Бесплатный учебный материал

Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанн і 1. Мета і завдання пере д випускної виробничої практики Передвипускна виробнича практика здійснюється на заключному етапі підготовки учнів. За своїми завданнями та організац ією виробнича практика суттєво відрізняється від періодів навчання, що їй передували. Основними завданнями перед випускної виробничої практики є: адаптація учнів у конкретних виробничих умовах, закріплення теоретичних знань і н аступне вдосконалення професійних умінь і навичок, оволодіння сучасно ю технологією та прогресивними методами виконання робіт у виробничих у мовах, оволодіння досвідом передовиків і новаторів виробництва, освоєн ня встановлених норм виробітку, розвитку інтересу до своєї професії і пр агнення до дальшого вдосконалення своєї кваліфікації. У період практики учні працюють у складі робітничих бригад, беруть участ ь у виконанні виробничих планів базового підприємства на тих робочих мі сцях, де вони будуть працювати після закінчення навчального закладу. Положенням про виробничу практику передбачено організувати її так, щоб вона проводилась на дільницях і робочих місцях, які оснащені сучасною те хнікою з прогресивною технологією і високим рівнем організації та безп еки праці під керівництвом передовиків і новаторів виробництва, ветера нів праці і досвідчених наставників. Направлення учнів на практику оформляється наказом по училищу, а прийом – наказ ом по базовому підприємству. Перед початком практики на базовому підпри ємстві проводиться обстеження робочих місць, призначених для передвип ускної практики учнів. Представники училища і базового підприємства ви вчають стан техніки безпеки та промислової санітарії на робочих місцях і встановлюють можливість проведення практики учнів. Училище здійснює навчально-методичне керівництво виробничою практико ю учнів. Воно забезпечує вивчення і дотримання учнями діючих на базовому підприємстві правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної б езпеки, санітарно-гігієнічних вимог, встановлених вимог експлуатації о бладнання, пристроїв та інструментів, обережного користування засобам и індивідуального захисту, що видаються, економного витрачання учнями м атеріалів, енергоресурсів. Училище зобов'язане контролювати своєчасне забезпечення учнів робочим и місцями, виробничими завданнями відповідно до вимог навчальної прогр ами та правил безпеки праці. Училище перевіряє виконання учнями встанов лених норм виробітку, проводить облік виконаних робіт. Разом з базовим п ідприємством організує вивчення учнями передових прийомів і методів п раці, нової техніки і технології. Базове підприємство несе відповідальність за за безпечення здорових і безпечних умов праці учнів на виробництві, додерж ання правил і норм охорони праці, техніки безпеки під час виробничої пра ктики на виробництві. Воно надає учням робочі місця, роботу, яка відповід ає навчальній програмі за професією в обсязі, що забезпечує їх повне зав антаження протягом усього періоду виробничої практики, виділяє спецод яг, спецвзуття, запобіжні пристрої, надає санітарно-побутові приміщення. Якщо на об’ єкті не забезпечені необхідні умови д ля проведення практики, керівни ки училища і майстри виробничого навчання не повніші допускати учнів до виконання робіт, а разом з адміністрацією підприємства вирішити питанн я про створення сприятливих умов для дальшого проходження виробничої п рактики. У кінці передвипускної виробничої практики базове підприємство органі зовує кваліфікаційні (пробні) виробничі роботи і видає на кожного учня в иробничу характеристику. На основі цих даних формулюються і коротко комен туються основні задачі виробничої практики учнів: удосконалювання професійної майстерності учнів у визначених видах робіт із професії – спеціалізація; удосконалювання швидкісних умінь і навичок для оволодіння продуктивні стю праці кадрового робітника відповідної професії ( групи . п рофесій) і рівня кваліфікації; розвиток професійної самостійності, відповідальності за виконувані ро боти; розширення і поглиблення виробничого досвіду виконання робіт, що відпо відають по змісту і складності кваліфікаційним вимогам; освоєння передових прийомів і способів праці, нової і новітньої техніки і технології; прилучення учнів до виробничій і суспільний життя робочих колективів. При цьому особлива увага слухачів звертається на такі характерні риси ц ього періоду виробничого навчання: 1. Сутність спеціалізації, коли і хто визначає, зв'язок спеціалізації з пер сональним розподілом випускників після закінчення училища. 