Учебный электронный файл

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА ” К АСПРУК ГАЛИНА БОГДАНІВНА УДК: 616-008-055-05652: 6161242 О СОБЛИВОСТІ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕ РТЕНЗІЄЮ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАТІ, СТУПЕНЯ ОЖИРІ ННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ 14.01.11 – Кардіологія Автореферат дисертації на здобуття нау кового ступеня кандидата медичних наук К иїв – 200 8 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному науковому центрі “ Інститут кардіолог ії імені академіка М.Д. Стражеска “ АМН України, м. Київ. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Мітченко Олена Іванівна, Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України, завідуюча відділом дисліпідемій, м. Київ. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сіренко Юрій Миколайович , Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України, завідуючий відділом симптоматичних гіпертензій, м. Київ. доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга Миколаївна , Харківський національн ий медичний університет, завідуюча кафедрою пропедевтики внутрі шньої медицини № 1 , м. Харків. Захист відбудеться 30.09. 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології іме ні академіка М.Д. Стражеска“ АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул.. Народного Опол чення, 5) З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска“АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5) Автореферат розісланий 28.08. 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Деяк С. І. З АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. С ер ц е в о-суди нні захворюван ня (ССЗ) знаходяться на першому місці серед причин смертності в Україні (Коваленко В.М., 2007, Сіренко Ю.М., 2008). Важливу роль у їх виникненні відіграють негативні “надбання прогресу”: гіподинамія, збільшення калорійності харчових продуктів, хронічний стрес. Ці фактор и викликають неухильний ріст артеріальної гіпертензії (АГ), ожиріння, ди сліпідемії та цукрового діабету (ЦД) ( Zimmet P ., 2006; Мітченко О.І., 2005). Із 1988 року за пропозицією G. Reaven даний кластер патологічних станів прийнято називати синдромом Х, синдромом інсулінорезистентності (ІР) , або метаболічним синд ромом (МС) . Основна ідея створення концепції МС полягає у визначенні популяції пацієнтів із вис оким серцево-судинним ризиком, у яких проведення профілактичних заході в щодо модифікації способу життя та використання адекватних лікарськи х засобів можуть значно покращити показники здоров’ я та попередити ви никнення і прогресування атеросклеротичного ураження судин та ЦД 2 типу , які, в свою чергу, нерозривно пов’ язані із підвищенням захворюваності і смертності в популяції ( Mancia G ., 2007). Основою формування МС є ІР, яка запускає каскад ме таболічних порушень і призводить до появи тяжких серцево-судинних ускл аднень: інфаркту міокарда, мозкового інсульту та серцевої недостатност і ( Reaven G ., 2004; Eckel R . H ., 2005). У багатьох випадках ініціюючим моментом виникнення ІР слугує надлишкова маса тіла. За данн и м и Фрем і нгемс ь кого до сл і д же н н я вірогідність розвитку сер ц е в о-суди нної патології у осіб з ожирінням на 50 % більша, ніж у ос іб з нормальною масою тіла ( Rutter M . K ., 2004 ). В становлено, щ о у пацієнтів із АГ та о жир і н ня м ри зи к р о звит ку ІХ С підвищений в 2-3 раз и , а ри зи к і нсульт у – в 7 раз ів . У пац іє нт і в з ожир і н ня м збільшується сер ц е вий в икид за рахунок ро сту ударного об’ є м у, що приз в о д и т ь д о р о звит ку г і пертроф ії л і вого ш лу н очк у (ГЛШ) та д і астол і ч ної, а у подальшому – систол і ч н о ї дисфункц ії ЛШ і розвитку серце вої недостатності на фон і з більше н ого об’ єму циркулюючої крові ( Vasan R . S ., 2003 , Leoncini G ., 2005). Доведено, що ГЛШ має більш суттєве значення як фактор ризику, ніж рівень артеріального тиску (АТ), отриманий як при добовому моніторуванні, так і при офісному вимірюва нні АТ ( Benjamin E . J ., 1999). При наявності ГЛШ у хворих із однаковим рівнем АТ смертність зростає у 4 рази ( Wilson P . W ., 2002). Ступінь ГЛШ визначається віком, статтю, р асою, масою тіла, типом та ступенем ожиріння, рівнем інсулінемії, іншими м етаболічними та гуморальними порушеннями, рівнем АТ, тривалістю захвор ювання на АГ та генетичними факторами ( Cuspidi C ., 2007; Grandi A . M ., 2006; Шляхто Е.В., 2002). Метааналіз 11 досліджень продемонстр ував, що розповсюдженість ГЛШ в популяції гіпертензивних пацієнтів мож е коливатися від 14% до 44% ( Foppa M ., 2006). Такі великі розбіжності даних про розповсюджені сть ГЛШ багато у чому можуть бути пов’ язані із використанням різної інд ексації маси лівого шлуночка (МЛШ). За дан ими кл і н і ч н их до сл і д же н ь б уло за пр оп о нова но багато різних підходів до обчислення величин і ндекс у М Л Ш ( І МЛ Ш ) я к з у рахуванням статі пац іє нта, так і без цього . Як насл і док , і сну є можлив і ст ь отримати неоднозначні висновки про наяв ність ГЛШ у одного й того ж хворого (Ковальова О.М., 2005). В клінічній практиці широко використовується ІМЛШ як відношення МЛШ до площі поверхні тіла (П ПТ). Проте у 1992 році G . de Simone запропонував індексацію МЛШ до росту у степені алом етричного відношення 2,7 (ріст 2,7 ) для оцінки МЛШ у пацієнтів із відхиленнями у будові або масі тіла (алометрією), яку було рекомендовано Американським ехокард іографічним товариством у 2005 році для використання у пацієнтів із ожирін ням. Однак, остаточно не вирішене питання про можливість оптимізувати за допомогою даної інд ексації МЛШ виявлення контингенту хворих високого серцево-судинного р изику. Зв'язок роботи з науковими програмами, пл анами, темами. Дисертаційна робота викона на в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені акаде міка М.Д. Стражеска” АМН України згідно плану науково-дослідної роботи в ідділу дисліпідемій і є частиною загальної теми відділу ”Вивчити особл ивості формування та лікування хворих дисліпідеміями при різних кліні чних варіантах метаболічного синдрому” (№ держреєстрації 0105 U 000784). Здобувач є співвиконавцем теми. Мета і завдання дослідження. На підставі комплексного обстеження хворих із арте ріальною гіпертензією виявити особливості гіпертрофії лівого шлуночк у на тлі метаболічного синдрому в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного та ліпідного обмінів, а також оцінити нові пі дходи до її реєстрації та можливості контролю за регресом. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання: 1. Виявити наяв ність гендерних особливостей та впливу ступеня ожиріння на формування гіпертрофії лівого шлуночку у хворих із артеріальною гіпертензією та м етаболічним синдромом. 2. Дослідити особливості гіп ертрофії лівого шлуночку в залежності від ступеня порушень вуглеводно го та ліпідного обмінів у хворих із артеріальною гіпертензією та метабо лічним синдромом. 3. Дослідити доцільність вик ористання індексації МЛШ до росту 2,7 для виявлення гіпертрофії лівого шлуночку у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом . 4. Проаналізувати можливіст ь контролю за регресом гіпертрофії лівого шлуночку у хворих із артеріал ьною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигі пертензивного лікування за допомогою стандартної методики та індексац ії МЛШ до росту 2,7 . О б’ єкт дослідження : гіпертонічна хвороба ІІ стадії, артеріальна гіпертензія 1 i 2 ступеня на тлі метаболічного синдрому згідно крит еріїв ATP - III 2001 p . та IDF 2005 р. Предмет дослідження : Антропометричні виміри, біохімічні показники вугл еводного та ліпідного обмінів, дані ехокардіографічного дослідження л івого шлуночку та добового моніторування АТ. Методи дослідження : Для оцінки величини маси лівого шлуночку та її інде ксів у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст. в залежності від антропом етричних та біохімічних вимірів використовували загальноклінічні мет оди дослідження, ехокардіографію, офісне вимірювання АТ та добове моніт орування АТ. Визначали в крові у хворих імунореактивний інсулін натще, д осліджували глікемічний профіль та проводили навантажувальний глюкоз отолерантний тест. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше провед ено порівняння виявлення гіпертрофії лівого шлуночку при використанні двох методів індексації маси лівого шлуночку у пацієнтів із АГ та МС: як в ідношення МЛШ до площі поверхні тіла та як відношення МЛШ до росту 2,7 . Доведено, що при використанні гендерних норм та індексації МЛШ до росту 2,7 оптимізується виявлення контингенту хворих із високим кардіоваскулярним ризиком. Виявлені гендерні особливості зазначен их ехокардіографічних порушень: у чоловіків ГЛШ виявляється у більш мол одому віці та переважає ексцентричний тип, у жінок ГЛШ виявляється перев ажно у віці старше 50 років та переважає більш несприятливий тип, а саме ко нцентрична ГЛШ. Досліджено зв'язок порушень вуглеводного обміну із величиною маси ліво го шлуночку та зареєстровано достовірно більші показники МЛШ та її інде ксів у пацієнтів із порушенням вуглеводного обміну у порівнянні із паці єнтами із артеріальною гіпертензією без їх виявлення. Вперше доведена можливість контролю за регресом ГЛШ у пацієнтів із МС пі д впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гідрохлортіа зиду за допомогою стандартної методики та індексації МЛШ до росту 2,7 , доведена п еревага останньої. Продемонстрована метаболічна нейтральність даної к омбінації, що є важливим у пацієнтів із метаболічними порушеннями. Практичне значення отриманих результат ів. Проведено порівняльне дослідження використання індексації маси лівого шлуночку до площі поверхні тіла та до росту 2,7 у пацієнтів із АГ та ожирінням. Обґрунтована доцільність використання індексації маси лівого шлуночку до росту 2,7 у пацієнті в із надлишковою масою тіла з метою більш коректного виявлення гіпертро фії лівого шлуночку у хворих з множинними факторами, тобто у хворих висо кого серцево-судинного ризику. Доведено, що використання фіксованої ком бінації препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду сприяє регресу ГЛШ поряд із високою антигіпертензивною активністю та метаболічною нейтра льністю, а застосування індексації МЛШ до росту 2,7 у порівнянні із ін дексацією МЛШ до площі поверхні тіла дозволяє більш точно контролювати регрес ГЛШ і наявність залишкової гіпертрофії після лікування. Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впрова джені в практику роботи відділення дисліпідемій, гіпертонічної хвороб и, поліклінічного відділення Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України. Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота вик онана особисто автором на базі Національного наукового центру “Інстит ут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України. Самостійно в иконувався патентно-інформаційний пошук, опрацювання методики дослідж ення, підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, проведення ехока рдіографічного обстеження, добового моніторування артеріального тиск у з обробкою та аналізом запису. Дисертантом здійснювалось спостережен ня хворих, а саме обстеження та контроль призначеної терапії. Самостійно створена база даних на персональному комп’ ютері, проведена статистич на обробка та узагальнення. Мета, завдання дослідження, висновки та прак тичні рекомендації сформульовані дисертантом разом з науковим керівни ком. Особисто написані всі розділи дисертаційної роботи, оформлені табл иці, написані і підготовлені статті до друку. Здобувач приймав активну у часть у представленні результатів роботи в матеріалах конференцій та д оповідях. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням авт ора. Апробація результатів дисертації. Основні положенн я роботи заслухані на розширеному засіданні апробаційної ради Націона льного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стра жеска” АМН України 27 грудня 2007 р. Матеріали дисертаційної роботи представ лені у вигляді доповідей та друкованих робіт на Українській науково-пра ктичній конференції “Первинна та вторинна профілактика церебро - васку лярних ускладнень артеріальної гіпертензії“ (Київ, 2006 р.), на Міжнародному форумі “Кардіологія вчора, сьогодні, завтра“ (Київ, 2006 р.), на 16 Європейському конгресі з артеріальної гіпертензії (Мадрид, 2006 р.), на пленумі “Первинна т а вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень“ (Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Метаболічни й синдром в практиці кардіолога“ (Харків, 2006 р.), на 17 Європейському конгресі з артеріальної гіпертензії (Мілан, 2007 р.), на 76-му Європейському конгресі з ат еросклерозу (Хельсінкі, 2007 р.), на VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ , 2007 р.), на науково-практичній конференції “Метаболічний синдром в практиц і терапевта“ (Харків, 2008 р.), на об’ єднаному 18 Європейському та 22 Міжнародно му конгресі з артеріальної гіпертензії (Берлін, 2008 р.), на науково-практичні й конференції “Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в У країні“ (Київ, 2008 р.). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових п раць, серед них 4 статті ( 3 - у журналах, що рекомендовані ВАК України) та 10 тез исів доповідей у матеріалах наукових конгресів, з’ їздів та науково-пра ктичних конференцій, із них 4 у міжнародних збірниках. Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 217 сторінках друкованого тексту. Дисертація ілюстрована та блицями та рисунками в тексті, складається зі вступу, огляду літератури, опису клінічної характеристики хворих та методик дослідження, трьох ро зділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результ атів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використ аних джерел, що містять 411 літературних найменувань, з яких 27 – кирилицею , 384 - латиницею. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Клінічна характеристика хворих та мето ди дослідження. Дослідження базується на обстеженні 190 пацієнтів з ГХ II стадії, що перебували на лікуванні у відділенні дис ліпідемій Національного Наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска“ АМН України. Вік пацієнтів був від 30 до 68 років, у с ередньому (54,1 0,7) року. Серед досліджуваних жінки складали 60%, чолові ки – 40%. 