Образовательный электронный файл

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВвЂІЯ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО ПРИ ХОДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ УДК 618.19-07-084:614.2 Оп тимізація ранньої діагностики Та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі 14.01.07 – онкологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Донецьк – 2008 Дисертацією є рукоп ис Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України і міській лікарні №2 «Енергетик» МОЗ України, м. До нецьк Науковий консультант: чл.-кор. АМН України, ЗДНТ, доктор медичних наук, про фесор Думанський Юрій Васильович , Донецький національний медичний університет ім . М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології, променевих методі в діагностики та лікування ФІПО Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович , ДУ «Національний інститут раку», керівник відділення пухлин молочної залози; - доктор медичних наук, професор Соркін Ві талій Маркович , Кримський державний медич ний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри он кології; - доктор медичних наук, професор Бугайцов Сергій Георгійович , Одеський державний м едичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології. Захист відбудеться «23» червня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізовано ї вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті і м. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національног о медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліч а, 16. Автореферат розісланий « 23 » травня 2008р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми . Рак грудної залози (РГЗ) один із найбільш поширених п ухлинних процесів в усіх країнах світу (Шалімов С.А. та ін., 1999). У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями серед жіночог о населення України РГЗ складає 19,4%, у структурі смертності – 20%, причому за хворюваність щорічно зростає на 2,5%– 3% (Шепотін І.Б. та ін., 2006). Згідно з даними канцерреєстру України, за 2002 рік виявлено 14713 хворих на РГЗ. Захворюваність РГЗ з 1978 року по 2002 рік збільшилася в 2 рази з 29,6 випадків до 56,2 н а 100 тис. населення (Смоланка І.І. та ін., 2004). Збільшується кількість хворих у м олодому віці. Серед жінок до 30 років захворюваність РГЗ склала 28,5 випадків на 100 тис. населення (Харченко В.П., Рожкова Н.І., 2001). Тому рання діагностика та лікування є важливою й актуальною проблемою для всіх країн. При ранньому виявленні пухлин та комплексному лікуванні 20-річна тривалі сть життя складає 92%– 98% випадків (Рожкова Н.І., 2001). Незадовільні показники роботи онкологічної служби обумовлені перш за все пізньою діагностикою РГЗ лікарями загальної лікувальної мережі. Не впроваджуються скринінгові програми обстеження грудних залоз для вияв лення передпухлинних та злоякісних новоутворень на доклінічних та ран ніх клінічних стадіях захворювання РГЗ. Не обґрунтовані терміни обстеж ення жінок різних вікових груп та «груп ризику». До теперішнього часу жі нки частіше звертаються до лікарів поліклініки тоді, коли самі знайдуть пухлину у грудній залозі. Відомо, що рак – це хронічне захворювання, і більшу частину свого розвит ку перебігає безсимптомно, приховано. Від початку гіпотетично першої зл оякісної клітини до клінічного прояву пухлини проходить від 2 до 8 років, у залежності від часу подвоєння клітини (Семіглазов В.Ф., 1989). Жінки у докліні чній стадії раку за цей період неодноразово відвідують лікувальні закл ади з різних питань та проблем. У зв’ язку з цим основні зусилля повинні б ути спрямовані на створення мамологічної служби в поліклініках загаль ної лікувальної мережі, необхідна розробка організаційно-методичних п ідходів та вдосконалення методів ранньої діагностики, вторинної профі лактики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, які б підвищ ували виявлення хворих на ранніх стадіях РГЗ та зменшували захворювані сть цією страшною хворобою. Таким чином, актуальність проблеми ранньої діагностики та вторинної пр офілактики РГЗ у закладах загальної лікувальної мережі обумовили вибі р теми дослідження. Зв'язок роботи з науковими програмами, пл анами, темами. Роботу виконано у рамках пла нової науково-дослідної роботи «Комплексна терапія раку молочної зало зи на основі нових методів хірургічного, лікарського та гормонального л ікування з використанням селективного внутрішнього артеріального впл иву лікарських засобів. Клініко-морфологічне дослідження» (шифр роботи МК 05.04.19, № державної реєстрації 0104U010587), що виконується на кафедрі онкології До нецького національного медичного університету ім. М.Горького, клінічно ю базою якого є Донецький обласний протипухлинний центр. Мета дослідження: розробити організаційні принципи, методичні підход и та медичні технології, які вдосконалюють ранню діагностику та вторинн у профілактику раку грудної залози, зменшують кількість запізнених ста дій, підвищують якість виявлення, диспансерного спостереження і лікува ння «груп ризику». Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження : 1. Вивчити та ви явити проблеми та недоліки в організації, методах ранньої діагностики, п итаннях вторинної профілактики доброякісних та злоякісних захворюван ь грудної залози. 2. Впровадити організацій ні та методичні підходи у роботу мамологічної служби, які направлені на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози. 3. Визначити та впровадити найбільш оптимальну технологію обстеження жінок із ранньої діагностик и передпухлинних захворювань та раку грудної залози, яка сприяє виявлен ню, спостереженню та лікуванню «груп ризику». 4. Розробити, провести апро бацію методу контактної цифрової термомамографії в діагностиці захвор ювань грудної залози. 5. Дати оцінку ролі та місц я у селективному мамологічному скринінгу методу контактної цифрової т ермомамографії. 6. Вдосконалити та впровад ити в практику алгоритм селективного скринінгу діагностики захворюван ь грудної залози. 7. Проаналізувати ефектив ність розроблених організаційно-методичних рекомендацій та медичної т ехнології з ранньої діагностики раку грудної залози, формуванню «груп р изику», диспансерному спостереженню та лікуванню хворих на передпухли нну патологію грудної залози для впровадження у практику роботи заклад ів загальної лікувальної мережі. О б’ єкт дослідження . Фактори ризику розви тку раку грудної залози, характерних для жінок регіону; діагностика ранн іх структурно-морфологічних порушень у тканині грудної залози; термобі ологічні процеси у тканині грудної залози в нормі та при патології; сист ема діагностики за допомогою селективного скринінгу, виявлення та ліку вання передпухлинних станів у жінок «групи ризику». Предмет дослідження . Жінки у віці від 18 до 85 років, що проживають у крупному промисловому районі міста. Із них 64 вперше виявлених хворих на рак грудно ї залози та 1153 жінки з доброякісними захворюваннями грудної залози, 314 жіно к «групи ризику», які пройшли комплексне обстеження за допомогою анкетн ого та селективного скринінгу у мамологічному кабінеті та кабінеті про філактики, 74 жінки, які направлені в обласний протипухлинний центр із діа гнозом «рак грудної залози» або підозрою на рак, 122 ретроспективно опитан их жінки, які раніше перенесли рак грудної залози. Методи дослідження . Клінічні та інструментальні методи (термомамографі я, мамографія, ультрасонографія, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія, екс цизійна біопсія, цитоморфологія) – для вдосконалення технології раннь ої діагностики захворювань грудної залози. Метод анкетування – для вия влення критеріїв формування «груп ризику». Проведена статистична обро бка клінічних спостережень, математичне моделювання, розробка комп’ ю терних програм. Наукова новизна одержаних результатів Впроваджено алгоритм селективного скрин інгу у діагностиці захворювань грудної залози при зверненні жінок до по ліклініки загальної лікувальної мережі. Вперше обґрунтовані критерії формування «груп ризику» як передпухлинн их захворювань, так і раку грудної залози, характерних для жінок регіону. Розроблено алгоритм диспансерного спостереження за жінками «групи риз ику» виникнення як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залоз и. За допомогою моделі штучної нейромережі виділені найбільш вірогідні ф актори ризику, які впливають на виникнення раку грудної залози. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у клінічну практику метод контактної цифрової термомамографії, з використанням протоколу термог рам, критеріїв оцінки візуальних та кількісних показників термограм (па тент України на винахід №70110А від 15.09.2004р., патент Росії на винахід №2276965 від 27.05.2006р., патент України на винахід №70110 від 27.08.2007р.). Вперше за допомогою даних контактної термографії виділені чотири терм ографічні форми раку грудної залози, систематизовані характерні термо графічні ознаки дисгормональних порушень, фіброаденом, кіст. Шляхом співставлення клініко-термо-морфологічних спостережень доведе но, що вогнища гіпертермії з градацією асиметрії температури понад +2°С з площею більше 10%– 15% поверхні грудної залози є ранньою ознакою термобіоло гічних порушень тканини грудної залози, які обумовлені запаленням, прол іферацією, початком пухлинних процесів. Практичне значення одержаних результат ів. Розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи закладів загальної лікувальної мережі організаційно-м етодичні підходи надання мамологічної допомоги, впровадження алгоритм ів анкетного та селективного скринінгу, застосування критеріїв формув ання, спостереження та лікування «груп ризику» дозволили значно покращ ити виявлення у ранній стадії як доброякісних захворювань грудної зало зи, так і раку. Результати впровадження сучасної медичної технології ранньої діагнос тики та вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувальни х закладів міста Донецька дозволили вирішити ряд важливих практичних п роблем: значно підвищилася кількість виявлених випадків раку грудної з алози при профоглядах у I – II стадіях захворювання, збільшилася кількість обсте жених жінок за допомогою скринінгу, проведене своєчасне спостереження та лікування жінок «групи ризику» дозволило стабілізувати захворювані сть на рак грудної залози. Розроблений прилад для контактної цифрової термомамографії отримав св ідоцтво МОЗ України про визнання його медичним приладом та отримано доз віл на його промислове виробництво. Встановлені можливості застосуван ня контактної термографії для контролю за ефективністю лікування дисг ормональних порушень. Запропонована для практичного застосування комп ’ ютерна програма для виявлення та формування «груп ризику». Розроблені технології впроваджені у центральній міській лікарні №17, м. Д онецьк (акт впровадження від 22.03.06р.), у міській лікарні №2 «Енергетик», м. Доне цьк (акт впровадження від 06.04.06р.), у міській лікарні №26, м. Донецьк (акт впровад ження від 10.11.06р.), у центральній міській лікарні №24, м. Донецьк (акт впровадже ння від 15.11.06р.), у центральній міській клінічній лікарні №3, м. Донецьк (акт вп ровадження від 06.12.06р.), у Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 12.01.07р.), у центральній міській клінічній лікарні №6, м. Доне цьк (акт впровадження від 15.05.07р.), у міській клінічній лікарні №21, м. Донецьк (а кт впровадження від 07.06.07р.), у центральній міській лікарні №18, м. Донецьк (акт впровадження від 18.06.07р.), у Луганському обласному клінічному онкологічном у диспансері (акт впровадження від 27.11.07р.). Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблена методологія дослідж ення оптимізації ранньої діагностики та вторинної профілактики раку г рудної залози, визначені мета та завдання дослідження, розроблено прото кол його виконання, проведено збір, вивчення, аналіз та оцінка ефективно сті клінічного матеріалу дослідження. Автором самостійно розроблено о сновні теоретичні та практичні положення дослідження, проведено патен тно-інформаційний пошук, аналіз літератури. Автором здійснювався безпо середній контроль за реалізацією протоколу дослідження, самостійно ви конано хірургічні втручання, аспіраційні та трепанбіопсії. Особисто ав тором розроблено алгоритм селективного скринінгу обстеження жінок, сф ормована анкета й проаналізовані дані анкетування, розроблені критері ї формування та диспансерного спостереження «груп ризику». Дисертант о собисто провів системний і науковий аналіз даних дослідження. За ідеєю та безпосередньою участю у розробці в співавторстві створений контактний цифровий термомамограф ТКЦ-1 оригінальної конструкції. Особ исто автором проведені доклінічні іспити можливостей приладу, розробл ені критерії та протокол контактної термомамографії. Автором проаналі зовані дані клінічного обстеження, рентгенмамографії, термомамографії , ультрасонографії, цитоморфології. Автором власноруч написані та узагальнені клінічні спостереження, про ілюстровані всі розділи дисертації, зроблені узагальнення, висновки. Розділи роботи, які присвячені патогістологічним аспектам дослідження , виконані при консультативно-методичній допомозі співробітників пато логоанатомічного відділення Донецької міської лікарні №2 «Енергетик» к.мед.н., доц. Віненцової Т.П. та Центральної науково-дослідної лабораторі ї Донецького національного медичного університету ім. М.Горького д.мед. н., проф. Шлопова В.Г. та д.мед.н., проф. Волос Л.І. Статистична обробка й аналіз одержаних результатів, їх опис та ілюстрац ії, формулювання основних положень, теоретичних узагальнень, висновків виконані здобувачем самостійно. Аналіз питомої ваги факторів ризику за допомогою моделі штучної нейром ережі та ефективність запропонованої медичної технології проведені пр и консультативно-методичній допомозі співробітників кафедри медичної біофізики, медичної апаратури та клінічної інформатики Донецького нац іонального медичного університету ім. М.Горького д.б.н., проф., зав.кафедри Ляха Ю.Є. та к.фіз.-мат.н., доц. Гур’ янова В.Г. При цьому особистий внесок дис ертанта полягав у плануванні, проведенні досліджень, обробці та аналізу даних анкетування жінок із подальшим використанням основних висновків дослідження. У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувач а. При написанні докторської дисертації здобувачем не були використані результати кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій. Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на X V I науково -технічній конференції з участю зарубіжних спеціалістів «Датчики та пе ретворювачі інформації систем вимірювання, контролю й управління» (Мос ква, 2004), на конференціях з міжнародною участю «Інформаційні технології в охороні здоров’ я та практичній медицині» (Київ, 2004, 2005), на XI з’ їзді онкологів Ук раїни (Судак, 2006), на III Міжнародній конференції «Телемедицина – досвід, пер спективи» (Донецьк, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною у частю XIII зас ідання Українського Допплерівського Клубу (Київ, 2007), на науково-практичн ій конференції «Актуальні проблеми гігієни та екології», присвяченої 75- річчю Донецької області і 75-річчю кафедри гігієни та екології Донецьког о національного медичного університету ім. М.Горького (Донецьк, 2007). Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 35 наукових прац ях, в тому числі у 1 монографії, у 1 методичних рекомендаціях, у 23 статтях в на укових фахових виданнях, у 3 патентах на винахід, у 7 тезах. Структура дисертації. Дисертація викладена на 367 сторінках комп’ ютерного тексту і складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використани х джерел, додатків. Робота ілюстрована 113 рисунками на 64 сторінках, 48 таблиц ями на 21 сторінці. Додатки на 3 сторінках. Список літератури містить 411 наукових публікацій, у тому числі 286 вітчизня них та 125 іноземних, який займає 43 сторінки. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність теми д ослідження, визначено мету та завдання; об’ єкт, предмет та методи дослі дження; розглянуто наукову новизну, практичну значущість результатів д ослідження, особистий внесок автора; наведено відомості про апробацію р езультатів та структуру дисертації. У першому розділі «Рак грудної залози. Проблеми ранньої діагностики та в торинної профілактики (огляд літератури)» подано результати стану наук ового вирішення проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактик и на сучасному рівні. Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що діагностика та ліку вання РГЗ є важливою проблемою в усьому індустріальному цивілізованом у світі. Одним із напрямків, які сприяють вторинній профілактиці РГЗ та зменшенн ю захворюваності, є виявлення, формування, спостереження та лікування жі нок «групи ризику», про що свідчать наведені численні наукові досліджен ня (Семіглазов В.Ф., та ін., 1992; Хурасев Б.Ф., Гуркін Ю.А., 2001; Perret F ., Gorins A ., 1989). Дослідниками виділ ено до 80 факторів ризику, які можуть призвести до передраку та раку, але єд иного фактору розвитку РГЗ до теперішнього часу не встановлено (Власов А.В., Кузьменко Т.С., 1992). Багато повідомлень носять дискусійний та суперечли вий характер. У країнах із розвиненою економікою (США, Швеція, Нідерланди) для раннього виявлення раку грудної залози прийняті Національні програми з мамогра фічного скринінгу жіночого населення віком старше 50 років. Проведення ц их заходів зменшило на 30% показники смертності. Але проведення мамографі чного обстеження грудних залоз жінок на популяційному рівні дороговар тісний захід. Крім того, постійне щорічне опромінення грудних залоз може приводити до виникнення раку. Селективний скринінг – підхід, при якому населення поділяється на «гру пи ризику», які підлягають подальшому обстеженню (Пономарьов І.О., 2001). У пор івнянні з профоглядом при скринінгу виявлення злоякісних новоутворень у 15– 20 разів вище, при розповсюдженні захворювання не менше як 1% ( Peer P . G . et al ., 1994). Застосування термографів, які вимірювали дистанційне інфрачервоне вип ромінювання з різних ділянок поверхні тіла, спочатку набуло широкого за стосування з подальшою відмовою через великий відсоток хибнопозитивни х (18%– 40%) (Вишнякова Є.Г., Ленськая О.П., 1979) та хибнонегативних результатів – д о 21% при РГЗ (Чаплюк М.І., Семенов О.Г., 1981). У комплексній діагностиці РГЗ широко застосовуються мамографія, ультр азвуковий метод, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія та секторальні рез екції з подальшим морфологічним дослідженням. На підставі аналізу наукових праць, встановлено, що, не дивлячись на дося гнуті успіхи, в лікуванні РГЗ питання ранньої діагностики та вторинної п рофілактики диктують необхідність розробки нових напрямків у обстежен ні жінок, формуванню заходів з оздоровлення жінок «групи ризику», провед енню комплексної уточнювальної діагностики. У другому розділі «Характеристика контингенту жіночого населення, що вивчається: рівень, динаміка, захворюваність та смертність хворих раком грудної залози. Методи дослідження» розглянуті загальні показники кон тингенту, захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози крупн ого промислового міста. Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення міст а Донецька у порівнянні з показниками Донецької області та України наве дені у табл.1. Згідно з наведеними даними, контингенти хв орих на РГЗ у місті Донецьку мають тенденцію до зниження з 775,3 у 1997 році до 629,0 у 2006 році, але вони перевищують показники в Україні, Донецькій області та мі стах області. Таблиця 1 Контингенти хворих на рак грудної залоз и серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. нас елення) з а період 1997– 2006 роки Найменування регіону Роки 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Україна – – 502,6 514,5 434,6 465,6 – 575,0 592,0 512,0 Донецька обл. 509,6 495,0 502,7 559,1 552,8 551,7 577,2 553,9 569,7 585,6 Міста області 488,9 484,5 486,8 512,3 539,8 545,8 564,8 586,3 602,5 618,3 м. Донецьк 775,3 574,4 583,5 734,9 626,2 612,5 611,3 640,5 644,6 629,0 Захворюваність РГЗ серед жінок міста наведено у табл.2. Таблиця 2 Захворюваність раком грудної залози сер ед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населенн я) за період з 1997 по 2006 роки Найменування регіону Роки 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Україна 53,7 54,3 57,4 55,9 56,4 56,2 58,8 59,5 61,4 62,2 Донецька обл. 58,1 59,5 58,8 59,2 64,0 56,8 62,4 63,1 61,3 65,3 Міста області 60,0 58,8 58,8 59,3 66,4 56,8 65,0 65,6 61,7 67,0 м. Донецьк 87,2 70,0 63,2 85,8 68,3 61,0 65,1 66,9 63,6 66,7 У місті Донецьку з 1997 року по 2002 рік захворюва ність поступово мала тенденцію до зменшення з 87,2 у 1997 році до 61,0 у 2002 році. З 2002 ро ку захворюваність у м. Донецьку поступово зростає. У містах області, Доне цькій області та в Україні захворюваність раком грудної залози