табл. 3). Таблиця 3 Порівняльна характеристика показників С-пептиду у х ворих на шизофренію на тлі різних методів психотропної терапії (M ± m) Показник Група, кількість обсте жених Ш1 n=18 Ш2 n=26 ШК N=11 Вміст С-п ептиду, нг/мл 0,27 ± 0,05 р U 1-к <0,01 0,57 ± 0,21 р U 2-к <0,05 0,88 ± 0,22 При мітка. р U 1,2-к – вірогідність розходжень відносно контрольної груп и за U-критерієм Уілкоксона– Манна– Уітні. Як показують результати проведеного дослідження, дан ий показник у групах Ш1 та Ш2 був нижче, ніж у групі ШК (р 1-к <0,01, р 2-к <0,05) , причому кількість хворих із низьк им рівнем С-пептиду в групі Ш1 перевищує аналогічний показник як в групі Ш 2, так і в групі ШК (р 1-к <0,05, р 1-2 <0,05) . Результати наведено у таблиці 4. Таблиця 4 Розподіл хворих на шизофренію за рівнем С-пептиду (M ± m) Рівень С-пептиду, нг/мл Група, кількість обстежених Ш1 Ш2 ШК < 0,20 44,4 ± 11,7 % n=8 11,5 ± 6,3 % n=3 – 0,20 – 2,25 55,6 ± 11,7 % n=10 80,8 ± 7,7 % n=21 100 % > 2,25 0 % р 1-к <0,05 р 1-2 <0,05 7,7 ± 5,2 % n=2 – Примітки: 1. р 1-к – вірогідність розходжень відносно ко нтрольної групи за критерієм 2 . 2. р 1-2 – вірогідність розходжень між групами за критерієм 2 . На підставі аналізу результатів проведеного дослідж ення нами було виділено фактори ризику формування порушень вуглеводно го обміну у хворих на шизофренію в залежності від виду проведеної психот ропної терапії, які, на нашу думку, обумовлюють особливості профілактики метаболічних порушень в обстежених пацієнтів. Вважаємо, що при проведен ні заходів первинної профілактики ЦД у хворих на параноїдну шизофренію необхідно враховувати як метаболічні порушення, так і особливості псих отропної терапії. Загальновизнаними є заходи первинної профілактики ЦД, спрямовані на зн иження маси тіла і перерозподіл жирової тканини. Це дієтотерапія, збільш ення фізичної активності, боротьба зі шкідливими звичками. Загальновід омо, що важливим компонентом є навчання пацієнтів для формування свідом ої мотивації на тривале лікування і самоконтроль, поступовий перехід на правильне харчування, збільшення фізичної активності у сполученні зі з міною способу життя. Як показав наш досвід, впровадження цього принципу в практику роботи із хворими на шизофренію супроводжується значними пр облемами у зв'язку із труднощами формування стійкого комплайєнсу у псих ічно хворих, через що не завжди вдається досягти у них бажаного результа ту тільки немедикаментозними засобами. Медикаментозна терапія включає препарати, спрямовані на зниження маси тіла, поліпшення ліпідного профі лю та корекцію артеріального тиску. У хворих на шизофренію, які приймают ь психотропні препарати, розвивається абдомінальне ожиріння, дисліпід емія, симпатикотонія, які лежать в основі метаболічних порушень. На підс таві отриманих даних, слід віднести тривалу психотропну терапію до факт орів ризику метаболічного синдрому, що необхідно враховувати при розро бці методів медикаментозної корекції ендокринних порушень у психічно хворих. Цим пацієнтам поряд із дієтою, збільшенням фізичного навантажен ня рекомендується призначати препарати групи бігуанідів, які не тільки сприяють зниженню маси тіла, але й впливають на інсулінорезистентність шляхом підвищення чутливості до інсуліну периферичних тканин та мають опосередковану гіпоглікемічну та гіполіпідемічну дію. Хворим із дисліпідемією, що не піддається корекції дієтотерапією, призн ачають гіполіпідемічні засоби (статини, фібрати). Критерієм призначення медикаментозного лікування дісліпідемії слід вважати збереження дісл іпідемічних порушень після трьох-шести місяців дієтотерапії. Наявніст ь виразних вегетативних порушень у хворих, у тому числі підвищення артер іального тиску, є показанням для призначення вегетостабілізуючих преп аратів у залежності від переважання тонусу симпатичної або парасимпат ичної нервової системи. Патогенетичним