30 пацієнтів спостерігались у динаміці лікування комбінованим пр епаратом, що містить 20 мг інгібітору АПФ квінаприлу та 12,5 мг гідрохлортіаз иду під торговою назвою “Аккузид 20“ ( Pfizer , США) на протязі 24 тижнів. Класифікація ГХ встановлювалась відповідно до рекомендацій Українськ ої асоціації кардіологів 2007 року. Артеріальна гіпертензія у групі пацієн тів із ГХ була 1 та 2 ступеня, пацієнти мали помірний та високий ризик. Давні сть захворювання на ГХ склала від 4,5 до 10 років, у середньому (6,3 0,3) року. Сер ед усіх жінок ожиріння було діагностовано у 83 (73 %), серед чоловіків – у 52 (68 %) п ацієнтів. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу в стадії компенсації мали 27 пацієнтів (14%). У дослідження не включались хворі із вторинними АГ, іншою патологією сер цево-судинної системи, яка може супроводжуватися ГЛШ, або змінами геомет рії ЛШ (ІХС, СН, клапанні ураження, кардіоміопатії), а також пацієнти, що про фесійно займалися спортом у минулому. З метою виключення діагнозу ІХС у 75% хворих проведено ВЕМ. Для вирішення поставлених завдань використовували комплекс клінічних та інструментальних досліджень. Проводились загальноклінічне дослідж ення, вимірювання маси тіла, росту та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) ві дповідно до рекомендацій ВООЗ (1997) за формулою Кетле: ІМТ = маса тіла / ріст 2 (кг/м 2 ). МС визначався як за рекомендаціями ATP - III 2001 p ., так і IDF 2005 р. Аналіз даних проводився з урахуванням норматив них величин окружності талії (ОТ), рівня глюкози натще і/або при проведенн і навантажувального глюкозотолерантного тесту (ГТТ), рівня тригліцерид ів (ТГ) та холестерину ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ). Підвищені рів ні загального холестерину (ЗХ) та холестерину ліпопротеїнів низької гус тини (ЛПНГ) визначалися згідно рекомендацій Європейського товариств a кардіологів ESC , 2007 р. Визначення вмісту інсуліну у крові натще проводилось імуноферментним методом (набір “ DRG Diagnostic ”, Німеччина). Визначення інсулінорези стентності (ІР) проводилось за допомогою індексу НОМА. Даний показник ро зраховувався за формулою: НОМА = інсулін (МОд/мл) глюкоза (ммоль/л) / 22,5 ( у.о.). При значенні цього показника ≥ 2,77 діагностувалась ІР. Ультразвукове дослідження серця виконували на УЗ апараті ” Sim 5000 Plus ” випуску 1994 р. (”Біомедика”, Італія) датчиком з частотою 2,5 МГц у М-модальному і двомірному режимах в стандартних позиція х у відповідності до рекомендацій Американського ехокардіографічног о товариства. Визначали розмір висхідної аорти на рівні її клапанів, пер едньо-задній розмір лівого передсердя (ЛП), товщину міжшлуночкової перет инки (ТМШП) та задньої стінки (ТЗС) ЛШ у кінці діастоли, кінцево-систолічни й (КСР) та кінцево - діастолічний (КДР) розміри ЛШ і визначали фракцію викид у ЛШ (ФВ). Масу міокарда лівого шлуночка (МЛШ) обраховували за формулою Penn Convention : МЛШ=1,04 ((КДР+ТЗС+ТМШП) 3 -КДР 3 )-13,6. Індекси маси міокарда ЛШ (ІМЛШ) розраховували як відношення МЛШ до площі поверхні тіла (ППТ) та до росту 2,7 : ІМЛШ 1 = МЛ Ш(г)/ППТ (м 2 ) ( І 1 ); ІМЛШ 2 = МЛШ(г)/ріст (м 2,7 ) ( І 2 ). ППТ вираховували за формулою Du Bois . МЛШ аналізували окре мо у жінок та чоловіків, використовуючи гендерні норми для діагностики Г ЛШ: ≥ 125 г/м 2 д ля чоловіків та ≥ 110 г/м 2 для жінок при використанні ІМЛШ 1 за рекомендаціями ESH / ESC 2007 р. з діагностики, лік ування і профілактики АГ, а також ≥ 51 г/м 2,7 для чоловіків та ≥ 47 г/м 2,7 для жінок при викори станні ІМЛШ 2 за рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства 2005 р. ГЛШ сумарно в групах обстежених діагностовано в 68 % випадків та у 85 % в залеж ності від індексації, що використовувалась. Для визначення типу ремоделюван ня ЛШ використовувалась класифікація A . Ganau та авторів, що була запропонована Комітетом з розробки реком ендацій ESH / ESC з діагностики, лікування і профілактики АГ 2003 р. Відносну товщину стінок (ВТС) ЛШ розраховували за фор мулою: ВТС = (Т МШП + Т ЗС + КДР)/КДР. Добове 24-годинне амбулаторне моніторуван ня АТ проводилося з допомогою апарату АВРМ - 02М (“Медитек”, Угорщина). Розра ховувались середньодобові, середньоденні та нічні рівні систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ), а також максимальні САТ і ДАТ. В якості но рмативних величин використовували значення АТ, що рекомендовані Коміт етом експертів ВОЗ (1999 р.) та Керівним комітетом США по профілактиці, виявле нні та лікуванні гіпертензії ( VI перегляд ) . Отримані дані обробляли за допо могою методів варіаційної статистики на ПЕОМ з використанням електрон них таблиць Excel 2003 та пр ограми SPSS 10.0 для Windows 2003. Для опису вибірково го нормального розподілення кількісних ознак використовували середнє значення ознаки ( M ) та помилку середнього ( m ). Перевірка гіпотез про розходження в групах кількісних пока зників з нормальним розподіленням значень проводилося за допомогою t -критерію Стьюдента . Розбіжності у групах визначалися достовірними при p <0,05. C илу зв’ язку між двома змінни ми визначали за допомогою лінійних кореляцій Пірсона та Спірмена. Корел яція вважалась достовірною при p <0,05. З метою визначення незалежних факторів кореляції пров одився мультиваріантний регресійний аналіз впливу різноманітних чинн иків на МЛШ з визначенням стандартизованого коефіцієнту кореляції в. Результати дослідження та їх обговоренн я. Перший фрагмент нашо го дослідження був присвячений виявленню гендерних особливостей ГЛШ у віковому аспекті, а також зв'язку між масою тіла та масою лівого шлуночку ( МЛШ). Досліджувались діагностичні можливості різних методів індексаці ї МЛШ з метою виявлення ГЛШ. Жіночий та чоловічий контингент аналізували сь окремо. Усі пацієнти були розділені на групи в залежності від індексу маси тіла (ІМТ): у 1 групу увійшли хворі із нормальною масою тіла (ІМТ < 25 кг/м 2 ), у 2 – із н адмірною масою тіла (ІМТ - 25-29,9 кг/м 2 ), у 3 – із ожирінням І ступеня (ІМТ - 30-34,9 кг/м 2 ), у 4 – із ожирінн ям ІІ ступеня (ІМТ 35-39,9 кг/м 2 ), у 5 – із ожирінням ІІІ ступеня (ІМТ в‰Ґ 40 кг/м 2 ). Зм іни показників ЕхоКГ у хворих із ГХ та надмірною масою тіла оцінювалися у порівнянні із показниками у пацієнтів із ГХ та нормальною масою тіла (1 г р.). У пацієнтів груп із більшими ІМТ були більшими усі лінійні показники Л Ш (КДР, ТМШП, ТЗС). У жінок розміри ЛП та КДР у всіх групах були меншими у порі внянні із чоловіками. У жінок із збільшенням ІМТ у групах у більшій мірі з більшувалась товщина стінок ЛШ, і середній показник ВТС (0,42 0,01) виявивс я більшим, ніж у чоловіків (0,40 0,01). У чоловіків із ожирінням ІІ та ІІІ ст. пок азник КДР перевищував норму (5,6 см), а від його збільшення у більшій мірі зал ежить поява ексцентричної ГЛШ за Ganau . Після отримання лінійних ЕхоКГ показників були обр аховані МЛШ та її індекси у групах. У пацієнтів із ожирінням без