Бесплатный учебный электронный файл

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВ ОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ Р ОДІНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА УДК: 617.7-001.31-07:577.1-085 О птимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної ста білізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності орга нізму 14.01.18 – Офтальмологія А ВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Од еса – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чуднявцева Наталія Олександрі вна , Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, старший науковий співробітник відділу відн овлювально-р еконструктивної хірургії пошкоджень ока Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науков ий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник відділу п атології рогівки ; доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна , Донецький національний медичний унів ерситет ім. М. Горького МОЗ України , завідувач кафедри очних хвороб ФІПО Захист відбудеться " 13 " червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51. З дисертацією можна ознайомитись у бібліо теці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України ( 65061, Україна, м. О деса, Французький бульвар 49/51 ) . Автореферат розісланий " 12 " травня 200 8 р. Вчений секретар спеціалізованої вчено ї ради, доктор біологічних наук , професор І.П. Метеліцина ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ А ктуальність теми. Наслідки і ускладнення т равм ока є однією з головних причин інвалідності по зору (Мошетова Л.К., Ко чергин С.А., 2006). Серед усіх пошкоджень, що призводять до інвалідності, тупа т равма становить від 8,3 до 38,7% (Крижановська Т.М., 2003; Либман Е.С. с соавт., 2000; Сухина И.В. c соавт., 2002) і супроводжується втратою соціальної активності осіб прац ездатного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значимість цієї па тології (Красновид Т.А. с соавт., 2001). В теперішній час частота пошкоджень очн ого яблука, в тому числі й контузійного характеру, не має тенденції до ско рочення, а серед побутових і кримінальних травм контузії посідають ліди руюче місце і становлять 66-79,6% (Волков В.В. с соа вт., 2005; Даниличев В.Ф., 2000; Zagelbaum B.M. et al., 1993). Незважаючи на численні експериментальні і клінічні дослідження, розробка нових комп лексів лікування хворих з контузією очного яблука залишається актуаль ною проблемою. Клін ічні постконтузійні прояви різноманітні і особливо динамічні в ранній період (1-2 тижня) після травми. Саме в цей період утворюється патогенетичн а основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структу р ока, порушення регуляції внутрішньоочного тиску, а також для розвитку хронічного посттравматичного увеїту, що може призвести до важких наслі дків - навіть до загибелі ока і завершитися його енуклеацією, частота яко ї становить від 3 до 20% (Vasavada A.R. et al., 2001). Контузія очного яблука є однією з найбільш складних за своїм патогенезо м травм органа зору (Гундорова Р.А. с соавт., 1986; Мошетова Л.К. с соавт., 2000). У тепер ішній час в розвитку контузійних ускладнень велике значення надається запаленню, що наступає після травматичної дії. Були вивчені окремі ланки патогенезу тупої травми ока: роль каллікреїн-кінінової системи в розвит ку запального процесу і роль ангіотензинперетворюючого ферменту в роз витку постконтузійних порушень офтальмотонусу і гемодинаміки (Мошетов а Л.Д. с соавт., 1999; Бенделик Е.К. с соавт., 1999). Відомо, що порушення стабільності м ембран лізосом є пусковою ланкою розвитку запального процесу (Давыдов Ю. А., Ларичев А.Б., 1999). Донині залишаються недостатньо вивченими процеси, які в икликають дестабілізацію мембран в тканинах очного яблука після конту зійної травми і їх патогенетична роль у розвитку клінічних проявів з бок у ушкодженого ока. Встановлено, що лізосоми також беруть участь у процес ах дистрофії, некрозу і некробіозу, в імуногенезі. Визначено підвищення активності ферментів лізосом при лазерному впливі, механічній та опіко вій травмі, при синдромі тривалого стискання, ультрафіолетовій і радіац ійній травмі (Метелицына И.П., 1986; Гусева О.Г., 1990; Сидун М.С., 2001; Kain H.L. et al., 1995; Kayatz P. et al., 1999). Мало вивчені біохімічні аспекти тих патологічних процесів у тканинах ока, як і виникають у відповідь на контузійну травму з порушенням гематоофталь мічного бар'єру і формуванням аутоімунних реакцій. Результати лікування контузійних ушкоджень ока визначаються не тільки характером і важкістю пошкодження, але і станом імунореактивності паці єнта (Чуднявцева Н.А., 1997; Слепова О.С. с соавт., 2000; Бездетко П.А., Коваленко Ю.В., 2002). Не до кінця виявлений взаємозв'язок постконтузійних біохімічних та іму нологічних змін з особливістю клінічних проявів у хворих з контузією ок а. Зокрема залишаються недостатньо вивченими питання залежності переб ігу посттравматичного запалення від стану мембран лізосом. Вивчення ци х питань дозволить визначити основні напрямки медикаментозного впливу при лікуванні хворих із цією патологією і профілактику можливих усклад нень. На даний час для лікування ускладнень контузійної травми ока засто совуються різні препарати, у тому числі протизапальні (Сулеева Б.О., 1990; Гур банова М.М., 2001) і імуномодулюючі засоби (Слепова О.С. с соавт., 2000; Голубов К.В., Су хина И.В., 2004). Можливість комбінованого впливу на декілька патогенетичних ланок одночасно за допомогою мінімальної кількості препаратів істотно поліпшує результати лікування (Каллом Д. і Чанг Б., 1999; Вериго Е.Н. с соавт., 2002). Н ашу увагу привернув препарат «Амізон», що використовується для лікуван ня запальних і дистрофічних захворювань і як гепатопротектор (Петруня А. М. із співавт., 2001; Гудивок Я.С. із співавт., 2006). Враховуючи мембраностабілізую чий та імуномодулюючий вплив амізону, перспективним є його використанн я в лікуванні хворих з контузією ока. Зв'язок роботи з науковими програмами, пл анами, темами. Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України та була част иною НДР: 1. «Розробити оптимальну тактику вітреоретинальних втручань пр и травматичних ушкодженнях ока, що супроводжуються гемофтальмом, а тако ж відшаруванням сітківки» (2003- 2004 р.р.), № держ реєстрації 0102U002743, в якій автор була співвикон авцем. 2. «Опти мізувати тактики лікування хворих з контузією ока на підставі розробки сучасних діагностичних критеріїв та терапевтичних комплексів» (2005-2007 р.р.), № держреєстрації 0105U000885, у якій автор була ві дповідальним виконавцем. Мета та завдання дослідження. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока, ґрунт уючись на нових наукових даних, виявлених в умовах моделі травми, що викл икає порушення стабільності мембран лізосом тканин ока з наступною кор екцією і підвищенням імунореактивності організма в клініці. Для досягнення мети були пост авлені наступні завдання: 1. Розробити пристрій і спос іб, що дозволяє моделювати дозовану, стандартизовану контузійну травму і методику його застосування. 2. На експериментальній моделі контузії ока різного ступеня важкості дос лідити вираженність дестабілізації мембран лізосом тканин ока в різні терміни після травми (1-у, 3-ю, 7-у, 15-у і 30-у добу) та її роль в розвитку посттравма тичного запалення. 3. Вивчити стан гемо- та гідродинаміки ока у хворих з контузією органа зору різного ступеня важкості в терміни до 15 діб і понад 15 діб (до 3-х місяців) піс ля травми. 4. Визначити імунореактивність організму хворих з контузією ока різного ступеня важкості в терміни 1 тиждень, 2-4 тижні і 1-3 місяці після травми. 5. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока шляхом застосування в к омплексі терапії мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препара ту «Амізон». Об'єкт до слідження: контузійна травма ока. Пр едмет дослідження: мембрани лізосом ткани н ока, зв'язок порушення стабільності мембран лізосом тканин ока та клін ічних проявів постконтузійних змін, вплив препарату «Амізон» на гемо- і гідродинамічні показники, імунний статус, посттравматичну запальну ре акцію, стабільність мембран лізосом ока хворих з контузією органа зору. Методи дослідження: загальноклінічне обс теження хворих, візометрія, периметрія, тонометрія, офтальмоскопія, біом ікроскопія, визначення порогу та лабільності за електрофосфеном, ультр азвукова біометрія, В-сканування, реоофтальмографія, тонографія, біохім ічні методи, дослідження імунного статусу хворих з використанням монок лональних антитіл. Отримані дані, як кількісно го так і якісного характеру, були об'єднані в базу даних. Статистичний та г рафічний аналіз проводився з використанням пакету Statistica for Windows 6.0. Для оцінки к ількісних показників розраховували середнє арифметичне значення (M) і по милку середнього (m). Для оцінки відмінності двох груп використовувався к ритерій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу за крит ерієм Колмогорова-Смірнова. При дослідженні двох і більше груп за якісни ми показниками застосовували аналіз таблиць спряженості з розрахунком 2 статистики Пірсона. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в умовах моделювання дозованої конт узії ока одержані наукові дані про дестабілізацію мембран лізосом в рог івці, райдужці, війчастому тілі, сітківці, кришталику, які базуються на зб ільшенні неседиментуючої активності кислої фосфатази і в-галактозидаз и в перші 15 діб після контузії ока, найбільш вираженій при контузії середн ього ступеня для всіх досліджуваних тканин в перші 3 доби в середньому на 20,5%, при важкій контузії - 7 діб, починаючи з 69% з поступовим зменшенням до 23% (Па т. України №64593; заявл. 11.07.03; опубл. 16.02.04, Бюл. № 2). Одержані но ві додаткові дані, що комплексне лікування із застосуванням препарату « Амізон» у хворих з контузією ока сприяє стабілізації мембран лізосом тк анин ока, що виражається в зниженні в середньому в 1,4 рази активності кисл ої фосфатази і в-галактозидази при середній і важкій контузії ока в терм іни до 15 діб після травми в електроелімінаті ока. Допо внені знання про імуномодулюючий ефект комплексного лікування із заст осуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією очного яблука, що проя вляється у збільшенні абсолютної кількості фагоцитів в 1,5 рази в терміни до 15 діб після травми при контузії легкого ступеня і у терміни понад 15 діб п ісля травми при середній і важкій контузії ока. Уточнено дані про десенсибілізуючу дію комплексного лікування із заст осуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією ока, які базуються на факті зниження аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки: у те рміни до 15 діб після травми при середній і важкій контузії в середньому в 1,6 рази, а в терміни понад 15 діб після травми в 1,8 рази, а також зниження рівня аутосенсибілізації до антигенів кришталика в 2,8 рази в терміни до 15 діб пі сля травми при контузії легкого ступеня і при важкій контузії - в 1,6 рази в р ізний термін спостереження. Практичне значення отриманих результаті в. Запропоновано новий спосіб лікування хв орих з контузією ока шляхом застосування в терапевтичному комплексі до датково до традиційного лікування препарату «Амізон» перорально 0,25 мг 3 р ази на добу, курсом 10-14 днів, що дозволяє підвищити гостроту зору при контуз ії легкого і середнього ступеня до 0,97 в 1,5 і 3 рази відповідно, важкої контузі ї - до 0,4 в 3 рази в терміни до 15 діб з моменту травми (Пат. України №21857, заявл. 18.09.06; о публ. 10.04.07, Бюл. № 4). Встановлено, що комплексне лікування з зас тосуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією ока підвищує кровоп остачання травмованого ока і продукцію внутрішньоочної рідини в серед ньому в 1,5 рази в термін до 15 діб після травми при середній і важкій травмі. Впровадження в практику. Результати досліджень і запропонований консервати вний спосіб лікування хворих з контузією ока впроваджені в практичну ді яльність відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджен ь ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН Укра їни, в офтальмологічному відділенні Українського Державного НДІ медич них і соціальних проблем інвалідів м. Дніпропетровська, в очному відділе нні Одеської обласної клінічної лікарні і Харківської обласної клініч ної лікарні. Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно- інформаційн е обґрунтування теми дисертації та експериментально– клінічні дослід ження. Вибір теми дисертації, направленість дослідження і методологічна побудова р оботи належить науковому керівнику, доктору мед. наук Чуднявцевій Н.О. Клінічні до слідження і лікування 147 хворих з контузією ока різного ступеня важкості дисертант провела самостійно у відділенні відновлювально-реконструкт ивної хірургії пошкоджень ока Інституту очних хвороб і тканинної терап ії ім. В.П. Філатова АМН України. Автором самостійно здійснена постановка експерименту, вивчені особливості клінічного перебігу контузійного пр оцесу у кролів на базі віварію Інституту очних хвороб і тканинної терапі ї ім. В.П. Філатова АМН України. Біохімічні дослідження та інтерпретація р езультатів виконані спільно з наук. співр. Коломійчуком С.Г. на базі лабор аторії біохімії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філат ова АМН України (завідувач лабораторії доктор мед. наук, проф. Леус М.Ф.). Іму нологічні дослідження проведені на базі лабораторії імунології Інстит уту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України під керівництвом д октора мед. наук, проф. Дегтяренко Т.В. (завідувач лабораторії доктор біол. наук, професор Метеліцина І.П.). Дослідження гемо- і гідродинаміки ока проведені на базі лабораторії функціональних методів дослідження Інст итуту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (завід увач лабораторії доктор мед. наук, проф. Пономарчук В.С.). Пристрій та відпо відна методика моделювання контузійної травми ока різних ступенів важ кості розроблені при консультативній допомозі інженера-конструктора К узьменка М.М. Автором особисто проведений аналіз, узагальнення отримани х результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи і сформульова ні висновки. Апробація результатів дисертації . Основні результати дисертаційної роботи були до кладені та обговорені на міжобласній науково-практичній конференції о фтальмологів Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмель ницької областей “Актуальні проблеми офтальмології” (Ужгород, 2004), на Між народній науковій конференції офтальмологів Причорномор’ я (Одеса , 2004, 2005); на міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Терн опільської, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей “Актуальні п роблеми офтальмології” (Тернопіль, 2005), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нове в офтальмології”, присвяченій 130-річчю з дня н ародження академіка В.П. Філатова (Одеса, 2005); на Українській науково- практ ичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці - сім ейній медицині» (Одеса, 2007); на засіданнях Одеського обласного товариства офтальмологів (Одеса, 2005, 2006); на засіданнях вченої ради Інституту очних хвор об і тканинної терапії їм. В.П. Філатова АМН України (Одеса, 2005, 2006). Публікації. Опубліковані праці повністю відображають основні результати дисертац ійної роботи і викладені в 14 наукових публікаціях. З них 5 статей в провідн их фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патенти України, 7 публі кацій в матеріалах і тезах з'їздів, конференцій, симпозіумів. Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою, на 215 сторінка х. Складається зі вступу, огляду літератури, викладу матеріалів та метод ів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагал ьнення результатів дослідження, висновків, списку літератури, додатків розташованих на 3 сторінках. Робота ілюстрована 72 таблицями, 38 з яких розта шовані на окремих аркушах, 7 рисунками, 2 з яких розташовані на окремих арк ушах. Список літератури містить 257 джерел, розміщених на 26 сторінках. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ М атеріал і методи дослідження. Для проведен ня експериментальних досліджень нами був розроблений оригінальний при стрій і методика моделювання дозованої контузії очного яблука, що дозво ляє стандартизувати умови експерименту (Пат. України №64593; заявл. 11.07.03; опубл . 16.02.04, Бюл. № 2). На 30 о чах кролів завдавалась контузія середнього ступеня (від 2 до 3 Нм) і на 30 оча х - важкого ступеня (від 5 до 6 Нм). Контрольній групі кролів (12 очей) пошкоджен ня не завдавалося. Кролі перебували під наглядом до часу забору матеріал у. Матеріал для дослідження брався в 1-у, 3-ю, 7-у, 15-у, 30-у добу після нанесення кон тузії. Досліджувалися плазма крові кролів і тканини очного яблука: рогів ка, кришталик, райдужка, війчасте тіло і сітківка. Про зміну стабільності мембран лізосом тканин ока робили висновок по зміні неседиментуючої ак тивності маркерних ферментів лізосом кислої фосфатази (КФ) і в-галактози дази (вГ) і її відношенню до загальної активності, що є об'єктивним показни ком змін стабільності мембран лізосом (Покровський А.А. с соавт., 1976). Вивчав ся зв'язок клінічних проявів контузії очного яблука зі зміною стабільно сті мембран лізосом. Стан рогівки і величину крововиливу у передню камер у, а також ступінь посттравматичної запальної реакції ока оцінювали в ба лах. Були вивчені особливості зміни внутрішньоочного тиску при контузі ї ока в порівнянні з інтактними кролями. У клініці вивчені особливості гемо- і гідродинаміки ока, а також імуноре активності організму 147 хворих з контузією ока різного ступеня важкості ( за класифікацією Петропавловської Г.А., Гундорової Р.