Учебный электронный материал

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ" ЦУРКАН В ОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ УДК 613.6:656.2 – 021 ОПТИМІЗАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ ДИСПЕТЧЕРІВ ЗАЛІЗ НИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ОСНОВІ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗА НОВОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ У ПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕВЕЗЕНЬ 14.02.01 – гігієна та професійна патологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Ки ГЇ'69 в – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Уманський Володимир Якович , Донецький національний медичний університет ім. М. Г орького МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чернюк Володимир Іванович , Державна установа "Інститут медицини праці АМН Укра їни", заступник директора , доктор медичних наук, професор Мухін Волод имир В'ячеславович , ДП НДІ медико-екологічни х проблем Донбасу і вугільної промисловості МОЗ України, директор . Захист відбудеться 03.03.2008 р. об 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Держав ній установі "Інститут медицини праці АМН України" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,75. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інст итут медицини праці АМН України" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75. Автореферат розісланий 31.01.2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. При впровадженні нових в идів обладнання і технологічних процесів більш інтенсивним стає проце с праці операторів і за цих обставин потрібно вивчення впливу на їх орга нізм факторів виробничого середовища. Це можливо тільки при умові аналі зу стану здоров’ я працівників, їх захворювань у конкретних виробничих умовах, що дає змогу визначити необхідні профілактичні заходи (Трахтенб ерг І.М., Коршун М.М., Чабанова О.В., 1997; Шевченко А.М., Яворовський О.П., Гончарук І. О., 2000; Нагорна А.М., Степаненко А.В., Морозов А.М., 2002 ). Аналіз виникнення надзвичайних випадків і типових помилок диспетчерів на залізничному транспорті сприяв розробці системи прогнозування екс тремальних ситуацій та керуванню процесом їх запобігання на рівні Єдин их (дорожніх) центрів керування рухом поїздів (ЄЦК). Відповідно, на залізни чному транспорті проблема стану здоров ’ я операторів розглядається як складова і невід ’ ємна частина більш широкої проблеми забезпечення безпеки руху (БР). Вивчення впливу нових технологій на операторів конт рольних центрів передбачає дослідження людського та організаційного ф акторів, з оцінкою безпеки цих технологій і розробкою стратегій поперед ження впливу несприятливих факторів ( Шафран Л.М., Захаренко М.І., 1999; Псядло Е .М., 2001; Мухін В.В., 2002; Измеров Н.Ф., 2002; Войтенко А.М., 2004; Чернюк В.І., Вітте П.М., 2005). Дослідженню умов праці диспетчерів зайнятих на станціях залізниці при свячено ряд досліджень в минулі роки (Прохоров А.А., Суворов С.В., Грибанов О. И., 1981; Кандрор І.С., Кудрин В.А., 1984). Свідчення про умови праці диспетчерського п ерсоналу ЄЦК на залізницях практично відсутні. Специфічність же умов праці на транспорті, у відповідності з основними напрямками розвитку сучасної гігієнічної науки, відноситься до пріоритетних об’ єктів дослідження (Измеров Н.Ф., 1996; Кундієв Ю.І., 1998-2006). Як показує досвід роботи санітарно-епідеміологічних станцій, існуюча с истема державного санітарного нагляду за умовами праці операторів зал ізничного транспорту потребує удосконалення, з урахуванням того, що кол и йдеться про оцінку професійного ризику, перспективним напрямком досл іджень є вивчення впливу факторів умов і характеру праці на функціональ ний стан (ФС), рівень здоров’ я диспетчерів працюючих в умовах ЄЦК переве зеннями, що визначило мету і завдання проведеної роботи. Зв’ язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася, при безпосе редній участі автора, як співвиконавця, у відповідності з планами науков о– дослідної роботи Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми: „Розробка і впровадження системи пере дрейсових медичних оглядів водіїв різних транспортних засобів” (2000 – 2002 р оки, № Державної реєстрації 0100 U 000035, УДК 613.658.1/7; 61:656.1/7, шифр УН 00.08.28). Мета дослідження: На основі оцінки умов і характеру праці, при новій тех нології керування процесом перевезень на залізниці, дати науково– пра ктичне обґрунтування їх оптимізації, розробити та впровадити міри проф ілактики несприятливого впливу виробничих факторів на стан здоров’ я диспетчерів. Завдання дослідження: 1. Провести комплексне гігієнічне досліджен ня умов праці диспетчерів, з урахуванням змін у взаємовідносинах на рівн і Управління залізниці, дирекцій залізничних перевезень і станцій, при в провадженні та експлуатації ЄЦК для удосконалення технічної експлуата ції залізничного транспорту. 2. Встановити вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового пр оцесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при п орівняльному аналізі. 3. Здійснити аналіз розповсюдженості специф ічних для працівників операторських професій захворювань системи кров ообігу, нервової системи і органів чуття, шлунково-кишкового тракту, кіс тково-м’ язової системи і сполучних тканин у диспетчерів залізниці пра цюючих в умовах технологічно прогресивного процесу керування перевезе ннями. 4. Оцінити існуючі засоби зменшення можливих негативних наслідків вплив у на стан здоров'я диспетчерів нової технології керування рухом поїздів. 