поділу за статтю МЛШ та її індекси були достовірно більшими, ніж у пацієнтів без ож иріння у співставних вікових групах (табл.1). Таблиця 1 Середні показники віку та характеристи к МЛШ пацієнт ів без поділу за статтю з наявністю ожиріння та при його відсутності Групи Ве личина показника (M +m) В і к , років МЛШ, г ІМЛШ 1 ,г/м 2 ІМЛШ 2 ,г/м 2,7 Ожиріння( -) ( n=48) 53,9 1,7 221,0 6,9 120,2 3,6 54,2 1,8 Ожиріння( +)(n=142) 52,3 1,4 301,4 8,4 *** 135,4 3,7 ** 66,9 2,0 *** Приміт ка: р - достовірність різниці між групами, ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 П ри сукупному аналізі пацієнтів із АГ без ожиріння без поділу за статтю ( n = 48) середній показни к ІМЛШ 1 ск ладав 120,2 3,6 г/м 2 , що становить менше визначеної для даного континген ту норми (125 г/м 2 ), тобто, ГЛШ у них не діагностувалась. Але п ри аналізі окрем о груп жінок та чоловіків із АГ без ожиріння з урахуванням гендерних нор м виявилось, що в середньому у жінок ІМЛШ 1 складає 117,2 10,8 г/м 2 (норма -110 г/м 2 ), у чоловіків – 126,0 11,4 г/м 2 (норма-125 г/м 2 ). Тобто, згідно з таким методом ГЛШ була присутня в обох групах. Таким чином, при індексації МЛШ без урахування гендерних но рм ГЛШ не була б діагностована у 48 хворих (25 % усіх пацієнтів, що входили у дос лідження). Виявлено гендерні відмінності структури ЛШ у віковому аспекті: ГЛШ у жін ок переважно виявляється у більш старших вікових групах, причому у 5,3 разу частіше у віці старше 50 років, ніж у більш молодих; у чоловіків ГЛШ починає виявлятися у більш ранньому віці і розподілена серед вікових категорій більш рівномірно, у віці після 50 років вона реєструється тільки у 2,2 разу ча стіше, ніж до 50 років. Кореляційний аналіз виявив, що у жінок зв’ язок МЛШ і з віком недостовірний ( r = 0,17; нд), у чоловіків – достовірний ( r = 0,31; p < 0,001). Але тільки у жінок існує прямий достовірн ий зв'язок між віком та відносною товщиною стінок (ВТС) ЛШ ( r = 0,36; p < 0,001), напроти, у чоловіків відмічено прямий дос товірний кореляційний зв'язок кінцевого діастолічного розміру (КДР) із в іком ( r = 0,22; p < 0,05). У жінок, на відміну від чоло віків, виявлено прямий достовірний зв'язок ВТС із МЛШ ( r = 0,23; p < 0,05), а також з ІМЛШ 1 ( r = 0,30; p < 0,01) та ІМЛШ 2 ( r = 0,24; p < 0,05). Пр и дослідженні частоти появи диференційованих типів ГЛШ у чоловіків та ж інок у віковому аспекті ми виявили наступні дані. У жінок при появі ГЛШ у б ільш старшому віці (> 50 років) відмічено прогресування переважно більш нес приятливого типу, а саме концентричної ГЛШ (КГЛШ) (34%), її виявлення є більши м на 26 % у жінок віком старше 50 років у порівнянні із жінками молодше 50 років (8%). У чоловіків до 50 років нормальна геометрія ЛШ виявляється рідше (33%), ніж у жінок (38%), проте у чоловіків старших 50 років реєструється ексцентрична ГЛШ (ЕГЛШ) на 28% частіше, ніж у більш молодих (73% проти 45%), а виявлення КГЛШ лишаєтьс я майже незмінним (23% проти 22%). У другому фрагменті дослідження проведено аналіз впливу ожиріння на мо жливість виявлення ГЛШ та коректність застосування двох індексів МЛШ. П ри стандартизації середніх показників віку пацієнтів та рівнів середн ьодобового АТ у групах у відповідності до збільшення ІМТ у порівнянні із групою із нормальною масою тіла (1 гр.) у жінок та чоловіків достовірно збі льшуються МЛШ та ІМЛШ 2 . Для ІМЛШ 1 не спостерігається аналогічного поступового зрост ання (табл.2, 3). Таблиця 2 Середні показники характеристик МЛШ та ППТ в залежності від ІМТ у жінок Груп и Величина показника (M +m) M ЛШ, г І M ЛШ 1 ,г/м 2 І M ЛШ 2 ,г/м 2,7 ППТ,м 2 1 гр. (n=1 4 ) 173, 7 7, 7 10 3 , 4 4, 5 4 4 , 1 2,1 1,71 0,03 2 гр.( n=1 7) 2 2 1, 4 9 , 5*** 12 4 , 1 6 , 8* 59 , 8 3 , 6*** 1,79 0,03 3 гр.( n= 35) 2 44 , 6 7, 9*** 1 30 , 1 3, 9** 6 8 , 1 2, 2*** 1,87 0,02 *** 4 гр.( n=31 ) 2 47 , 0 1 0 , 2*** 12 4 , 1 4 , 7** 68,7 2, 9*** 1,98 0,02 *** 5 гр.( n=17 ) 290,3 11 , 5*** 13 3 , 5 5 ,5 *** 77,0 2,9*** 2,15 0,03 *** Приміт ки: тут та у табл. 3: р – достовірність різниці у порівнянні із 1 гр.; * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 У жінок показники МЛШ та ІМЛШ 2 демонструють однаково високу достовірність різни ці при збільшенні ІМТ, а зростання ІМЛШ 1 є менш достовірним (табл.2). Зазначено, що пр и достовірно більшому середньому значенні МЛШ у жінок 4-ї групи, ніж 2-ї гру пи, ІМЛШ 1 у групах має однакове числове значення (124 г/м 2 ). Величина ППТ, що зн аходиться у знаменнику формули МЛШ/ППТ у 4 групі достовірно більша, ніж у 2 групі ( p <0,001) . Аналогічно у 3-й та 5-й групах чоловіків помічено одна кові середні значення ІМЛШ 1 (133 г/м 2 ) та достовірно більше за значенням ППТ у 5-й групі ( p <0,001) . У чоловіків ІМЛШ 1 зростає при порівнянні у групах недостов ірно (табл.3). Таблиця 3 Середні показники характеристик МЛШ та ППТ в залежності від ІМТ у чоловіків Групи Величина показника (M +m) M ЛШ, г І M ЛШ 1 ,г/м 2 І M ЛШ 2 ,г/м 2,7 ППТ,м 2 1 гр. (n=11) 2 3 2, 4 1 3 , 9 1 21 , 0 7 , 6 50 , 4 3 , 3 1,90 0,04 2 гр.( n =13) 259,3 16, 3 130, 8 8, 2 58,8 4, 1 1,99 0,03 3 гр.( n =26) 28 3 ,9 1 2 , 8** 132, 8 5, 8 62, 6 2, 8** 2,15 0,02 *** 4 гр. (n=1 6 ) 312,4 12,0 *** 139,2 6,3 70,9 4,0 *** 2,23 0,03 *** 5 гр. (n=10) 320,4 15,1 *** 133,0 6,0 7 1 ,8 2,9 *** 2,43 0,06 *** Ці факти можуть свідчити про те, що використання індексації МЛШ до ППТ не зовсім коректне у хворих із надлишковою масою тіла, тому що такий метод н е в повній мірі відображає зростання МЛШ при збільшенні ППТ. Надмірне зб ільшення при ожирінні ППТ, що знаходиться у знаменнику формули ІМЛШ 1 =МЛШ/ППТ ніве лює фактичне збільшення МЛШ. У нашому дослідженні пацієнти із надмірною масою тіла та ожирінням стан овили 87 %. Використання ІМЛШ 2 не змінює процент виявлення ГЛШ у пацієнтів без надл ишкової маси тіла. При використанні ІМЛШ 2 у порівнянні із використанням ІМЛШ 1 у пацієнтів із надлишковою масою тіла виявлення ГЛШ зростає на 23% у групах як жінок, та к і чоловіків, а у пацієнтів із ожирінням І-ІІІ ступенів на 19% у жінок та на 21% у чоловіків (рис. 1). Серед усіх досліджуваних пацієнтів ГЛШ за ІМЛШ 1 діагностувалась у 72 % жінок та у 63% чоловіків, за ІМЛШ 2 – у 90 % жінок та у 80 % чоловіків. У цілому, використов уючи індексацію МЛШ до росту 2,7 , ми виявили ГЛШ у жінок на 18%, у чоловіків – на 17% біл ьше, ніж при використанні індексації МЛШ до ППТ. Таким чином, можливість в иявлення ГЛШ, пов’ язаної з ожирінням і серцево-судинними захворювання ми, оптимізується при індексації МЛШ до росту 2,7 . У третьо му фрагменті досліджувалась можливість оптимізації виявлення пацієнтів із множинними факторами ризику (ФР), тоб то із високим ризиком виникнення серцево-судинних подій при використан ні відношення МЛШ до росту 2,7 (ІМЛШ 2 ) для діагностики ГЛШ. У групі пацієнтів із ГЛШ, визнач еною лише з використанням ІМЛШ 2 ( n = 34, ІМТ вЂ“ 32,9 0,8 кг/м 2 ) досліджувалась наявність ФР ССЗ, які є компо нентами МС за рекомендаціями IDF 2005 р. Виявилось, що у цих пацієнтів у 53% випадків присутн є порушення вуглеводного обміну (ПВО), у 53% - дисліпідемія (ДЛ) та