А., 1989). Вік хворих варі ював від 18 до 67 років. У клінічне дослідження не входили хворі, які потребув али ургентного хірургічного лікування. Виділені 78 пацієнтів (78 очей), у ком плекс лікування яких включений амізон - основна група і 69 пацієнтів (69 очей ), лікування яких проводилося за загальноприйнятою методикою - контрольн а група. Амізон призначався в таблетках всередину в дозуванні 0,25 мг 3 рази н а добу протягом 10-14 діб. Комплексне лікування складалося з антибіотиків ш ирокого спектру дії, кортикостероїдів, гемостатиків, ангіопротекторів, розсмоктуючих препаратів. За термінами з моменту травми хворі розподіл ені наступним чином: 15 діб з моменту травми - основна група становила 52, 6%, ко нтрольна - 53,6% хворих; понад 15 до 90 діб основна - 47,4%, контрольна - 46,9% хворих. В основ ній групі чоловіки складали 86,5%, жінки - 13,5%, у контрольній групі відповідно - 87,1% і 12,9% хворих. В основній і контрольній групах переважали хворі з важкою к онтузією ока - 57,7% і 59,4% відповідно. Контузія середнього ступеня важкості від значена у 30,8% хворих основної групи і 30,4% - контрольної групи. Контузія ока ле гкого ступеня в основній групі була у 11,5% хворих і у 10,1% хворих контрольної г рупи. За ступенем важкості групи порівняння були ідентичні ( 2 =0,085, df=2, p=0,96). За терміном після травми основна і ко нтрольна групи також не розрізнялися ( 2 =0,016, df=1,0, p=0,9). Активність КФ і вГ досліджена в електроелімінаті ока і плазмі крові (Barrett A.J., 1972). Електроелімінація проводилася за методикою, запропонованою Чер икчи Л.Ю. (1982). Імунологічні дослідження проведені з використанням панелі м оноклональних антитіл виробництва Інституту експериментальної патол огії, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України. Імунорегу ляторний індекс розрахований як співвідношення Т-хелперів (CD4 + ) і Т-супресорів (CD8 + ). Вивчення В-сис теми включало визначення вмісту в периферичній крові В-лімфоцитів (CD19 + ), сироватко вих імуноглобулінів IgM, IgG і IgA за методом Манчіні (Глузман Д.Ф. с соавт, 2003). Реоофтальмографію проводили за загальноприйнятою методикою (Кашинцев а Л.Т. с соавт., 1979) на реографічному комп'ютерному комплексі Reokom (Харків, Украї на). Тонографія проводилася за допомогою електронного тонографа ТЦ-100 (Сам ара). База даних сформована засобами Microsoft Accsess. Залежно від характеру даних застос овувалися відповідні методи статистичного аналізу. Для оцінки кількіс них показників розраховували середнє арифметичне значення (M) і помилку середнього (m). Для оцінки відмінності двох груп використовувався критер ій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова. Рангові показники досліджувалися за допомогою к ритерію Манна-Уітні. Взаємозв’ язки, що формуються між показниками, досл іджували з використанням множинної регресії і кореляції (Мангейм Дж.Б., Р ич Р.К., 1997; Лобасюк Б.А., 2005). Статистичну обробку отриманих даних проводили з в икористанням персонального комп'ютера з процесором Intel Core 2 Duо за допомогою стандартного пакета програм «Statistica6.0» у середовищі Windows XP. Особливості перебігу травматичного процесу і зміни стабільності мемб ран лізосом структур ока при дозованій контузії ока в експерименті. Резу льтати експериментальних досліджень показали достовірне підвищення неседимен туючої активності ферментів у тканинах ока, що найбільш виражене при кон тузії ока важкого ступеня. Так, в перший день після травми відзначалося д остовірне (p<0,05) підвищення неседиментуючої активності КФ у порівнянні з п оказниками контрольної групи у тканинах райдужної оболонки на 54,1% (246,2±15,02 нк ат/г, контроль - 159,67±10,68 нкат/г), війчастого тіла на 51,4% (310,6±17,94 нкат/г, контроль - 205,12±13,64 нкат/г), сітчастої оболонки на 64% (184,7±10,64 нкат/г, контроль - 112,67±8,085 нкат/г), криштали ка на 54,1% (121,5±8,54 нкат/г, контроль - 78,87±5,30 нкат/г), рогівки на 45,9% (94,15±6,23 нкат/г, контроль - 64,53±4,30 нкат/г) (Рис.1). Неседиментуюча активність вГ у тканинах райдужної обо лонки достовірно (p<0,05) перевищувала показники контрольної групи на 59,2% (50,38±3,53 нкат/г, контроль - 31,64±1,93 нкат/г), війчастого тіла - на 57,4% (65,8±3,62 нкат/г, контроль - 41,79± 3,03 нкат/г), сітчастої оболонки - на 68,9% (44,08±3,23 нкат/г, контроль - 26,1±1,70 нкат/г), криштал ика - на 52,4% (28,14±1,25 нкат/г, контроль - 18,417±1,04 нкат/г), рогівки - на 51,4% (20,23±1,43 нкат/г, контрол ь - 13,42±1,04 нкат/г). Неседиментуюча активність ферментів знижувалася на 7-у доб у після травми і достовірно (p<0,05) перевищувала відповідні показники контр олю КФ на 29,9% у сітківці (146,34±9,94 нкат/г), кришталику - на 22,8% (96,32±8,7 нкат/г). Неседименту юча активність вГ достовірно (p<0,05) перевищувала контрольні показники в тк анинах райдужки на 22,3% (38,70±2,09 нкат/г), війчастого тіла - на 30,3% (54,5±4,62 нкат/г), криштал ика - на 26,5% (23,3±1,92 нкат/г), сітківки на - 34,4% (35,08±2,82 нкат/г). На 15-у і 30-у добу після травми достовірної відмінності в ід показників контрольної групи не відзначалося. При контузії середнього ступеня зміни активності фе рментів були менш виражені, ніж при контузії важкого ступеня. Найбільша неседиментуюча активність ферментів у тканинах ока відзначалася на пе ршу добу з моменту травми. Так, неседиментуюча активність КФ достовірно (p<0,05) перевищувала показники контрольної групи в тканинах райдужної обол онки на 25,1% (199,77±13,65 нкат/г), війчастого тіла - на 24,5% (255,42±16,84 нкат/г), сітчастої оболонк и - на 26,8% (142,85±11,41 нкат/г), кришталика - на 23,8% (97,67±6,02 нкат/г), рогівки - на 24,4% (80,27±5,1 нкат/г). Не седиментуюча активність вГ достовірно перевищувала контроль у тканина х райдужної оболонки на 23,3% (39,02±2,29 нкат/г), війчастого тіла - на 25,9% (52,6±3,66 нкат/г), сіт частої оболонки - на 19,4% (33,65±2,93 нкат/г), кришталика - на 22,4% (23,35±1,65 нкат/г), рогівки на - 20,5% (17,05±0,95 нкат/г). У термін 3 доби після травми відзначено достовірне (p<0,05) підви щення неседиментуючої активності вГ у райдужній оболонці на 21,6% (38,48±2,27 нкат/ г) у порівнянні з контролем. У наступний термін достовірного відхилення показників у порівнянні з контролем не відзначалося. Нами виявлений прямий достовірний зв'язок між рівнем дестабілізації мембран лізосом тканин ока і клінічними проя вами постконтузійного процесу ока: вираженістю посттравматичної запал ьної реакції ока (R=0,87, n=60, p<0,0001), посттравматичними змінами рогівки (R=0,84, n=60, p<0,0001), вели чиною гіфеми (R=0,86, n=60, p<0,0001). Це можна пояснити тим, що після виходу ферментів ліз осом у міжклітинне середовище, вони стають одним з основних факторів вто ринної альтерації і ексудації, тому що ферменти, які містяться в цих орга нелах, здатні дегранулювати тучні клітини, активувати кінінову систему плазми крові і, за рахунок дії фосфоліпаз, запускати каскад утворення ря ду біологічно активних речовин, що синтезуються з фосфоліпідів клітинн их мембран (Зигашина Л.