5. Удосконалити засоби організації медико– профілактичного забезпечен ня оптимізації виробничої діяльності диспетчерів в умовах ЄЦК, як транс портного залізничного підприємства, що призначене для удосконалення безпеки руху поїздів, з розробкою концептуальних основ попередження віддалених наслідків дл я здоров'я. 6. Обґрунтувати, розробити і впровадити в практику комплексну систему за ходів по попередженню впливу несприятливих факторів виробничої діяльн ості на здоров ’ я диспе тчерів залізничного транспорту. Об’ єкт дослідження: умови праці на робочих місцях диспетчерів служби руху зал ізниці, які працюють при груповій операторській діяльності; облікові ін дивідуальні медичні карти диспетчерів. Предмет дослідження : 1. Трудовий процес і несприятливі фактори виробничого середовища, що вин икають при організа ції диспетчерського керування рухом поїздів із ЄЦК, для розробки, на осн ові отриманих даних, оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці; 2. Стан здоров’ я диспетчерів ЄЦК, які піддаються у процесі виробничої ді яльності впливу нес приятливих і шкідливих виробничих факторів, для визначення засобів про філактики захворювань, що є виробничо обумовлені. Методи дослідження: гігієнічні вЂ“ для оцінки факторів виробничого серед овища, фізіологічні - для оцінки функціонального стану організму диспет черів, соціально-гіг ієнічні вЂ“ для оцінки впливу умов праці на стан здоров’ я і медико-стати стичні вЂ“ для обробки результатів і визначення вірогідності різниці ви вчаємих показників. Наукова новизна одержаних результатів. В перше одержана , на основі комплексного вивчення особливостей виро бничої діяльності, гігієнічна характеристика умов праці нової професі йної групи дорожніх диспетчерів залізничного транспорту, що працюють п ри колективній формі керування рухом поїздів, дозволила запропонувати системний п ідхід до гігієнічних досліджень і оптимізації умов праці при впровадже нні єдиних центрів керування на залізницях України. Дістало подальший розвиток уявлення про те, що: - несприятливі фактори виробничого середовища розглядаються не тільки як загрожуючі здоров’ ю людини – оператора, але і як надмірні перешкоди для використання всіх його функціональних можливостей, тобто як фактор и, що знижують ефективність його виробничої діяльності і професійну над ійність у системі „людина – машина – середовище”; - захворюваність є одним із найбільших інформативних показників стану здоров’ я працююч ого населення, яка суттєво реагує на зміни умов праці; - успішне виконання операторської діяльнос ті залежить в значній мірі від умов праці і зовнішнього середовища; - незмінний рівень розумової працездатнос ті, який підтримується за рахунок вибіркової мобілізації фізіологічни х функцій, підтверджує ефективність профілактичних заходів по поперед женню негативної дії напруженої праці. Удосконалено , в умовах виробничого експерименту, систему збереж ення стану здоров'я для підтримання професійно важливих якостей диспет черів залізничного транспорту на основі превентивних гігієнічних і оз доровчих заходів. Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати і форми їх впровадження (систем а профілактики несприятливого впливу факторів виробничої діяльності н а стан здоров’ я диспетчерів залізничного транспорту) використані у пр актичній діяльності державних санітарно– епідеміологічних закладів на Донецькій залізниці, служби охорони праці Донецької залізниці. Розро блені, затверджені і впроваджені в діяльність лінійних СЕС, розташовани х на території Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харків ської областей методичні рекомендації „Медико– профилактическое обе спечение оптимизации труда дорожных поездных диспетчеров” МР 7.7.2-01112149-002-00 (на каз головного державного санітарного лікаря Донецької залізниці № 91 від 11.07.2000 року). Для проведення атестації робочих місць диспетчерів за умовами праці підготовлені і направлені на підприємства Донецької залізниці інформаційно-методи чні матеріали „Гигиенические особенности условий труда работников вед ущих профессиональн ых г рупп железнодорожников, обеспечивающих безопасность движения поездов ” (акт впровадження від 27.08.2007р.), які використовуються, у всіх 56 держсанепідза кладах МОЗ України на залізничному транспорті, при здійсненні державно го санітарного нагляду за умовами праці диспетчерсько-операторського персоналу (акт впровадження від 20.09.2007р.). Видані і також використовуються, у 56 держсанепідзакладах МОЗ України на залізничному транспорті, при проведенні державно го санітарного нагляду інформаційно-методичні матеріали „Рационализа ция питания диспетчерского персонала” (акт впровадження від 20.09.2007 року). Основні результати дослідження використано при підготовці 2 методични х посібників: „ Факторы производственной среды и нап равления сохранения состояния здоров ь я диспетчерского персонала , координирующего железнодорожные перевозки” і „Профілактика негативного впливу особливосте й умов праці диспетчерів як напрямок забезпечення безпеки руху поїздів ” (відповідно, розглянуті і рекомендовані Вченою радою Донецького інсти туту залізничного транспорту 06.02.2001 р. і 06.04.2004 р.), які використовуються в навчал ьному процесі курсу „Охорона праці” по темі "Основи гігієни, фізіології праці і профілактики професійних захворювань" на факультеті післядипл омної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецьк ого інституту залізничного транспорту (акти впровадження від 22.08.2007р. та ві д 29.08.2007р.). Практична адаптованість до особливостей умов виробничої діяльн ості результатів досліджень знайшла відображення у розробленій по слу жбі перевезень Донецької залізниці „Програмі поліпшення стану санітар но-побутових приміщень і підвищення якості обслуговування на виробниц тві працівників господарства перевезень на 2003 – 2005 роки” від 27.01.2003 р. та в „Ко мплексних заходах п о подальшому поліпшенню стану безпеки, гігієни праці і виробничого сере довища на підприємствах господарства перевезень” від 14.11.2003р. Результати в провадження на залізницях країн СНД знайшли відображення у 3 інформацій них листках ДЦНТІ: „Гигиеническая оценка внедрения оздоровительных ме роприятий на рабочих местах дорожн ы х диспетчеров центра управления” № 1490 (0-8), 2000 р., „Гигиенич еская характеристика условий труда диспетчеров дорожного единого цент ра управления перевозками” № 1532 (0-21), 2001 р., „Методологическое решение вопросо в профилактики воздействия факторов производственной деятельности ди спетчеров для повышения уровня безопасности движения” № 1572 (0-1), 2003 р. Особистий внесок здобувача. Визначена тема дослідження, його мета і задачі, викон ано підбір контингенту диспетчерів ЄЦК і станцій, зібрано та проаналізо вано дані їх захворюваності, проведено науково– інформаційний пошук і критичний аналіз літературних джерел, статистичну обробку отриманих м атеріалів, їх аналіз та узагальнення, формування висновків і практичних рекомендацій, оформлення роботи. Автор організував і безпосередньо про вів гігієнічні дослідження, здійснив аналіз отриманих при комплексном у дослідженні впровадження ЄЦК даних психофізіологічних досліджень і лабораторно– інструментальних даних. Всі дані зведені у таблиці, описані та інтерпретовані автором. В дисерта ції не використані ідеї та розробки співавторів публікацій. Апробація результатів дисертації. Основні положення проведених досліджень було оп рилюднено на: „Дорожной научно– практической конференции по актуальны м вопросам гигиены и эпидемиологии” (Донецьк, 1999), Всеросійський конферен ції з міжнародною участю „ Новое в экологии и безопас ности жизнедеятельности” ( Санкт – Петербу рг, 1999), науково– практичній конференції „Актуальн ы е проблемы профилактической медицины Донба сса” (Донецьк, 1999), 1-му міжнародному симпозіумі, присвяченому 25-річчю Україн ського НДІ медицини транспорту „Актуальні проблеми транспортної медиц ини” (Одеса, 2000), міжнародній науково– практичній конференції „Государст венный санитарно– эпидемиологический надзор на транспорте” (Іллічівс ьк, 2002), науково– практичній конференції до 120– річчя народження академік а О.