є призначення препаратів групи ІАПФ та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, зважаючи на їх гіпотен зивну дію та вплив на ендотеліальну дисфункцію, яка нерідко має місце у ц их хворих. У пацієнтів із шизофренією, лікування яких включало не тільки психотроп ні препарати, але й ІКТ, поряд із вищевказаними змінами часто відзначаєт ься гіперглікемія натще і зниження рівня С-пептиду, що може свідчити про негативний вплив ІКТ на функцію в-клітин підшлункової залози. На підстав і отриманих результатів можна віднести ІКТ до додаткового фактора ризи ку ЦД. Більш складне та неоднозначне порушення вуглеводного гомеостазу у таких хворих потребує проведення первинної профілактики ЦД із застос уванням препаратів групи бігуанідів у сполученні із препаратами групи тіазолідиндіонів за стандартними схемами як доповнення до дієтотерапі ї та фізичного навантаження. ВИСНОВКИ 1. У дисертаційній роботі наведено важливе рішення нау кової задачі сучасної клінічної ендокринології – визначення особливо стей вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на ЦД 2 типу із симптомати чними розладами психіки під впливом диференційованої психотропної тер апії. Встановлено особливості гормонально-метаболічного гомеостазу у хворих на шизофренію. Розроблено принципи попередження порушень вугле водного обміну у хворих на шизофренію та комплексного лікування хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними психічними розладами. 2. Доведено роль метаболічного дисбалансу (субкомпенсації та декомпенса ції вуглеводного обміну) у виникненні симптоматичних психічних розлад ів у хворих на ЦД 2 типу у вигляді тривожних та депресивних порушень, які б уло діагностовано у 88,0 % обстежених паціє нтів, що перевищує середньопопуляційні показники (40 %). 3. Наявність прямих кореляційних зв'язків між рівнем екскреції адреналін у та показником депресії у хворих на ЦД 2 типу свідчить про його роль в ген езі депресивних розладів. Виявлені зворотні кореляційні зв'язки між рів нем серотоніну та показниками тривоги і депресії у хворих на ЦД 2 типу із с имптоматичними розладами психіки та прямі кореляції з показником якос ті життя є підставою для застосування серотонінергічних антидепресант ів в комплексній терапії цих пацієнтів. 4. Доведено, що короткочасне застосування психотропної терапії не має не гативного впливу на показники вуглеводного та ліпідного обміну у хвори х на ЦД 2 типу. Лікування хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними психічними розладами повинно бути комплексним, включати адекватну цукрознижуючу, гіпотензивну терапію, психотропні засоби, а також препарати метаболічн ої дії (гепатопротектори, вітаміни). 5. У хворих на шизофренію переважають метаболічні порушення у вигляді на длишкової маси тіла та ожиріння з абдомінальним типом відкладення жиро вої тканини (59,7 %), які перевищують середньопопуляційні показники, а також п орушення ліпідного обміну в вигляді гіпертригліцеридемії (21,8 %). 6. Серед хворих на шизофренію, які отримували терапію із застосуванням ІК Т, у 17,1 % виявлено порушення глікемії натще та у 44,4 % – зниження функціональн ої активності в-клітин підшлункової залози, яке може бути обумовлено нег ативним впливом ІКТ. 7. Профілактика порушень вуглеводного обміну у хворих на шизофренію пови нна включати в себе застосування препаратів, які впливають на метаболіч ні показники, а саме: бігуанідів, тіазолідіндіонів, антигіпертензивних, гіполіпідемічних засобів. При призначенні психотропних препаратів нео бхідно враховувати виявлені метаболічні порушення. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Синайко В.М., Земляницына О.В . Влияние инсулинокоматозной терапии на формирование инсулинорезистен тности у больных шизофренией //Архів психіатрії. – 2003. - Т.9, №3 (34). – С. 99-100. (Здобув ачкою здійснено підбір хворих, проведено оцінку розвитку інсулінорези стентності у хворих на шизофренію, підготовлено статтю до друку). 