У., Зигашин Л.Е., 1996). Виявлені нами процеси дезінтеграції мембр анних структур лізосом тканин ока при контузії є важливою патогенетичн ою ланкою запального процесу, що розвивається у відповідь на ушкоджуючи й вплив. Цей фактор доцільно враховувати при розробці патогенетично орі єнтованої терапії у хворих з контузією очного яблука. Гемо- і гідродинаміка ока у хворих з контузією очного яблука різного ступеня важкості в різни й термін після травми. Як показали клінічні дослідження ступінь вираженос ті постконтузійних мікроциркуляторних і гідродинамічних розладів тра вмованого ока залежить від ступеня важкості і терміну після травми. Відз началося істотне зниження кровонаповнення травмованого ока за показни ком RQ у терміни до 15 діб після контузії ока в порівнянні з парним оком, що ст ановив у середньому 3,3 ‰: при легкому ступені контузії ока - на 21% (2,6±0,09 ‰), при се редньому ступені - на 36% (2,2±0,1 ‰), при важкому - на 50% (1,6±0,12 ‰), (p<0,05). Показник хвилинног о об'єму камерної вологи F у терміни до 15 діб при різному ступені важкості т равми був знижений у середньому на 29% (p<0,05), що становило 1,1 мм 3 /хв, у порівнянні з п оказником парного ока (1,5 мм 3 /хв). При важкій контузії ока в усі терміни спостереже ння відзначалося підвищення внутрішньоочного тиску як тонометричного , так і дійсного в середньому на 62% (p<0,05), яке супроводжувалось зниженням гідр одинамічних показників: С - на 43% і F - на 26%, що ймовірно, і пояснює підвищення в нутрішньоочного тиску за рахунок зниження легкості відтоку. У хворих із травмою ока терміном понад 15 діб після контузії ока показник RQ також був зниженим при середньому ступені важкості на 23,6% (2,6±0,16‰) і важкому - на 33,4% (1,96±0,09‰), (p<0,05), а показник F на травмованому оц і становив 1,42 мм 3 /хв, що в середньому на 26% (p<0,05) нижче, ніж на парному оці (1,68 мм 3 /хв) і на 15% (p<0,05) вище, ніж у ранній термін після травми, що викликано як гемодинамічними р озладами, так і структурними змінами тканин ока. Виявлено достовірне під вищення еластотонічних властивостей судин при контузії важкого ступен я в терміни понад 15 діб після травми (на 12%, p<0,05). Виявлено прямий зв'язок еласто тонічних властивостей судин і внутрішньоочного тиску (R=0,30, n=147, p<0,05), а також пр ямий зв'язок кровонаповнення ока і продукції внутрішньоочної рідини пр и контузії важкого ступеня (R=0,29, n=86, p<0,05). Особливості імунореактивності організм у хворих з контузією очного яблука різного ступеня важкості в різний тер мін після травми. Як показали результати пр оведених нами досліджень, контузія ока приводить до виражених імунопат ологічних порушень в організмі хворого, ступінь вираженості яких залеж ить від ступеня важкості травми і терміну з моменту її одержання. Виявле но значне зниження функціональної активності фагоцитуючих клітин в ус і аналізовані терміни з моменту травми при важкій контузії ока, найбільш виражене в термін понад 1 місяць - на 51% (p<0,05), при контузії середнього ступеня в термін до 1 тижня після травми – на 36% (p<0,05), у термін 2-4 тижні вЂ“ на 46% (p<0,05), що вказ ує на необхідність застосування в комплексній терапії у хворих з тупою т равмою ока імуномодулюючих засобів. Нами отримані дані про підвищення р івня сенсибілізації організму у хворих з контузією очного яблука до ант игенів тканин ока в усі терміни спостереження, найбільш виражене в термі н 2-4 тижня після травми. Встановлено, що рівень сенсибілізації організму д о антигенів кришталика у хворих з контузією органа зору має прямий корел яційний зв'язок із клінічними змінами - розвитком помутнінь у кришталику (R=0,37, n=147, p<0,05). Виявлено прямий зв'язок вираженості посттравматичної запально ї реакції ока і абсолютного вмісту лімфоцитів, імуноглобулінів класу М, рівня аутосенсибілізації організму до антигенів судинної оболонки ока і зворотний зв'язок з кількісним змістом Т-хелперів (R=0,43, n=147, p<0,045). Це свідчить п ро значимість активації первинної гуморальної відповіді в розвитку по сттравматичної запальної реакції ока. На вираженість посттравматичної реакції ока важливий вплив має кількісний вміст Т-хелперів, які беруть у часть у механізмах розгортання як специфічної імунологічної відповіді до антигенів тканин ока, так і в розвитку неспецифічних імунопатологічн их реакцій. Вищевикладені результати стали обґрунтув анням для клінічного застосування у хворих з контузією ока мембраноста білізуючого і імуномодулюючого препарату «Амізон». Вплив мембраностабілізуючого та імуном одулюючого препарату «Амізон» на перебіг посттравматичних процесів у хворих з контузією ока різного ступеня важкості в різний термін після тр авми. Клінічні, імунологічні і біохімічні д ослідження виявили позитивний вплив амізону на перебіг постконтузійни х процесів і на наслідки лікування хворих з тупою травмою ока. Застосува ння препарату «Амізон» у комплексному лікуванні хворих з контузією ока будь-якого ступеня важкості сприяло стабілізації мембран лізосом ткан ин ока і, відповідно, зниженню неседиментуючої активності ферментів, най більш вираженому в перші 15 діб після травми. В основній групі при контузії ока середнього ступеня важкості активність КФ у плазмі крові знизилася в 1,14 рази (від 2,4 нкат/л до 2,1 нкат/л; p<0,05), при важкій контузії активність вГ знизи лася в 1,2 рази (від 0,12 до 0,1 нкат/л; p<0,05). В електроелімінаті відзначене зниження а ктивності вГ у середньому в 1,3 рази (p<0,05): при