М. Марзеєва „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки Україн и” (Київ, 2003), III Всеу країнський науково-практичній конференції „Здоров’ я і освіта: пробле ми та перспективи” (Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2004), віртуальні й науково-практичній конференції „Проблеми гігієни та епідеміології н а залізничному транспорті”, присвяченої 10-річчю надання статусу державн ої санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту України (Київ-Львів-Харків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України ” (Перші марзеєвські читання) (Київ, 2005), дистанційній інтернет-конференції „Теоретичні та прикладні проблеми забезпечення санітарного та епідемі чного благополуччя на залізничному транспорті України” (Київ-Львів-Хар ків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2005), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські чит ання) (Київ, 2006). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей в наукових журналах, з них 4 – самостійно, 5 статей у збірниках праць, з них 3 – самостійно, 7 тез науков о– практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 2 методичних посібн ика, 3 інформаційних листка, 2 інформаційно– методичних матеріала. По пер еліку ВАК 5 статей у наукових журналах і збірниках робіт. Структура та обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, заключе ння, висновків, списку використаних джерел літератури, 4 додатків. Робота викладена на 158 сторінках друкованого тексту, містить 19 таблиць та 3 рисунк и. Список вітчизняних та іноземних джерел літератури включає 168 найменув ань і викладений на 17 сторінках. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи дослідження. Для досягн ення поставленної мети і реалізації передбачених задач було проведено дослідження умов пр аці в ЄЦК та на 44 станціях залізниці. Основні види та обсяг проведених дос ліджень представлені в таблиці 1. Були застосовані гігієнічні досліджен ня умов праці диспетчерів загальноприйнятими методами по наступним по казникам: параметри мікроклімату (температура, вологість, швидкість рух у повітря), шум, освітленість, концентрація пилу, азоту оксидів і озону у п овітрі робочої зони, напруженість електростатичного та електромагнітн ого поля, наявність м’ якого рентгенівського випромінювання. В умовах ЄЦК, на початку та в кінці робочої зміни, вивчалась напруженість праці, на основі аналізу досліджень стану серцево-судиної системи (ССС) по частоті серцев их скорочень (ЧСС) і артеріальному тиску (АТ), зміні зоровомоторних реакці й безпосередньо на робочих місцях диспетчерів на дільницях з найбільш н апруженою роботою. Обстеження диспетчерів проводили за переліком стан дартизованих методик, що пройшли експертизу і дозволені до застосуванн я методичними вказівками „По професійному психофізіологічному добору і супровіду професійної діяльності осіб диспетчерсько-операторських г руп господарства перевезень” затверджених наказом „Укрзалізниці” від 26.09.2002 р. № 484/Ц. Вивчення стану здоров ’ я проводилось по даним про захворюваність 95 диспетче рів ЄЦК за три роки по медичним картам (форма № 025/0), з контролем по захворюва ності 93 диспетчерів станцій. Для проведення статистичної обробки резуль татів, при виключенні впливу різниці у віковому складі порівнюємих груп, були використан і методи стандартизації. Оцінка виробничих факторів, після впровадження комплекс у профілактичних заходів, проводились у відповідності з ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 „Гіг ієнічна класифікація праці...”. Таблиця 1 Основні види та обсяг досліджень Показники О бсяг досліджень Гігієнічні дослідження: на 66 робочих місцях диспетчерів ЄЦК і 44 робочих місцях диспе тчерів станцій: Дослідження токсичних речовин в повітрі 630 Дослідження параметрів мікроклімату 830 Дослідження концентрації пилу в повітрі 522 Виміри виробничого шуму 645 Виміри неіонізуючого випромінювання 588 Виміри освітленості 722 Вивчення важкості і напруженості праці на робочих мі сцях 110 Аналіз пока зників, які характеризують стан здоров ’ я працівників диспетчерсько-операторських проф есій служби руху залізниці, по медичним карткам за три роки 188 Фізіологіч ні дослідження, які характеризують функціональний стан організму, у дис петчерів ЄЦК: Проста рухома реакція 216 Складна зорово-моторна реакція 216 Артеріальний тиск 216 Частота серц евих скорочень 216 Соціально-г ігієнічні дослідження: Аналіз опитувальних анкет, які включають 33 пункти 118 Аналіз річни х звітів про порушення безпеки руху поїздів на Донецькій залізниці за 1999-2005 роки 7 Для оцінки стану повітря робочої зони, на ві дповідність ГОСТ 12.1.005 – 88 використані наступні методики: МУ 4751-88, МУ 1633-77, МУ 4436-87. Т емпературу повітря, відносну вологість, швидкість руху повітря визнача ли у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99. Вимірювання та оцінку рівнів шуму п роводили у відповідності з ГОСТ 12.1.050-86, ДСН 3.3.6.037-99. Оцінка освітленості здійсню валася на відповідність ДБН В. 2.5-28-2006, з контролем за ДСТУ БВ 2.2-6-97. Потужність ек спозиційної дози рентгенівського випромінювання від корпусу ВДТ дослі джувалась на відповідність НРБУ-97, ДСП 6.074.120-01. З начення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ до сліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.045-84. Значення напруженості електро магнітних полів на робочих місцях з ВДТ досліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.006-84 та ДСанПіН 3.3.2.007-98. Показники важкості і напруженості трудового процесу вивчали після впровадж ення ЄЦК, у відповідності з ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. Для оцінки думки диспетчерів про їх виробничу діяльність у нових умовах була розроблена і впроваджена