2. Форми організації виробничої практики можуть бути такими ж, як і при нав чанні в умовах виробництва. 3. Виробнича практика учнів проводиться, як правило, на штатних робочих мі сцях підприємства, куди будуть направлятися учні після закінчення учил ища. 4. Учні під час практики працюють, як правило, на визначених робочих місцях без переміщення. Переміщення виробляються тільки у випадках, коли спеці алізація учнів включає кілька професій відповідної групи. 2. Деталь на програма виробничо ї практики Типова схема детальної програми виробничої прак тики: 1. Загальні положення: фонд часу на практику, терміни проведення, норми час у, установлювані для учнів на виконання робіт різної складності, указівк и про режим праці учнів, організація керівництва практикою. 2. Навчально-виховні задачі практики. 3. Характер і зміст робіт і функцій, що повинні виконувати учні в процесі п рактики: складність, точність, матеріал, фізіолого-гігієнічні й організа ційні вимоги, основні параметри і т . п . 4. Характеристика робочих місць, на яких учні будуть проходити практику: н азви і номери цехів і ділянок; устаткування, на якому учні будуть працюва ти; високопродуктивні інструменти, пристосування, прилади й інше прогре сивне оснащення робочих місць і т . п . 5. Зразкові види (перелік) робіт, функцій, обов'язків, виконуваних учнями в п роцесі практики, – основний розділ програми. 6. Передові прийоми і методи праці новаторів виробництва, нова техніка і т ехнологія, що повинні бути освоєні учнями в процесі практики. 7. Методичні рекомендації майстру: документи, що регламентують практику; рекомендації з організації занять, зв'язаних з вивченням передового дос віду; завдання для учнів, виконувані в процесі практики. Дана схема є основою для розгляду конкретної детальної програми виробн ичої практики за професією (групі професій), характерної для слухачів. Розробка докладної програми здійснюється безпосередньо в училищі за у частю працівників базового підприємства. Вона розглядається методично ю комісією, погоджується з головним інженером базового підприємства і з атверджується директором училища. До створення програми залучаються н айдосвідченіші викладачі профтехциклу (спец технології), майстри вироб ничого навчання, а також працівники базового підприємства. Розробку про грами організує старший майстер під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи. Програма складається з таких розділів: загальні положення, мета і завдан ня практики, характеристика об'єкта, тематичний план вивчення передових методів та організації праці, навчально-виховні та виробничі заходи, рек омендації майстру виробничого навчання. Конкретна розробка докладної програми визначається особливостями змісту професії і об'єктом практи ки (видами робіт). Для розробки зазначених розділів програми необхідно зібрати і узагаль нити вихідні дані. Інженерно-технічна служба базового підприємства мож е надати майстру таку інформацію: план виробничої діяльності підприємс тва, найменування об'єктів і місця їх розташування, робітничі бригади, пр огресивні напрями технології, які робочі місця і виробничі бригади можн а використати (рекомендувати) для практики учнів. Якість розробки програми багато в чому визначаєт ься тим, як майстер знає фактичні умови об'єктів практики. Отже, перш ніж п риступити до розробки програми, майстер повинен побувати на об'єкті (роб очих місцях), і особисто ознайомитися з робітничим колективом, умовами і режимом роботи, санітарно-побутовими