2. Взаимосвязь нарушений углеводного обмена и коморбидных психических расстройств / Н.А.Кравчун , О.В.Земляниц ы на, В.М.Синайко , Л.Г.Полозова // Пробл. ендокринної патології. – 2005. – №2. – С. 96-102. (Здобу вачкою здійснено оцінку порушень вуглеводного обміну у хворих, підгото влено статтю до друку). 3. Земляницына О.В. Некот орые аспекты углеводного метаболизма и функционального состояния в-кл еток поджелудочной железы у пациентов с параноидной шизофренией на фон е различных методов терапии // Медицина сегодня и завтра. – 2005. - №4. – С. 90-93 4. Уровень эндотелина-1 и некоторые мет аболические показатели у больных с гипоталамической дисфункцией и соп утствующей шизофренией на фоне различных методов психотропной терапии / О.В.Земляницына, Н.А.Кравчун , И.И.Алексеева , В.М.Синайко // Пробл . ендокринної патології. – 2006. – №1. – С. 30-36 . (Здобувачкою ініційовано роботу, здій снено аналіз рівня ендотеліну та деяких метаболічних показників у хвор их на шизофренію, підготовлено статтю до друку). 5. Особенности течения климактери ческого синдрома у женщин с сахарным диабетом 2 типа / Т.Л. Архипкина , Л.П. Любимова , Н.А. Кравчун , О.В. Земляницына // Пробл. ендокринної па тології. – 2006. – №2. – С.23-30. (Здобувачкою проведено обстеження хворих, встан овлено вплив цукрового діабету на клінічні прояви клімактеричного син дрому). 6. Земляницына О.В. Оценка нарушени й углеводного и липидного обмена у больных шизофренией // Пробл. ендокринної патології. – 2007. – №2. – С.38-45. 7. Сінайко В.М., Земляніцина О.В. Первинна профіл актика цукрового діабету 2 типу у хворих на шизофренію // Укр. вісник психо неврології. – 2007. – Т.15, Вип. 1(50). – С. 236-237 . (Здобувачкою обґ рунтовано принципи профілактики цукрового діабету у хворих на шизофре нію). 8. Пат. 21524 Україна, МПК A 61 K 31/00, A 61 K 31/425, A 61 P 5/00. Спосіб первинної профілактик и цукрового діабету 2 типу у хворих на шизофренію: Пат. 21524 Україна, МПК A 61 K 31/00, A 61 K 31/425, A 61 P 5/00. О.В.Зем ляницына, Н.О.Кравчун, В.М.Сінайко, Т.С.Грінченко - № u 200610826; Заявл. 13.10.2006; Опубл. 15.03.2007, Бюл. №3, 2007. – 3 с. (Здобувачкою ініційовано роботу, визначено фактори ризику ЦД у хвор их на шизофренію, сформульовано формулу корисної моделі, оформлено супр овідні документи). 9. Сінайко В.М., Земляніцина О.В., Сухоіва нова О.І. Розвиток інсулінорезистентності у осіб з нормальною вагою // Нов і технології в медицині: Матеріали наук. конф. молодих учених Харківсько ї медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2002. – С.51-52. (Здобувачк ою здійснено клінічні дослідження, підготовлено тези до друку). 10. Земляницына О.В., Кравчун Н.А., Алексе ева И.И. Особенности функции эндотелия у больных с избыточной массой тел а на фоне различных методов психотропной терапии // Фундаментальні питан ня експериментальної та клінічної ендокринології (Четверті Данилевськ і читання): Матеріали конф. Харків, 24-25 лютого 2005 р. – Харків, 2005. – С. 67-68. (Здобувачкою здійснено аналіз рі вня ендотеліну та деяких метаболічних показників хворих, підготовлено тези до друку). 11. Земляницына О.В. Психотропная терапия как дополнительный фактор р иска развития сосудистой патологии у пациентов с гипоталамической дис функцией и коморбидными психическими расстройствами // Від фундаментальних досліджень до медичної практи ки: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. молодих учених. Харків, 16 листопада 2005 р. – Харків, 2005. – С.57. 12. Земляницына О.В. Влияни е психотропной терапии на частоту сахарного диабета и гипоталамическо й дисфункции у больных шизофренией // Особливості ен докринної патології у різних вікових періодах: проблеми та шляхи виріше ння: Мат еріали наук.