опит увальна анкета, що вміщала 33 набори тверджень, які скеровані на виявлення соціально-гігієнічних, емоційних і виконавчих аспектів їх праці. Отрима ні дані статистично оброблені з застосуванням методів оцінки вірогідн ості порівнюємих показників. При статистичній перевірці обробки отриманих мате ріалів використані алгоритми, які містяться у стандартному наборі стат истичного інструментарію ліцензованого програмного середовища “ Excel ’ ’ . Результат и дос лідження та їх обговорення Впровадження гігієнічно значимих заходів в ЄЦК пр оходило у процесі багаторічної експериментальної експлуатації (до впр овадження ЄЦК на Донецькій залізниці аналогічні структури в Україні бу ли відсутні) і для подальшого порівняння, вивчались умови праці диспетче рів зайнятих на 44 станціях. Дослідження на станціях показали, що у виробни чих приміщеннях відмічаються незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці: неоптимальні параметри мікроклімату, недостатня освітленість р обочіх місць, високий рівень шуму, на 15-17дБА вище за гранично допустимий рі вень (ГДР). Аналіз даних, отриманих при дослідженні умов праці чергових ди спетчерів станцій, дозволив розробити ряд профілактичних заходів, які були реалізовані пр и впроваджені ЄЦК. У зв'язку з невідповідністю планування приміщень і компоновки робочого п ростору та зон комунікацій на станціях ергономічним вимогам, які забезп ечують трудовий процес, у ЄЦК були використані конструктивно-функціона льні модулі при обладнані робочих місць диспетчерів. З таких модулів бул и набрані комплекси оснащення робочих місць в інтер'єрах різноманітної, у тому числі і складної конфігурації, що забезпечило єдине стилєве рішен ня робочих місць диспетчерських залів при використанні уніфікованих д еталей. Разом з цим, необхідно відзначити те, що на екранах дисплеїв могли бути помітні, поряд з символами підвищеної яскравості, відбиття люмінес центних ламп, вікон, столів працюючого диспетчера. Тому в усіх приміщенн ях конструктивно передбачене змішане освітлення, нівелююче або зводяч е до мінімуму виникаючи полиски. Одночасно з цим створена можливість рег улювання природної освітленості за допомогою ролет. На початку впровад ження ЄЦК шум був постійно присутнім фактором в приміщеннях. Його еквіва лентні рівні (з урахуванням голосових та неголосових повідомлень) склад али, до проведення реконструкції приміщень ЄЦК, у різні зміни від 75дБА до 88 дБА, що на 10-23дБА перевищувало ГДР для цієї категорії працівників і створю вали перешкоди для нормальної роботи дорожніх диспетчерів. Впровадженя комплексу заходів по раціоналізації робочих місць, перш за все, за рахунок виносу шумогене руючого обладнання і звукоізолювання кабін диспетчерів, дало можливіс ть знизити вираженість акустичного фактору у ЄЦК. При використанні дисп леїв, прийомі і речовій передачі інформації рівень звуку був знижений до 60– 64дБА на робочих місцях дорожніх диспетчерів, що не перевищувало допус тимі рівні (навіть на час роботи у діалоговому режимі). Оцінка мікрокліма ту в приміщеннях ЄЦК, в різні періоди року, дозволила охарактеризувати й ого як комфортний, бо всі основні показники (температура, відносна вологість повітря і швид кість руху повітря) відповідали оптимальному рівню. В приміщеннях ЄЦК пе ріодично виявлявся озон. Його вміст у повітрі робочої зони складав 0,065 0,006мг/м Ві . Пил, як фактор виробничого середовища, постійно визна чався у виробничих приміщеннях, однак його вміст не перевищував 2,1 0,012м г/м Ві . Обидві величини нижчі від гранично допустимих концентрацій, встановлених для цих речовин. Застосоване візуальне відображення інформації (дисплеї ко мп’ ютерів) є джерелом кількох типів випромінювань. Рівень напруги елек тростатичного та електромагнітного випромінювання не перевищував пок азників регламентованих ГОСТ 12.1.06-84. М’ яке рентгенівське випромінювання від дисплеїв не перевищувало рівнів зовнішнього фону. Освітленість у вс іх обстежених приміщеннях пультових ЄЦК відповідає за рівнем III - IV розряду точності зорови х робіт. У таблиці 2 наведено порівняння відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища на робочих місцях дис петчерів ЄЦК і станцій, яке підтвердило ефективність проведених заході в. В той же час на ФС диспетчерів впливають не тільки фізичні, хімічні факто ри виробничого середовища, а й сам трудовий процес безпосередньо. Завдання дорожніх диспетчерів ЄЦК, на відміну ві д диспетчерів, які працюють на станціях, є не в тому, щоб слідкувати за тим, як потяги й дуть по дільницям і роблять обгони та схрещення на станціях, а в тому, що в они повинн і бачити загальну обстановку і скеровувати не один поїзд, а всі вагонопотоки . Праця диспетче рів ЄЦК включає прийом і переробку інформації, аналіз причин збоїв у зад аному ритмі руху поїздів, знаходження шляхів його усунення та організац ію заходів по ліквідації цього ускладнення з великою відповідальністю за безпеку руху. Характерно також почуття напруженості від того, що міні мальне відхилення від розробленого графіку, непередбачені перешкоди і помилки, можуть визвати непоправн і наслідки у ро боті транспорту. Таблиця 2 Порівняння питомої ваги відхилень від гігієнічних вимог при досліджен ні факторів виробничого середовища (%) Ро бочі місця Повітря Шум Електро-магнітні поля Освіт-леність Хімічні речо-вини П ил Темпе- ратура Відносна вологість Швид кість руху повітря Диспет черів станцій 3 - 24 11 - 56 - 15 Диспет черів ЄЦК - - - 5 - - - 2 Виходячи із сумарної оцінки усіх вивчених факторів праця диспетчерів Є ЦК є дуже напруженою і віднесена до 3 класу 2 ступінь ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1- 083-2001 і ГКП № 4137-86, пр и тому, що праця диспетчерів станцій відне сена до 3 класу 1 ступінь. Більша напруженість праці диспетчерів ЄЦК обумовлена евристичною (творчою) діяльністю, що вимагає вирішення складних завдань (при відсутності алгоритму), особистим керів ництвом в складних ситуаціях, необхідністю сприймання сигналів з насту пною оцінкою взаємозв'язаних параметрів і всієї виробничої діяльності при керуванні рухом поїздів, контролем та попереднім розподілом завдан ь іншим особам, роботою в умовах дефіциту часу та інформації з підвищено ю відповідальністю за кінцевий результат та тим, що неправильні рішення можуть викликати пошкодження вантажів, обладнання, техніки, зупинку тех нологічного процесу перевезень і небезпеку для життя людей. Зважаючи на виявлені особливості умов праці, для оцінки втомлення у обст ежуваних диспетчерів ЄЦК проводилось порівняння результатів простої і складної зорово-моторних реакцій на початку зміни і при повторному їхнь ому обстеженні наприкінці зміни (табл. 3). Таблиця 3 Узагальнені результати дослідження латентного періоду зоровомоторни х реакцій у диспетчерів ЄЦК (мс) ( n = 54) Показник Початок зм іни Кінець зміни ∆ М n-M к t p (М ± m ) (М ± m ) Проста рухома реакція: Денна зміна 261 ± 5,1 259 ± 36,62 -2 мс 0,05 >0,05 Нічна зміна 260 ± 21,17 314 ± 25,95 +54 мс 1,61 >0,05 Складна зорово-моторна реакція: Денна зміна 358 ± 42,19 343 ± 58,46 -15 мс 0,21 >0,05 Нічна зміна 329 ± 14,24 372 ± 29,39 +43 мс 1,31 >0,05 Як видно із та блиці 3 зміни латентного періоду зорово-моторних реакцій на протязі денн ої та нічної змін виявилися недостовірними. Це збігається з літературни ми даними (Смирнов К.