умовами, станом охорони праці і тех ніки безпеки. Необхідно також вивчити можливі варіанти пересування учн ів до місця роботи і назад. Можливий варіант розробки постійних типових програм передвипускної виробничої практики з усталеними видами робіт, які виконуються на базовому підприємстві. Типові програми уточнюються, конкретизуються і доопрацьовуються відповідно до конкретних умов виро бничої діяльності в поточному навальному році. 3. Організація пере д випускної в иробничої практики Навчально-виробничий процес у професійно-техніч них училищах і виробничі процеси на базових підприємствах (майбутніх ро бочих місцях практики учнів) здійснюються незалежно один від одного. Зав дання майстра полягає у тому, щоб визначити виробничі процеси і відповід ні робочі місця, що сприяють найкращій організації виробничої практики. Наприклад, робочі місця у будівництві не постійні, що викликає значні тр уднощі навчально-виробничого і виховного характеру у роботі майстра. Робочими місцями, що розраховані на тривалий час, бригади забезпечуютьс я у період розгортання будівництва і на великих за масштабом будівництв ах. Отже, перевагу слід надавати більш масштабному будівництву і по можл ивості не включати учнів у бригади, які беруть участь у завершенні будів ництва. Форми організації навча ння визначаються змістом професії і залежать від видів і складу робіт, щ о виконуються учнями. Суттєво впливає на їх вибір прийнята організація п раці на базовому підприємстві. Найхарактернішими формами організації навчально-виробничого процесу у період практики є: виконання учнями зав дань у складі спеціалізованих або комплексних бригад кваліфікованих р обітників, навчання учнівськими бригадами на окремих виробничих ділян ках, на індивідуальних робочих місцях. Кожна з перелічених форм суттєво впливає на характер, зміст навчання учнів і діяльність майстра виробнич ого навчання у цей період. Організація практики у складі робітничих бригад дозволяє учням швидко освоїтись з умовами праці на виробництві, швидше ввійти у трудовий колек тив, розширити свій технічний кругозір. Колективне виконання робіт вихо вує в учнів відповідальність за свою працю, за додержання технологічної і виробничої дисципліни, впливає на формування особистості молодого ро бітника. Проте робота учнів у складі робітничих бригад пов'язана з деякими трудно щами. Насамперед порушується навчально-виховний зв'язок між майстром і у чнями. Учні не дістають від майстра своєчасної методичної і допомоги, і ї х навчання в основному обмежується практичними порадами та демонстрац ією прийомів виконання операцій робітниками, за якими вони закріплені. В иникають труднощі в оцінюванні ступеня зростання професійної майстерн ості учнів, бо в технологічному процесі беруть участь кілька виконавців. Робота учнів у складі госпрозрахункових бригад ставить і до майстра дод аткові організаційно-технологічні вимоги. Характер роботи у госпрозра хункових бригадах вимагає від майстра ретельного підбору учнів за рівн ем професійної підготовки і особистими якостями. Особливо слід врахову вати зміст робіт, що виконуються бригадами у цей період, співставляти їх із змістом навчальної програми і кваліфікаційними вимогами. Організація практики в учнівських бригадах можлива у тих випадках, коли базове підприємство визначає окрему виробничу ділянку для самостійног о виконання робіт групою учнів і створює для цього необхідні умови. У цих випадках майстер щоденно планує роботу, розподіляє її між учнями, інстру ктує їх, слідкує за правильністю виконання завдань, приймає роботи і під водить підсумки. При цьому він одночасно виконує ряд функцій майстра діл янки. Якщо виконання доручених робіт викликає в учнів певні труднощі, ад міністрація базового підприємства виділяє для допомоги їм кваліфікова ного робітника. При такій формі організації виробничої практики учнів зберігається ке рівна роль майстра виробничого навчання як у виховному, так і виробничом у процесах. Він має можливість систематично проводити колективні та інд ивідуальні інструктажі. У