зростає. Дані смертності від раку грудної залози н аведені в табл.3. Таблиця 3 Смертність від раку грудної залози сере д жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення ) за період 1997– 2006 роки Найменування регіону Роки 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Україна – 28,6 29,7 29,8 29,7 30,3 30,6 29,6 30,1 30,3 Донецька обл. 31,5 31,6 35,8 35,8 33,0 35,3 35,5 36,1 32,6 35,0 Міста області 31,4 32,5 37,9 35,8 34,0 35,5 36,2 36,5 33,0 35,5 м. Донецьк 43,1 32,1 40,2 46,1 34,2 34,7 36,6 30,3 33,3 35,8 Показники смертності від раку грудної залози в Україні стабілізувалис я на 30,3– 30,6 випадків на 100 тис. населення. У Донецькій області та містах облас ті смертність зростає, у місті Донецьку поступово зменшується. Дослідження проводилися у два періоди. З 1997 по 2001 рік жінок із патологією гр удних залоз оглядали хірурги, акушер-гінекологи, дільничні лікарі. З мет одів обстеження застосовувалася мамографія. У період із 2002 року по 2006 рік о рганізована мамологічна служба, розроблений і впроваджений алгоритм д вохетапного селективного скринінгу. Проводилося комплексне обстеженн я хворих і жінок «групи ризику». Розробки впроваджені у роботу ЛПЗ міста. Показники роботи онкологічної служби м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997– 2006 роки представлені в табл.4. За період з 1997 по 2006 роки абсолютна кількість хворих на рак грудної залози зменшилася. Захворюваність РГЗ зменшилася з 87,2 до 66,7 випадків на 100 тис. населення. Виявлення хворих у запізнених стаді ях РГЗ зменшилося на 16,2% з 47,8%±2,6% до 31,6%±2,4%, збільшилось на 17,7% (р<0,001) виявлення хворих на РГЗ на профоглядах, зменшилася смертність з 43,1 до 35,8 випадків на 100 тис. на селення, але, на жаль, охоплення лікуванням зменшилося на 20%. Наведені дані захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози та показники діяльності онкологічної служ би міста Донецька свідчать про необхідність науково-обґрунтованого ви рішення проблеми поліпшення стану виявлення хворих на I – II стадіях розвитку про цесу, збільшення виявлення хворих на профоглядах, впровадження методів вторинної профілактики для зменшення захворюваності цим недугом. Означена проблема потребує вирішення перш за все у поліклініках загаль ної лікувальної мережі, куди частіше звертаються жінки, маючи приховані форми новоутворень або фактори ризику. Недостатня оснащеність поліклінік мамографами, апаратами ультразвуко вої діагностики, термографами, відсутність скринінгових програм не спр ияють ранній діагностиці передпухлинних захворювань та виявленню ранн іх стадій раку грудної залози. В основу дослідження покладені відомості з щорічних статистичних звіт ів роботи онкологічної служби з раку грудної залози за період з 1997 по 2006 рок и інформаційно-аналітичних відділів: центру медичної статистики Голов ного управління охорони здоров’ я Донецької обласної державної адміні страції, Донецького обласного протипухлинного центру, Донецького місь кого онкодиспансеру, міської лікарні №2 «Енергетик», м. Донецьк. Використ ані дані щорічних звітів роботи мамологічного кабінету за 2003– 2006 роки, каб інету рентгенмамографії, ультразвукової та термографічної діагностик и, кабінету профілактики Донецької міської лікарні №2 «Енергетик» за рез ультатами обстеження 18418 жінок. У 2006 році наказом Донецького міського упра вління охорони здоров’ я додатково включені для обстеження жінки п’ я ти районів міста. В якості першого методу дослідження проведено анкетний скринінг. На осн ові відомих найбільш вагомих факторів ризику сформована анкета для опи тування жінок. На першому етапі провели аналіз опитування 3120 жінок. Проведено ретроспек тивне анкетування 122 жінок, що перенесли лікування раку грудної залози. Ме тодом прогнозування за допомогою моделі штучної нейромережі встановле ні найбільш вірогідні ознаки факторів ризику, які призводять до раку. Клінічним методом обстеження оглянуто 18418 як жінок без скарг, так і з патол огією грудних залоз. Ультразвукове обстеження грудних залоз у 4120 жінок пр оведено апаратом Logiq -100 з датчиком (7,5– 9) мГц. З метою підвищення якості при первинному відборі «групи ризику» та хвор их при селективному скринінгу автором спільно з групою вчених Донецько го фізико-технічного інституту ім. О.О.Галкіна НАН України розроблений, а пробований контактний цифровий термограф ТКЦ-1. Ідея автора полягала у застосуванні матриці контактних термосенсорів із можливістю її переміщення по поверхні грудної залози з метою отриман ня мозаїчної термограми, передачею температурної інформації у комп’ ю тер із застосуванням програми аналізу температурних показників. Блок-схема цифрового контактного термома мографа представлена на рис.1. За допомогою термографа обстежено 74 жінки, направлених з підозрою чи діагнозом на РГЗ в Донецький обласний протипу хлинний центр. Проведено термомамографію у 1500 жінок. Термо граф захищено патентами України та Росії, його внесено у Державний реєст р медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволе но для використання у медичній практиці (свідоцтво про державну реєстра цію № 6544/20078 від 31 травня 2007р.). Рентгенологічне обстеження грудних залоз розпочали у 1998 році за допомог ою мамографа «Електроніка» російського виробництва. З 2005 року почали проводити рентгенологічне обстеження грудних залоз за д опомогою вітчизняного цифрового мамографа «Мадіс» виробництва заводу «Радомір» м. Харкова. Мамографію проводили за загальноприйнятими метод иками у прямій краніо-каудальній та боковій проекціях. Всього за період дослідження мамографічне обстеження проведено 3518 жінкам. За період з січня 2003 року по січень 2007 року у 130 жінок було проведено цитоморф ологічне дослідження тканини грудних залоз, отриманих методом аспірац ійної та трепанбіопсії. Цитологічні препарати досліджували за допомог ою забарвлення гематоксиліном та еозином, з азур-еозиновою сумішшю за ме тодом Паппенгейма. Комплексне цитологічне та гістологічне дослідження тканин грудних зал оз проведено з операційного матеріалу та трепанбіопсій трепаном « Colt » виробництва Італія, у 101 хворої на доброякісні утворення та 29 хворих на рак грудної зало зи. Шматочки тканини фіксували в 10% розчині холодного нейтрального форма ліну (рН 7,4) протягом 24 годин. Фіксовані у формаліні шматочки після дегідрат ації заливали у високоочищений парафін із полімерними добавками ( Richard - Allan Scientific , США) при температур і не вище 60°С. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі Microm HM 325 з системою переносу зрізів STS ( Carl Zeiss , Німеччина) виготовл яли серійні гістологічні зрізи товщиною (5±1) мкн, які потім забарвлювали г ематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, толуїдиновим си нім при рН 2,6 і 5,3, ставили ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілаз ою. Мазки фіксували 96° етиловим спиртом. Дослідження препаратів у прохід ному світлі проводили на дослідницькому мікроскопі Olympus AX 70 (Японія) із цифровою в ідеокамерою Olympus DP 50, з’ єднаною із персональним комп’ ютером. Мікрофот ографування препаратів нами здійснено з використанням програми AnalySIS Pro 3,2 (фірма SoftImaqing , Німеччина) згідно з рекомендаціями виробника програмного забезпечення. Морфологічне вивчення гістологічних препаратів проведено на базі відд ілу патоморфології Центральної науково-дослідної лабораторії Донецьк ого національного медичного університету ім. М.Горького (зав.відділу, д.м ед.н., проф. Шлопов В.Г.). Для проведення кількісного аналізу отриманих в дослідженні результаті в використовувалися як методи статистичного аналізу (Лях Ю.Є. та ін., 2006), так і методи математичного (нейромережевого) моделювання (Єжов А., Чечеткин В., 1997; Казаков В.М. та ін., 2001). Для порівняння результатів діагностики захворювань грудної залози різ ними методами розраховувалися чутливість, специфічність та точність м етодів, частка хибнопозитивних та частка хибнонегативних результатів обстеження за загальноприйнятими методами. При оцінці показників ефективності для кожного параметру розраховувал и його 95% вірогідний інтервал (ВІ) (Лях Ю.Є. та ін., 2006). При порівнянні показників ефективності використовувалися методи анал ізу таблиць k m (критерій ч 2 ), а також пр оцедура множинних порівнянь (з використанням арксинус перетворення Фі шера) (Лях Ю.Є. та ін., 2006). Для встановлення зв’ язків між значеннями ознак, отриманих при проведе нні анкетування і ризиком розвитку раку грудної залози були застосован і методи побудови математичних моделей: методи нейромережевого моделю вання та методи побудови логістичних регресійних моделей (Казаков В.М. т а ін., 2001). Для оцінки ступеня впливу кожного з вхідних ознак на результат використ овувався метод розрахунку відношення шансів (ВШ) з вказівкою 95% вірогідно го інтервалу (ВІ) для цього показника (Лапач С.Н. та ін., 2000). В усіх випадках перевірки гіпотез відмінність вважалася статистично з начущою при рівні значущості p <0,05. Розрахунки проводилися з використанням ліцензійних пакетів статистич ного аналізу – Statistica 5.5 ( StatSoft Inc ., 1999), MedStat (Лях Ю.Є., Гур’ янов В.