у 91% - абдоміна льне ожиріння (АО). Серед усіх пацієнтів цієї групи у 67% було виявлено МС за рекомендаціями IDF . П ри проведенні кореляційного аналізу виявлено, що кількість компоненті в МС, виявлених у кожного пацієнта більш тісно корелює із ІМЛШ 2 ( r = 0,39; р < 0,001), ніж із ІМЛШ 1 ( r = 0,28; р < 0,01). Щоб переконатись, що рекомендації IDF дозволяють виявити пацієнтів із високим кардіовас кулярним ризиком, ми виділили групу хворих із АО, діагностованим лише за критеріями IDF ( n =37) та дослідили наявніс ть у них інших ФР ССЗ і смертності. У 65% пацієнтів даної групи виявились ПВО , причому ЦД- у 16% випадків; підвищений рівень ТГ та знижений рівень ЛПВГ, ко мпоненти МС, діагностувались у 58% випадків; підвищений рівень ЗХ вЂ“ у 76%, ЛПН Г вЂ“ у 86% випадків. Серед усіх пацієнтів даної групи у 89% визначалась надмір на маса тіла та ожиріння, тому ГЛШ закономірно частіше виявлялась при ви користанні ІМЛШ 2 (78%), ніж ІМЛШ 1 (60%). При проведенні кореляційного аналізу виявлен о, що МЛШ більш тісно корелює із кількістю компонентів МС, визначених за р екомендаціями IDF ( r = 0,31; р < 0,001), ніж за реком ендаціями АТ-ІІІ ( r = 0,25; р < 0,01). На ми виявлено прямий достовірний кореляційний зв’ язок МЛШ із давністю з ахворювання на ГХ ( r = 0,26; р < 0,001). Рівні АТ за даними добового моніторування у пацієнтів із ГХ ІІ ст. були, в основному, недостовірно більшими у групах, сформованих в залежно сті від величини ІМТ. У досліджуваних пацієнтів із ГХ ІІ ст. виявлена прям а достовірна кореляційна залежність МЛШ від середньодобових рівнів АТ: систолічного ( r = 0,45; р < 0,001) та діастолічного ( r = 0,43; р < 0,001). Четвертим фрагментом дослідження було вивчення стану вуглеводного та лі підного обмінів у обстежених хворих. Було виявлено, що у жіночих та чолов ічих групах хворих із ГХ по мірі збільшення ІМТ погіршуються показники в углеводного обміну, у чоловіків більш значуще, ніж у жінок. З метою вивчен ня впливу порушень вуглеводного обміну на міокард усі пацієнти ( n = 190) були розділені на групи: без виявлених ПВО, із інсулінорезистентністю (ІР) без підвищення рівня г люкози натще, із підвищенням рівня глюкози натще (ПГН), із порушенням толе рантності до глюкози (ПТГ) та із цукровим діабетом 2 типу (ЦД). Пацієнти із ПГ Н та ПТГ були об’ єднані у одну групу. МЛШ у пацієнтів із ІР, ПТГ та ЦД вияви лись достовірно більшими (всі p < 0,001), ніж МЛШ у пацієнтів без ПВО (табл.4). Таблиця 4 Середні показники характеристик МЛШ у г рупах пацієнтів буз поділу за статтю в залежності від наявності ПВО Групи Величина по казника (M +m) МЛШ, г ІМЛШ 1 , г/м 2 ІМ ЛШ 2 ,г/м 2,7 без ПВО( n=63) 226,5 7,2 117,4 3,5 57,9 2,1 ІР (n=35) 263, 1 9, 4*** 124,9 3, 8 64,4 2,4 * ПТГ (n=65) 259,7 7,8 *** 127,6 3,0 * 65,6 1,8 ** ЦД (n=27) 296,8 13,1 *** 146,8 6,0 *** 72,3 3,7 *** Приміт ки: р – достові рність різниці у порівнянні із групою без ПВО Для оцінки зв’ язку між виникненням ГЛШ та наявністю ПВО було проаналіз овано виявлення різних типів ремоделювання ЛШ у цих групах пацієнтів. По мірі погіршення стану вуглеводного обміну у групах зменшувалась кільк ість нормальної геометрії ЛШ (НГЛШ) та збільшувалось виявлення КГЛШ. У па цієнтів із ЦД не виявлено НГЛШ (Рис 2). У жінок усіх груп КГЛШ виявлялась частіше (20% - 44%, в середньому – 36,5%), ніж у чол овіків (12% - 33%, в середньому – 24,5%), її виявлення збільшувалось по мірі погірше ння вуглеводного обміну. Кількість виявленої ЕГЛШ була більшою у групі ж інок без ПВО (63%), ніж у групі чоловіків без ПВО (42%). А у групах із ПВО кількість виявленої ЕГЛШ була більшою у чоловіків (67% – 75%, в середньому – 72%), ніж у жін ок (52% – 58%, в середньому – 55%). Тобто, при наявності ПВО у чоловіків переважно виявляється ЕГЛШ, а у жінок – КГЛШ. Кореляційний зв'язок товщини стінок, КДР, МЛШ та її індексів із рівнями гл юкози та індексом НОМА більш сильний у чоловіків, ніж у жінок. На відміну в ід чоловіків, у жінок був виявлений слабкий, але достовірний кореляційни й зв'язок ВТС ЛШ із індексом НОМА ( r = 0,18; p <0,05), що може вказувати на патогенетичну роль наявност і ІР (гіперглікемії та гіперінсулінемії) при переважному потовщенні сті нок ЛШ у жінок. При дослідженні кореляційної залежності окремо у жінок д о і після 50 років виявилось, що тільки у жінок старше 50 років є прямий досто вірний зв’ язок рівня глюкози натще із МЛШ ( r = 0,25; p < 0,05) та прямі достовірні зв’ язки рівня інсуліну натщ е із товщиною МШП ( r = 0,20; p < 0,05) та ЗС ЛШ ( r = 0,20; p < 0,05). У жінок молодше 50 років поді бні зв’ язки не виявлені. При недостовірній різниці ІМТ та ОТ у жінок ста рше 50 років виявлено достовірно вищі рівні глюкози натще ( p < 0,05) та індексу НОМА ( p < 0,05 ), ніж у жінок молодше 50 років. У жінок старше 50 років виявляється ІР (НОМА - 3,7 0,4 у.о.) та ПГН (рівень глюкози н атще - 5,6 0,1 ммоль/л, за рекомендаціями IDF ). Досліджено зв’ язок порушень ліпідного обміну із МЛШ. У жінок виявлено п рямий достовірний кореляційний зв'язок МЛШ із рівнями ТГ ( r =0,24; p <0,01) та зворотний достовірний зв'язок МЛШ із рів нями ЛПВГ ( r = - 0,32; p < 0,01). У чоловіків наявний лише слабкий недостовірний зв'язок МЛШ із рівнями ЛПВГ ( r =-0,16; нд). У всіх пацієнтів виявле но прямий достовірний зв'язок між рівнями ТГ та індексом НОМА ( r =0,22; p = 0,002). П’ ятим фрагментом дослідження було визначення впливу кількості комп онентів МС на прояви ГЛШ. Відомо, що кожний компонент МС має певний вплив н а виникнення ГЛШ, їх сума виявляє ще більш несприятливу дію. З метою вивче ння асоціативного зв’ язку між кількістю компонентів МС та виявленням ГЛШ ми виділили групу хворих без МС, групи хворих із наявністю 3-х, 4-х та 5-и ко мпонентів МС: ожиріння, АГ, дисліпідемії, ПВО, визначених за рекомендація ми І DF 2005 р. Виявлено, щ о у пацієнтів із ГХ МЛШ та її індекси достовірно більші при наявності МС, н іж у пацієнтів без МС та зростають у відповідності до збільшення кількос ті компонентів МС, особливо, коли серед них є ЦД (Рис. 3). У пацієнтів із ГЛШ, діагностованою як за ІМЛШ 1 так і за ІМЛШ 2 , оцінювали наяв ність таких ФР ССЗ, які є компонентами МС, а також інших: підвищений рівень ЗХ та ЛПНГ, ІР, чоловіча стать, вік більше 50 років для жінок та більше 45 – дл я чоловіків. Виявлена пряма достовірна кореляція МЛШ із кількістю факто рів ризику ССЗ: у жінок ( r = 0,46; p < 0,001) та у чоловіків ( r = 0,35; p < 0,001). Кількість усіх виявлених ФР ССЗ у групі пацієнті в із ГЛШ, виявленою лише за ІМЛШ 2 , була співставною із кількістю ФР у групі пацієн тів із ГЛШ, виявленою за ІМЛШ 1 та достовірно більшою, ніж у пацієнтів без ГЛШ. Таким чином, при використанні ІМЛШ 2 для діагностики ГЛШ додатково виявляється континг ент пацієнтів, які через наявність у них множинного комплексу ФР, потреб ують уваги з точки зору кардіоваскулярної настороженості та профілакт ики (Рис. 4). При проведенні кореляційного аналізу за Спірменом виявлена пряма дост овірна кореляція МЛШ із віком пацієнтів ( r = 0,16; p = 0,03), ІМТ ( r = 0,48; p < 0,001), рівнем глюкози (Гл) ( r = 0,32; p < 