М., 1984) про те, що при збільшенні фізіологічної ціни робо ти працездатність може деякий час залишатися на потрібному рівні. Можли во, що в даному випадку мала місце вибіркова мобілізація фізіологічних ф ункцій, так як отримані дані показали, що розумова працездатність диспет черів ЄЦК на протязі змін підтримується на незмінному рівні. Результати спостережень за розумовою працездатністю диспетчерів порівнювались з даними про ФС се рцево-судинної системи. Дослідженя ФС серцево-судиної системи за показн иками АТ та ЧСС у диспетчерів, на початку і наприкінці робочої зміни (табл . 4), показали, що величини АТ знаходилися у межах параметрів добового моні торованого АТ у нормі, достовірних змін АТ не було, але виявлено зниження ЧСС наприкінці денної і нічної змін, що може бути обумовлено зрушенням д обового максимуму на початок зміни, як умовнорефлекторна реакція та нас лідок підвищеного емоційного стану на наступну роботу (Кандрор І.С., Смир нов К.М., 1984; Ластовченко В.Б., 2006). Таблиця 4 Зміни показників ЧСС і АТ у диспетчерів на початку і у кінці денної і нічн ої зміни при впровадженні ЄЦК ( n = 54) Час дослідження, пока зник АТ, мм рт. ст. ЧСС, уд/хв. (М± m) Систолічний (М± m) Діастол ічний (М± m) Денна зміна: Початок Кінець 126,6±1,25 125±0,82 77,3±5,2 77±2,86 81,3±2,72 75,3±2,73 % -1,26 -0,39 -7,38 t 1,01 0,04 2,15 p > 0,05 > 0,05 < 0,05 Нічна зміна: Початок Кінець 122,3±3,18 128,2±2,5 71,3±3,3 82,3±3,21 86,4±1,73 74,4±1,99 % +4,82 +15,43 -13,89 t 1 , 33 1,44 2,27 p > 0,05 > 0,05 < 0,05 Аналіз захворюваності диспетчерів ЄЦК по звертаннями за медичною допо могою, показав, що удосконалення робочих місць при модернізації техноло гії управління перевезеннями і зміні організації праці поїзних диспет черів, супроводжувалось зниженням захворюваності. Після впровадження комплексу оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці, рівень захворюв аності серед диспетчерів (у порівняні з початковим періодом створення Є ЦК) знизився в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності. Ін декс здоров’ я, навпаки, виріс у 1,23 рази. У структурі захворюваності диспе тчерів ЄЦК на початку впровадження ЄЦК переважали захворювання систем и кровообігу (16,6%) і кістково– м’ язової системи та сполучних тканин (11,1%). Пі сля впровадження ЄЦК питома вага захворювань системи кровообігу серед диспетчерів ЄЦК знизилася в 2,24 рази, але збільшилася питома вага захворюв ань шлунково-кишкового тракту в 2,69 рази, що обумовило необхідність раціон алізації харчування диспетчерів. Враховуючи те, що профілактична спрям ованість при вирішенні проблеми функціональних порушень у організмі передбачає попередж ення впливу несприятливих факторів оточуючого середовища, були підгот овлені інформаційно-методичні матеріали по раціоналізації харчування поїзних диспетчерів, в яких враховані специфіка їх діяльності та гігієн ічні принципи харчування як осіб інтектуальної праці. Загальна захворюваність у диспетчерів ЄЦК стала нижча ніж у диспетчері в станцій, за кількістю випадків захворювань у 2,77 рази, за кількістю днів захворюва ння у 3,5 рази, а частота нехворівших серед диспетчерів ЄЦК складає 78,7% (тобто більше 50%), при 34% нехворівших серед диспетчерів станцій. Величини довірчих коефіцієнтів, які обчислені для виробничо обумовлених захворювань дис петчерів (кістково-м’ язової системи та сполучних тканин, системи кровообігу, нервово ї системи та органів чуття, шлунково-кишкового тракту), знаходяться у меж ах 0,14-1,4, тобто далекі від критичних (1,96-1,98). Вичислені показники вікової захвор юваності, у відповідності зі стандартом працюючого населення залізниц і, показали, що після стандартизації захворюваність у групі диспетчерів ЄЦК також нижча, ніж у чергових диспетчерів станцій, у 2,7 рази. Невисокий рівень зах ворюваності зв’ язаний також з тим, що при прийомі на роботу у ЄЦК нових д испетчерів, здійснювався професійний відбір, який враховував результа ти проведеного нами анкетування та був спрямований на попередження при йому осіб, що знизили кваліфікацію та хворих, велося активне динамічне с постереження та лікування у групі довго і часто хворіючих працівників. Відносно невисока в цілому захворюваність диспетчерів ЄЦК вЂ“ 31,25 5,73 випадк и на 100 працюючих, при аналогічному показнику у диспетчерів станцій – 86,29 9,63 випадків, зн иження рівня захворювань, обумовлени х виробничою діяльністю, підтвердили ефективність профілактичного нап рямку оптимізації умов праці і поліпшення стану безпеки руху, при якому на протязі 1999-2005 років відмічались тільки поодинокі випадки браку в роботі служби перевезень залізниці. На початку впровадження ЄЦК було виявлено негативне ставлення диспетч ерів до його організації (негативно відносились до роботи в нових умовах 75% опитаних). До недоліків 100% респондентів відносили підвищену напруженіс ть, емоційне навантаження і втомленість. Крім цього, вони відзначали те, щ о робота проходила в умовах підвищеного виробничого шуму (100% опитаних), за важало велике скупчення людей (96%), неможливо було зосередитись (92%), незручн ими були самі приміщення (84%). Після впровадження комплексу оздоровчих зах одів у ЄЦК до недоліків роботи в нових умовах опитані віднесли: підвищен е напруження (44% опитаних), скупчення лю дей (23%), неможливість зосередитись (17%), незручність приміщень (36%), тобто кільк ість незадоволених суттєво скоротилась, а оцінили свої умови праці як оп тимальні 86,9% опитаних, задоволені своєю працею 84% опитаних. Суб’ єктивні ж відчуття обстежених диспетчерів (табл. 5), навіть при сприятливих умовах п раці, можуть свідчити про наявність психоневротичної травматизації та підтверджують актуальність проблеми стресу, що зумовлено його важливи м значенням у розвитку як психічної, так і психосоматичної патології (Ку ндієв Ю.