Г., 2004). Математичні моделі створюв алися та аналізувалися у пакеті нейромережевого моделювання Statistica Neural Networks 4.0 ( StatSoft Inc ., 1999). У третьому розділі «Організаційні форми та методичні підходи, спрямова ні на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку гр удної залози» розглянуті питання організації мамологічної допомоги у поліклініці міської лікарні, куди неодноразово звертаються жінки з різ них питань, у тому числі й ті, у яких існує прихована форма РГЗ. На мікроорганізаційному рівні мамологічн ої служби ЛПЗ наведено положення про мамологічний кабінет, його штатний розклад, дана схема взаємодії з суміжними службами. Були розроблені «Схема селективного скри нін гу» (табл.5) та «Алгоритм селектив ного скринінгу» (рис.2) в залежності від віку жінок. Принциповим було вирішення питання обстеження жінок, які впе рше звернулися до лікувального закладу з будь-яких питань (крім термінов их станів) протягом поточного року. Проведений аналіз відвідувань жінок до поліклініки довів, що за (2– 3) роки практично всі жінки району обслугов ування у віці до 75 років звертаються до лікарів з різними проблемами. У роботі наведені алгоритми обстеження на всіх рівнях ЛПЗ. Комплексний підхід до єдиних вимог протир акової боротьби з раком грудної залози дають можливість знизити захвор юваність, покращити якість лікування та знизити смертність. У четвертому розділі «Роль та місце контактної цифрової термомамограф ії у ранній діагностиці захворювань грудної залози» розглянуто питанн я застосування контактного цифрового термомамографа у діагностиці зах ворювань грудної залози, який на кольорових та чорно-білих термограмах к ількісно та якісно відображає розподіл температури по поверхні грудни х залоз. При обстеженні за допомогою термографа жінок без патології грудних зал оз встановлено, що вогнища гіпертермії з коливаннями температурної аси метрії, не перевищують +0,5°С…+1°С. Підвищення температурної асиметрії до +2° С в нормі спостерігали під час менструації та у другій половині менструа льного циклу. Для виявлення термографічних ознак раку грудної залози провели обстеження 74 жінок, направлених в обласний проти пухлинний центр із підозрою або з діагнозом раку грудної залози. Встановлено чотири форми термографічної картини раку грудної залози: · вогнищева фо рма (рис.3) – вогнища гіпертермії >+2°С локалізуються в одному з квадрантів, де розташована пухлина; · дифузна форма (рис.4) – в огнища гіпертермії >+2°С…+8°С розташовані в двох квадрантах або над всією п оверхнею ураженої залози; · плямиста (маскувальна) форма (рис.5) термограми раку грудної залози характеризується вогнищами гіпертермії з перевищенням температурної асиметрії >+2°С, які розташовую ться плямами по всій поверхні грудної залози; · при термонегативній фо рмі (рис.6) термограми раку грудної залози вогнища гіпертермії над локалі зацією пухлини відсутні. У р езультаті аналізу обстеження жінок співпадіння діагнозів відмічено у 81,1%±4,6%, хибнонегативні вЂ“ у 8,1%±3,2%, хибнопозитивні результати – у 1,4%±1,3% жінок. Ч утливість методу склала 90,9% (ВІ 82,7%– 96,7%), специфічність – 87,5% (ВІ 50,6%– 100%), точність – 90,5% (ВІ 82,7%– 96,2%). Високі діагностичні показники обумовлені також і тим, що до протипухлин ного центру направлялися вже обстежені хворі на рак грудної залози чи пі дозрою на рак. Але отримані результати, особливо висока чутливість, нада ли можливість застосувати контактну цифрову термографію при проведенн і селективного скринінгу в умовах поліклініки. Встановлено особливості термограм у жінок із дисгормональними дисплаз іями. Як правило, вогнища гіпертермії характеризувалися збільшенням кі лькісних показників температурної асиметрії до +1°С…+1,5°С. При виражених п роліферативних процесах в тканині грудних залоз температурна асиметрі я збільшується до +2°С…+2,5°С. При проведенні морфологічних досліджень у хворих із температурною аси метрією більше +2°С з площею більше 10%– 15% поверхні грудної залози встановл ено, що цей факт обумовлений сполученням запалення, проліферативних про цесів, збільшенням кількості новоутворених судин, що обумовлюють почат ок як передпухлинних процесів у тканині грудної залози, так і ознаками п очаткових форм раку. Термограма хворих на гнійну кісту подібна термограмі хворих на рак груд ної залози. Термограми хворих на фіброаденому з вираженою проліферацією чітко від ображують вогнище гіпертермії +1°С…+2°С у місті локалізації пухлини. Фібр оаденоми без проліферативних процесів на термограмах не визначаються. Доведено можливість ефективного застосу вання контактної термографії під час контролю за лікуванням дисгормон альних порушень. Поліпшення клінічних даних на термограмах відзначают ься зменшенням як температурної асиметрії, так і площі вогнищ гіпертерм ії. У п’ ятому розділі «Вторинна профілактика раку грудної залози за допом огою медичної технології формування «груп ризику», диспансерного спос тереження та лікування хворих на передпухлинні захворювання грудних з алоз» розглядаються методичні підходи з формування «груп ризику» за до помогою анкетного скринінгу. Проведений аналіз 3168 анкет довів, що тільки 48 (1,5%±0,2%) жінок не відмітили у себе хоч би одного фактору ризику. Переважна більшість має проблеми з соматич ним здоров’ ям. Дані анкетування свідчать, що переважна кількість опитуваних жінок, які звернулися до поліклініки, були у віці (41– 50) років – 738 (23,7% 0,8%) т а (51– 60) років – 653 (20,9% 0,7%). Це підтверджує той факт, що жінки у віці (41– 60) р оків, на який приходиться найбільша захворюваність РГЗ, часто відвідуют ь поліклініки загальної лікувальної мережі. Встановлено (рис.7), що сполучення декількох факторів ризику поступово на ростає з 21 року (6 факторів), досягаючи сполучення 12 факторів у віці (40– 50) рок ів, зберігаючись на рівні 9 факторів у віці (60– 70) років. Рис.7. Динаміка поєднання найбільшої кільк ості ознак факторів ризику за віковими групами Проведено аналіз питомої ваги ознак факторів ризику для кожної вікової групи. Встановлено, що з 3120 жінок, які мали фактори ризику, найбільша кількі сть – 1344 (43,1%±0,9%) мали ендокринні порушення. В 717 (23,0%±0,8%) жінок виявлені запальні п роцеси печінки, жовчовивідних шляхів та геніталій. Порушення в репродук тивній системі відмічено у 569 (18,2%±0,7%), наявність в анамнезі випадків онколог ічних захворювань у членів сім’ ї встановлено у 289 (9,3%±0,5%). На травму грудної залози вказали 132 (4,2%±0,4%) та працювали у нічний час 69 (2,2%±0,3%) жінок. На основі сукупності питомої ваги факторів ризику сформовані чотири «г рупи ризику», в яку включили 314 (10,1% 0,5%) жінок. Пацієнтки комплексно обс тежені, у 87 (27,7%±2,5%) виявлена патологія, серед якої у 4,6%±2,2% встановлений діагноз РГЗ. За допомогою побудови моделі штучної нейромережі проведено аналіз пит омої ваги кожного фактору ризику за 42 ознаками. Відібрані 3 групи анкет. Пе рша група – 108 пацієнток, які не мали патології грудних залоз. Другу групу склали анкети 250 жінок, у яких виявлені доброякісні пухлини. У третю групу ввійшли 122 ретроспективно анкетованих пацієнтки з раніше перенесеним ра ком грудної залози. Результати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L -42 наведені в табл.6. Таблиця 6 Рез ультати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L -42 Результати Нав чаюча множина Тестова множина РГЗ Захворювання не виявлено РГЗ Захворювання не виявлено Усього випадків 104 276 18 82 Вірний прогноз 91 242 13 64 Невірний прогноз 13 34 5 18 Чутливість моделі L -42 на навчаючій множині склала 87,5% (ВІ 80,4%– 93,2%), специфічніс ть 87,7% (ВІ 83,6%– 91,3%). Чутливість цієї моделі на тестовій множині склала 72,2% (ВІ 48,2%– 90,9%), специфічність 78,0% (ВІ 68,4%– 86,4%), що підтверджує адекватність побудованої мо делі. На виділеному наборі чотирьох найбільш вірогідних факторних ознак бул а побудована модель прогнозування ризику розвитку РГЗ ( L -4). Після підсумків ваго мих коефіцієнтів моделі на навчаючій множині була проведена оптимізац ія порога прийняття рішення моделі на навчаючій і контрольній множині з використанням ROC процедури. Отримано значення Y crit =0,343, у випадку, коли у результаті розрахунків у рамках п обудованої моделі значення Y < 0,343 прогнозується відсутність п атології, у протилежному випадку прогнозується розвиток захворювання. Результати прогнозування моделі на навчаючій та тестовій множині випа дків представлені у табл.7. Таблиця 7 Рез ультати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L -4 Результати Нав чаюча множина Тестова множина РГЗ Захворювання не виявлено РГЗ Захворювання не виявлено Усього випадків 276 104 82 18 Вірний прогноз 82 218 16 65 Невірний прогноз 22 58 2 17 Чутливість моделі L -4 на навчаючій множині склала 78,8% (ВІ 70,4%– 86,2%), специфічність 79,0% (ВІ 74,0%– 83,6%). Чутливість цієї моделі на те стовій множині склала 88,9% (ВІ 69,2%– 99,2%), специфічність 79,3% (ВІ 69,7%– 87,4%). Таким чином, зменшення кількості прогноз уючих факторів з 42 до 4 не привело до зниження якості прогнозування, що вка зує на значимість відібраних факторів ризику для прогнозування ризику розвитку раку грудної залози. Для ранжирування впливу факторних ознак н а ризик розвитку РГЗ на чотирьох виділених ознаках була побудована логі стична регресивна модель. Результати оцінки значимості факторних озна к у рамках цієї моделі наведені в табл.8. Таблиця 8 Оцінка впливу факторних ознак у рамках л огістичної регресивної моделі Найменування оз наку фактора ризику ВШ (95% ВІ) Рівень значимості відмінності коефіцієн та регресії від 0, р Вік (Х 1 ) (ВШ/1 рік) 1,11 (1,08– 1,14) <0,001 Хворобли вість грудних залоз перед менструаціями (Х 2 ) 5,07 (2,83– 9,10) <0,001 Відсутні сть або нерегулярне статеве життя (Х 3 ) 3,58 (2,01– 6,37) <0,001 Наявніст ь доброякісного захворювання грудних залоз на фоні гіпертонічної хвор оби (Х 4 ) 1,80 (1,05 – 3,10) 0,030 Отримана модель L -4 була реалізована для практичного використання у середовищі табличного процесора Excel . При цьому були виділ ені три «групи ризику» розвитку РГЗ: група низького ризику Y <0,12 (АР=0%, ВІ 0%– 1,5%), група се реднього ризику 0,12< Y <0,4 (АР=19,6%, ВІ 14,6%– 25,2%) та група високого ризику Y >0,4 (АР=37,2%, ВІ 30,9%– 43,8%). Вторинна профілактика РГЗ складається не тільки з діагностики РГЗ на ра нніх I – II стадіях, а й у пе ршу чергу з виявлення жінок, які мають фактори ризику, з розробкою індиві дуальних оздоровчих програм. Розроблені алгоритми диспансерного спостереження груп високого та низ ького ступеня ризику виникнення як доброякісних захворювань, так і РГЗ, дозволяють виключити проведення мамографії та обмежити променеве нава нтаження на грудні залози жінкам у віці до 35 років та зменшити у два рази о промінення у віці (35– 59) років жінкам групи низького ризику. При проведенні дослідження впевнилися у можливості після першої базов ої мамографії та термомамографії за умови відсутності при обстеженні п атологічних ознак, наступні обстеження проводити за допомогою термогр афії. При появі вогнищ гіпертермії з температурною асиметрією більше +2° С з площею 10%– 15% поверхні грудної залози на термограмах – проводити обов ’ язкову рентгенмамографію за алгоритмом. Наводяться спостереження з лікування жінок «групи ризику» з даними кон трольних термографій у процесі лікування. У шостому розділі «Селективний скринін г у ранній діагностиці раку грудної залози та передпухлинних захворюва нь» проведено вивчення якості діагностики за допомогою селективного с кринінгу жіночого населення. Алгоритм селективного скринінгу захворювань грудних залоз жінок склад ався з двох етапів. На першому відбірковому етапі застосовували три мето ди обстеження та виявлення факторів ризику: анкетування, контактну цифр ову термографію та клінічний огляд мамолога. При відсутності факторів р изику розвитку раку грудної залози, відсутності патології на термограм і та при клінічному огляді мамолога жінка визнавалася здоровою. При виявленні факторів ризику та з підозрою на патологію грудних залоз ж інкам проводився другий етап селективного скринінгу – уточнення діаг нозу за допомогою сонографії, рентгенмамографії, при вузлових утворенн ях проведення аспіраційної або трепанбіопсії з подальшим цитоморфолог ічним дослідженням. Кількість обстежених мамологом жінок за чотири роки проведення скрині нгу зростала з кожним роком і склала 18418 жінок, з них у 4500 (24,4%±0,3%) лікарем встано влена патологія грудних залоз. Для визначення якості діагностики робот и мамолога на першому етапі проведено аналіз результатів комплексного обстеження 965 жінок. Встановлено, що істиннопозитивний (ІП) діагноз при кл інічному огляді відмічено у 630 (65,3%±1,5%), істиннонегативний (ІН) – у 186 (19,3%±1,3%), хибн опозитивний (ХП) – у 66 (6,8%±0,8%), хибнонегативний (ХН) – у 83 (8,6%±0,9%) випадках. Найбільш поширеним захворюванням грудних залоз серед жінок є різні фор ми мастопатії – 555 (57,5%±1,6%). Встановлено, що з 555 жінок у 201 діагноз мастопатії ви явлений у результаті комплексного обстеження. Пацієнтки входили до гру пи жінок, які скарг не пред’ являли. У 67 жінок мамологом виставлений діагноз пухлинного утворення грудних за лоз або підозра на рак. Після комплексного обстеження у 28 (41,8%±6,0%) пацієнток в иявлено РГЗ, у 27 (40,3%±6,0%) – діагноз мастопатії, вузлової форми, у 7 (10,4%±3,7%) – фібро аденоми. Не виявлено патології у 5 (7,5%±3,2%) жінок. Обстеження 1590 жінок за допомогою контактного цифрового термографа пров одилося до клінічного огляду мамолога «сліпим методом», без інформації про скарги та анамнезу хворої. Ці заходи вжиті для більш об’ єктивного в изначення можливостей контактної термографії. Співставлення результа тів термографії з подальшим комплексним обстеженням 1046 пацієнток встан овило, що істиннопозитивний результат відмічений у 702 (67,1%±1,5%), істиннонегат ивний – у 196 (18,7%±1,2%), хибнопозитивний – у 106 (10,1%±0,9%), хибнонегативний – у 42 (4,0%±0,6%) жі нок. Проведений аналіз хибнопозитивних результатів довів, що у 18 хворих із пі дозрою на рак виявлена мастопатія з вираженими проліферативними проце сами, які встановлені при морфологічному дослідженні. Значна кількість хворих, яким виставлений хибнопозитивний діагноз мас топатії, обумовлена декількома обставинами і в першу чергу функціональ ними порушеннями в тканині грудних залоз (набряком тканини, підвищенням кровообігу та обміну речовин). Єдиним, поки що, кількісним показником тер мограми, який дозволяє диференціювати між функціональними та органічн ими, структурними порушеннями, є вимір площі вогнищ гіпертермії. Органіч на патологія виявляється при перевищенні гіпертермії +1°С…+2°С з площею б ільше 10%– 15% поверхні грудної залози. З 49 обстежених за допомогою термографа жінок діагноз раку грудної залоз и підтверджений іншими методами у 25 (51,0%±7,1%), у 22 (44,9%±7,1%) жінок – хибнопозитивний та у 2 (4,1%±2,8%) – хибнонегативний результати. В усіх 22 випадках хибнопозитивн их діагнозів на рак виявлена мастопатія. У 2 хворих на рак грудної залози т ермографічних ознак не встановлено. Уточнювальна діагностика проведена за допомогою ультразвукового мето ду 4126 жінкам. Результати дослідження співставлені з заключенням комплек сного обстеження 978 жінок. Істиннопозитивний діагноз встановлений у 340 (34,8%± 1,2%), істиннонегативний – у 324 (33,1%±1,5%), хибнопозитивні діагнози у 4 (0,4%±0,2%), хибноне гативні вЂ“ у 310 (31,7%±1,5%). Велика кількість хибнонегативних діагнозів спостер ігалась, перш за все, при діагностиці мастопатій 278, фіброаденом – у 15 хвор их, неуточнених утворень – у 11 та РГЗ вЂ“ у 6 хворих. Аналіз результатів дани х ультразвукового обстеження виявив наявність розбіжностей в оцінці к ритеріїв встановлення ознак мастопатії між заключенням рентгенолога т а лікарем ультразвукової діагностики. Останній виставляє діагноз маст опатії тільки при наявності кістозного процесу, а при вираженому фіброз ному процесі фіксує інволютивні зміни. Рентгенмамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, вияв лена патологія у 1217 (34,6%±0,8%). Найбільш поширену патологію грудних залоз склад ають мастопатії – 916 (75,3%±1,2%), фіброаденоми – 164 (13,5%±1,0%). Рак грудної залози встан овлений у 64 (5,3%±0,6%). Неуточнені утворення та кісти по 33 (2,7%±0,5%) хворих, інша патоло гія до 1%. Наводяться рентгенологічні ознаки виявленої патології. Проведено спів ставлення результатів рентгенологічного обстеження грудних залоз з да ними комплексного обстеження у 839 жінок. Встановлено, що істиннопозитивн і результати відмічені у 551 (65,7%±1,6%) пацієнток, істиннонегативні вЂ“ у 209 (24,9%±1,5%), хи бнопозитивні вЂ“ у 34 (4,1%±0,7%), хибнонегативні вЂ“ у 45 (5,4%±0,8%) пацієнток. Рак грудної з алози встановлений за допомогою мамографії у 13 хворих, хибнопозитивний діагноз – у 1 та хибнонегативний – у 6 хворих. Проведено порівняльний аналіз якості обстеження грудних залоз застосо ваними методами у селективному скринінгу та співставлення його з літер атурними даними. Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворюв ань грудної залози наведені в табл.9. Таблиця 9 Результати якості комплексног о обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози Методи обстежен ня Усього обстежено ІП ІН ХП ХН Клінічний 965 630 65,3% ±1,5 % 186 19,3% ±1,3 % 66 6,8% ±0,8 % 83 8,6% ±0,9 % Сонограф ія 978 340 34,8% ±1,5 % 324 33,1% ±1,5 % 4 0,4% ±0,2 % 310 31,7% ±1,5 % Термомам ографія 1046 702 67,1% ±1,5 % 196 18,7% ±1,2 % 106 10,1% ±0,9 % 42 4,0% ±0,6 % Мамограф ія 839 551 65,7% ±1,6 % 209 24,9% ±1,5 % 34 4,1% ±0,7 % 45 5,4% ±0,8 % Дані свідчать, що кожний з методів має свої переваги та недоліки. Так, термографія має найбільший відсоток істинноп озитивних (67,1%±1,5%) та найнижчий хибнонегативних (4,0%±0,6%) результатів, але при ць ому метод дає найбільший відсоток (10,1%±0,9%) хибнопозитивних діагнозів. Найб ільш стабільні показники рентгенмамографії. Порівняння показників чутливості, специфічності та точності кожного з методів наведені в табл.10. Таблиця 10 Порівняння показників чутливості, специ фічності, точності методів обстеження жінок на виявлення захворювань г рудної залози Методи обстеження Об ’ єм вибор ки ( n ) Чутливість (%) Специ фічність (%) Точність (%) Клінічний 965 88,4 (ВІ 85,9%-90,6%) 73,8 (ВІ 68,2%-79,0%) 84,6 (ВІ 82,2%-86,8%) Ультразвуковий 978 52,3 (ВІ 48,5%-56,1%) 98,8 (ВІ 97,3%-99,7%) 67,9 (ВІ 64,9%-70,8%) Контактна цифрова термо мамографія 1046 94,4 (ВІ 92,6%-95,9%) 64,9 (ВІ 59,4%-70,2%) 85,9 (ВІ 83,7%-87,9%) Рентгенмамо графія 839 92,4 (ВІ 90,2%-94,4%) 86,0 (ВІ 81,4%-90,1%) 90,6 (ВІ 88,5%-92,5%) Статистична оцінка якості діагностики у хворих на рак грудної залози на ведена в табл.11. Таблиця 11 Статистична оцінка якості діагностики х ворих на рак грудної залози Показники Методи обстеження Клінічний n=965 Ультразв уковий n= 978 Точність, % 97,5 (ВІ 96,4%– 98,4%) 99,1 (ВІ 98,4%– 99,6%) Чутливіс ть, % 96,3 (ВІ 85,4%– 100%) 76,9 (ВІ 58,2%– 91,3%) Специфіч ність, % 97,5 (ВІ 96,5%– 98,4%) 99,7 (ВІ 99,2%– 99,9%) Частка хи бнопозитивних прогнозів, % 46,9 (ВІ 32,9%– 61,2%) 13,0 (ВІ 2,3%– 30,6%) Частка хи бнонегативних прогнозів, % 0,11 (ВІ 0%– 0,43%) 0,6 (ВІ 0,2%– 1,2%) Точність , % 97,7 (ВІ 96,7%– 98,5%) 98,6 (ВІ 97,7%– 99,3%) Чутливіс ть, % 92,6 (ВІ 79,2%– 99,4%) 77,8 (ВІ 59,6%– 91,7%) Специфіч ність, % 97,8 (ВІ 96,9%– 98,6%) 99,3 (ВІ 98,6%– 99,7%) Частка хи бнопозитивних прогнозів, % 46,8 (ВІ 32,5%– 61,4%) 22,2 (ВІ 8,3%– 40,4%) Частка хи бнонегативних прогнозів, % 0,2 (ВІ 0,02%– 0,57%) 0,7 (ВІ 0,3%– 1,4%) Найбільшу точність і специфічність мають ультразвуковий метод та мамографія. За чутливістю – клінічний огляд ма молога та термографія. Найменшу частину хибнопозитивних діагнозів маю ть ультразвуковий та рентгенологічний методи обстеження, а найменший в ідсоток хибнонегативних прогнозів раку і, що є важливим, відмічено при т ермографії та клінічному огляді. Наведені дані підтверджують запропоноване застосування термографії т а клінічного огляду на першому відбірковому етапі селективного скрині нгу, ультразвукового методу та мамографії на другому – для уточнення ха рактеру пухлинних утворень. У сьомому розділі «Медична ефективність р озроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики пере дпухлинних захворювань і раку грудної залози» проведена оцінка медичн ої ефективності розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, аналіз і узагальнення результатів до слідження. Із впровадженням селективного скринінгу на виявлення захворювань груд ної залози жіночого населення з 2003 по 2006 роки було на першому етапі оглянут о мамологом 18418 жінок від 17 до 80 років. З них, крім огляду мамолога, проведено а нкетний скринінг 3168 жінок і у 1590 жінок термомамографію грудних залоз. На ві дбірковому етапі виявлено 4500 (24,4%±0,3%) жінок «групи ризику» та хворих, які підл ягали уточнювальній діагностиці. Мамографічне обстеження грудних зало з проведено 3518 жінкам, виявлено 1217 (34,6%±0,8%) пацієнток із патологією. Ультразвук ове обстеження грудних залоз 4126 жінок виявило патологію у 1390 (33,7%±0,7%). Аспіраці йні біопсії зроблені 130 жінкам, виявлена патологія у 114 (87,7%±2,9%). У 4500 жінок, відібраних для другого етапу, виявлено 1531 (34,0%±0,7%) з захворюванням г рудних залоз. З них доброякісні захворювання склали 1153 (25,6%±0,7%), рак грудної з алози – 64 (1,4%±0,2%), «група ризику» – 314 (7,0%±0,4%). Таким чином, з 18418 обстежених жінок виявлена патологія у 1531 (8,3%±0,2%), що у 2,5 раза ви ще, ніж наведені авторами (Орлов О.А. та ін., 2002), які проводили організований профогляд на підприємстві онкологами. Серед усіх обстежених доброякіс ні захворювання виявили у 1153 (6,3%±0,2%), рак грудної залози – у 64 (0,3%±0,04%), віднесено д о «групи ризику» – 314 (1,7%±0,1%). Відсоток виявлених хворих на рак грудної залоз и (0,3%) дорівнює результатам (0,3%), наведених Семіглазовим В.