0,001), тривалістю анамнезу гіпертензії (ТГ) ( r = 0,26; p < 0,001), рівнем середньодобового систолічного ( r = 0,45; p < 0,001), та діастолічного ( r = 0,43; p < 0,001) АТ, наявністю цукрового діабету ( r = 0,26; p < 0,001), та статтю ( r = 0,35; p < 0,001), Ці параметри, для яких виявлено достовірн і кореляційні зв'язки із МЛШ, були відібрані для проведення множинного р егресійного аналізу з покроковим включенням перемінних (табл.5). Таблиця 5 Результати уніваріантного та мультивар іантного кореляційного аналізу зв’ язків показників із МЛШ Характе-ристики кореляції Показник стать ІМТ Гл ЦД САТ ДАТ ТГ вік r 0,35 0 ,48 0,32 0,26 0, 45 0, 4 3 0,2 6 0,16 р 1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,0 0 1 = 0,03 в 0,25 0 ,3 4 0, 15 0, 10 0, 1 6 0, 13 0,1 5 0,0 2 р 2 <0,001 <0,001 = 0,0 2 = 0,1 4 = 0, 01 = 0,0 5 = 0, 09 = 0, 83 Примітки: r – коефіцієнт кореляції Спірмена; в – стандартизований ко ефіцієнт кореляції; p 1 - достовірність кор еляції при уніваріантному аналізі, р 2 - достовірність кореляції при мультиварі антному аналізі МЛШ виявилась тісно пов’ язаною із статт ю пацієнтів та ІМТ. Незалежними факторами, що корелювали із МЛШ були тако ж рівні глюкози, середньодобовоих САТ та ДАТ. За результатами регресійно го аналізу окремо у когортах жінок та чоловіків для встановлення показн иків, що не залежали від статі, виявлено, що у жінок при врахуванні усіх чи нників існує достовірний зв'язок МЛШ лише із ІМТ (в = 0,40; p < 0,001), а у чоловіків – із ІМТ (в = 0,26; p = 0,05) та рівнем глюкоз и (в = 0,23; p = 0,04). Таким чино м, проаналізувавши перераховані ФР, можна дійти висновку, що МЛШ у пацієн тів із ГХ та ожирінням у більшій мірі залежить від статі та ступеня надли шкової маси тіла. Шостий фрагмент нашого дослідження полягав у оцінці можливості кон тролю за регресом ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболі чним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування комбі нованим препаратом “Аккузид 20” за допомогою стандартної методики та інд ексації МЛШ до росту у степені 2, 7. Ефективність препарату оцінювали на протязі 6 місяців за ступенем зниже ння АТ та динамікою ехокардіографічних показників у хворих з МС і ГЛШ. Бу ло обстежено 30 хворих із ожирінням ІІ ступеня (ІМТ 33,7±1,2 г/м 2 ) у віці від 32 до 65 рокі в, в середньому (49,4±3,4) року, із них 13 жінок та 17 чоловіків. У дослідження були вк лючені пацієнти з діагнозом гіпертонічна хвороба (ГХ) II стадії, АГ 1 та 2 ступеня у відпо відності до класифікації рівню А Т . У с і пац іє нт и м а ли прояви МС : абдом і нальне ожир і н ня , по рушен н я л і п і дного та в углеводного обм і н і в. Пац іє нт и на протя зі 6 м і сяц і в при й мали щодобово препарат “А ккузид 20 ” у доз і 1 таблетка 1 ра з на добу. Усім хворим проводилось щоміся чне вимірювання офісного АТ, двічі добове моніторування АТ - до терапії і після 6 місяців лікування. У нашому дослідженні використовувався тіазид ний діуретик гідрохлортіазид в оптимальній дозі 12,5 мг, яка не викликає не бажаних побічних ефектів, що дуже важливо у хворих з МС. За 6 місяців терапії у пацієнтів достовірно знизився офісний АТ: САТ (з 148,5± 3,0 мм рт. ст. до 133,0±2,4 мм рт. ст.) і ДАТ (з 90,0±2,1мм рт. ст. до 81,0±1,5 мм рт. ст.), досягли цільов ого рівню АТ 73 %. МЛШ у хворих без урахування статі зменшилася в середньому на 16,5%. У всіх пацієнтів зменшились значення індексів МЛШ, у частини - н а віть до нормальн и х показ ників: у 50% при в и к о ристан н і для діагностик и ГЛШ І МЛ Ш 1 та у 20% - при в и к о ристан н і І МЛ Ш 2 . У жінок ІМЛШ 1 зменшився на 16,1 %, ІМЛШ 2 – н а 17 %, у чоловіків ІМЛШ 1 та ІМЛШ 2 зменшились на 15,5 % і 16 % відповідно. У жінок середнє знач ення ІМЛШ 1 досягло нормального значення (108,7±4,1) г/м 2 , у чоловіків – теж (115,0±4,0) г/м 2 , але значення середніх значень ІМЛШ 2 залишилось вищим за норму: у жінок – (55,0±2,4) г/м 2,7 та у чол овіків – (54,9±2,3) г/м 2,7 , що свідчить про можливість більш оптимальної реєст рації регресу та залишкової ГЛШ у хворих з ожирінням за допомогою індекс ації МЛШ до росту 2,7 , тобто є можливість достовірно виявляти важливий фа ктор ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. За час спост ереження у пацієнтів недостовірно зменшилися показники рівнів глюкози з 5,6 ммоль/л до 5,4 ммоль/л та тригліцеридів з 1,66 ммоль/л до 1,47 ммоль/л, що може бут и зумовлено модифікацією способу життя та прийманням статинів. Отже, мож на констатувати, що лікування препаратом “Аккузид 20“ є не тільки сприятл ивим з точки зору нормалізації рівнів АТ та регресу ГЛШ, але і не справляє негативної метаболічної дії. ВИСНОВКИ На основі комплексного вивчення клінічн их та ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування АТ, п оказників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих із ГХ ІІ ст. встано влений взаємозв’ язок між проявами метаболічного синдрому та ехокарді ографічною характеристикою лівого шлуночка, вказані шляхи оптимізації діагностики гіпертрофії лівого шлуночка та продемонстрована можливіс ть оптимізації контролю за її регресом. 1. Виявлені гендерні особливості формування ГЛШ: у чоловіків ГЛШ починає виявлятися у більш молодому віці (< 50 років), а у віці старше 50 років реєструє ться переважно у вигляді ексцентричного типу; у жінок ГЛШ реєструється у більш старшому віці (>50 років) та її виявлення зростає на 26% переважно за рах унок більш несприятливого типу, а саме концентричної ГЛШ. Тільки у жінок виявлено прямий достовірний зв'язок між віком та відносною товщиною сті нок (ВТС) ЛШ ( r = 0,35; p < 0,001) та між ВТС і МЛШ ( r = 0,27; p = 0,004). Діагностика ГЛШ із урахув анням гендерних норм дозволила додатково виявити її у 48 (25%) пацієнтів, що д осліджувалися. 2. Продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням виявлення ГЛШ є достовірн о частішим, ніж у пацієнтів без ожиріння, а використання індексації МЛШ д о росту 2,7 у порівнянні із використанням індексації МЛШ до площ і поверхні тіла оптимізує виявлення ГЛШ у пацієнтів з ожирінням, проте н е змінює процент виявлення ГЛШ у пацієнтів без надлишкової маси тіла. 3. У всіх пацієнтів з ГХ та порушенням вуглеводного обміну МЛШ достовірно бі льша ( p <0,001), ніж у паціє нтів із ГХ без порушення вуглеводного обміну. У хворих з ГХ та цукровим ді абетом не виявляється нормальна геометрія ЛШ та значно більшим є відсот ок КГЛШ: 44 % у жінок та 33 % у чоловіків. У пацієнтів із ГХ на тлі МС виявлені коре ляційні зв'язки МЛШ та її індексів із рівнями глюкози та індексом НОМА, бі льш тісні у чоловіків, ніж у жінок, причому у останніх ця залежність не спо стерігається у віці молодше 50 років. 