Образовательный материал

2 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКР АЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Кафедра соціальної педагогіки Виникнення та розвиток ідей теорії «вільного виховання» в пе дагогіці Курсова робота студентки 25 групи , педагогічного інституту, спеціальності “Соціальна педагогіка” Степанюк Яни Олексіївни Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Мартіросян О.А. Луцьк – 2008 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ 1.1. Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема 1.2. Мета, завдання, змі ст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛА ДІ 2.1. Форми, методи, засо би соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків 2.2. Корекційно-розвив альна програма з питання тютюнопаління ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕ РАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУ П Актуальність. Стан громадського здоров’ я в Україні свідчить про актуальну потребу підвищення ефективності збе реження та зміцнення здоров’ я українського народу, формування здоров ого способу життя і, таким чином, забезпечення сталого національного роз витку. Згідно з даними ВООЗ, на стан здоров’ я населення впливають: рівень та ст ан медичної допомоги – 10 відсотків, спадковість – 15, довкілля – 20, спосіб та умови життя – 50-55 відсотків. Основними чинниками, які негативно впливають на здоров’ я, є тютюнопалі ння, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне спож ивання алкоголю, травматизм тощо. Основними причинами смертності серед населення України є серцево-суди нні захворювання, злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі сме ртності істотно (в 3-4 рази) збільшилася смертність людей молодого та серед нього віку, особливо серед чоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 рок ів доживуть тільки шестеро, а серед 20-річних – менше половини. Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та перше місце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків курців починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежніст ь. Однією з найгостріших проблем сьогодення є поширення тютюнопаління се ред підлітків. Це соціальне явище має свою динаміку та закономірності ро звитку. Серед споживачів тютюну 6-8 % – діти молодшого шкільного віку. Кури ть кожен п’ ятий п’ ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60 % випускників шкіл. Така статистика свідчить про відсутність мотивован ої направленості підлітків на формування та збереження свого здоров’ я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здор ового способу життя. Сучасний підхід до розв’ язання проблеми тютюнопаління передбачає прі оритет профілактичної роботи, основним об’ єктом якого є школярі підлі ткового віку. Особлива увага науковців і педагогів зосереджена на профі лактичній роботі в умовах загальноосвітнього навчального закладу, кот рий володіє цілим рядом унікальних можливостей для забезпечення її ефе ктивності. Зокрема, він має можливість впливати на формування та розвито к особистості підлітка, взаємодіяти з сім’ єю школяра з метою створення сприятливої ситуації для його соціального розвитку. В загальноосвітнь ому навчальному закладі працюють кваліфіковані спеціалісти (вчителі, к ласні керівники, психологи, соціальні педагоги), здатні забезпечити ефек тивну профілактичну роботу в цьому напрямі. Мета дослідження – визначити ефективні шляхи профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітн ьому навчальному закладі. Завдання дослідження : 1. Визначити фактори поширення та насл ідки негативного впливу тютюнопаління на підлітків. 2. Обґрунтувати мету, завдання, зміс т соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків. 3. Визначити ефективні форми, метод и, засоби профілактики тютюнопаління серед підлітків. Методи дослідження: вив чення соціально-педагогічної літератури, шкільної документації, аналі з, порівняння, узагальнення, спостереження, бесіди, анкетування, тестува ння. Теоретичне значення дослідження полягає в теоретич ному обґрунтуванні соціально-педагогічних основ профілактики тютюноп аління серед підлітків. Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій для проведення ефективної соціально-педагогі чної профілактики тютюнопаління серед підлітків. Структура курсував роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ 1.1. Тютюнопаління серед підлітків як соці ально-педагогічна проблема Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофоро м Колумбом в 1492 році Америки пов’ язано з відкриттям європейцями багатьо х нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону вели кого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння т ютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII – XVIII столітті. При курінні від бувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових лист ків в незалежності від того, використовуються вони в нату ральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці . При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (ге терогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроск опічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, к рім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольн а фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін. Відповідно з осн овною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що вплива ють на організм, об’ єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнююч і речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди. Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органі чні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганіч ні сполуки миш’ яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210. Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), окси д вуглецю (II). Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін. Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нік отимін та ін.). Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які вплива ють на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки част ково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікот ину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в пові тря в приміщенні, де курять. Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” ка шлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютю новому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шлях и, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’ язан ий з виділенням мокроти при кашлі. Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розп овсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відмі ну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінф арктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертніс ть, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяж ності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити. Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курц ів, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань. Більше 80 % хворих , що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишк и, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців . Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікува ння виразки. Проте єдиним най ефективнішим засобом зниження небезпеки є цілковите припинення курінн я. Дослідники вважають, що ті, хто надає перевагу “легким” сигаретам, робл ять більш глибокий і довгий вдих, щоб одержати нікотиновий “струс”, а це (р азом із збільшенням кількості викурених сигарет) може бути причиною аде нокарциноми, особливого виду раку легенів. Виявлено, що між 1959 і 1991 роками за хворюваність на аденокарциному, що розвивається на периферії легенів, з більшилася в 17 разів у жінок і в 10 разів у чоловіків. Більшості курців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Про тягом першої ж хвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%. Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс упо вільнюється на 10 ударів за хвилину, але перша ж сигарета одразу пришвидшу є серцеві скорочення. Куріння під час відеоігри, яка і без того збільшуют ь частоту пульсу на 12 ударів за хвилину та підвищує систолічний артеріал ьний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить до дальшого прискорення пул ьсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску (приблизно на 20 мм ртутного с товпа). Коли ми кажемо підліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провоку ємо їх доводити власну “дорослість” саме через куріння. Тому основний пр инцип, із якого варто виходити, надаючи їм допомогу, – це ставитися до них так само, як до людей будь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мают ь певні особливості, головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильни ків куріння. Нікотин створює низку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, – зм еншення дратівливості, схуднення, поліпшення уваги та психомоторного ф ункціонування. Це є позитивним підкріпленням куріння, а наслідки ненадх одження в організм нікотину, що з’ являються через кілька годин після пр ипинення куріння та тривають до чотирьох тижнів, створюють негативне пі дкріплення, що також ускладнює відмову від куріння. Це стосується будь-я кої залежності, зокрема, алкогольної і наркотичної. Всі речовини, котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення до життя, здатність пристосуватися до умов соціального сер едовища. Ці речовини є перешкодою для усвідомлення та розв’ язання житт євих проблем. Підліток, що почав курити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації, які потребують нових рішень. Відчуваючи диск омфорт, людина зазвичай відшукує його причину, визначає способи усуненн я, і, таким чином, просувається у своєму розвитку. Натомість курець, відчуваючи дискомфорт, найчастіше вважає, що йому необ хідна чергова сигарета. Внаслідок цього гальмується розвиток особисто сті, людина не використовує всіх потенційних можливостей. Згідно з міжна родними даними, щороку близько 40% курців роблять серйозну спробу позбути ся куріння, але через нікотинову залежність лише 3% з-поміж них мають щастя звільнитися від неї впродовж наступних шести місяців. Намагання стримати тютюнову епідемію часто є марним, бо споживачі тютюн у надзвичайно залежать від нього. Деякі експерти вважають, що тютюн приз водить до більшої залежності, ніж героїн або кокаїн (про це, зокрема, йдеть ся у звіті головного лікаря США, що має назву “Нікотинова залежність”). До за нікотину вжита під час куріння, занадто низька, щоб спричинити гостре отруєння (втім, це може статися з дітьми, які ковтають сигарети), але з леге нів нікотин швидко надходить у кров і мозок. Коли рецептори, спроможні ро зпізнавати нікотин, сигналізують про його наявність в організмі, кров’ яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється. Хвилі в мозк у змінюються, що дає поштовх кільком ендокринним і метаболічним ефектам . Психічний і фізичний стан курця, а також ситуація, за якої відбувається к уріння, може впливати на те, яким чином окрема сигарета позначатиметься на психологічному сприйнятті та фізіологічній реакції: наприклад, у стр есових ситуаціях вона може діяти як заспокійливий засіб, а в стані розсл абленості – як стимулятор. Звикнувши до певного рівня нікотину в крові, організм намагається підтримувати такий рівень, і курці відчувають пот ребу і надалі вживати його. Менш як 10% курців обмежуються помірним або неч астим курінням, решта рідко обходяться без сигарети більше години-двох. Кажуть, начебто підлітки менш залежні від куріння та можуть самостійно к инути курити, тобто їм не потрібна будь-яка допомога. Але досвід перекону є: серед підлітків справді чимало тих, хто тільки робить перші спроби кур ити, проте є й такі, що неодноразово намагалися це зробити – тому потребу ють професійної допомоги соціального педагога. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’ я розробили узагаль нену класифікацію факторів ризику поширення тютюнопаління серед підлі тків відповідно до рівня їх прояву. Під факторами ризику розуміють умови , що сприяють поширенню тютюнопаління серед підлітків. Визначають чотир и рівні прояву факторів ризику: 1) біофізіологічний; 2) індивідуально-психо логічний; 3) мікросоціальний; 4) макросоціальний. Біофізіологічні фактори ризику тютюнопаління серед підлітків: 1) неспецифічні фактори ризику (органічні ураження головного моз ку; хронічні соматичні захворювання); 2) специфічні фактори ризику (генетична схильність до тютюнопаління). Вивчаючи індивідуально-психоло гічні фактори ризику, науковці стверджують, що особливості особистісно ї патології та особистісного досвіду можуть обумовлювати неповноцінни й спосіб життя та відповідне прагнення до його компенсації за рахунок шт учного регулювання свого психоемоційного стану за допомогою тютюну. Не специфічними індивідуально-психологічними факторами ризику тютюнопа ління вважаються: стійкі відхилення в саморегуляції та самоконтролі св оєї поведінки та прогнозування наслідків своїх дій; проблеми самооцінк и (нестійка, залежна від ситуації, неадекватна); недостатня самоповага ос обистості; зниження мотивації досягнень; низька здатність до рефлексії та турботи про себе; недосконалість емоційно-вольової сфери; агресивніс ть, емоційна неврівноваженість; відсутність прагнення до міжособистіс ного спілкування; підпорядкованість соціальному середовищу; неадекват не сприйняття соціальної підтримки; низький рівень адаптаційних здібн остей особистості. Специфічними індивідуально-п сихологічними факторами ризику тютюнопаління серед підлітків можна вв ажати: установку на тютюнопаління; фактор перших спроб куріння сигарет. Соціальні фактори ризику – це умови життя підлітків у різних соціальних спільнотах і особливості ф ункціонування самого суспільства, котрі сприяють тютюнопалінню серед підлітків. Ці умови можна поділити на дві групи: макросоціальні та мікро соціальні фактори. Найбільш значимими, на думку науковців, загальними макросоціальними фа кторами ризику тютюнопаління є: погіршення соціально-економічної ситу ації в країні; ціннісний плюралізм. Специфічними факторами ризику на мак росоціальному рівні є: доступність сигарет; мода на куріння сигарет; тра диції в суспільстві, пов’ язані з тютюнопалінням. Таким чином, ризик залучення підлітків до тютюнопаління може бути обумо влений як внутрішніми так і зовнішніми причинами. 1.2. Мета, завданн я, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підл ітків Профілактична діяльність у вказаному напрямку, яка здійснюєт ься на рівні держави через систему заходів підвищення якості життя, міні мізацію факторів соціального ризику для підлітків, створення умов для р еалізації їхніх інтересів, пізнавальних потреб, здібностей в різних вид ах суспільно корисної та дозвіллєвої діяльності, називається соціальн ою профілактикою. Вона створює ту необхідну основу, на котрій більш успі шно здійснюються всі інші види профілактики даної проблеми: психологіч на, педагогічна, соціально-педагогічна. Соціально-педагогічна профілактика – це система форм, методів, засобів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціально ї ситуації розвитку підлітків і сприяючих прояву їхньої активност і в різних видах діяльності «[45: 277] » . Адекватне розуміння соціальної ситуації розвитку підлітка має велику практичну цінність для соціально-педагогічної профілактики тютюнопал іння. Соціальний світ підлітка виходить далеко за межі сім’ ї, школи та с тає об’ єктом його уяви, планування, оцінки. Внаслідок цього соціальна с итуація розвитку підлітка є індивідуальною, визначаючи перспективні ш ляхи його життєдіяльності. Тому на основі оптимальної діагностики інди відуальної ситуації розвитку підлітка можна більш ефективно вирішуват и проблему профілактики тютюнопаління. Виходячи із викладених вище позицій розуміння соціальної ситуації роз витку підлітка, її об’ єктивного та суб’ єктивного аспектів, метою соці ально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є зміна та перебудова взаємодії різних зовнішніх і внутрішніх факторів, умов со ціального виховання, які обумовлюють виникнення даної проблеми, створе ння умов для повноцінної діяльності та задоволення ними своїх потреб та ким способом, котрий не привод ить до негативних наслідків «[13: 17] » . Об’ єктом соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління в підліт ковому середовищі виступають як окремі особи, соціальні групи, верстви н аселення, які зазнають негативного впливу від тютюнопаління, так і ті, хт о своїми діями, поведінкою, стилем життя створює проблему, а також особи, с оціальні групи й організації, від діяльності котрих залежить попередже ння причин виникнення даної проблеми та її наслідків. В залежності від вибору об’ єкта впливу розрізняють такі види соціальн о-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків: загальна п рофілактика охоплює широкі верстви населення даної вікової групи та сп рямована на подолання найбільш загальних факторів і причин тютюнопалі ння; спеціальна профілактика, орієнтована на підліткові групи, котрі зна ходяться в особливих умовах, які підвищують ризик тютюнопаління, загост рення даної проблеми (групи ризику); індивідуальна профілактика, спрямов ана на окремих підлітків з метою подолання специфічних для них проблем. В залежності від того, на якому етапі розвитку проблеми й її впливу на під літків проводяться профілактичні заходи, визначають такі види соціаль но-педагогічної профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинна со ціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків перед бачає попередження проблеми задовго до можливого моменту її виникненн я. Вона спрямована на створення сприятливих умов розвитку, збереження зд оров’ я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагоги прагнуть розвин