Ф. зі співавторами у 1992 році. Таким чином, якщо провести розрахунки вище наведених показників на 100 тис. жіночого населення, то отримаємо розповсюдженість захворювання грудн ої залози – 8312,5, з них доброякісні захворювання – 6260,2, «група ризику» – 1704,9, Р ГЗ вЂ“ 347,5, що значно перевищують сучасні показники загального профілактич ного обстеження. Високі показники обумовлені, в першу чергу, концентраці єю направлених жінок з патологією грудної залози з інших районів міста т а виявленням прихованих форм раку у жінок без скарг. За 4 роки впровадження технології пропущених (між раундами скринінгу) ви падків раку не спостерігалося. Не спостерігали випадків виникнення рак у в «групі ризику», яка знаходиться під диспансерним наглядом. Після впровадження організаційно-методичних підходів у роботу мамолог ічної служби, розробки алгоритму селективного скринінгу грудних залоз жінок, які вперше у поточному році звернулися до поліклініки, застосуван ня в алгоритмі обстеження контактного цифрового термографа, значно пок ращилися показники онкологічної роботи у дільниці обслуговування місь кої лікарні №2 «Енергетик» (мікроекономічний рівень). Починаючи з 2002 року п о 2006 рік значно виросла кількість виявлених хворих на рак грудної залози з 7 до 20 випадків щорічно. Виявлення РГЗ за допомогою селективного скринін гу на профоглядах виросло з 14,3% до 80,0%. Збільшилося виявлення хворих на РГЗ у I - II стадіях з 71,5%±17,1% у 2002р. до 95,0%±4,9% у 2006р., що значно перевищує показники по місту Донецьку. Виявлення хво рих у III стадії зменшилося з 28,6% до 5,0%, а IV стадія встановлена за 5 років у однієї хворої, яка раніше не зверталася за медичною допомогою. На 1,7% збільшилася кількість ж інок хворих на РГЗ, які знаходяться на обліку більше 5 років (р<0,05). Вжиті заходи на мікроекономічному рівні (в лікарні) покращили показники у Будьоннівському районі м. Донецька (табл.12, 13). Таблиця 12 Показники діяльності онкологічної служ би Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997– 2001 роки Роки За хворюваність Виявлено на профогляді Охоплено лікуванням Смертніс ть Щорічна летальність Абс.число На 100 тис. жін.населення % запізнених випадків Усього % від узятих Усього % від узятих Усього На 100 тис. жі н.населення Померло до року % від узятих вперше в попе-редньому році 1997 33 56,2 39,4±8,5 2 6,1± 4,2 19 57,6±8,6 18 40,6 5 21,7±8,6 1998 33 55,8 45,5 ±8,7 8 24,2±7,5 31 93,9±4,2 13 29,2 5 15,2±6,2 1999 24 37,7 54,2 ±10,2 2 8,3±5,6 20 83,3±7,6 23 51,6 4 12,1±5,7 2000 35 69,5 34,3 ±8,0 10 28,6±7,6 28 80,0±6,8 23 45,6 3 12,5±6,8 2001 25 49,8 40,0 ±9,8 10 40,0±9,8 22 88,0±6,5 13 29,9 6 17,1±6,4 Усього за 5 років 150 53,8 42,7±4,0 32 21,3±3,3 120 80,0±3,3 90 38,4 23 15,3±2,9 Співставленням результатів роботи онкологічної служби у попередні 5 ро ків (1997– 2001 роки) та у період з 2002 по 2006 рік, коли була організована мамологічна служба з впровадженням селективного скринінгу захворювань грудної зал ози, доведено поліпшення показників у другому періоді. Зменшення абсолю тної кількості виявлення хворих на РГЗ з 150 до 137 пояснюється зменшенням кі лькості жінок у районі, що пов’ язано як з міграцією, так і смертністю нас елення. У 1,7 (ВІ 1,7– 2,4) раза зменшилася ( p =0,003) питома вага запізнених ви падків з 42,7%±4,0% до 25,5%±3,7% у другому періоді. В 2,1 (ВІ 1,5– 3,1) раза збільшилося ( p <0,001) виявлення хвори х на РГЗ на профоглядах з 21,3%±3,3% до 46,0%±4,3%, щорічна летальність складала 15,3%±2,9%, ст ала 10,2%±2,6%. Але захворюваність та смертність від РГЗ мають тенденцію до збі льшення (з 53,8 до 57,1 на 100 тис. жіночого населення, з 32,0 до 35,0 на 100 тис. жіночого насе лення відповідно). Таблиця 13 Показники діяльності онкологічної служ би Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 2002– 2006 роки Роки За хворюваність Виявлено на профогляді Охоплено лікуванням Смертніс ть Щорічна летальність Абс.число На 100 тис. жін.населення % запізнених випадків Усього % від узятих Усього % від узятих Усього На 100 тис. жі н.населення Померло до року % від узятих вперше в попе-редньому році 2002 26 51,8 42,3±9,7 5 19,2 ±7,7 21 80,8±7,7 15 29,9 3 12,0±6,5 2003 22 46,6 22,7 ±8,9 12 54,5±10,6 16 72,7±9,5 17 36,0 5 19,2±7,7 2004 29 62,2 31,0 ±8,6 10 34,5±8,8 22 75,9±7,9 17 36,4 1 4,5±4,4 2005 29 57,2 24,1 ±7,9 16 55,2±9,2 23 79,3±7,5 16 31,6 2 6,9±4,7 2006 31 61,2 9,7 ±5,3 20 64,5±8,6 24 77,4±7,5 19 41,8 3 10,3±5,7 Усього за 5 років 137 57,1 25,5±3,7 63 46,0±4,3 106 77,4±3,6 84 35,0 14 10,2±2,6 Як правило, очікувати зниження захворюваності та смертності при впрова дженні скринінгу та заходів вторинної профілактики, слід чекати протяг ом 10 років. Слід звернути увагу на те, що зменшилася на 3% кількість жінок на РГЗ, які ох оплені лікуванням, однак ця відмінність не є статистично значущою, p=0,69. З 2006 року проводили обстеження жінок із 5 районів міста, були впроваджені м етодичні рекомендації (Думанський Ю.В. та ін., 2005) у роботу ЛПЗ міста, де викл адені основні принципи організації ранньої діагностики та вторинної п рофілактики раку грудної залози, поряд з іншими наказами та розпоряджен нями по службі вплинули на поліпшення показників роботи онкологічної с лужби міста Донецька (див.табл.4). Економічні розрахунки витрат довели у два рази меншу витратність кошті в при застосуванні двохетапного селективного скринінгу, ніж при провед енні прогнозованого наскрізного мамографічного скринінгу жіночому на селенню. Окрім того, розроблений алгоритм дозволяє зменшити кількість рентгено логічних обстежень, що знижує променеве навантаження на грудні залози. ВИСНОВКИ 1. У дисертації узагальнені основні теоретичні підходи та запропонована медична техно логія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної зало зи у загальних лікувальних закладах, яка являється новим науковим рішен ням у діагностиці раку на ранніх стадіях та напрямком у виявленні, лікув анні, оздоровленні «групи ризику», що дозволяє знизити захворюваність Р ГЗ. 2. Під час дослідження вияв лені причини, що призводять до встановлення у хворих запізнених стадій р аку грудної залози: · недостатня м отивація у самих жінок до профілактичного як самообстеження, так і до об стеження на профоглядах; · відсутність мамологіч ної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі обумовлює нест ачу того ланцюжка, який був би провідним у санітарно-просвітницькій робо ті, в організації скринінгового обстеження жінок, у проведенні заходів в торинної профілактики, реабілітації хворих; · недостатнє фінансуван ня ЛПЗ (10% від потреби на обладнання) та низька забезпеченість обладнанням (мамографами, термографами, УЗД) не дозволяють провести мамографічний с кринінг на популяційному рівні; · не розроблена науково-о бґрунтована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профі лактики раку грудної залози в умовах загальної лікувальної мережі. 3. Проведений а наліз даних анкетного скринінгу показав накопичення факторів ризику з (20– 30)- до (40– 50)-річного віку, що свідчить про необхідність початку заходів в торинної профілактики з цього віку, а проведення селективного скринінг у – з 40 років. Доведено, що за допомогою опитування жінок згідно з розробл еною анкетою формуються «групи ризику», вивчаються як індивідуальні фа ктори ризику, так і загальний стан здоров’ я жінок регіону, розробляютьс я заходи впливу на керовані та умовно керовані фактори ризику. 4. Результати прогнозуван ня факторів ризику за допомогою побудови моделі штучної нейромережі ви явили чотири основні фактори, які при своєму сполученні підвищують ризи к розвитку раку: вік (збільшення цієї ознаки на 1 рік вказує на підвищення ризику розвитку раку (ВШ=1,11, ВІ 1,08– 1,14); хворобливість грудних залоз перед ме нструацією (ВШ=3,58, ВІ 2,01– 6,37); відсутність або нерегулярне статеве життя (ВШ=5,07, ВІ 2,83– 9,10); наявність у жінок доброякісних захворювань грудних залоз на фо ні гіпертонічної хвороби (ВШ=1,80, ВІ 1,05– 3,10). На виділеному наборі ознак побуд ована математична модель прогнозування ризику розвитку РГЗ. Чутливіст ь моделі склала 78,8% (ВІ 70,4%– 86,2%), специфічність – 79,0% (ВІ 74,0%– 83,6%). 5. Розроблений контактний цифровий термограф ТКЦ-1 є медичним приладом, який дозволяє отримати кар ти розподілу температур та візуалізації зображення температурних карт їх математичної обробки, аналіз кількісних показників температур (від – 8°С до +8°С) за розробленими діагностичними параметрами. Новизна розроб ки полягає в ряді концептуальних, конструктивних і методичних рішень, су купність котрих дозволила зробити новий прилад для скринінгової діагн остики захворювань грудної залози. 6. Проведені доклінічні і к лінічні іспити методу контактної цифрової термомамографії довели висо ку чутливість методу – 94,4% (ВІ 92,6%– 95,9%), специфічність – 64,9% (ВІ 59,4%– 70,2%) та точніс ть – 85,9% (ВІ 83,7%– 87,9%). Метод дозволяє в 67,1%±1,5% встановити істиннопозитивний діаг ноз, в 18,7%±1,2% виключити патологію, в 10,1%±0,9% має хибнопозитивні заключення та в 4,0%±0,6% хибнонегативні діагнози. Проведені дослідження з вивчення причин х ибнопозитивних діагнозів виявили наявність у жінок у 63,2%±4,5% безсимптомно го прихованого перебігу хронічного запалення тканин грудної залози. 7. Проведеним дослідження м за допомогою співставлення клініко-термо-морфологічних даних встано влено, що на термограмах вогнища гіпертермії обумовлені наявністю запа лення, проліферативних, передпухлинних процесів і початком пухлинних п роцесів. Граничною термографічною картиною між відсутністю та наявніс тю патології є вогнища гіпертермії з температурною асиметрією +2°С та пл ощею вогнища більше 10%– 15% поверхні грудної залози. Встановлено, що контак тна цифрова термографія є методом виявлення як функціонального стану т канини грудної залози, так і ранньої діагностики передпухлинних станів, раку грудної залози. 8. Розроблений під час досл ідження алгоритм селективного скринінгу є медичною технологією, яка до зволяє провести більш ефективне профілактичне обстеження жінок. Засто сування алгоритму двохетапного селективного скринінгу дозволило у 18418 о бстежених в 25% виявити жінок із патологією грудних залоз, серед яких у 6,3%±0,2% виявили доброякісні захворювання, в 0,30%±0,04% рак грудної залози, 1,7%±0,1% ввійшли до «групи ризику». Виявлення захворювань грудної залози збільшилося у 2 рази. Питома вага діагностики раку грудної залози при профілактичному с елективному скринінгу виросла з 19,2%±7,7% до 64,5%±8,6%, причому виявлення хворих на РГЗ у I – II стадіях збільшилося з 42,3%±9,7% до 80,6%±7,7%. 