4. У пацієнтів із ГХ МЛШ більша при наявності МС, ніж у пацієнтів без його пр оявів та зростає у відповідності до збільшення кількості компонентів М С, особливо при маніфестації ЦД. Використання індексації МЛШ до росту 2,7 для вст ановлення діагнозу ГЛШ оптимізує виявлення контингенту хворих з прогн остично небезпечним множинним комплексом факторів ризику ССЗ, кількіс ть яких достовірно відрізняється (р < 0,01) від їх кількості у хворих без ГЛШ т а не відрізняється від їх переліку у хворих із ГЛШ, визначеної за стандар тною методикою відношення МЛШ до ППТ. 5. Використання індексації МЛШ до росту 2,7 дозволяє оптимізувати контроль за регр есом ГЛШ під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гі дрохлортіазиду. Продемонстрована ефективна антигіпертензивна активн ість даної комбінації та її метаболічна нейтральність. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Оцінку велич ини МЛШ слід проводити з урахуванням гендерних норм. 2. Хворим із артеріальною гі пертензією та метаболічним синдромом діагностику ГЛШ слід проводити з використанням індексації МЛШ до росту 2,7 з метою більш достовірного виявлення ГЛ Ш та врахування її як фактору ризику. 3. Для більш оптимального ко нтролю за регресом ГЛШ та можливості реєстрації резидуальної ГЛШ у хвор их із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефект ивного антигіпертензивного лікування рекомендовано застосування інд ексації МЛШ до росту 2,7 . СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТ АЦІЇ 1. Митченко Е.И. Гипертрофия миокарда левог о желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под дейс твием квинаприла / Митченко Е.И., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 200 7 . – № 3 . - С. 64-69 (Автором п роведено клініко-інструментальне обстеження 30 хворих, статистична обро бка матеріалу, оформлені результати у вигляді статті). 2. Мітченко О. І. Діагностика гіпертрофії лівого шлуночка у хворих метабол ічним синдромом з урахуванням гендерних особливостей та ступеня ожирі ння / Мітченко О. І., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Бєляєва Т. В. // Укр. кардіол. журна л. - 2008. – № 1. - С. 56-65 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичний а наліз отриманих даних, оформлені результати у вигляді статті). 3. Мітченко О.І. Гіпертрофія лівого шлуночку у хворих із порушеннями вугле водного обміну на тлі метаболічного c индрому / Мітченко О.І., Каспрук Г.Б., Романов В.Ю., Бєляєв а Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 2008. – № 3. – С. 82-89 (Автор приймала участь у обстежен ні пацієнтів, особисто проведений статистичний аналіз отриманих даних та оформлені результати у вигляді статті). 4. Мітченко О.І. Особливості формування гіпертрофії міокарда лівого шлун очка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом / Мі тченко О.І., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляєва Т.В., Логвиненко А.О. // Кардіологі я вчора, сьогодні, завтра: Міжнародний форум; Київ, 17-19 травня 2006 р.; Укр. кардіо л. журнал. – 2006. – Спеціальний випуск. - С. 131-135 (Автор проводила обстеження хво рих, статистичний аналіз отриманих даних, оформила результати у вигляді статті). 5. Романов В.Ю. Особенности формирования гипертрофии левого желудочка у б ольных с метаболическим синдромом / Романов В.Ю., Митченко Е.И., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної ко нференції; Київ, 16-18 березня 2006.; тези наукових доповідей. – К. , 2006. - С. 1 2 1 (Автор приймала учас ть в обстеженні хворих, особисто проаналізувала та підготувала матеріа л до друку, докладала на конференції). 6. Митченко Е.И. Метаболический синдром у мужчин и женщин: в чем разл ичие ? / Митч енко Е.И., Романов В.Ю., Беляева Т.В., Чулаевская И.В., Илюшина А.Я., Логвиненко А.А ., Кулик О.Ю., Каспрук Г.Б. // Первинна та вторинна профілактика серцево-судин них та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Об’ єдна ний пленум правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, н ейрохірургів та невропатологів України; Київ, 19-20 вересня 2006 р.; тези наукови х доповідей. – К., 2006. - С 16-17 (Приймала участь в обстеженні хворих, проводила ст атистичний аналіз отриманих даних). 7. Каспрук Г.Б. Выявление гипертрофии миокарда левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом, определенном п о рекомендациям NCEP ATP - III (2001) и IDF (2005) / Каспрук Г.Б., Беляева Т .В., Митченко Е.И. // Метаболічний синдром в практиці кардіолога: науково-пра ктична конференція з міжнародною участю; Харків, 1 4 - 15 листопада 2006 р.; тези н аукових доповідей. – Харків , 2006. - С. 28 (Здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, ст атистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка тезисів до друку , докладала на конференції). 8. Митченко Е. И. Сердечно - сосудистые факторы риска у пациентов с гипертон ической болезнью и метаболическим синдромом, определенным по рекоменд ациям NCEP ATP - III 2001 и IDF 2005 / Митченко Е. И., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Беляева Т. В. // VIII Національний конгрес кардіологів України; Київ, 20-22 в ересня 2007 р.; тези наукових доповідей. – Укр . к ардіол . журнал.- 200 7 . – № 5 . - С. 128 (Автор приймала участь в обстеженні хворих, провод ила статистичний аналіз отриманих даних, проаналізувала та підготувал а матеріал до друку, докладала на конференції). 9. Каспрук Г. Б. Гипертрофия левого желудочка у больных метаболическим син дромом и ее зависимость от пола, степени ожирения и нарушений углеводног о обмена / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю. // Метаболічний синдром в пр актиці терапевта: науково-практична конференція; Харків, 29-30 січня 2008 р.; тез и наукових доповідей. – Харків , 2008. - С. 34-35 (Приймала участь в обстеженні хворих, самос тійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, під готовку тезисів до друку, докладала на конференції). 10. Каспрук Г. Б. Фактори ризику гіпертрофіі лівого шлуночку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічн им синдромом / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю., Беляева Т. В. // Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні: науково-практична конфе ренція; Київ, 13-14 травня 2008 р.; тези наукових доповідей. - Укр. кардіол. журнал. - 2008. – Додаток № 1. - С. 24-25 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичн ий аналіз отриманих даних, оформлені результати у вигляді тезисів, докла дала на конференції). 11. Romanov V . Features of left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome / V . Romanov , O . Mitchenko , G . Kaspruk , T . Beljaeva , A . Logvinenko // Sixteenth European Meeting on Hypertension ; Madrid , 12-15 June 2006; J . of Hypertension . – 2006.- Vol . 24 ( Suppl . 4 ). – P . S 207 (Здобувачем отриман о клініко-інструментальні дані, проведено їх аналіз, підготовлені тези, стендова доповідь, докладала на конференції). 12. Kaspruk G . Left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome according to ATP - III and IDF / G . Kaspruk , V . Romanov , T . Beljaeva , O . Mitchenko // Seventeen European Meeting on Hypertension ; М ilan , 15-19 June 2007; J . of Hypertension . – 2007.- Vol . 25 ( Suppl . 2 ) . – P . S 162 (Приймала уча сть в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, доклад ала на конференції). 