І., Нагорна А.М., Кальниш В.В., 2002). Таблиця 5 Прояви психоневрологічних станів у диспетчерів ЄЦК ( n = 68) Тип реакції Питома вага, % Почуття голо вного болю 43,47 Порушення сн у 21,73 Агресивніст ь 15,94 Депресія 7,24 Плаксивість 4,34 Таким чином, результати проведених досліджень свідчать пр о те, що професійно придатні диспетчери, навіть працюючі з великим нерво во- емоційним напруженн ям, більш успішно пристосовуються (адаптуються) до зміни умов праці при р еалізованих гігієнічних заходах. Досягнення мети і задач дослідження д озволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’ єднати науко ве, інформаційне та методичне обґрунтування гігієнічних заходів забез печення оптимальних умов праці диспетчерів залізничного транспорту дл я розробки ряду документів для державної санітарно-епідеміологічної с лужби та фахівців залізничного транспорту. ВИС НОВКИ 1. У дисертації вперше проведено комплексне гігієнічне дослідження умов праці на робочих місцях нової професійної групи диспетчерів ЄЦК, які працюють в умовах колективної операторської діяльності по керуванню рухом поїздів. 2. Праця диспетчерів при виробничий діяльності в умовах ЄЦК характеризує ться нервово-емоційним навантаженням, але на протязі зміни функціональ ний стан підтримується на незмінному рівні завдяки вибірковій мобіліз ації фізіологічних функцій. Почуття підвищеної напруженості і емоційн ого навантаження підтвердили 44% опитаних диспетчерів. 3. Умови праці диспетчерів ЄЦК, при реалізованих гігієнічних заходах, хар актеризуються, як близькі до оптимальних за ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5.-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Це підт верджено при анкетуванні диспетчерів (оцінюють свої умови праці як опти мальні 86,9% диспетчерів, задоволені своєю роботою 84% респондентів) та аналіз ом стану умов праці. 4. Після впровадження комплексу заходів по поліпшенню умов праці, захвор юваність серед диспетчерів ЄЦК (у порівнянні з початковим періодом його створення) знизилася в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездат ності, індекс здоров’ я виріс у 1,23 рази, знижено рівень захворювань систе ми кровообігу, нервової системи та органів чуття, кістково-м'язової сист еми та сполучних тканин. Вичислені показники вікової захворюваності, у в ідповідності зі стандартом працівників залізниці, показали, що у групі д испетчерів ЄЦК вона також нижча, ніж у диспетчерів станцій, у 2,7 разу. 5. Результати досліджень використані при обґрунтуванні системи комплек сних профілактичних заходів, що складається із рекомендацій по обладна нню робочих місць, загальних санітарно-гігієнічних вимог і заходів по пі двищенню працездатності, при першочерговій увазі профілактиці емоційн ої напруженості та раціональному харчуванню, як засобу попередження ро звитку захворювань шлунково-кишкового тракту, питома вага яких у диспет черів ЄЦК збільшилася в 2,69 разу. 6. Розроблені організаційно-методичні засади гігієнічного забезпеченн я безпеки руху поїздів, при використанні ЄЦК, дозволяють здійснювати про філактичні заходи на трьох взаємопов’ язаних рівнях: безпосередньо на виробництⳠ– в ЄЦК і на станціях, в лінійних санепідстанціях при контр олі дотримання гігієнічних вимог, при навчанні на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту з алізничного транспорту Української державної академії залізничного т ранспорту. СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ОП УБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Наукові праці, опубліковані в фахових виданнях, р е комендованих ВАК України 1. Дудник И.Н., Цуркан В.Г. Ги гиенические аспекты т руда поездных диспетчеров // Ве стник гигиены и эпидемиологии. – 1999. – Приложение, Т.3, № 2. - С .43-4 4 . Ди ссертантом вивчені умови праці диспетчерів і узагальнені матеріали досліджень. 2. Дудник И.Н., Цуркан В.Г., Псядло Э.М., Панасовска я Л.С., Шаптала П.В., Шепотько С.Н., Малкин В.И. Физиолого-гигиеническая оценка напряженности труд а диспетчерского персонала в условиях концентрации управления движени ем поездов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С.180-184. Дисертантом проведено обробку результатів вивченн я напруженості праці диспетчерів, розроблені висновки. 3. Уманський В.Я., Цуркан В.Г. Напрями вивчення і запобігання негативного впливу умов праці на стан здоров’ я операторі в залізничного транспорту при удосконаленні керування процесом переве зень (огляд) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, № 1. - С.55-61. Дисертантом проаналізовані і оброблені літературн і дані, прийнята участь у розробці комплексу заходів профілактики неспр иятливого впливу виробничих факторів. 4. Цуркан В.Г. Стан соматичного здоров’ я як св ідчення ефективності оптимізації умов праці диспетчерів, які керують р ухом поїздів // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2004. - №3-4. - С.103-107. 5. Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів на основі гігієнічної оц інки за новою технологією управління процесом перевезень // Вестник гиги ены и эпидемиологии. – 2006. – Приложение, Т.10, № 1 - С.47-52. Наукові праці, опубліковані в інших виданнях 1. Цуркан В.Г. В плив нових технологій управління залізничними перевезеннями на стан з доров’ я диспетчерів // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. - № 4. – С.63-66. 2. Цуркан В.Г. Застосування гігієно-фізіологічних досліджень у разі зміни умов праці операторів залізничного транспорту // Медицина транспорту Ук раїни. - 2005.- № 1 (13). - С.28-35. 3. Цуркан В.Г., Шепотько С.Н., Дудник И.Н. Гигиенические приоритеты при подход е к оптимизации условий труда специалистов единого центра управления п еревозками // Матер. дорожной науч.- практ. конф. по актуальным вопросам гиг иены и эпидемиологии: Тезисы докладов. – Донецк, 1999. – С.9-11. Дисертантом узагальнені дані про стан умов праці ди спетчерів при впровадженні ЄЦК. 4. Уманский В.Я., Цуркан В.Г., Дудник И.Н., Партас О. В., Шепотько С.Н. Внедр ение мероприятий по защите от шума на рабочих местах поездных диспетчер ов как фактор повышения безопасности движения на железной дороге // Ново е в экологии и безопасности жизнедеятельности: Докл. 4-й Всерос. науч. - прак т. конф. с междунар. участием. – СПб., 1999. - Т.2. - С.489-491. Дисертантом проведені дослідження рівнів шуму та р озроблені заходи по зниженню несприятливого впливу шуму на диспетчері в. 5 . Цуркан В.