контузії середнього ступеня - ві д 0,11 нкат/л до 0,09 нкат/л, при контузії важкого ступеня - від 0,2 нкат/л до 0,14 нкат/л. В ці ж терміни в контрольній групі виявлене зниження активності КФ в елек троелімінаті при важкій контузії ока в 1,3 рази (від 0,25 нкат/л до 0,19 нкат/л; p<0,05). Пр и травмах терміном понад 15 діб під впливом лікування знижувався показни к активності КФ в електроелімінаті ока в 1,2 рази в основній групі при конт узії важкого ступеня (від 0,16 до 0,13 нкат/л). Виявлено поліпшення кровопостачання травмованого ока в основній групі в усі терміни після травми. При цьому найбільш виражене підвищення спос терігалось в ранній термін (до 15 діб після травми) в 1,5 рази при середній (від 1,98 до 2,97‰) і важкій контузії ока (від 1,8 до 2,7 ‰), а в терміни понад 15 діб після трав ми - в 1,3 рази при контузії середньої важкості (від 2,5 до 3,4 ‰) і в 1,4 рази при важкі й контузії ока (від 2,1‰ до 2,9‰; p<0,05). Відповідно до цього у хворих основної групи терміном до 15 діб з моменту травми відзначено збільшення продукції внут рішньоочної рідини в 1,4 рази при контузії легкого і середнього ступеня і п ри важкій контузії ока - в 1,5 рази. У терміни понад 15 днів після травми відзна чене збільшення цього показника у хворих основної групи з контузією сер еднього ступеня в 1,5 рази (p<0,05). У контрольній групі виявлена тенденція до пі двищення кровонаповнення (p<0,1). В основній групі у хворих з контузією легко го ступеня в терміни до 15 діб з моменту травми в 1,5 рази (p<0,05) підвищився абсол ютний вміст фагоцитуючих клітин (від 1928 кл/мкл до 2833,1 кл/мкл). У терміни понад 15 діб після травми в результаті лікування цей показник при контузії серед нього ступеня збільшився в 1,5 рази (від 2384,8 кл/мкл до 3560,5 кл/мкл), при важкій конт узії - збільшився в 1,4 рази (від 1883,7 кл/мкл до 2716 кл/мкл; p<0,05). Відзначалася десенси білізуюча дія комплексного лікування з включенням амізону в терміни до 15 діб з моменту травми, що полягала в зниженні рівня аутосенсибілізації д о антигенів судинної оболонки при контузії легкого ступеня в 2,2 рази (від 7,44% до 3,33%), при контузії середнього ступеня - в 1,8 рази (від 8,4% до 4,8%), при важкій кон тузії ока - в 1,4 рази (від 10,7% до 7,5%; p<0,05). У терміни понад 15 діб після травми рівень а утосенсибілізації до антигенів судинної оболонки знизився при контузі ї середнього ступеня в 1,7 рази ( від 8,4% до 4,8%), при важкій контузії - в 1,8 рази (від 9,9% до 5,4%; p<0,05). Рівень аутосенсибілізації до антигенів кришталика в термін до 15 д іб після травми знизився при контузії легкого ступеня в 2,8 рази (від 8,4% до 3,0%) і при важкій контузії - в 1,4 рази (від 10,1% до 6,8%), а в терміни понад 15 днів після тра вми при важкій контузії ока - в 1,7 рази (від 9,0% до 5,5%; p<0,05). В основній групі у хворих с контузією ока всіх ступенів важкості спостер ігалося більш швидке зменшення вираженості посттравматичної запально ї ін'єкції ока: у термін до 15 діб після травми нормалізація цього показник а (1 бал) при контузії легкого і середнього ступеня відзначалася на 10-у добу з початку лікування, а в контрольній групі вираженість ін'єкції в цей тер мін становила 1,7 і 2,2 бали відповідно (p<0,05). При важкій контузії ока на 14-у добу л ікування в основній групі вираженість ін'єкції становила 1,2 балів, а в кон трольній групі - 2,4 балів (p<0,05). Гострота зору в термін до 15 діб після травми в основній групі хворих з кон тузією ока будь-якого ступеня важкості підвищилася значно більше, ніж у контрольній групі: при легкому ступені важкості в 1,5 рази (від 0,65 до 0,97), серед ньому ступені важкості в 3 рази (від 0,3 до 0,97), при важкій контузії в 3,1 рази (від 0,13 до 0,4; p<0,05). У контрольній групі відзначалось поліпшення гостроти зору при травмі середнього ступеня в 1,8 рази (від 0,55 і до 1,0; p<0,05). У термін спостереження п онад 15 діб після травми відзначалось поліпшення зору в основній групі пр и контузії ока середнього ступеня в 1,4 рази (від 0,56 і до 0,96). Підвищення зорови х функцій у хворих основної групи після проведеного лікування було обум овлено більш швидким стиханням посттравматичної реакції ока, розсмокт уванням набряку рогівки і її епітелізацією, розсмоктуванням гіфеми, наб ряку сітківки, ретинальних крововиливів, часткового гемофтальму. З астосування амізону в комплексі лікування хворих з контузією ока, особл иво в перші 15 діб після травми, позитивно впливало на клінічні процеси, ст абілізацію мембран лізосом тканин ока, гемодинамічні і гідродинамічні показники ока, чинило імуномоделюючу, десенсибілізуючу дію, що сприяло в ідновленню зорових функцій хворих. В ИСНОВКИ 1. Ко нтузія ока становить до 50% всіх ушкоджень органа зору, є однією з основних причин зниження зорових функцій осіб працездатного віку і приводить до інвалідності до 38,7% потерпілих внаслідок розвитку вторинної глаукоми, ат рофії зорового нерва, тривалого увеїту, що приводить до субатрофії очног о яблука. Тому проблема розробки обґрунтованої комплексної терапії хво рих із цією патологією є актуальною. 2. Роз роблені оригінальний пристрій і методика нанесення дозованої контузій ної травми, що дозволяють стандартизувати модель, оптимізувати умови мо делювання. 3. В умовах мо делювання дозованої контузії ока встановлені факти дестабілізації мем бран лізосом в рогівці, райдужці, війчастому тілі, сітківці, кришталику, я кі базуються на достовірному збільшенні неседиментуючої активності ки слої фосфатази і в-галактозидази в перші 15 діб після контузії ока, найбіль ш вираженій при контузії середнього ступеня для всіх досліджуваних тка нин в перші 3 доби в середньому на 20,5%, при важкій контузії - 7 діб починаючи з 69% з поступовим зменшенням до 23%. 4. Ви раженість клінічних ознак постконтузійних змін при експериментальній травмі (посттравматичної запальної реакції, десцеметиту, набряку, ерозі ї рогової оболонки, гіфеми) має прямий достовірний зв’ язок із ступенем дестабілізації мембран лізосом тканин очного яблука. 