9. Найбільш якісні показни ки діагностики захворювань грудної залози встановлені при рентгенолог ічному обстеженні: чутливість 92,4% (ВІ 90,2%– 94,4%), специфічність 86,0% (ВІ 81,4%– 90,1%), точні сть – 90,6% (ВІ 88,5%– 92,5%). Контактна цифрова термографія має більшу чутливість 94,4% (ВІ 92,6%– 95,9%) та нижчу специфічність 64,9% (ВІ 59,4%– 70,2%), за точністю друге місце піс ля мамографії – 85,9% (ВІ 83,7%– 87,9%) і, що важливо, має найменший відсоток (4,0%±0,6%) хибн онегативних результатів серед застосованих методів. Отримані результа ти дозволили застосувати метод контактної цифрової термографії у перш ому етапі скринінгу для відбору «групи ризику» та хворих від здорових жі нок. 10. Витрати коштів на 50% менш і при проведенні селективного скринінгу, ніж при прогнозованому наскрі зному мамографічному скринінгу. Крім того, застосування контактного ци фрового термографа в алгоритмі селективного скринінгу дозволило вдвіч і зменшити кількість рентгенмамографій і відповідно зменшити променев е навантаження на грудні залози без погіршення якості діагностики. 11. Впровадження розроблен ої медичної технології з ранньої діагностики і вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувально-профілактичних закладів покра щили показники онкологічної роботи у місті Донецьку: захворюваність гр удної залози зменшилася, але залишається вище, ніж в Україні (66,7 та 62,2 відпов ідно); смертність від раку грудної залози поступово зменшується з 43,1 у 1997 ро ці до 35,8 у 2006 році; збільшилося виявлення хворих на РГЗ на профоглядах та у I – II стадіях, зменшила ся кількість хворих у III та у IV стадіях захворювання, збільшилася кількість хворих , які стоять на обліку з моменту встановлення діагнозу 5 та більше років. 12. У дисертації обґрунтова но стратегію розвитку мамологічної служби на всіх рівнях надання медич ної допомоги. Доведено, що для вирішення поліпшення показників онкологі чної служби з раку грудної залози, необхідна організація мамологічної с лужби у поліклініках загальної лікувальної мережі, які б працювали за єд иними стандартами профілактичного обстеження та індивідуальним підхо дом у лікуванні хворих, у взаємодії з ЛПЗ I – III рівнів із застосуванням селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Применение контактного цифрового термографа ТКЦ-1 в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, Ю.В. Думанский, О.В. Приходченко, В. А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карнач ев] . – Донецк: «Вебер», 2007. – 192 с. Автором проведено та проаналізовано термографічні ознаки, виявлено типові термограми захворювань грудних залоз, розробле но методику термомамографічної діагностики, виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, наведені клінічні спостереження, зроб лені висновки. 2. Думанский Ю.В. Организация ранн ей диагностики и вторичной профилактики заболеваний молочных желез в у словиях общей лечебной сети: м етодические рекомендации / Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, О. В. Приходченко. – Донецк, 2005. – 35 с. Автором особисто розроблено організаційно-методич ні заходи з організації мамологічної служби, алгоритми обстеження. 3. Приходченко В.В. Тепловидение в диагностик е заболеваний молочных желез / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 3. – С. 528– 531. Автором виконано підбір та аналіз використаних дже рел літератури, зроблені висновки. 4. Приходченко В.В. Мамографія в діагностиці захворюва нь молочної залози в умовах загальної лікувальної сітки / В. В. Приходчен ко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ ї . – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 142– 145. Автором особисто проведено узагальнення результат ів роботи, зроблені висновки. 5. Приходченко В.В. Организационные аспекты р анней диагностики рака молочной железы (обзор) / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиолог ии. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 290– 296. 6. Сравнительный анализ объективно го и цитологического методов исследования заболеваний молочных желез в условиях поликлиники / [В. В. Приходченко, Т.П. Виненцова, О. В. Приход ченко, С. В. Гончарова] // Питання експериментальної та клінічної медицини . – 2005. – Вип. 9, Т. 2. – С. 95– 100. Автором поставлені цілі та завдання проведеної роб оти, проаналізовано отримані дані, проведено статистичну обробку отрим аних даних, зроблені висновки та оформлена робота. 7. Приходченко В. В. Диагностика заболеваний мо лочной железы с помощью цифрового контактного термомаммографа / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім ’ ї. – 2005. – Т. 10, № 3– 4. – С.61– 64. Автором проведено обстеження хворих, проведено уза гальнення та аналіз проведеної роботи, зроблені висновки. 8. Приходченко В.В. Применение селективного с крининга заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общебольн ичной сети / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 1. – С.11– 14. 9. Приходченко В.В. Совершенствование органи зационных форм ранней диагностики и диспансеризации больных с заболев аниями молочной железы / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 152 – 158. 10. Думанский Ю.В. Направления профилактиче ских мероприятий среди женщин группы высокого риска наследственного р ака молочной железы (обзор зарубежной литературы) / Ю.В. Думанский, В. В Приходченко, О. В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 2. – С. 219– 224. Автором особисто виконано підбір та анал із використаних джерел, зроблені висновки. 11. Морфологические признаки диагн остики предраковых состояний молочных желез / [В.В. Приходченко, Т.П. Виненцова , О. В. Приходченко, С. В. Гончарова ] // Питання експериментально ї та клінічної медицини. – 2006. – Вип. 10, Т. 2. – С. 143– 150. Автором визначена мета, проведено аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення. 12. Приходченко В.В. Опыт работы по улучшению ок азания маммологической помощи в условиях поликлиники общелечебной сет и / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ ї. – 2006. – Т. 11, № 4. – С. 74– 81. 13. Приходченко В.В. Причины ложноположительн ых и ложноотрицательных диагнозов при применении контактной цифровой термомаммографии в диагностике заболеваний молочной железы / В.В. Приходченко, О.В. Приход ченко // Вестник неот ложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 4. – С. 630-634. Автором проведені клінічні спостереження, узагаль нення матеріалу, зроблені висновки. 14. Применение цифровой контактной термомаммографии в диагностике рака молочной железы / [В .В. Приходченко, И.Е. Седаков, О.В. Приходченко, А.С . Карначев, В.Д. Дорошев, О.И. Калинина] // Онкология. – 2007. – Т. 9, № 2. – С. 115– 119. Автором проведені клінічні спостереження, узагаль нення, зроблені висновки. 15. Приходченко В.В. Оптимізація організаційної систем и мамологічної допомоги в лікувальних закладах I– III рівнів / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 131– 138 . 16. Приходченко В.В. Повышение качества диагно стики заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 2. – С. 292– 297. 17. Приходченко В.В. Применение цифрового мамм ографа в диагностике заболеваний молочной железы в условиях поликлини ки общелечебной сети / В.В. Приходченко, С.Я. Силаева, О.В. Приходченко // Запорожский медицинский журн ал. – 2007. – № 1. – С. 77– 83. Автором проведено ан аліз літератури, клінічні спостереження, узагальнення. 18. Приходченко В.В. Анкетный скрининг как мето д первичного отбора групп риска заболеваний молочной железы (предварит ельное сообщение) / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ ї. – 2007. – Т. 12, № 1– 2. – С. 57 – 65. 19. Применение цифрового контактно го термографа в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, В.А. Белошенко , А.С. Карначев, В.Д. Дорошев, О.В. Приходченко, О.И. Калинина] // Український журнал телемедиц ини та медичної телематики. – 2007. – Т. 5, № 1. – С. 33– 39. Автором проведені клінічні спостереження, узагаль нення матеріалу. 20. Приходченко В.В. Порівняльний аналіз результатів ви користання методів діагностики захворювань молочної залози / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 215– 217. Автором проведено статистичний аналіз результатів , узагальнення. 21. Приходченко В.В. Оцінка якості діагностики захворювань грудної зало зи на першому етапі селективного скринінгу / В.В. Пр иходченко // Медико-соціальні проблеми сім ’ ї. – 2007. – Т. 12, № 3– 4. – С. 53– 58. 22. Приходченко В.В. Оцінка стану здоров’ я жінок за доп омогою анкетного скринінгу як захід вторинної профілактики раку грудн ої залози / В.В. Приходченко // Український медичний альманах . – 2007. – Т. 10, № 6. – С. 137– 140. 23. Искусственные нейронные сети: пр огнозирование вероятности развития рака молочной железы у женщин, имею щих факторы риска / [Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов] // Нейронауки : теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1– 2. – С. 106– 109. Автором розроблена анкета опитування жінок методо м анкетування, проведено аналіз даних анкет, зроблені висновки та оформл ена робота. 24. Приходченко В.В. Медична ефективність селективного скринінгу у ранній діагностиці та вторинній профілактиці раку грудної залози / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстано вительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 574– 578. 25. Приходченко В.В. Фактори ризику розвитку раку грудно ї залози у жінок (огляд літератури) / В.В. Приходченко, О.В. Приходченко // Українс ький медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 180– 185. Автором виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, зроблені висновки. 26. Деклараційний патент 70110 А UA, МПК А 61 В 5/00. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози (варіанти) / В.О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Д онецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл . 15.09.2004, Бюл. № 9. – 10 с. 27. Патент 2276965 RU , МПК А 61 В 5/01. Способ ранней диа гностики опухолевых заболеваний молочной железы / В.А. Белошенко, В.Н. Варюхин, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико -технічний інститут НАН України . – № 2004123044/14; з аявл. 27.07.2004; о публ. 27.05.2006 , Бюл. № 15. – 10 с. 28. Патент 70110 UA , МПК А 61 В 5/01. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань м олочної залози (варіанти) / В. О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Д онецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл . 27.08.2007, Бюл. № 13. – 10 с. 29. Цифровий контактний мамотермог раф для ранньої діагностики захворювань молочної залози / [В.