Г. К гигиеничес кой оценке эффективности мероприятий по рационализации рабочей обстан овки в условиях эксплуатации единого центра управления перевозками // ” Актуальные проблемы тр анспортной медицины ” : М атер . 1-го междун ар . симпозиума посвященного 25-лет ию Украинского НИИ медицины транспорта. – Одесса: Друк, 2000. - С .234-236. 6 . Цуркан В.Г., Дудник И.Н. Изучение факторов риска в труд е диспетчеров и совершенствование профилактики профессионально обусл овленных заболеваний // „ Государственный санитарно-эпи демиологический надзор на транспорте ”: Матер. междунар. науч.- практ. к онф. Государств - участников СНГ. – Одесса, Би блиотека морской медицины: „Укрмормединформ”, 2003. – С.89-90. Дисертантом проведено узагальнення результатів вп ровадження профілактичних заходів на робочих місцях диспетчерів ЄЦК. 7. Цуркан В.Г. Про розвиток досліджень по запоб іганню професійно обумовлених захворювань у працівників диспетчерськ о– операторських професій залізниці // Актуальні питання гігієни та еко логічної безпеки України: Зб. тез доповідей наук. - практ. конф. до 120-річчя на родження академіка О.М. Марзеєва. - Київ, 2003. – Випуск 5. – С.222. 8. Цуркан В.Г. До концептуальних основ попередження розвитку виробничо об умовлених захворювань у операторів при зміні умов праці // Сучасні пробл еми епідеміології, мікробіології та гігієни: Зб. матер. конф. - Львів, 2004.- С.139-140. 9. Цуркан В.Г. Методологічні питання викладання гігієни при запобіганні н егативного впливу умов праці на стан здоров’ я операторів залізничног о транспорту // Матер. III Всеукраїнської наук.- практ. конф. „Здоров’ я і освіт а: проблеми та перспективи”. - Донецьк: ДонНУ, 2004.- С.320-325. 10. Цуркан В.Г. Щодо техногенного впливу залізничного транспорту і окремих напрямків гігієнічного забезпечення попередження аварійних ситуацій // Матер. віртуальної наук.- практ. конф. „Проблеми гігієни та епідеміологі ї на залізничному транспорті” присвяченої 10-річчю надання статусу держа вної санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту Украї ни. - Х.; Курсор, 2005. - С.195-199. 11. Цуркан В.Г. Обґрунтування системи заходів по усуненню можливих негатив них наслідків впливу на диспетчерів факторів ризику трудової діяльнос ті при новій технології керування перевезеннями // Матер. наук.- практ. кон ф. „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші мар зеєвські читання): Зб.тез доповідей. – Київ, 2005.- С.295-296. 12. Уманський В.Я., Цуркан В.Г., Самсонкін В.М., Хаустова О.О. Щодо медичного забе зпечення удосконалення системи оперативного керування рухом поїздів // Матер. дистанційної Інтернет - конф. „Теоретичні та прикладні проблеми з абезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на залізничному транспорті України”. – Х.; Курсор, 2006. – С.90-94. Дисертантом ви конано гігієнічний аналіз особливостей впровадження профілактичних з аходів в ЄЦК. 13. Цуркан В.Г. Удосконалення державного саніт арного нагляду за умовами праці операторів при модернізації процесу уп равління залізничними перевезеннями // Матер. наук.- практ. конф. „Актуальн і питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські чи тання): Зб. тез доповідей. – Київ, 2006. – С.228. АНОТАЦІЯ Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня к андидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна пат ологія. – Державна установа "Інститут медицини праці АМН України", м. Київ , 2008. Викладені результати гігієнічних досліджень умов праці і захворюванос ті диспетчерів, які керують рухом поїздів. На основі власних і літератур них даних запропонована схема основних завдань по дослідженню проблем и гігієни праці і профпатології диспетчерів залізничного транспорту, я кі зайняті на нервово-емоційній роботі в умовах автоматизованої систем и керування. Встановлено, що професійна діяльність диспетчерського пер соналу здійснюється в умовах впливу фізичних, хімічних і психофізіолог ічних чинників виробничого середовища. Праця диспетчерів оцінена як ду же напружена. Показана необхідність виявленя початкових змін функціон ального стану організму операторів, як засобу збереження стану здоров ’ я і працездатності. Матеріали досліджень дозволили розробити компле кс заходів, скерованих на попередження впливу факторів ризику напружен ої праці. Апробовані рекомендації по оптимізації умов праці дали певний гігієнічний ефект, сприяючи зниженню загальної захворюваності і профі лактиці розвитку обумовлених виробничо захворювань. Анкетне опитуванн я підтвердило ефективність впроваджених заходів щодо нормалізації умо в виробничої діяльності цієї професійної групи працівників. Розглянут і передумови розробки нової концепції керування професійним здоров’ я м, яка базується на узагальненому уявленні про якість виробництва і на м оніторингу здоров’ я, оцінці ризику, здійсненні комплексу профілактич них заходів. Ключові слова: умови праці, гігієнічне регулювання, профілактика, стан з доров ’ я. АННОТАЦИЯ Цуркан В.Г. Оптимизация условий труда диспетчеров ж елезнодорожного транспорта на основании гигиенической оценки при ново й технологии управления процессом перевозок. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата м едицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная пато логия. – Государственное учреждение "Институт медицины труда АМН Украи ны", г. Киев, 200 8 . Диссертация посвящена актуальной проблеме – профилактике влияния на организм операторов неблагоприятных факторов производственной среды при новой форме деятельности диспетчеров железнодорожного транспорта работающих в единых центрах управления движением поездов. Изложены рез ультаты гигиенических исследований условий труда и заболеваемости дис петчеров, координирующих движение поездов из единого дорожного центра управления перевозками. Установлено, что профессиональная деятельност ь диспетчерского персонала осуществляется в условиях влияния физическ их, химических и психофизиологических факторов производственной среды . Труд диспетчеров оценен как очень напряженный (относится ко 2 степени 3 к ласса условий и характера труда по ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001). Подтверждена необходимос ть исследования начальных изменений функционального состояния органи зма диспетчерско-операторского персонала, при внедрении новых техноло гий, для дальнейшено сохранения состояния здоровья и трудоспособности, так как неизменный уровень умственной работоспособности диспетчеров