5. Най більш значне зниження кровонаповнення на 50,0% відзначається при важкій ко нтузії ока; найбільш виражене зниження RQ - в терміни до 15 днів після травми ( при контузії легкого ступеня важкості на 20,5%, середнього ступеня на 36,0%, при важкій контузії на 50,0%) у порівнянні з парним оком. Продукція внутрішньооч ної рідини знижена при контузії легкого ступеня на 25,0%, середнього ступен я - на 33,6%, при важкій контузії - на 26,0% у порівнянні з показниками парного ока. 6. При контузії ока найбільш істотне підвищення рівня аутосенсибілізаці ї організма до антигенів кришталика спостерігається в термін 2-4 тижні пі сля травми: при важкій контузії в 3,8 рази, при контузії середнього ступеня в 2,5 рази, а так ож рівня аутосенсибілізації організма до антигенів судинної оболонки при важкій контузії в 5,4 рази, при контузії середнього ступеня в 4,3 рази у по рівнянні з контролем. 7 . Комплексн е лікування хворих з контузією ока із застосуванням препарату «Амізон» сприяє стабілізації мембран лізосом тканин ока, що виражається в знижен ні активності в електроелімінаті ока кислої фосфатази і в-галактозидаз и в середньому в 1,4 рази, підвищує кровопостачання травмованого ока і прод укцію внутрішньоочної рідини при середній і важкій контузії ока в 1,5 рази в термін до 15 діб після травми. 8. Застосування препарату«Амізон» в комплексному лікуванні має імуномо дулюючий ефект, що проявляється у збільшенні абсолютної кількості фаго цитів в середньому в 1,5 рази у терміни понад 15 діб після травми; десенсибілізуючу д ію, яка базується на факті зниження аутосенсибілізації до антигенів суд инної оболонки: у терміни до 15 діб після травми в 1,6 рази, а в терміни понад 15 д іб після травми в 1,8 рази при середній і важкій контузії ока, а також знижен ня рівня аутосенсибілізації до антигенів кришталика в 1,6 рази при важкій контузії в різний термін спостереження. 9. Запропоновано новий спосіб лікування хворих з контузією ока шляхом за стосування в терапевтичному комплексі додатково до традиційного лікув ання препарату «Амізон» перорально 0,25 мг 3 рази на добу, курсом 10-14 днів, що до зволяє підвищити гостроту зору до 0,97 при контузії легкого і середнього ст упеня (в 1,5 і 3 рази відповідно), важкої контузії – до 0,4 (в 3 рази) в терміни до 15 д іб з моменту травми. ПЕР ЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Дегтяренко Т.В. Особенности иммунореактив ности организма у больных с контузией глаза / Т.В. Дегтяренко, Н.А. Чуднявце ва, Ю.Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 4– 10. Автором самостійно проведений аналіз літератури, первинної документац ії всіх обстежених хворих, викладені методики, результати. Висновки сфор мульовані разом з д.мед.н., проф. Дегтяренко Т.В. та д.мед.н. Чуднявцевою Н.О. 2. Чуднявцева Н.А. Особенности гидро- и гемодинамики у больных с контузией глазного яблока разной степени тяжести / Н. А. Чуднявцева, Н. И. Храменко, Ю. Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2004. – № 6. – С. 45– 50. Автором самостійно проведено аналіз літератури, первинної документаці ї, обробка до сліджень офтальмогемо- та гідродинаміки, результати та їх обговорення. О фтальмореографічне дослідження хворих проведено разом з к.мед.н. Храмен ко Н.І. Висновки сформульовані разом з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О 3. Чу днявцева Н.А. Особенности офтальмогемодинамики у больных с контузией гл аза / Н.А. Чуднявцева, Н. И. Храменко, Ю. Н. Родина // Збірник наукових праць спів робітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. - Вип. 13, Кн. 4. – С. 250– 255. Автором самостійно проведений аналіз літератури, опис методик, аналіз т а статистична обробка матеріалів. Офтальмореографічне дослідження хво рих проведено разом з к.мед.н. Храменко Н.І. Обговорення результатів та вис новки сформульовані разом з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О. 4. Чуднявцева Н.А. Применение мембраностабилизирующего препарата амизон в комплексном лечении больных с контузией глазного яблока / Н. А. Чуднявцева, Ю. Н. Род ина // Офтальмологічний журнал. – 2006. – № 3. – С. 229– 231. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури, первинної докумен тації всіх обстежених хворих. Біохімічне дослідження електроелімінату ока та плазми крові хворих проведено разом з н.с. Коломійчуком С.Г. Дисерт антом особисто проведено обстеження і лікування хворих з контузією ока, написані вступ, матеріали і методи, статистична обробка даних досліджен ь, результати та їх обговорення. Висновки сформульовані разом з д.мед.н. Чу днявцевою Н.О. 5. Р одина Ю.Н. Роль изменения стабильности мембран лизосом тканей глазного я блока в патогенезе постконтузионного воспаления / Ю.Н. Родина // Офтальмол огічний журнал. – 2007. – № 1. – С. 47– 51. 6. Пат. 64593 А Україна, 7 А61В3/18. Пристрій для моделюв ання контузійної травми очей різних ступенів тяжкості / Родіна Юлія Мико лаївна, Чуднявцева Наталія Олександрівна; заявник і власник Родіна Юлія Миколаївна, Чуднявцева Наталія Олександрівна. – № 2003076482 ; заявл. 11.07.03 ; опубл . 16.02.04, Бюл. № 2. Дисертантом самостійно проведений патентний пошук, виконана статистич на обробка результатів, оформлена патентна документація. Пристрій розр облений при консультативній допомозі інженера-конструктора Кузьменка М.М. Аналіз ре зультатів та висновки сформульовані з науковим керівником д.мед.н. Чудня вцевою Н.О. 7. Пат. 21857 Україна, МПК (2006) А61F 9/00. Спосіб консервати вного лікування контузійного ушкодження ока / Чуднявцева Наталія Олекс андрівна, Родіна Юлія Миколаївна ; заявник і власник Інститут очних хвороб і тканинн ої терапії ім. В.П. Філатова АМН України. – № U 2006 09975; заявл. 18.09.06 ; опубл. 10.04.07, Бюл. № 4. Автором самостійно проведений патентний пошук, оформлена патентна док ументація. Висновки сформульовані спільно з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О. 8. Дегтяренко Т.В. Особенности иммунореактивности организма у больных с к онтузией глаза / Т.