ути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту, форм діял ьності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючи соціальну дезадаптацію. Завданням вторинної соціально-педагогічної профілактики тютюнопалін ня серед підлітків є виявлення негативних відхилень у їхній поведінці, щ о дає можливість попередити їх подальший розвиток. Вторинна або рання пр офілактика ґрунтується на результатах діагностики соціальної ситуаці ї розвитку конкретного підлітка, і є індивідуальною в плані корекції сис теми його життєдіяльності. Третинна соціально-педагогічна профілактик а тютюнопаління серед підлітків – це цілеспрямована діяльність з мето ю попередження переходу відхилень у поведінці в більш складну стадію. Тр етинна профілактика містить заходи, які проводяться з підлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередження несприятлив их їх наслідків та рецидивів. Проблема тютюнопаління серед підлітків, обумовлена своєрідним взаємоз в’ язком біологічних, соціальних, психологічних й інших факторів і вини кає в специфічних умовах. Однак, проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальне завдання соціально-педагогічно ї профілактики тютюнопаління серед підлітків і розробити конкретну пр ограму профілактичної роботи. Причини тютюн опаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умов ами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозво ляють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, і з-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим не гативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблю ючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншо ї сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть уск ладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна про філактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра ст раждає від цієї проблеми Ефективність пр офілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: заб езпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої та ким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуман ний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних захода х; безпечність профілактичних дій для підлітків; відповідність профіла ктичних дій віковим та індивідуальним особливостям підлітків; перекон уючий характер профілактики «[13: 23] » . Таким чином, на основі здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактики тютюнопаління відповідно до кожної цільо вої групи підлітків, а також ті форми, методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися. РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧ АЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 2.1. Форми, методи, засоби соціально-педагогіч ної профілактики тютюнопаління серед підлітків Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-п едагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, нео бхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допо могою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб’ єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямов ані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на пі двищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілак тичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для п опередження та подолання проблеми тютюнопаління, підвищення їхніх мож ливостей у вирішенні особистих проблем. Профілактична інтервенція – це цілеспрямований вплив на підлітків, вк лючених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до тютюноп аління та подолання їх суб’ єктивних уявлень, поглядів, переконань, моти вів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, кот рі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна доп омогти підлітку змінити свою поведінку – навчити контролювати її. Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітк а: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, п ереконання, стереотипи мислення); афективний (емоції , переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінк и, звички, вміння, навички) «[13: 23] » . Саме ці компоненти формують установку п ідлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в про цесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійк і установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання. Основні методи профілактичної інтервенції: Бесіда – обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою вияв лення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання. Диспут – спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре пе редбачає зіткнення різних точок зору. Створення ситуацій морального вибору – відтворення в лабораторних ум овах проблемних ситуацій. Вправляння – виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та фор мування навичок с оціально значимої поведінки «[13: 25] » . Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підл ітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охор они життя і здоров’ я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолект орії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тре нінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронн их органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися ш кідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конфере нції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; про філактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні в иставки; тематичні конкурси «[32: 2] » . Подаємо методику застосування форм, методів, засобів профілактики тютю нопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі. Робота в малих групах дозволяє учням набути навичок, які необхідні для спілкування та співробітництва. Ідеї, котрі виробляют ься в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Висловлен ня думок допомагає їм відчути їхні власні можливості та зміцнити їх. Педагог об’ єднує учнів в малі групи (4-6 осіб), розподіляє завдання між гру пами. Вони повинні за короткий час (як правило, 3-10 хв.) виконати це завдання т а представити результати роботи своєї групи. Більшість завдань опрацьо вується саме в малих групах або парах. Коли ви починаєте роботу з малими г рупами дотримуйтесь наступних рекомендацій: 1. Швидко об’ єднайте учнів в малі гру пи (4-6 осіб). 2. Ознайомте їх з ролями, які вони мож уть виконувати. Керівник групи : зачитує завдання гру пи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловлюва тись по черзі; заохочує групу до роботи; підводить підсумки роботи; визна чає доповідача. Секретар: веде записи результатів ро боти групи; як член групи, повинен бути готовим висловити думку групи при проведенні підсумків або допомогти доповідачеві. Посередник : слідкує за часом; заохочує групу до роботи. Доповіда ч: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати робот и групи. 3. Дайте кожній групі конкре тне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи. Вони можут ь бути такими: а) можна починати висловлюватися спочатку за бажанням, а по тім по черзі; б) необхідно дотримуватися одного з правил активного слуха ння, коли хтось говорить, всі слухають і не перебивають; в) намагатися обго ворювати ідеї, а не особистість учнів, які висловили цю ідею; г) утримувати ся від оцінок та образ учасників групи; д) намагатися в групі прийти до спі льної думки; е) поважати й обов’ язково фіксувати творчі думки. 4. Дайте час і потрібну допомогу для виконання групової роботи. 5. Запропонуйте групам представ ити результати роботи. 6. Прокоментуйте роботу груп. Орієнтовно таким чином ви можете о рганізовувати роботу в групах до того часу, коли вона стане звичною для у чнів. Робота в парах. Однією з форм роботи в малих групах є р обота в парах. Пропонуємо порядок проведення: o Задайте учням питання для дискусі ї або ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених в ситуації, дайте декілька хвилин, щоб продумати можливі відповіді або рішення само стійно. o Об’ єднайте учнів у пари, визначт е, хто з пари буде висловлюватись першим і попросіть обговорити свої іде ї одне з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі й спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації робо ти в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішен ня. o Кожна пара обмінюється своїми ід еями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію. “Мозковий штурм” вЂ“ це е фективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорен ня. Він спонукає учнів проявляти свою уяву та творчість, відкрито вислов лювати думки, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проб леми. Порядок проведення: 1. Запропонуйте учням сісти так, щ об вони почували себе зручно та невимушено. 2. Визначте основні правила. 3. Повідомте їм проблему, яку необхі дно вирішити. 4. Запропонуйте учасникам висловит и свої ідеї. 5. Записуйте їх по черзі надходженн я. Не вносьте в ідеї ніяких коректив. 6. Спонукайте учасників до висуванн я нових ідей, додаючи при цьому свої власні. 