процесі роботи учні можуть звертатися до майс тра за допомогою або консультацією, а він, у свою чергу, має можливість віл ьно переміщувати їх за видами робіт так, щоб усі учні брали участь в усіх р обочих операціях. Виконання робіт по випуску корисної продукції дозвол яє ефективно організувати навчально-виховний процес і конкретніше оці нювати працю учнів. Проте розглядувана форма має ряд недоліків. Насамперед учні не зв'язані з виробничим колективом, не мають можливості вчитися на досвіді кваліфі кованих робітників, а це сповільнює формування у них професійної самост ійності. Ускладнюється і робота майстра виробничого навчання. Вирішенн я організаційно-виробничих питань відволікає його від навчально-вироб ничої і виховної роботи. Методи навчання учнів нерозривно пов'язані з ос обливостями змісту професії, з організацією і технологічними умовами п роведення робіт. В умовах виробництва використовують різноманітні мет оди навчання учнів. 4. Особливості здійснення виробничої практики Керівництво виробничою практикою – заключним етапо м професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робочих здійснює ма йстер, застосовуючи в цілому ті ж методичні прийоми, способи й організац ійні форми, що й у період навчання в умовах виробництва. У цьому зв'язку ро зглядаються тільки специфічні особливості діяльності майстра, орієнту ючись на Положення про виробничу практику середніх професійно-технічн их училищ, що учаться, що підготовляють кваліфікованих робітників для пр омисловості, транспорту, зв'язку, торгівлі, суспільного харчування і гал узей, що обслуговують населення. Керівництво виробничою практикою навчальної групи здійснюється майст ром виробничого навчання. Майстер виробничого навчання несе відповідальність за правильність розподілу учнів-пра ктикантів по робочих місцях відповідно до їхньої спеціалізації за проф есією; за виконання навчал ьного плану і програми виробничого навчання, трудову дисципліну учнів і дотримання ними вимог безпеки праці, дбайливе відношення до устаткуван ня й інструмента, ощадлива витрата матеріалів і енергії, виховання в учн ів технологічної дисциплінованості, прагнення домагатися виконання вс тановлених норм при високій якості роботи; виконує інші функції, передба чені Положенням пр о майстра виробничого навчанн я». Училище здійснює навчально-методичне керівницт во виробничою практикою учнів, стежить за своєчасним забезпеченням учн ів обладнаними робітниками місцями, матеріалами, інструментами, необхі дними приладами й апаратурою для виконання виробничих завдань відпові дно до вимог навчальних програм по професіях і діючими на підприємстві с тандартами, технічними вимогами, правилами і нормами безпеки праці; пере віряє виконання учнями встановлених норм виробітку, проводить облік ви конаних кожним учнем робіт, організує разом з підприємством інструктув ання учнів, вивчення новітньої техніки і технології, застосовуваної на в иробництві, прийомів і методів праці кращих робітників за професією, ово лодіння якими дає можливість учням-практикантам успішно виконувати ви робничі завдання, домагатися високої продуктивності праці і якості роб іт» Зі специфічних особливостей навчально-виховної д іяльності майстра в період виробничої практики необхідно розглянути н аступні характерні варіанти організації і керівництва навчанням учнів прийомам і способам праці передовиків і новаторів виробництва: бесіди майстра і новатора, передовика з учнями пр о особливості організації й оснащення їхніх робочих місць, організації праці, основних напрямках новаторських досягнень, особливостях прийом ів і способів купа, що дають високі результати; керівництво майстра спостереженнями учнів за роботою передовиків виро бництва; особистий показ майстром передових прийомів прац і – найк ращий спосіб інструктування учнів; залучення передовиків виробництва до показу сво їх прийомів і способів праці учнем; організація спеціальних вправ учнів по відпрацьо вуванню передових прийомів і способів праці; організація вивчення учнями передових