-практ. конф. з міжнар . участю. Харків, 24-25 листопада 2005 р. – Х арків, 2005. – С. 36-37. 13. Земляніцина О.В., Кравчун Н.О. Визначення імунореактивного інсуліну та індексу інсулінорезистентно сті у хворих на цукровий діабет 2 типу із симптоматичними розлада ми психіки // Експериментальна та клінічна ендокринологія: фундаменталь ні та прикладні питання (5 Данилевські читання): Матеріали наук.-практ. кон ф. Харків, 9-10 лютого 2006 р. – Харків, 2006. - С. 36-37. (Здобувачкою здійснено оцінку розв итку інсулінорезистентності у хворих та підготовлено тези до друку). 14. Архипкина Т.Л., Земляницына О.В. Цукро вий діабет та депресивні розлади в клімактерії // Сучасні досягнення мол одих вчених на допомогу практичній медицині: Матеріали Всеукр. наук.-пра кт. конф. з міжнар. участю. Харків, 20 жо втня 2006 р. – Харків, 2006. – С. 6. (Здобувачкою проведено обстеження хворих, вста новлено вплив ЦД на клінічні прояви клімактеричного синдрому). 15. Архипкина Т.Л. , Любимова Л.П. , Земл яницына О.В. // Психо-эмоциональные расстройства в климактерическом пери оде у женщин, больных сахарным диабетом 2 типа // Наукові та практичні проб леми ендокринної патології в різних вікових періодах: Мат еріали наук.-практ. конфер. з міжнар. участю. Харків, 23-24 листопада 2006 р. – Харків, 2006. – С. 8-9. (Зд обувачкою проведено обстеження хворих, встановлено вплив ЦД на клінічн і прояви клімактеричного синдрому, визначено принципи їх терапії). 16. Земляницына О.В. Визначення клініко -антропометричних показників у хворих на цукровий діабет 2 типу із симпт оматичними розладами психіки // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез мі жвуз. конф. молодих вчених. Харків, 15-16 січня 2007. – Харків, 2007.- С. 44. 17. Динаміка рівня сер отоніну та пролактину у хворих на цукровий діабет 2 типу із симптоматичними розладами психіки / Н.О. Кравчун, О.В. Земляніцина, І.І. Алек сєєва, Т.Л. Архипкіна // Експериментальна та клінічна ендокринологія: від т еорії до практики (6 Данилевські читання): Матеріали наук.-практ. конф. Харк ів, 22-23 лютого 2007 р. Харків, 2007. - С. 70-71. (Здобувачкою оцінено роль серотоніну та про лактину у розвитку депресії у хворих на ЦД 2 типу). АНОТАЦІЯ Земляніцина О.В. Особливості гормонально-метаболі чного гомеостазу у хворих на цукровий діабет 2 типу із симптоматичними п сихічними розладами та у хворих на шизофренію під впливом психотропної терапії. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидат а медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Державна устан ова „Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського Академії медичних наук України”, Харків, 2008. Дисерт ацію присвячено проблемі підвищення ефективності профілактики та ліку вання порушень вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на ЦД 2 типу із с имптоматичними розладами психіки та у пацієнтів із шизофренією. Показа но взаємозв’ язки між порушеннями вуглеводного та ліпідного гомеостаз у у хворих на шизофренію та видом проведеної психотропної терапії. Хвори х на шизофренію, які тривалий час отримували психотропну терапію, віднес ено до групи ризику щодо метаболічних порушень. Доведено негативний впл ив ІКТ на рівень секреції інсуліну, що дозволяє вважати ІКТ додатковим ч инником ризику ЦД у хворих на шизофренію. Розроблено диференційовані ре комендації з профілактики порушень вуглеводного обміну у хворих на шиз офренію. У переважної більшості хворих на ЦД 2 типу діагностовано симптоматичні р озлади психіки. Не виявлено негативного впливу короткочасного застосу вання психотропних засобів на стан вуглеводного та ліпідного метаболі зму у хворих на ЦД 2 типу із симптоматичними розладами психіки. Розроблен о основні принципи лікування хворих на ЦД із симптоматичними розладами психіки, які передбачають проведення цукрознижуючої, гіпотензивної те рапії із додатковим призначенням препаратів, що гальмують загальну сим патичну активність або мають б 1 -сп ецифічну активність, призначення психотропної терапії із урахуванням особливостей психічного стану та препаратів метаболічної дії. К лючові слова: цукровий діабет 2 типу, гормонально-ме таболічний гомеостаз, вуглеводний обмін, ліпідний обмін, моноамінергіч на система, симптоматичні психічні розлади, психотропна терапія. АННОТАЦИЯ Земляницына О.