7. Намагайтеся не допустити глузува ння, коментарів або висміювання яких-небудь ідей. 8. Продовжуйте обговорення доти, до ки будуть надходити нові ідеї. 9. На закінчення обговоріть й оціні ть запропоновані ідеї. Правила проведення “мозкового шт урму”, які можна запропонувати учням: 1. Під час “висування ідей” не про пускайте жодної. Якщо ви будете оцінювати їх під час висловлювання, учас ники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запро понувати нові і більш досконалі. 2. Необхідно заохочувати всіх до ви словлення якомога більшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фан тастичні ідеї. (Якщо під час “мозкового штурму” не вдасться отримати баг ато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї самокр итиці – двічі подумають перед тим, як висловити). 3. Потрібно якомога більше ідей. В ос таточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування велик ої кількості ідей учасники мають можливість дати простір своїй уяві. 4. Спонукайте всіх учасників розвив ати або змінювати ідеї інших. Об’ єднання або зміна раніше висунутих іде й часто веде до висунення нових, що перевершують попередні. 5. У класі можна розмістити такий пл акат: а) кажіть усе, що прийде вам у голову; б) не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших; в) можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким ін шим; г) розширюйте запропоновані ідеї. Розв’ язання проблем. Б ільшість суперечливих питань можна розв’ язувати, застосовуючи метод розв’ язання проблем, що складається з кількох етапів: 1. Аналіз проблеми: Що трапилося? Чому? Хто учасники ситуацій, пов’ язаних з проблемою? Хто може бути зацік авлений в її розв’ язанні? Якої інформації мені не вистачає, і де її можна отримати? 2. Пошук шляху розв’ язання проблем и: Якими є способи її розв’ язання? Які їх переваги і недоліки? Які шанси т а загрози вони несуть? 3. Вибір способу розв’ язання: Яке р озв’ язання є найкращим з точки зору загальноприйнятих цінностей, напр иклад справедливості, а також інших критеріїв, наприклад низьких коштів або простоти? Які труднощі можуть з’ явитися при його реалізації? Як пов инні виглядати наступні кроки при запровадженні його в життя? Хто чи що м оже ускладнити або унеможливити його? На кого можна розраховувати як на союзника? Займи власну позицію. Це й метод корисний при проведенні в групі, колективі дискусії на суперечли ву тему. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (п равильної) відповіді. Цей метод може бути використаний як вступна вправа для демонстрації різних думок з досліджуваної теми, він дає учням можли вість висловити свою точку зору. Порядок проведення: 1. Розмістіть плакати в протилеж них кінцях кімнати. На одному з них написано: “згідний (згідна)”, на іншому – “не згідний (не згідна)”. (Варіанти: на плакатах можуть бути викладені п олярні позиції щодо проблеми: наприклад, “пробувати наркотики забороне но“ і “пробувати наркотики дозволено всім“.) 2. Визначте правила проведення в прави й обговоріть їх. 3. Попросіть учасників стати біл я відповідного плаката відповідно до їхньої думки з обговорюваної проб леми. 4. Виберіть декілька учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію. 5. Після викладу різних точок зо ру запитаєте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншої позиції. Вони повинні обґрунтувати причини свого перех оду. 6. Попросіть учасників назвати н айбільш переконливі аргументи своєї протилежної сторони. Правила проведення вправи, що проп онуються учням: говорити по черзі; не перебивати; не сперечайтеся один з о дним;. називайте нові аргументи або ідеї; змінити власну позицію можна в б удь-який час; будьте готові пояснити причини зміни своєї позиції; вислух айте аргументи та ідеї інших; якщо вас запитають, будьте готові відповіс ти, які аргументи або ідеї вам найбільше сподобалися. Розігрування ситуації за ролями. Метою розігрування конкретної ситуац ії життя за ролями є визначення учнями власного ставлення до неї, набутт я ними досвіду, подальший розвиток уяви та навиків критичного мислення; сприяння висловленню суджень та думок; виховання спроможності знаходи ти та розглядати альтернативні можливості дій; співчувати іншим. У ході рольової гри учасники розігрують у ролях визначену проблему або ситуац ію. Порядок підготовки та реалізації та вимоги до застосування методу є такими: 1. Якщо рольова гра використовує ться, то вона потребує ретельної підготовки. Початкові вправи мають бути простими з наступним ускладненням. 2. Є чотири основні елементи: а) попереднє планування і підготовка педаго га; б) підготовка і вправляння учнів; в) активна участь класу в проведенні вправи; г) ретельне обговорення та міркування з приводу вправи. 3. Дайте учнями можливість провести рольову гру й імітувати сучасні сит уації. Змінюйте види діяльності. 4. Такі вправи повинні проводитися в атмосфері довіри, щоб учні не почува лися ніяково. Учні повинні розуміти, що реагувати можна по-різному. Практ ика допоможе учням почувати себе більш упевнено при проведенні таких вп рав. 5. Після закінчення вправи проводиться ретельний і поглиблений аналіз у часниками та “спостерігачами” набутого досвіду, їхніх думок та почутті в. Після проведення гри необхідно, що б діти вийшли з ролей. Для цього проводиться детальне обговорення ситуац ії. Слід пам’ ятати про те, що кожен (кожна) має відповісти на запитання: Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?; Що подобалось під час гри, а що ні?; Яки м чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя? Аналіз ситуації. Одним з методів профілактичної роб оти є аналіз ситуації, випадку з життя. Робота складається з аналізу ситу ації за такими складовими: а) якими є факти: Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які ф акти є важливими? Які другорядними? б) у чому проблема ситуації : У чому полягає конфлікт? Яке питання треба вирішити, розв’ язуючи ситуацію? У чому інтереси кожно ї з сторін? Чому вони суперечливі? в) якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист кожної із сторін? г) в чому полягає рішення: Яким буде розв’ язання ситу ації? Чому саме таким? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існую ть інші шляхи розв’ язання? Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або Із суперечливого пит ання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі ат мосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правила кул ьтури ведення дискусії. Пропонуємо вам орієнтовні правила: говорити по ч ерзі, а не всім одночасно; не перебивати того, хто говорить; критикувати ід еї, а не особу, що їх висловила; поважати всі висловлені думки (точки зору); н е сміятися, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує; не змінюва ти тему дискусії; намагатися заохочувати до участі в дискусії всіх. Ви мо жете доповнити ці правила, провести їх обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій. Отже, для провед ення профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі необхідно визначити мету, конкретизувати завдання , визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, за соби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливос ті формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів по ведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позит ивних результатів. Профілактика тютюнопаління буде ефективною лише пр и умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повн оцінної життєдіяльності та самореалізації підлітків. 2.2. Корекційно-розвивальна програма з пита ння тютюнопаління Вживання психоактивних речовин (алкоголю, багатьох медичних п репаратів, наркотиків тощо) і зловживання ними стало однією із серйозних проблем, що турбує не тільки медиків, соціологів, психологів, педагогів, а й суспільство в цілому. Результати спеціальних досліджень, що публікуют ься в нашій країні, спостережень, вказують на зростання споживання підлі тками тютюнових виробів, на наявність серед підлітків значної кількост і тих, хто зловживає алкоголем. Набуває поширення й немедичне вживання р ізних лікарських препаратів, а також наркотиків та інших речовин, що оду рманюють психіку. Автономізація пози ції школяра, формування активної соціальної позиції та розвиток здібно стей здійснювати значущі зміни у своєму житті та житті оточуючих людей. Програма спрямована на вирішення таких завдань: 1. Розвиток навичкою вмінь, необхідних для боротьби із залежністю. 2. Підвищення усвідомлення щодо в ласної значущості, цінності, зміцнення почуття власної гідності. 3. Оволодіння конкретними психоло гічними знаннями. 4. Формування мотивації самовихов ання та саморозвитку. 5. Розвиток здатності адекватного й найповнішого пізнання себе й інших людей. 6. Забезпечення засобами самопізн ання. Навально-тематични й план № п/п Тема Кількість годин 1 Вступ. Орієнтація та мотивація учасників. 3 2 Особливості залежності та її наслідки. 