прийомів і способів праці безпо середньо на робочих місцях кваліфікованих робітників у процесі спільн ої роботи у виробничій бригаді; організація взаємонавчання шляхом прикріплення учнів, що освоїли пере дові прийоми, для тих, хто їх ще не освоїв; широке залучення учнів до раціоналізаторської д іяльності, самостійному удосконалюванню застосовуваних прийомів і спо собів праці з колективним обговоренням відпрацьованих самостійних ріш ень і пропозицій; використання матеріалів шкіл передового досвіду (передових методів праці), що діють у цеху, на ділянці, на підприємстві в ці лому (технологічні карти, інформаційні бюлетені, матеріали НТИ, інструкц ії і т . п .); використання цехового виробничого інструктажу. 5. Загальні вимоги до керівництва виробничим навч анням і пр актикою При будь-яких умовах організації і проведення вир обничого навчання і практики основним учителем професії і вихователем учнів є майстер виробничого навчання. Майстер повинний добре знати умови виробництва, у яких проводиться виро бниче навчання (практика) учнів: структуру, організацію, номенклатуру пр одукції (послуг, робіт), систему керівництва, оснащеність, технологію, сис тему матеріально-технічного забезпечення, систему господарювання і т.д. Найбільший навчально-виховний ефект дає така організація виробничого навчання (практики), коли учні виконують самостійні навчально-виробничі завдання. Необхідно завжди прагнути забезпечити учнів самостійними об' єктами роботи. Не забувайте, що найважливіший стимул якісної і продуктивної праці – матеріаль ний. Забезпечуйте обов'язкову справедливу оплату навчально-виробничої праці учнів. Одна з найважливіш их задач майстра при навчанні учнів в умовах виробництва і проведенні ви робничої практики – забезпечення безпечних умов роботи учнів. Жоден випадок порушення безпечних умов праці учнів, жоден випадок поруш ення правил безпеки учнями не повинний залишитися без уваги майстра, без уживання відповідних заходів. При плануванні своєї роботи намічайте в першу чергу інструктування тих учнів (бригад), що приступили до нової чи роботи виконують важкі, складні з авдання. При перекладі учнів для навчання на нове робоче місце йому потрібно чітк о роз'яснити, де він буде працювати, що буде робити, що він повинний освоїт и, чому навчитися. Перед перекла дом учнів на нове, незнайоме їм устаткування, на роботу з нової виробничо ї технології з застосуванням незнайомих учнем способів праці необхідн о організувати спеціальне їхнє вивчення і вправи по відпрацьовуванню в ідповідних трудових прийомів. Навчання методом « проб і помило к » – надійний, але малоефективний спо сіб навчання. Тому організуйте процес навчання так, щоб жоден учень не бу в наданий сам собі. Майстер завж ди повинний точно знати, де в даний час працює кожен учень його групи, хто їм (нею) керує, що і як він (вона) робить, наскільки виконувана робота відпов ідає вимогам навчальної програми. Недостатня зайнятість, неробство – головна причина низького рівня професійної підготовки і ви хованості учнів, порушень дисципліни. Уважно стежите і уживайте своєчас них заходів для повного завантаження учнів навчально-виробничими робо тами. Строго стежте за прав ильністю завантаження учнів роботою. Не допускайте використання учнів на підсобних і допоміжних роботах, а також на роботах, що не відповідають вимогам навчальних програм. Майстер зобов'язаний забезпечити, щоб кожен учень групи освоїв усі прийоми і способи праці, попра цював на усіх видах устатк ування, виконав усі типові роботи, характерні для його професії, спеціал ізації і рівня кваліфікації. Ви робниче навчання і практику на виробництві потрібно організувати так, щ об учні в ході роботи активно використовували теоретичні знання, розшир ювали і поглиблювали їх. Постійно привчайте учнів користатися в ході роботи виробничою технічн ою, технологічною й інструктивною документацією. Необхідно використовувати всі можливості для розвитку в учнів виробни чої самостійності, кмітливості, кмітливості, здатності вільно орієнтув атися і приймати