В. Особенности гормонально-метаболического гомеостаза у больных сахарным диабетом 2 типа с симптоматическими психи ческими расстройствами и у больных шизофренией под влиянием психотроп ной терапии. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицин ских наук по специальности 14.01.14 – эндокринология. – Государственное учр еждение “Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я.Данилевского Ак адемии медицинских наук Украины”, Харьков, 200 8 . Диссертация по священа проблеме повышения эффективности профилактики и лечения наруш ений углеводного и липидного обмена у больных сахарным диабетом 2 типа с симптоматическими психическими расстройствами и у пациентов с шизофре нией. На первом этапе было обследовано 75 больных женского пола с сахарным диабетом (СД) 2 типа в состоянии медикаментозной субкомпенсации, находящ ихся на стационарном лечении в клинике Института проблем эндокринной п атологии им. В.Я.Данилевского АМН Украины: 1) первую группу ( Д1) составили больные с психическими нарушениями, терапия которых провод илась с использованием адеметионина (18 человек); 2) во вторую группу (Д2) было включено 26 пациенток с психическими нарушениями, получавших терапию ста ндартными психотропными препаратами (гидазепам, амитриптилин, тиорида зин); 3) третью группу (Д3) составили 22 больные с психическими нарушениями, ко торым не проводилась коррекция психотропными препаратами; 4) в четвертую группу (Д4) было включено девять пациенток без психических нарушений, не п олучавших психотропную терапию. На втором этапе работы было обследован о 74 больных женского пола с диагнозом параноидная шизофрения, находящих ся на стационарном лечении в Харьковской городской клинической психиа трической больнице №15. Они были разделены на группы в зависимости от особ енностей проводимой ранее терапии: 1) первую группу (Ш1) составили 37 пациент ок, лечение которых проводилось с использованием в анамнезе ИКТ в сочета нии с приемом стандартных психотропных препаратов; 2) вторая группа (Ш2) бы ла сформирована из 37 пациенток, получавших лечение только психотропными препаратами; 3) в контрольную группу (ШК) вошли 25 психически здоровых женщи н, не получавших психотропной терапии. Всех пациенток обследовали клиническим методом, провели антропометрич еские измерения, оценку показателей гемодинамики, вегетативного стату са, анализ показателей углеводного, липидного спектра крови, С-пептида, у ровня эндотелина-1 в плазме крови, общего билирубина, тимоловой пробы, кре атинина и мочевины крови, протеинурии. Проводилось определение катехол аминов (адреналина и норадреналина в суточной моче), серотонина и пролак тина крови. Психодиагностическое обследование включало оценку уровня депрессии и тревоги по методикам HADS, Шихана, Спилбергера-Ханина и оценку с убъективного качества жизни больных. На основании проведенного исследования выявлены взаимосвязи между нар ушениями углеводного и липидного гомеостаза у больных шизофренией и ви дом проведенной психотропной терапии. У больных шизофренией, длительно е время получавших психотропную терапию, выявлено преобладание абдоми нального ожирения, дислипидемии, симпатикотонии, лежащих в основе метаб олических нарушений. Доказано отрицательное влияние ИКТ на уровень сек реции инсулина, что позволяет считать ИКТ дополнительным фактором риск а сахарного диабета у больных шизофренией. На основании проведенного ис следования разработаны