13. Kaspruk , G . Left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome , defined according to ATP - III and IDF / G . Kaspruk , O . Mitchenko , V . Romanov , T . Beljaeva / 76- th Annual European Atherosclerosis Society Congress ; Helsinki , 10-13 June 2007; Abstract book . – Helsinki . – 2007. - P . 180 (Автором проведено клініко-інструментальне обсте ження хворих, статистична обробка матеріалу, оформлені результати у виг ляді тезисів). 14. Kaspruk G . Left ventricular hypertrophy diagnosis at patients with metabolic syndrome accounted gender specific and carbohydrate disorders / G . Kaspruk , V . Romanov , T . Beljaeva , O . Mitchenko // Eighteenth European and Twenty second International Meetings on Hypertension ; Berlin , 14-19 June 2008; J . of Hypertension . – 2008.- Vol . 25 ( Suppl . 2 ) . – P . S 162 (Приймала уча сть в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, доклад ала на конференції). АНОТАЦІЯ Каспрук Г.Б. Особливості гіпертрофії лів ого шлуночка у хворих артеріальною гіпертензією з метаболічним синдро мом в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного о бміну. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за сп еціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститу т кардіології імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України, Київ, 2008. У дисертації на основі вивчення антропометричних, лабораторних даних, п оказників добового моніторування АТ та ехокардіографії пацієнтів із а ртеріальною гіпертензією (АГ) та метаболічним синдромом (МС) показано, що при використанні гендерних норм та індексації МЛШ до росту 2,7 для діагностики г іпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) оптимізується виявлення контингенту х ворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів серцев о - судинного ризику. Досліджено зв'язок порушень вуглеводного обміну із величиною маси лівого шлуночка і виявлено достовірно більші показники МЛШ та її індексів у пацієнтів із інсулінорезистентністю (ІР), порушення м толерантності до глюкози (ПТГ) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД) у порівнян ні із пацієнтами без порушень вуглеводного обміну. Вивчена можливість оптимізації контролю за регресом гіпертрофії лівог о шлуночку та реєстрація резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпе ртензією та метаболічним синдромом за допомогою використання індексац ії МЛШ до росту 2,7 на тлі ефективного антигіпертензивного лікування комбінованим препаратом “Аккузид 20” Ключові слова: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, гіп ертрофія лівого шлуночка, порушення вуглеводного обміну, високий серце во-судинний ризик. А ННОТАЦИЯ Каспрук Г.Б. Особенности гипертрофии левого желу дочка у больных артериальной гипертензией с метаболическим синдромом в зависимости от пола, степени ожирения и нарушения углеводного обмена. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – – Кардиология. – На ц иональный научный центр “Институт карди ологии имени академика Н.Д. Стражеско “ АМН Украины, Киев, 2008. Целью диссертации было исследование вли яния пола и компонентов метаболического синдрома (МС) на величину массы левого желудочка (МЛЖ), а также выяснение оптимальних подходов к диагнос тике и оценке регресса гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) при ее медикам ентозной коррекции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и метабо лическим синдромом (МС). В диссертации на основании изучения антропометрических, биохимических исследований, показателей суточного мониторировання АД и эхокардиогр афии у 190 пациентов с АГ и МС показано, что при использовании гендерних нор м и индексации МЛЖ к росту в степени 2,7 для диагностики ГЛЖ оптимизируется выявление контингента больных с прогностически опасным множественным комплексом факторов высокого сердечно-сосудистого риска. Исследована связь нарушений углеводного обмена. с ГЛЖ и выявлены достов ерно больше показатели МЛЖ (р <0,001 ) и ее индексов у пациентов с инсулинорезистентность ю (ИР), нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) и сахарным диабетом 2 типа (С Д) а сравнении с пациентами без нарушений углеводного обмена. Виявлена достоверна я корреляционная связь уровней глюкозы натощак с МЛЖ при унивариантном ( р <0,001 ) и мульт ивариантном анализе (р <0,02 ). Изучена возможность оптимизации контроля регресса ГЛЖ и регистрации р езидуальной ГЛЖ у больных с АГ и МС с помощью использования индексации М ЛЖ к росту в степени 2,7 на фоне эффективного антигипертензивного лечения комбинованным препаратом “Аккузид 20”. Ключевые слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, гипертрофия левого желудочка, нарушение углеводного обмена, высокий сердечно-сосудистый риск. SUMMARY Kaspruk G.B. Features of left ventricular hypertrophy dependent on gender, obesity degree and carbohydrate disorders at patients with arterial hypertension and metabolic syndrome. – Manuscript. Thesis on competition of candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11 – Cardiology. – National scientific centre “The N.D. Strazhesko institute of cardiology” Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2008. The dissertation is devote to left ventricular hypertrophy (LVH) assessment at patients with m etabolic syndrome (MS), make use of two left ventricular mass (LVM) indexations. On the base of complex investigation it was discovered that using LVM indexation as LVM/ height 2,7 is more optimal than LVM/body surface area for evaluation of patients with high cardiovascular risk. There was established, that patients with MS showed gender and age specific features of LVH. Older women (>50 y.) have a higher prevalence of LVH and a more concentric geometric pattern (34%) than men (24%). Associations of LVM an d carbohydrate disorders at patients with MS were studied. Univariate (р <0,001 ) and multivariate (р <0,02 ) correlation LVM with fasting glucose level were shown. The efficiency of antihypertensive drag combination (quinapril and hydrochlorthiazide) for correction of discovered disturbances of blood pressure and LVM and LVM indexation for residual LVH evaluation were appraised. Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome , left ventricular hypertrophy, carbohydrate disorders, high cardiovascular risk. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ Аà – артеріальна гіпер тензія АТ вЂ“ артеріальний тиск ВТС вЂ“ відносна товщина стінок ГЛШ вЂ“ гіпертрофія лівого шлуночка ГТТ вЂ“ глюкозотолерантний тест ГХ вЂ“ гіпертонічна хвороба ДАТ вЂ“ діастолічний артеріальний тиск ЕхоКà – ехокардіографія ЗХ вЂ“ загальни й холестерин ІР вЂ“ інсуліно резистентність ІМЛШ– індекс маси лівого шлуночка ІМТ вЂ“ індекс м аси тіла ЛПВà – холест ерин ліпопротеїнів високої густини ЛПНà – холест ерин ліпопротеїнів низької густини ЛШ вЂ“ лівий шлу ночок НМТ вЂ“ надмірн а маса тіла ПВΠ– порушен ня вуглеводного обміну ПГН вЂ“ підвище ння рівня глюкози натще ППТ вЂ“ площа по верхні тіла ПТà – порушення толерантності до глюкози САТ вЂ“ систолічний артеріальний тиск ССЗ вЂ“ сер ц е в о - суди нні захворюванн я Тà – тригліцериди ЦД вЂ“ цукровий діабет

Приложенные файлы


Добавить комментарий