раціональні рішення у виробничих умовах, відповідальн ості за результати своєї праці. Не опікуйте учнів але дріб'язкам. Завжди з аохочуйте розумну їхню самостійність. Інструктуючи учнів у процесі їхньої роботи, варто не тільки давати поточні вказівки і рекомендації, але і попереджати можливі типов і помилки, порушення, відхилення, дефекти. Помилки учнів – закономірне явище навчального процесу. Безпомилкового нав чання не буває. Задача майстра – зуміти поставити учня в такі умови, ко ли йому приходиться самому знайти свої помилки, їхньої причини, самостій но визначити шляху виправлення і попередження. Усвідомлена помилка збу джує активність, привчає учня підвищувати якість роботи. Учнівські бригади тільки тоді дадуть виробничий і виховний ефект, коли в них буде розвитий дух колективізму. Бригадиром учнівської бригади повинний бути не обов'язково самий встигаючий учень, але обов'язково – самий авторитетний. Включення в учнівські бригади дорослих робітників виправдано тільки т оді, коли це викликано виробничою необхідністю. Більше довіряйте учням. Організувати виробниче навчан ня учнів у складі бригад кваліфікованих робітників, потрібно направлят и їх у такі бригади, де їсти чому навчитися. Залучаючи як наставника кваліфікованих робочі підприємства, що учитьс я, необхідно забезпечити, щоб вони чітко знали, що знають і вміють учні, чо му потрібно їхній навчити. Потрібно постійно стежити і домагатися, щоб у чень учився в наставника, а не тільки виконував разом з ним роботу. Не слід втручатися в роботу учня і давати йому поточні вказівки в процес і його спільної роботи з кваліфікованим робітником (у бригаді). Краще це з робити під час перерви в роботі. Втручання в поточну роботу учня виправдано тільки у випадку порушення ч и технології правил безпеки. Поточні вказівки і зауваження учню в ході його виробничої роботи варто р обити лише тоді, коли ви твердо переконані в їхній правильності і виробн ичій доцільності. Намагайтеся я кнайбільше і повніше використовувати в навчальних цілях виробничий (це ховий, бригадний) інструктаж, особливо по передових прийомах роботи, спо собам обслуговування і керування новим обладнанням, питанням безпеки п раці. Постійно утягуйте учнів у виробничу обстановку підприємства, темп, ритм , «атмосферу» життя робочого колективу, суспільну роботу. Кращий спосіб продемонструвати передовий трудовий прийом учнями – показати й ого особисто. Але демонструвати передові прийоми майстру випливає тіль ки тоді, коли він ними володіє в досконалості. Організувати вивчення передового досвіду шляхом спостереження учнів з а роботою передовика, новатора виробництва, поясните учнем суть цього до свіду, проінструктуйте, що спостерігати, на що звернути особливу увагу, щ о запам'ятати. Обов'язково обговорите результати спостереження й органі зуйте вправи учнів у відпрацьовуванні вивченого способу роботи. Широко залучайте учнів до колективного обговорення ходу і результатів навчально-виробничої діяльності учнівських ланок, бригад, трупи в цілом у. Підводячи підсумки занять, прагнете, щоб учні чітко представляли, чому в они навчилися, що освоїли, наскільки просунулися в оволодінні професією. Література 1. Підручник Организация и методика производственного обучения ( гл . УП, X). М., 1978. 2. Макиенко Н.И . Педагогический процесс в училищах профессиональн о-технического образования. М ., 1 983. 3. Папиров Б.А. , Обуховский Г. 3 . Училище и базовое предприятие. М., 1985. 4. Предвыпускная производствен ная практика учащихся средних профтехучилищ. М., 1981. 5. Система взаимосвязи ПТУ и базовых предприятий по о бучению и воспитанию учащихся. М., 1978. 6. Суриков В.М . Производственная практика учащихся в условиях ба зового предприятия. М., 1976. 7. Труханов И.И . Организация и проведение производственной практи ки. М., 1981. 8. Труханов И.И. Формы и методы обуч ения учащихся в условиях производства. М., 1979. 9. Формы и методы организации об учения учащихся в ПТУ в период производственной практики. М ., 1 979.

Приложенные файлы


Добавить комментарий