дифференцированные рекомендации по профилакт ике нарушений углеводного обмена у больных шизофренией. У подавляющего большинства обследованных больных СД 2 типа диагностиро ваны симптоматические расстройства психики, прежде всего в виде тревож ных и депрессивных нарушений, что необходимо учитывать при лечении этих пациентов. Установлено наличие обратных корреляционных связей между у ровнем серотонина и показателями тревоги и депрессии, что свидетельств ует о важной роли серотонина в возникновении депрессии у больных СД 2 тип а и определяет применение в их комплексной терапии серотонинергически х антидепрессантов. Выявлено, что применение психотропных препаратов к ороткими курсами не только не оказывает отрицательного влияния на сост ояние углеводного и липидного метаболизма у больных СД 2 типа с симптома тическими психическими расстройствами, но и содействует повышению кач ества лечения этих пациентов путем улучшения комплайенса. Разработаны основные принципы лечения больных СД 2 типа с симптоматичес кими психическими расстройствами: сахароснижающая терапия, направленн ая на компенсацию нарушений метаболических показателей и предупрежден ие риска осложнений заболевания, адекватная гипотензивная терапия с до полнительным назначением препаратов, ингибирующих общую симпатическу ю активность или имеющих б 1 -специфическую активнос ть, психотропная терапия с учетом особенностей психического состояния, препараты метаболического действия. Ключевые с лова: сахарный диабет 2 типа, гормонально-метаболический гом еостаз, углеводный обмен, липидный обмен, моноаминергическая система, си мптоматические психические расстройства, психотропная терапия. ANNOTATION Zemlyanitsyna О. V . Features of hormon - metabolic homeostasis in patients suffered from diabetes mellitus type 2 with symptomatic mental disorders and in patients with schizophrenia under psychotropic therapy . – Manuscript . The thesis for the degree of Candidate of medical science on the specialty 14.01.14 – endocrinology. – The State institution “ V.J. Danilevsky Institute of Problems of Endocrine Pathology at the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, 200 8 . The thesis is devoted to the problem of improvement of prophylaxis and treatment of carbohydrate and lipoid metabolism disorders in the patients with diabetes mellitus type 2 and the patients with schizophrenia . The interrelations between disorders of carbohydrate and lipoid homeostasis in the patients with schizophrenia and the type of psychotropic therapy were shown. The patients with schizophrenia who received long-time psychotropic therapy include in risk gr oup for metabolic disorders. The negative influence of insulin-coma therapy on the insulin secretion was proved. The differential recommendations for the prophylaxis of carbohydrate metabolism disorders in the patients with schizophrenia were worked out. The symptomatic mental disorders were diagnosed in the majority of patients with diabetes mellitus type 2. There weren’ t found negative influence of short-time psychotropic therapy on carbohydrate and lipoid metabolism in the patients with diabetes mellitus type 2 and symptomatic mental disorders. The main principles of treatment those patients were worked out: glucose-decreasing, hypotension therapy with use of blockers of general sympatic activity or drugs, which have б 1 -specific activity, psychotropic ther apy and metabolic drugs. Key words: diabetes mellitus type 2, hormon - metabolic homeostasis, carbohydrate metabolism, lipoid metabolism, monoaniergic system, symptomatic mental disorders, psychotropic therapy. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМ ІНІВ ІКТ вЂ“ інсулінокоматозна терапія ХС ЛПВ٠– холес терин ліпопротеїдів високої щільності ЦД вЂ“ ц укровий діабет

Приложенные файлы


Добавить комментарий