3 3 Техніки роботи зі залежностями. Метод “Магічні слова”. Техн іка “Сили розуму” 3 4 Профілактика тютюнопаління. Уміння п ротистояти шкідливій звичні. 3 5 Роль реклами у набутті залежностей 3 6 Сприйняття й вираження почуттів. Корекція сприймання й виразність почу ттів. 3 7 Позитивне ставлення до себе та життя. Корекц ія позитивного ставлення о самого себе. 3 8 Розвиток творчого потенціалу особистості. Проведення вільного часу бе з шкідливих звичок. Вихід із тренінгу 3 Зміст зустр ічей програми Зустріч 1 1. Інформування про мету та завдання програми. 2. Обговорення й прийняття основних правил роботи у групі. 3. Корекція очікувань. 4. Знайомство. Представтеся, назвіть своє ім'я і життєве кредо. 5. Вправа “Коло”. Призначення: • експрес-діагностика групи; • групове зімкнення. Інструкція: «На рахунок «один» замружте очі й починайте рухатися, при ць ому дзижчіть, як бджоли. На рахунок «два» із замруженими очима, й ні до ког о не доторкаючись руками, спробуйте вишикуватися в коло». Гра «Безлюдни й острів». Призначення: • діагностика і відпрацьовування способів, стилів взаєм одії, психологічних умінь, необхідних для ефективного вирішення постав леного завдання; • постановка проблеми залежності; • постановка проблеми паління. Сюжет: Уявіть, що ви пливете до Африки. Унаслідок катастрофи ви потрапили на без людний острів. Коли вас урятують і чи зможуть узагалі це зробити — не від омо. Природно, перед вами стоїть завдання — вижити, адже життя там повне н ебезпек і несподіванок. Потрібно освоїти острів, організувати на ньому господарство, налагодит и соціальне життя, розподілити основні функції й обов'язки. Варто продум ати і те, яким чином вони виконуватимуться. Вирішіть питання про владу. Як ою вона буде на вашому острові? Хто прийматиме остаточне рішення? Розроб іть моральний кодекс. Суттєве запитання – ставлення до паління, оскільки виявилося, що на цьому острові росте тютюн. Етапи: 1. Учасники визначаються, хто вони, з якою метою мандрували до Африки. 2. Розподіл на 2 групи по 5 – 7 осіб. 3. Обговорення між учасниками групи. Придумайте назву острову. Продумайт е основні правила й норми життя. Соціальний педагог не втручається в перебіг обговорення. 4. Групи виносять свої наробки на загальне обговорення. 5. Аналіз: • Які думки, почуття навіяла гра? • Наскільки ви були активні чи пасивні під час гри? • Від чого чи від кого це залежало? • Яку позицію обирали? • Як ви себе відчуваєте? Чому? 8. Обговорення метафори: «Щоб вітрильник ішов уперед, необхідний не тільк и вітер, а й підняте вітрило». Зустріч 2 1. Розминка. Вправа «Зустріч». Призначення: Подальше згуртування учасників групи. Кількість — парна. Два кола — внутрішнє і зовнішнє вЂ” обертаються за годинниковою стрілко ю та проти неї. За сигналом Соціальний педагога зупиняються та діляться на пари. Завдання: 1. Ви зустрілися після довгої розлуки, а до цього були в добрих, але не дуже б лизьких стосунках. 2. Ви були найближчими друзями в дитинстві. Одного з вас батьки відвезли на рік до іншого міста. Ви зустрілися після річної розлуки. 3. Людина, що стоїть напроти вас, дуже налякана, а в неї має бу ти важка й надзвичайно важлива розмова. Необхідно підбадьорити її. Споча тку боязкі вЂ” у внутрішньому колі, потім — у зовнішньому. 4. Ця людина заподіяла вам щось дуже приємне. Ви щойно про це довідалися. 5. Вам стало відомо, що ця людина зробила щось незвичайне (врятувала людину , поставила рекорд, зробила відкриття). І от ви зустрілися. Після закінчення вправи, можна поцікавитися в учасників, як вони почуваю ться. 2. Розподіл на дві підгрупи. Напишіть перелік можливих шкідливих звичок. Я ка поведінка, по-вашому, відповідає поняттю залежність? Дайте визначення , характеристику. Під час роботи бажано застосовувати метод «мозкового ш турму». Інформаційні аркуші 1, 2 (див. додаток). • Залежність — деструктивне, руйнівне вирішення особис тих проблем. 3. Робота в підгрупах. Види залежностей. Виділіть найрозповсюдженіші, на в аш погляд, залежності. Інформаційний аркуш З (див. додаток). 4. Робота в підгрупах. Група «А». Напишіть не менше 5 шкідливих наслідків, що несе залежність (вид іляється 5— 6 основних залежностей). Група «Б». Напишіть не менше 5— 6 вигод (переваг), що надають ці шкідливі зви чки (до цих же залежностей). 5. Обговорення. Які шкідливі звички ви можете знайти у себе? Які вигоди вони несуть особисто для вас? Інформаційний аркуш 4 (див. додато к). 6. Дискусія на тему «Я контролюю залежність, чи вона керує м ною?» • Залежність не привід піти від проблем. Вона не вирішує проблеми. Вона з аманює нас у пастку, обмежує волю й віддає під владу руйнівної звички. Зустріч 3 1. Розминка. Вправа «Зустріч на вузькій стежині». Призначення: Подальше згуртування г рупи. Розподіл на дві підгрупи. Групи розходяться в різні боки обличчям один д о одного. Інструкція: «Ви зустрілися на вузькій гірській стежині, якою може вільно пройти лише одна людина. З одного боку — скелі, з іншого — глибока прірв а. Завдання — перейти на іншу сторону». 2. Вправа з візуалізації. Інформаційний аркуш 5 (див. додаток). 3. Знайомство з технікою «Магічні слова»: 1) на чому заснований метод. Інформаційний аркуш 6 (див. додат ок); 2) не думайте про кульгаву мавпу (фіолетове порося); важливість позитивног о конструювання фрази. Учасники розташовуються зручно. Соціальний педагог говорить приблизно таке: «Зараз я попрошу вас виконати одну вправу. Завдання, що я вам запроп оную, необхідно буде виконувати від моєї команди «Почали!» до команди «С тій!». Якщо ви з якої-небудь причини порушите мою інструкцію, подайте сигн ал — плесніть у долоні. Отже, якщо ви відвернулися, обов'язково плесніть і продовжуйте працювати. Замружте очі. Почали!» 3) проба тесту ОБ-кільця (без годинника, з електронним годинником); 4) напишіть стресові слова; перевірка; 5) етапи створення магічних слів. Інформаційний аркуш 7 (див. додаток); 6) робота в парах над стресовими словами. Інформаційний аркуш 8 (див. додато к); 7) «розчаруйте» шкідливу звичку. 4. Техніка роботи за допомогою сили розуму. Інформаційний аркуш 9 (див. дода ток): 1) вирішіть, чи дійсно ви хочете позбутися цієї шкідливої звички; 2) навчіться відчувати ворожість до цієї звички; 3) уявіть себе таким, яким ви хочете бути, з новою моделлю пов едінки, що замінить небажану звичку. 5. Обговорення. Зустріч 5 І. Розминка. Учасники сідають у коло. Призначення: • підвищення настрою, зняття втоми; • розвиток подальшої розкутості учасників. Інструкція: «Я роздам вам картки, на яких написана назва тварини. Назви по вторюються на двох картках. Приміром, якщо вам дістанеться картка, на які й буде написано «слон», знайте, що в когось є така сама картка. Соціальний педагог роздає картки (якщо у групі непарна кількість учасни ків, Соціальний педагог теж бере участь у вправі). «Прочитайте, будь ласка, що написано на вашій картці. Зробіть це так, щоб н апис бачили тільки ви. Тепер картку можна забрати. Завдання кожного — зн айти свою пару. При цьому можна користуватися всіма виразними засобами, не можна тільки нічого говорити та видавати характерні звуки «вашої тва рини». Іншими словами — усе, що ми робитимемо, ми робитимемо мовчки. Коли ви знайдете свою пару, залишіться поруч, але не переговорюйтеся. Тіл ьки коли створяться всі пари, ми перевіримо, що в нас вийшло». Після того, як усі учасники групи знайшли свою пару, Соціальний педагог з апитує по черзі в кожної пари: «Хто ви?» Після завершення вправи можна запропонувати поділитися враженнями, ро зповісти про те, як учасники знаходили свою пару. 2. Рольові ігри. 2.1. Розмова двох подруг: «Оце так, дивися, як круто виглядає М арійка, коли вона із цигаркою. Вона така розкута. Давай купимо пачку цигар ок і ввечері спробуємо». Рольова гра відмовлення чи спростування. Відповісти так, щоб змінити дум ку подруги. По колу (чи за бажанням) учні відповідають на пропозицію подру ги. Потім загальне обговорення. • Чия відповідь є найоптимальнішою? 2.2. Розмова в компанії: «Та візьми, закури, не ламайся. Так ти, виявляється, жо второтик. Дивися, а то ми подумаємо, що ти і справді жовторотик». Рольова гра відмовлення. Чого хотів досягти «приятель»? Варіанти відпов ідей по колу. Загальне обговорення. 2.3. Далі можна обговорити варіанти, із якими стикалися учні. 3. Вправа «Заграна пластинка». Призначення: Набуття навички наполегливо відстоювати себе, вироблення уміння сказати «ні». Виконується у вигляді «вертушки». Учасники, що стоять у зовнішньому колі , щось пропонують, а ті, що стоять у внутрішньому колі, твердо й упевнено го ворять «ні». Наприклад, «я розумію, про що ти говориш, але мене це не цікави ть». Говорити це треба тихим і спокійним тоном. Спокійне повторення того, чого ви хочете, знову й знову. Учить наполеглив ості, а також того, що ви не зобов'язані пояснювати причини своїх бажань. Д опомагає не дратуватися заздалегідь. Ефект, що досягається: дає змогу вам почуватися комфортно, ігноруючи спр оби маніпулювання вами, заклик до логіки. Ви наполегливо просуваєтеся до бажаної мети. Зустріч 6 1. Розминка. Вправа «Поза». Призначення: Дає змогу учасникам звернути увагу один на одного, що створ ює відчуття групи. Інструкція: «Почнемо сьогоднішній день так: кидаючи один одному м'яч, наз иватимемо вголос ім'я того, кому кидаємо. Той, хто одержить м'яч, приймає бу дь-як позу, і всі інші слідом за ним відтворюють її. Після цього той, у кого з находиться м'яч (і чию позу ми щойно відтворили), кидає м'яч наступному і та к далі доти, доки м'яч не побуває в кожного з нас». 