п оддерживается за счет выборочной мобилизации физиологических функций . На основе гигиенической оценки условий труда и коллективной деятельно сти диспетчеров единого центра управления движением поездов получены и интерпритированы данные по комплексу мероприятий направленных на фо рмирование максимально оптимального уровня гигиенических показателе й внутрипроизводственной среды. Для определения влияния изменения условий труда на состояние здоровья диспетчеров проведено изучение заболеваемости среди дорожных диспетч еров единого центра управления перевозками и дежурных диспетчеров раб отающих на станциях, с учетом возможного влияния производственных особ енностей операторского труда на уровень заболеваний систем ы кровообращения, нервной системы и органов чувств, желудочно-кишечного тракта, костно-мышечной си стемы и соединительных тканей. Низкий уровень заболеваемости дорожных диспетчеров - 31,25±5,73 случая на 100 работающи х, при аналогичном показателе у дежурных диспетчеров станций – 86,29±9,63 слу чая, отсутствие заболеваний обусловленных профессиональной деятельно стью, подтвердили эффективность профилактического направления устран ения факторов риска за счет оптимизации условий труда. Более высокий уровень заболеваемости в группе дежур ных диспетчеров станций, с худшими в гигиеническом отношении условиями труда, свидетельств ует о влиянии неблагоприятных условий труда на их здоровье. Опрос диспетчеров единого центра управления движением поездов показал наличие кратковременных и слабо выраженных невротических состояний, с вязанных с типичными психологическими проявлениями нервно-эмоциональ ной напряженности труда: апатией, сонливостью, невнимательностью, паден ием интереса к выполняемой работе. Выявление особенностей влияния нерв но-эмоционального напряжения на состояние здоровья диспетчеров позвол ило определить направления действенного гигиенического контроля за ус ловиями профессиональной деятельности операторов в системе психофизи ологического сопровождения, в том числе при проведении профилактическ их мер в отношении практически здоровых людей, профессионально важные к ачества которых, вследствие утомления, перенесенного стресса и других п ричин, могут быть сниженными. Подтверждено то, что обслуживание диспетчерами нового оборудования тр ебует не только высокой квалификации персонала, но и соблюдения гигиени ческих требований. Материалы исследований позволил и разработать комплекс мероприятий, направленных на предупреждение во здействия факторов риска напряженного труда. Апробированные рекоменда ции по оптимизации условий труда дали определенный гигиенический эффе кт, способствуя снижению общей заболеваемости дорожных диспетчеров и п рофилактике производственно обусловленных заболеваний. Анкетный опрос подтвердил эффективность внедрения мероприятий по улучшению условий труда (86,9% опрошенных дорожных диспетче ров оценивают свои условия труда как оптимальные). Изучение гигиено-физиологических особенностей трудовой деятельности диспетчерского персонала, в процессе внедрения единого центра управле ния перевозками, позволило целенаправленно проводить обучение способа м здоровой жизни на факультете последипломного образования и в отрасле вом учебном центре по охране труда, с предоставлением информации о медико-профилактических мера х. Рассмотрены предпосылки разработки концепции управления профессиона льным здоровьем работников операторских профессий железнодорожного т ранспорта, которая основывается на обобщенном представлении о качеств е производственной среды, мониторинге здоровья, оценке факторов риска и проведении комплекса профилактических мероприятий. Основные результа ты работы, направленные на оценку условий и характера труда диспетчеров и применение комплекса профилактических мероприятий, реализованы в ме тодических рекомендациях, учебных пособиях и нашли применение в практической деятельности госу дарственных санитарно-эпидемиологических учреждений на железнодорож ном транспорте. Ключевые слова: условия труда, гигиеническое регули рование, профилактика, состояние здоровья. SUMMARY Tsurkan V.G. Optimisation of their work condition of labour of railroad traffic control operators on the base of hygienic estimation at the new railroad deliveri management technologies . – Manuscript. Thesis submits for the degree of Candidate of Medical Sciences of the speciality 14.02.01 – Hygiene and professional pathology. – State establishment "Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine", Kiev, 200 8 . The article presents the findings of the sanitary studies of work condition and sickness rate of rail way yard – masters. The author’ s own and literature data form a background for setting forth and discussing a schematic list of basic problem in the domain of investigations concerned with the issues pathology of railroad traffic control operators with long service record engaged in a shift – wise nervous and emotion – producing work with automated control system. It was established that professional activity of controller performs in conditions of influence physical, chemical and psychopgysiological factors of production environment. Labour of controller was appreciated as very strained. It is pointed out on the necessity of resoling the initial changes of functional condition of operators’ organism, as means of preserving health condition and ability to work. The obtained data have allowed developing a covplex of veasures directed to preventing risk faktors of tense work. The approved recommendations on optimisation of work condition had positive sanitary effect resulting in decr e asing a sickness rate and preventing the development of occupational diseases. A fill-in the-blank request confirmed effectiveness of inculcated arrangements on conditions normalization of production activity of this professional group. Preconditions for development of a new concept of occupational health management in transport workers. The concept is based on a generalized concept about quality of manufacture and on heath monitoring, risc estimation, realizati of a complex of preventive actions. Key words: work conditions, hygienic regulation, system of prevention, health condition. Підписано до друку 28.01.2008. Формат 60x90/16. Гарн. Times New Roman . У мовн.друк.арк. 0,95. Наклад 100 прим. Зам. № 17. Надруко вано в редакційно-видавничому відділі ДонІЗТ 83018, м. Донецьк 18, вул.Горна,6

Приложенные файлы


Добавить комментарий