О. Білошенко, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко ] // Вісник Житомирського державн ого технологічного університету. – 2004. – Т . II , № IV . – С. 17– 20. 30. Комплекс аппаратуры для ранней д иагностики онкологических заболеваний методом контактной цифровой те рмографии / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко] // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3, № 5. – С. 40– 54. 31. Контактный маммотермограф для с крининга заболеваний молочной железы / [В.А . Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Датчики и преобразователи информации систем измерения, конт роля и управления : XVI научно-техническая конференция с участием зарубежных специалистов . – Москва: МГИЭМ, 2004. – С. 321. 32. Применение контактного цифрово го маммотермографа в диагностике патологии молочной железы / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко , В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні технології в охороні здоров’ я та пра ктичній медицині: IV конференція з міжнародною участю. Київ, 26– 28 травня 2004р. – Київ, 2004. – С. 31-32. 33. Объективизация данных контактн ой термографии в диагностике заболеваний молочной железы (предварител ьное сообщение) / [Н.М. Лавриненко, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні те хнології в охороні здоров’ я та практичній медицині: V конференція з міжнародною уча стю. Київ, 16– 18 червня 2005р. – Київ, 2005. – С. 46– 47. 34. Приходченко В.В. Диагностика заболеваний м олочной железы методом селективного скрининга в условиях поликлиники общей лечебной сети / В.В. Приходченко, И.Е. Седаков // XI з’ їзд онкологів Укр аїни: матеріали з’ їзду. Судак, АР Крим, 29 травня – 02 червня 2006р. – Київ, 2006. – С . 13– 14. 35. Белоненко Г.А. Первый опыт использования отечественного цифрового контактного маммотермографа в диагностике о стрых воспалительных заболеваний молочных желез / Г.А. Белоненко, В.В. Приходченко, А.Г. Аксенова // Актуаль ні питання ультразвукової та функціональної діагностики в ангіології: науково-практична конференція з міжнародною участю XIII засідання Україн ського Допплерівського Клубу. Київ, 14– 15 жовтня 2007р. – Київ: Видавництво ВБ О, 2007. – С. 9– 10. АНОТАЦІЯ Приходченко В.В. Оптимізація ранньої діаг ностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній ліку вальній мережі. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спец іальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький національний медичний універси тет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008. Дисертація присвячена вирішенню важливих наукових проблем – питанням ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у за кладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної с лужби в поліклініці міської лікарні, взаємодії її з суміжними службами, розробки науково-обґрунтованих організаційно-методичних заходів із вп ровадженням алгоритму селективного скринінгу жінок на виявлення захво рювань грудних залоз, у тому числі раку грудної залози. Для вирішення проблеми організована мамологічна служба у поліклініці міської лікарні. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги на I , II та III рівнях лікувальних закладів. Розроблено і впроваджено алгоритм селективного скринінгу жінок на вия влення захворювань грудних залоз та формування «груп ризику». Доведено поліпшення показників роботи онкологічної служби району, міс та з ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози. Ключові слова: рак грудної залози, анкетний та селективний скринінг, тер момамографія, фактори ризику. АННОТАЦИЯ Приходченко В.В. Оптимизация ранней диагностики и вторичной профилакт ики рака грудной железы в общей лечебной сети. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора м едицинских наук по специальности 14.01.07 – онкология. – Донецкий национальный медици нский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008. Диссертация посвящена решению важной научной проблемы – вопросам ран ней диагностики и вторичной профилактики рака грудной железы в учрежде ниях общей лечебной сети путем организации маммологической службы в по ликлинике городской больницы, взаимодействия ее со смежными службами, р азработке научно об основанных организационно-методических подходов с внедрением алгорит ма селективного скрининга женщин на выявление заболеваний грудных жел ез, в том числе рака. В результате анализа показателей заболеваемости и смертности женщин о т рака грудной железы в крупном промышленном городе установлено, что кон тингенты больных рак ом в городе Донецке хоть и имеют тенденцию к уменьшению, но превы шают контингенты в Украине, Донецкой области и городах области . Заболеваемость и смертность женщин от рака грудно й железы в городе Донецке имеют тенденцию к уменьшению, но превышают ана логичные показатели в вышеприведенных регионах и в Украине в целом. Неуд овлетворительные результаты лечения обусловлены, прежде всего, запозд алым обращением за помощью, а также недостаточным выявлением опухолей н а профосмотрах в учреждениях общей лечебной сети. Для решения проблемы организована маммологическая служба в поликлиник е городской больницы. Обоснованы организационно-методические подходы оказания м едицинской помощи на I , II и III уровнях лечебных учреж дений. Разработан и внедрен алгоритм селективного скрининга женщин на выявле ние заболеваний грудных желез и формировани е «групп риска». С целью повышения качества диагностики на первом этапе селективного ск рининга – отбора при профилактическом обследовании женщин провели кл инические испытания контактного цифрового термомаммографа, который яв ляется новым научным решением в термографии. Термограф весом не более 5 к г может применяться в любом помещении, не требует дополнительных расходных материалов. Реко мендовано применение контактного цифрового термографа на первом этапе скрининга. Выявлены термографические признаки как рака, так и предраков ых состояний грудных желез. Проведены клинико-термо-морфологические исследования. Уста новлены критические показатели температурной асимметрии +2°С с площадь ю превышающей 10%– 15% поверхности грудной железы, которые наблюдались при воспалении, выраженных пролиферативных процессах, пред- и опухолевых пр оцессах. Чувствительность метода составила 94,4% (ДИ 92,6%– 95,9% ), специфичность 64,9% (ДИ 59,4%– 70,2%), точность 85,9% (ДИ 83,7%– 87,9%). В результате проведенного анкетного скрининга на выявление и формиров ание «групп риска» установлено неудовлетворительное состояние сомати ческого здоровья женщин крупного промышленного города: из 3168 опрошенных по анкете женщин только 48 (1,5% ±0,2% ) не имели ни одного признака факторов риска. 43,1%±0,9% опрошенных ж енщин отмечали эндокринные нарушения, 23,0%±0,8% – воспалительные процессы п ечени, желчевыводящих путей и гениталий, 18,2%±0,7% – нарушения в репродуктив ной системе, 9,3%±0,5% – наличие в анамнезе случав онкологических заболевани й у членов семьи, 4,2%±0,4% – травму грудной железы и 2,2%±0,3% женщин работали в ночн ое время . По количест ву и значению факторов риска выделены четыре диспансерных группы. Прове ден анализ удельного веса каждого фактора риска, включенного в анкету, с помощью модели построения искусственной нейросети. Установлено четыре фактора риска, наиболее влияющих на возникновение рака грудной железы: возраст после 40 лет, болезненность грудных желез перед менструациями, от сутствие или нерегулярность половой жизни, наличие доброкачественных заболеваний грудных желез на фоне гипертонической болезни. Предложена скрининговая компьютерная программа прогнозирования риска развития р ака. Чувствительность метода – 78,8% (ДИ 70,4%– 86,2%), специфичность – 79,0% (ДИ 74,0%– 83,6%). Проведен общий и сравнительный математический анализ использованных м етодов обследования в селективном скрининге женщин: анкетного скринин га, термомаммографии, клинического осмотра маммолога на первом отбороч ном этапе и ультразвукового метода, рентгенмаммографи и при проведении уточняющей ди агностики. Показаны преимущества и недостатки каждого из использованн ых методов. Наиболее стабильные результаты у рентгенмаммографии: чувст вительность 92,4% (ДИ 90,2%– 94,4%), специфичность 86,0% (ДИ 81,4%– 90,1%), точность 90,6% (ДИ 88,5%– 92,5%). Тер момаммография имеет большую чувствительность, но меньшую специфичност ь. Рекомендовано комплексное обследование женщин «группы риска» и выяв ленных больных. Предложена и внедрена научно обоснованная модель селективного скринин га в ранней диагностике и вторичной профилактике рака грудной железы. На основании проведенных исследований изучена медицинская эффективност ь разработанной модели. Доказано улучшение показателей работы онколог ической службы в ЛПУ, районе, городе по ранней диагностике и вторичной пр офилактике рака грудной железы в учреждениях общей лечебной сети; увели чение выявления патологии грудных желез, выявление случаев рака в I – II стадиях, уменьшение запущенн ых случаев. Ключевые слова: рак грудной железы, анкетный и селективный скрининг, тер момаммография, факторы риска. ABSTRACT Prikhodchenko V.V. Optimization of the early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’ s gland cancer in general medical service. – A manuscript. Dissertation for the Doctor of Medical Science degree in a speciality 14.01.07 – oncology. – M. Gorky Donetsk National Medical University, Donetsk, 2008. Dissertation was dealed a very important scientific problem: early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’ s gland cancer in general medical service of the local hospital of the city; interaction with co-ope rating services; elaboration of the scientifically based methodically organized principals using the algorithm of selective screening for detection of the breast diseases including the mamma’ s gland cancer. Special medical service at the local hospital was organized. Methods of organization of mammological help on the I, II and III levels of medical service were elaborated. Algorithm of the selective screening to detect the “group of risk” of women having different breast deases was elaborated and tested. Improvement of the results of oncological service in the district and the city was showed. Key words: mamma’ s gland cancer, questionnaire and selective screening, thermomammographie, risk factors.

Приложенные файлы


Добавить комментарий