2. Робота в підгрупах. Написати прийоми (образи), що використ овують рекламодавці. 3. Дискусія. Роль реклами в набутті такої шкідливої звички, як паління. Мож на почати з обговорення образу ковбоя Мальборо. Ласкаво просимо в країну трупів, чи Смерть ко вбоя Мальборо Ковбой Мальборо настільки непідвласний часу, як і пейзаж, на якому його з вичайно зображують, і настільки не підлягає ніякому сумніву те послання , що він несе: квітучий, пашить здоров'ям, нерозривно пов'язаний із землею — він сам уже майже наркотик. Відомий ковбой Мальборо Уейн МакЛарен помер від раку легень у 52 роки. Пере д смертю він зізнався: «Мене згубило паління, воно руйнує добре і гарне в л юдині». Згідно з офіційною статистикою, у Німеччині щорічно від паління вмирає б лизько 100 тис. осіб. Це означає, що щодня передчасна смерть забирає життя бл изько 274 курців (образно: щодня потрапляє в аварію «Боїнг»!). Останні соціологічні дослідження свідчать про те, що в цілому палять 37% уч нів 7— 11-х класів харківських шкіл. Проведені опитування засвідчили, що пі к початку паління в підлітковому середовищі припадає на 13— 15 років. У світі від паління вмирає більше людей, ніж від уживання алкоголю, кокаї ну, героїну, СНІДу, насильницької смерті, авто-й авіакатастроф разом узят их. 4. Складіть антирекламу паління (карикатуру, театральну сценку). Робота в п ідгрупах. Зустріч 7 1. Розминка. Вправа «Емоції». Інструкція: «Зараз ми попрацюємо в парах. (Соціальний педагог називає ск лад пар, підібраних з урахуванням суб'єктивних переваг учасників і їхніх психологічних особливостей.) Сядьте так, щоб кожній парі було зручно пра цювати. Вирішіть самі, хто з вас почне виконувати вправу. Початківець при йме вид сумної, чимось розчарованої, млявої людини. Спробуйте знайти зас іб для того, щоб увійти в цей стан. Напарник повинен, використовуючи різні засоби, змінити стан сумного учасника в позитивний бік, викликати в ньог о усмішку, сміх, активізувати його, не прибігаючи до фізичного контакту. К оли ви впораєтеся із завданням, поміняйтеся ролями». Під час обговорення вправи можна одержати конкретний перелік засобів, щ о використовувались учасниками для зміни стану свого партнера, а також о пис зусиль «сумних» напарників, що їм доводилося додавати, щоб зберегти свій стан. У результаті обговорення з'являються ідеї щодо необхідності г нучкості у виборі засобів, які використовуються для зміни станів, щодо в ідсутності універсальних алгоритмів застосування цих засобів. 2. Робота з підгрупою. Продумати і написати позитивні й негативні боки нег ативних емоцій (див. табл. 1). Підгрупа 1 — знаходить позитивні боки, підгрупа 2 — негативні. Під час об говорення слід відзначити значущість усіх емоцій. • Мета залежності — придушити й зруйнувати негативні емоції. Емоції — це природний захисний механізм, створений для ослаблення та лі кування психічних і фізичних травм людського організму. Той, хто серйозно збирається звільнитися від гачка залежностей, мусить в ивчити емоції і, найголовніше, ознайомитися з власним емоційним реперту аром. 3. Невербальні техніки. Учасники по черзі пропонують метод и, якими вони користуються, щоб поліпшити настрій. 4. Вправа «Як підняти свій настрій за хвилину». Етапи: 1. Оцініть свій теперішній стан (самопочуття та настрій) за десятибальною шкалою. Найвища оцінка означає, що вам ніколи ще не було та к добре, а найнижча — навпаки, свідчить про те, що вам ніколи ще не було так погано. 2. Відновіть у пам'яті який-небудь із найприємніших моменті в у своєму житті, наприклад, коли вам вдалося зробити щось дійсно цінне, чи коли ви одержали особливе визнання своїх заслуг (чи коли ви з якоїсь іншо ї причини почувалися на сьомому небі від щастя). Постарайтеся відновити свої переживання якомога повніше. Почніть із зорових образів, потім згад айте звуки й усі інші відчуття, пов'язані з цією приємною подією у вашій па м'яті. Зберіть усі свої враження разом і насолоджуйтеся ними повною міро ю, начебто ви знову опинилися у тому часі. 3. Обережно перенесіться в цей час і знову оцініть свій стан. Дуже ймовірно , що після виконання цієї вправи ваше самопочуття помітно поліпшиться. Якщо у вас усе ж таки залишилися деякі сумніви (наприклад, якщо ви перебув али у стані ейфорії), повторіть цю вправу, але цього разу згадайте що-небуд ь винятково неприємне і простежте за своїм станом. Висновок: Ви цілком можете контролювати власні емоції, якщо вважаєте це потрібним і знаєте, як це зробити. 5. Вербальні техніки. Опрацювання вербальної техніки змін и власного стану. Знайомство з технікою «Я-, Ти-висловлювання». Вираження негативного почуття у прийнятній формі. Інформаційний аркуш 12 (див. додат ок). • Відписати. Переформулювання виловлювань. • Переконструювання «Ти-судження» на «Я-повідомлення». Група сідає у два концентричних кола так, щоб учасники знаходилися облич чям один до одного: а) учасники внутрішнього кола пред'являють «Ти-судження», а учасники зовнішнього кола повертають їм «Я-повідомлення»; б) учасники внутрішнього кола пред'являють «претензію» у формі «Я-повідомлення», а зовнішнє коло реагує ситуаційн о. 6. Використання жарту, кепкування. Цей психологічний прийом можна назват и награним роздратуванням. Людина насправді ледь сердиться, але зображу є награне обурення. Усмішку викликає невідповідність між незначністю п риводу й перебільшених розмірів роздратування. Приклад: Сценка на пляжі. Після сильного удару волейбольний м'яч вилітає з кола й влучає в голову дуже поважному панові, зосередженому на префера нсі. Погладжуючи лисину з достоїнством людини, що усвідомлює, наскільки в нього високе чоло, пан членороздільно вимовляє: «Так, якщо цей м'яч ще ра з до мене потрапить, я його тихесенько ножичком поріжу». Це було сказано й зіграно так, що всі оточуючі, зокрема й волейболісти, роз сміялися, хоча водночас зрозуміли серйозність попередження й перенесл и своє коло подалі від преферансистів. 7. Дискусія: • Чи можу я бути господарем своїх почуттів? • Чи варто приглушувати емоції? • Важливо визнавати свої почуття, емоції як необхідну складову частину життя. Учіться ними керувати, але не приглушувати. Можна використовувати притчу: «Просто прямуйте своїм шляхом». Один із учнів запитав Майстра: — Якщо мене хто-небудь ударить, що я маю робити? Майстер відповів: — Якщо на вас з дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви повинні робит и? Учень сказав: — Що я буду робити? Це ж проста випадковість, збіг, що я вияв ився під деревом, коли з нього упала суха гілка. Учитель сказав: — Так, робіть те саме. Хтось був божевільний. Був у гніві й у дарив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шляхом, начебто нічого й не сталося. 2. Вправа «Мій портрет у променях сонця» (І.Дубровіна). Процедура: Соціальний педагог проси ть відповісти на запитання: «Чому я заслуговую на повагу?», наступним чин ом: намалюй сонце, у центрі сонячного кола напиши своє ім'я чи намалюй свій портрет. Потім уздовж променів напиши усі свої чесноти, усе гарне, що ти п ро себе знаєш. Постарайся, щоб було якнайбільше променів». Потім обговорення. Бажаючі зачитують перелік своїх чеснот, показують на мальоване ними сонце. 3. Техніка з Арт-терапії. Призначення: • підвищення впевненості в собі; • входження в позначку-систему. Етапи: 1. Згадайте свого далекого предка, про якого що-небудь знаєте. Намалюйте йо го. 2. Об'єднаєтеся в групи по 2— 3 особи й розповідайте по черзі про свого предка. 3. Напишіть йому листа. 4. Уявіть собі свого дуже далекого нащадка. Яким ви його бач ите? Намалюйте. 5. Розійдіться по тих самих групах і розповідайте про нього . 6. Напишіть листа-наставляння своєму нащадкові до визначе ної дати. (Вік нащадка береться молодший на 1— 2 роки, ніж вік групи, що вчить ся.) 7. Можна запропонувати написати листа від нащадка, влаш-\ ту вати щось на зразок листування. Домашнє завдання: Соціальний педагог просить усіх учасників підготува тися до самопрезентації. Він розмовляє індивідуально з тими учнями, у як их це завдання викликає труднощі й допомагає їм придумати, як найкраще с ебе представити. Зустріч 8 1. Гра “День народжен ня”. Процедура: Усі члени групи анонімно дарують один одному уявні подарунки , немовби можливості того, що дарує, нічим не обмежені. Для цього гравці за пасаються маленькими аркушами паперу на одиницю менше за кількість уча сників. Потім Соціальний педагог повідомляє, що розпочато збір подарунк ів для гравця Р. Усі пишуть назви, характеристики явищ, предметів, об'єктів , що хочеться подарувати саме гравцю Р. Кожний пише свій подарунок на одно му з аркушів свого набору. Подарунки не підписуються. Соціальний педагог збирає подарунки і складає окремим стосиком, не передаючи доти, доки не б удуть зібрані подарунки для всіх бажаючих. Потім подарункові набори роз даються. Якийсь час учасники вивчають зміст записок. Обговорення підсумків може вилитися у вільний обмін враженнями. При цьо му непогано поцікавитися, чи є в кого-небудь однакові записки. Чи є в кого- небудь подарунки, які стали неприємним сюрпризом, чи навпаки, що приємно здивували. Скільки кому подаровано речей, що мають практичне, побутове з начення, а скільки — романтичних подарунків. Оскільки дарувати можна все, що завгодно, від «зів'ялої троянди, забутої у вазі на дачній веранді», до «незаселеного острова», від «струнких ніг» д о «доброти», то зрозуміло, які несподіванки містить у собі наївна, на перш ий погляд, процедура. Адже набір аркушів з написаними на них подарунками — це форма вираження ставлень гравців один до одного, повідомлення про те, чого, на думку інших, не вистачає в житті їхніх колег. 2. Вправа «Здібності». Призначення: Розвиток упевненості у своїх здібностях (талантах) і спромо жності досягнення поставлених цілей. Психологічна (теоретична) сутність вправи: Кожна людина є тим, ким вона себе уявляє в думках. Якщо ви себе оцінюєте по зитивно, то і почуватиметеся добре. Більш того, якщо ви думаєте, що маєте п евні якості й таланти, то ви ними й володітимете. Запропонована нижче тех ніка допоможе вам досягти того, чого ви прагнете. Завдання: 1. Запишіть ваші твердження щодо того, хто ви є чи ким ви може те стати, що у вас є чи чого ви хочете. Наприклад: • у мене захоплююче й творче життя; • я комунікабельний і розкутий; • я добиваюся успіху в усьому, що роблю, і нині я успішно сп равляюся з поставленим завданням тощо. 2. Коли ви закінчите писати, оберіть найважливіші твердження та зосередж уйтеся на них близько хвилини. Потім замружте очі й повторюйте самі собі твердження багато разів упродовж 2— 3 хвилин. Перетворіть ваші твердженн я в зорові образи, тобто за допомогою своєї думки уявіть написане положе ння. 3. Вправа «Успіх». Призначення: розвиток упевненості в собі на основі уявлень про досягнут ий успіх. Психологічна сутність вправи: завдяки усвідомленню досягнутого успіху ви почуваєте в собі більше сил, більше динамічності, більше цілеспрямов аності, більше почуття власної гідності й усі ці почуття роблять внесок у почуття більшої впевненості в собі. Завдання: 1. Вирішіть, який успіх найважливіший для вас — домогтися визнання на новій ниві, вступити до інституту, придбати автомобіль, вдал о оженитися (вийти заміж) тощо. 2. Розслабтеся, замружте очі й уявіть, що ви досягли мети. Уявляючи свій усп іх, відчуйте задоволення та почуття власної сили, що воно приносить. Відч увайте підйом, зворушення, силу, міць, абсолютну впевненість у собі й воло діння ситуацією. 3. Потім уявіть, як інші підходять чи дзвонять, щоб щиро поздоровити вас. Ви почуваєте теплоту і схвильовані, приймаючи похвалу від них. Вони говорят ь вам, який ви щасливий. І ви прекрасно почуваєтеся та здатні на все. 4. Вправа «Самопрезентація». Призначення: • виявлення уявлень учасників групи щодо себе; • формування настанови щодо значущості своєї особистос ті; • створення умов для саморозкриття. Соціальний педагог просить усіх учасників по черзі розповісти про себе, про своє улюблене заняття, хобі й по можливості представити їх. Це можуть бути вірші, розповіді, марки, фотографії, вироби, наліпки тощо. Таким чином, соціально-педагогічн а профілактика тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому нав чальному закладі передбачає створення у кожного підлітка власної моде лі поведінки, зорієнтованої на здоровий спосіб життя. Соціальний педаго г має привернути увагу підлітків до проблеми, надати переконливу інформ ацію про ступінь ризику, допомогти виробити вміння та навички відповіда льної поведінки, створити ситуацію соціально-психологічного комфорту й захищеності. ВИСНОВКИ Проведене нами дослідження проблеми профілактики тютюнопалі ння серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі дало під стави зробити наступні узагальнення. Аналіз соціально-педагогічної літератури з проблеми дослідження та ди наміки поширення тютюнопаління серед підлітків дозволив нам виділити цілий ряд факторів, які визначають її актуальність і складність. Умовно можна розподілити ці фактори на соціальні, психологічні, біологічні, еко логічні, а за рівнем, масштабом їхньої дії – на глобальні, геополітичні, п ритаманні тільки нашій країні; окремим її регіонам; окремим верствам нас елення; характерні переважно для підліткового середовища. Завданнями соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед п ідлітків у загальноосвітньому навчальному закладі є наступні: вивчити причини тютюнопаління серед підлітків; визначити ресурси, необхідні та наявні для подолання проблеми; обмежити негативний вплив соціального с ередовища; створити умови для задоволення інтересів, потреб, повноцінно ї життєдіяльності підлітків; подолати їх особистісні риси, котрі сприяю ть виникненню або загостренню даної проблеми або перешкоджають її розв ’ язанню; підвищити особистісні можливості підлітка, його здатність ад екватно реагувати на проблеми, долати їх і задовольняти свої інтереси та потреби за допомогою соціально значимих методів; організувати співпра цю всіх суб’ єктів соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління з метою попередження даної проблеми. Для забезпечення ефективності соціально-педагогічної профілактики тю тюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі необхідно визначити мету, завдання, зміст, вибрати оптимальні та ефектив ні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики ма ють різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінков ого компонентів особистості підлітка, то одноразове їх застосування не забезпечить позитивних результатів. Отже, профілактика тютюнопаління серед підлітків буде ефективною лише в результаті систематичного, комплексного використання різних форм, ме тодів, засобів у поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов д ля повноцінної життєдіяльності та самореалізації підлітків. СПИСОК ВИК ОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Александров А.А., Александрова В.Ю. Пр офилактика курения: роль и место психолога //Вопросы психологи. – 1999. – № 4. – С. 35-42. 2. Андрєєва Т., Красов ський К. Курс виживання для некурців // Шкільний світ. – 2005. – № 15. – С. 5-9. 3. Безруких М.М. Проблемные дети. – М .: УРАО. – 2000. – 312 с. 4. Бенюмов В.М., Костенко О.Р., Флоренсо ва К.М. Вред алкоголя, никотина и наркотиков: Пособие для учителя. – К., 1989. – 125 с. 5. Борисова Р.Д., Борисов Е.Б. “Су д над папиросой” (классный час) // Классный руковод итель. – 2003. – № 7. – С. 45-57. 6. Верьовкіна І. Акція “ День без куріння” // Рідна школа. – 2003. – № 11. – С. 60-61. 7. Все про шкідливі звички // Все для вчителя. – 2003. – № 9. – С.25-40. 8. Гащиц Т.И. Курить – здоровью вредить // Позакласний час. – 2005. – № 3/4. – С. 96-98. 9. Георгі М.К., Сінюгін В.Г., Халін А.І. Діяльність класного керівника щодо психолого-педагогічної профілакти ки вживання наркотичних засобів //Практична психологія та соціальна роб ота. – 2002. – № 9/10. – С. 39-56. 10. Гоголева А.В. Аддиктивное пов едение и его профилактика. – М.: НПО “МОДЭК”, 2003. – 240 с. 11. Гусева Н.А. Тренинг предупреждени е вредных привычек у детей. Программа профилактики злоупотребления пси хоактивными веществами / Под. ред. А.М. Шипициной. – СПб.: Речь, 2003. – 256 с. 12. Дементьева И.Ф. Негативные факторы в оспитания детей в неполной семье // Социологическ ие исследования. – 2001. – № 11. – С. 108-113. 13. Дети в кризисных ситуациях: профи лактика негативных явлений и социально-психологическая помощь / Под общ. ред. И.Д. Зверевой. – К.: Научн. свет, 2001. – 63 с. 14. Динаміка поширення тютюнопалінн я, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді Укр аїни: 1995, 1999, 2003 роки / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко та ін. – К.: ДІПСМ, 2003. – 174 с. 15. Жулковський О.В., Жулковська Т.Є. Со ціологічний аналіз шкільних проблем: тютюнопаління та статеве життя // Педагогічний пошук. – Наук. – метод. вісни к. – Луцьк. – 1997. – № 4. – С. 65-68. 16. Зальвовський В.М. Про зловживання психотропними речовинами //Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 6. – С. 43-45. 17. Золотова Г.Д. Нові підходи до проф ілактики адиктивної поведінки // Соціальна педагогіка: те орія та практика. – 2004. – № 1. – С. 74-79. 18. Казакова О. Супровід дітей “г рупи ризику” //Завуч. – 2002. – № 9. – С 7-8. 19. Кириченко І. В Україн і молодіють алкоголіки, наркомани й курці // Шкільний світ. – 2004. – № 46. – С. 1; 4. 20. Концепція освіти “рівний – рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України / Оржеховська В.М., Пилипенко О.І., Андрущак Л.І. – К.: М іленіум, 2002. – 20 с. 21. Короп Ю. Хибні звички та їх профілакт ика // Все для вчителя. – 1997. – № 21-22. – С. 42-45. 22. Куриця І., Климчик Л. Курити чи не ку рити // Шкільний світ. – 2004. – № 15. – С. 23-24. 23. Лапко Т. Про шкідливі звички: Ма теріал для класної години // Шкільний світ. – 2002. – № 18. – С. 3. 24. Литвиненко В.И. Зависимое (аддиктивн ое) поведение // Журнал для батьків. – 2001. – № 1. – С. 18-23. 25. Литвиненко В.И. Подростки утвержд ают, что в жизни все надо испытать // Журнал для батьків. – 2000. – № 4. – С. 38. 26. Максимова Н.Ю. Воспитательная роб ота с социально дезадаптированными школьниками: Метод. реком. – К.: ІЗМН , 1997. – 136с. 27. Максимова Н.Ю. Підліток і наркотик и. Психологічні аспекти попередження адиктивної поведінки неповнолітн іх // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 5. – С. 2-4. 28. Максимова Н.Ю. Психологічна профі лактика схильності до алкоголю та наркотиків і психокорекційна робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціа льна робота. – 2000. – № 2. – С. 2-5. 29. Максимова Н.Ю. Психологічний аспе кт профілактики алкоголізму та наркоманії серед підлітків: Метод. посіб н. – К.: ІСДО, 1995.– 144с. 30. Матвеев В.Ф., Гройсман А.Л. Профил актика вредных привычек школьников: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 93 с. 31. Матвійчук О.С. Психокорекційний тре нінг як засіб профілактики девіантної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – № 1. – С. 20-22. 32. Методичні рекомендації та матер іали для практичного використання у профілактичній роботі з учнівсько ю молоддю //Позакласний час. – 2000. – № 3. – С. 2-7. 33. Мирошниченко Л.Д. и другие. Пробле мы антинаркотической профилактики в подростковой среде // Педагогика. – 2000. – № 3. – С. 3-13. 34. Міжнародний день боротьби з курі нням – 31 травня // Здоров’ я та фізична культура. – 2005. – № 10. – С. 1-5. 35. Онуфрійчук С. Форм ування негативного ставлення до шкідливих звичок // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. – № 4. – С. 81-83. 36. Панкратов С. Война, которую нельзя проиграть // Аргументы и факты в Украине. – 2001. – № 51. – С.9. 37. Пєрова Л., Бондар О., Бодні В. За вільну від тютюнового диму пла нету // Шкільний світ. – 2003. – № 29-32. – С. 20-23. 38. Подход жизненных ситуаций в проф илактике табачных проблем / Под ред. Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 1. Руководство ведущего. – К., 2000. – 140 с. 39. Подход жизненных ситуаций в проф илактике табачных проблем / Под ред. Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 2. Сборник жизненных историй. – К., 2000. – 104 с. 40. Подход жизненных ситуаций в проф илактике табачных проблем / Под ред. Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 3. Мифы и факты. – К., 2000. – 20 с. 41. Северіна Л. Виховуємо дітей, які н е курять // Психолог. – 2005. – № 1. – С. 25-28. 42. Сніцарьова Д. Неповнолітніх курц ів стане менше, якщо ... // Дзеркало тижня. – 2000. – 14 жовтня. – С. 13. 43. Тарасенко В.І. Підліток: вберегти від зла. – К.: Україна, 1992. – 109с. 44. Твоє життя – твій вибір / Федорченко Т.Є. та ін. – К.: Міленіум, 2002. – 164 с. 45. Технология социально-педагогическ ой профилактики отклонений в поведении детей и подростков // Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. – М.: ТЦ “Сф ера”, 2001. – С. 275-306. 46. Технологія діяльності соціально го працівника щодо профілактики адиктивної поведінки молоді // Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посіб. /За заг.р ед. А.Й. Капської. – К.: УД ЦССМ, 2000.– С.106-130. 47. Тютюнопаління та його профілакт ика // Шкільний світ. – 2004. – № 2. – Додаток. – С. 1-3; № 4. – С. 3-12. 48. Халін А.І., Георгі М.К., Сінюхін В .Г. Профілактика зловживання забороненими речовинами і наркозалежност і // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 2-3. – С. 101-108. 49. Шевченко С. Шкідливі звички шкільно ї молоді // Рідна школа. – 2000. – № 2. – С. 19-22. 50. Ягодинский В.Н. Школьник у о вреде никотина и алкоголя: Книга для учащихся. – М.: Просвещение, 1986. – 97 с . ДОДАТКИ Додаток 1 Анкета для ви вчення ставлення підлітків до тютюнопаління Дана анкета є засо бом наукового дослідження з вивчення проблеми тютюнопаління серед учн ів твого віку. Твій клас обраний для участі в дослідженні методом випадк ової вибірки. Ти є одним із учасників, що бере участь у дослідженні. Анкета анонімна, в ній не будуть вказані твоє ім’ я або інша ідентифікую ча особисто тебе інформація. Для того, щоб дослідження було успішним, дуже важливо, щоб ти відповів (ла) на кожне запитання відверто й уважно. Пам’ ятай: твої відповіді є конфід енційні. Участь у дослідженні абсолютно добровільна. Якщо з якихось причин ти вва жаєш яке-небудь запитання неприйнятним, пропусти його. В анкеті немає правильних або неправильних відповідей. Якщо серед запро понованих варіантів ти не знайдеш об’ єктивної відповіді, вкажи той, кот рий визначає твою думку. Будь-ласка, обраний тобою варіант відповіді на к ожне запитання зафіксуй позначкою “+” у відповідному квадратику. Ми сподіваємося, що анкета зацікавить тебе. Заздалегідь дякуємо тобі за участь. 1. Твоя стать? а) жіноча; б) чоловіча. 2. Твій вік? а) 11 років; б) 12 років; в) 13 років; г) 14 років. 3. В якому віці (якщо таке траплялося) ти вперше закурив (ла) сигарету? а) ніколи; б) 11 років або моло дше; в) 12 років; г) 13 років; д) 14 років. 4. Як ти одержав (ла) сигарету (коли спр обував (ла) курити вперше)? а) від старшого брата або с естри; б) від друга або подруги, старшої за мене; в) від друга або подруги мог о віку; г) від друга або подруги молодших за мене; д) від незнайомої людини; е ) від одного з батьків; є) взяв (ла) вдома без дозволу батьків; ж) купив (ла) в ма газині; з) іншим способом (будь-ласка, коротко опиши яким саме). 5. З якої причини ти спробував (ла) кур ити сигарету в перший раз? а) хотілося зазнати приєм ні відчуття; б) не хотілося виділятися в компанії друзів; в) від нічого роб ити; г) з цікавості; д) хотілося забути про свої проблеми; е) інші причини (бу дь-ласка, вкажи, які саме). 6. Скільки разів у житті (якщо таке бул о) ти курив (ла) сигарети? а) ніколи; б) 1-2 рази; в) 3-5 разів ; г) 6-9 разів; д) 10-19 разів; е) 20-39 разів; є) 40 або більше. 7. В якому віці (якщо таке траплялося) ти спробував (ла) курити щодня? а) ніколи; б) 11 років або моло дше; в) 12 років; г) 13 років; д) 14 років. 8. Наскільки часто ти курив (ла) сигаре ти протягом останніх 30 днів; а) жодної; б) менше однієї с игарети на тиждень; в) менше однієї сигарети на день; г) 1-5 сигарети на день; д ) 6-10 сигарет на день; е) 11-20 сигарет на день; є) більше 20 сигарет на день. 9. Як ти думаєш на скільки людина ризи кує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона іноді курить сигар ети? а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю. 10. Як ти думаєш на скільки людина ризи кує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює одну сигар ету на день? а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю. 11. Як ти думаєш на скільки людина ризи кує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює одну пачку сигарет на день? а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю. 12. Як ти думаєш на скільки людина ризи кує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює дві та біл ьше пачок сигарет на день? а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю. 13. Як ти думаєш, скільки твоїх друзів к урять сигарети? а) ніхто; б) один-два; в) декіл ька; г) більшість; д) всі. 14. Як ти вважаєш, наскільки складно то бі буде при бажанні дістати сигарети? а) неможливо; б) дуже складн о; в) досить складно; г) досить легко; д) дуже легко; е) не знаю. 15. Чи стикався (лася) ти з будь-якими з п ерелічених нижче проблем через тютюнопаління? а) проблеми у взаєминах із друзями; б) проблеми у взаєминах з батьками; в) проблеми у взаєминах з вчит елем; г) виклик лікаря або госпіталізація; д) зниження працездатності в пр оцесі навчання; е) зниження працездатності в інших видах діяльності; є) уш кодження предметів, одягу, що знаходяться у твоєму користуванні; ж) втрат а грошей та інших коштовних речей. 16. Як ти вважаєш, якби ти захотів (ла) ку рити (або вже куриш), твій батько дозволив би тобі це зробити? а) дозволив би (дозволяє) ме ні курити; б) не дозволив би (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволив б и (не дозволяє) мені курити взагалі; г) не знаю. 17. Як ти вважаєш, якби ти захотів (ла) ку рити (або вже куриш), твоя мати дозволила б тобі це зробити? а) дозволила б (дозволяє) ме ні курити; б) не дозволила б (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволила б (не дозволяє) мені курити взагалі; г) не знаю. Дякуємо за твої відповіді !

Приложенные файлы


Добавить комментарий