В. Дегтяренко, Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // 2 Міжнародна на укова конференція офтальмологів Причорномор’ я, 8– 10 вересня 2004 р. : тези / А МН України, М-во охорони здоров’ я України [та ін.]. – Одеса, 2004. – С. 139– 140. 9. Чуднявцева Н.А. Особенности офтальмогемодинамики у больных с контузие й глаза / Чуднявцева Н.А., Храменко Н.И., Родина Ю.Н. // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією: матеріали наук.-пра кт. конф., 7– 8 жовтня 2004 р. / М-во охорони здоров’ я України, Київська медична а кадемія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика [та ін.]. – К., 2004. – С. 248– 250. 10. Чуднявцева Н.А. Состояние лизосомальных мембран тканей глаза при конту зии органа зрения / Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина, С.Г. Коломийчук // Актуальні пр облеми офтальмології : тези Міжобласної наук.-практ. конф. офтальмологів Тернопільської, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей, 26– 27 трав ня 2005 р. / АМН України, М-во охорони здоров’ я України [та ін.]. – – Тернопіль, 2005 . – С. 69– 70. 11. Чуднявцева Н.А. Гидродинамика и гемодинамика у больных с контузией орган а зрения / Н.А. Чуднявцева, Н.И. Храменко, Ю.Н. Родина // Нове в офтальмології : на ук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвячена 130-річчю з дня народження акаде міка В.П. Філатова, 13 травня 2005 р. : тези / АМН України, М-во охорони здоров’ я Ук раїни [та ін.]. – Одеса, 2005. – С. 244. 12. Чуднявцева Н.А. Роль мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего препарата амизон в комплексном лечении больных с контузией глазного яб лока / Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина, С.Г. Коломийчук // Дистрофічні захворюванн я органу зору : ХIV Міжнар. наук. симпозіум «Одеса-Генуя», 8– 9 вересня 2005 р. : тез и / АМН України, М-во охорони здоров’ я України [та ін.]. – Одеса, 2005. – С. 138– 139. 13. Чуднявцева Н.А. Лечение ко нтузионной травмы глаза путем применения терапевтических комплексов, включающих препарат мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего действия амизон / Н. А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // Офтальмология стран Приче рноморья : сб. науч. трудов IV Междунар. конгресса Ассоциации офтальмологов Причерноморья, октябрь 2006 / М-во здравоохранения и социального развития Р Ф, Общество офтальмологов России [ и др.]. – Краснодар, 2006. – С. 321– 324. 14. Чуднявцева Н.А. Медицинская реабилитация больных с контузией глазного яблока путем применения в комплексе лечен ия препарата мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего действи я амизон / Н.А. Ч уднявцева, Ю.Н. Родина // Лікування та реабілітація у загальній практиці – сімейній медицині : матеріали Укр. республік. наук.-практ. конф., 11– 12 травня 2007 р. / М-во охорони здоров’ я України, Одеський державний медичний універс итет [та ін.]. – Одеса, 2007. – С. 124– 125. АНОТАЦІЯ Родіна Ю.М. Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаме нтозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореакти вності організму. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за сп еціальністю 14.01.18 – офтальмологія. – Інститут очних хвороб і тканинної те рапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2008. Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікування хворих з контузі єю ока різного ступеня важкості. Це досягнуто шляхом обґрунтованого зас тосування мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препарату «Амі зон» в комплексній терапії. Експериментальними дослідженнями у кролів на удосконаленій моделі контузії різного ступеня важкості виявлені по рушення стабільності мембран лізосом тканин ока, які відповідають ступ еню важкості травми та зв'язок цих порушень з клінічними проявами постко нтузійного процесу ока: вираженістю посттравматичної запальної реакці ї ока, гіфеми, змінами рогівки. У клініці досліджено вплив імуномодулююч ого та мембраностабілізуючого препарату «Амізон» в комплексному лікув анні на клінічний стан 147 хворих з контузією ока, гемодинаміку та гідродин аміку органа зору, імунологічний статус, стабільність мембран лізосом о ка. У хворих з контузією ока доведені покращення гостроти зору, стабілізаці ї мембран лізосом тканин ока, показників трофіки ока, зменшення виражено сті посттравматичної запальної реакції ока, імуностимулюючий та десен сибілізуючий вплив препарату «Амізон» в комплексному лікуванні. Ключові слова: контузі я ока, порушення стабільності мембран лізосом, гемо- та гідродинаміка ок а, імунний статус, препарат «Амізон». АННОТАЦИЯ Ро дина Ю.Н. Оптимизация лечения больных с контузией глаза путем медикамент озной стабилизации мембран лизосом и коррекции нарушения иммунореакти вности организма. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – офтальмология. – Институт глазных болезней и ткане вой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2008. Диссертация посвящена проблеме оптимизации лечения больных с контузие й глаза разной степени тяжести в разные сроки после травмы путем обоснов анного применения мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего пр епарата «Амизон» в комплексной терапии. Работа базируется на экспериме нтальных и клинических исследованиях. В эксперименте на усовершенство ванной модели контузии глаза разной степени тяжести на 72 глазах кролико в установлено соответствующее степени тяжести нарушение стабильности мембран лизосом тканей глаза и прямая связь выраженности этих изменени й с клиническими проявлениями постконтузионного процесса глаза: выраж енностью посттравматической воспалительной реакции глаза (R=0,87, n=60, p<0,05 ), пост травматическими изменениями роговицы (R=0,84 n=60, p<0,05), величиной гифемы (R=0,86, n=60, p<0,05). О нарушении стабильности мембран лизосом судили по изменению неседимент ируемой активности маркерных ферментов мембран лизосом (кислой фосфат азы и в-галактозидазы) в плазме крови, радужке, роговице, хрусталике, сетча тке, цилиарном теле глаза кроликов, а также в электроэлиминате глаза и пл азме крови больных. Применение препарата «Амизон» в комплексном лечении 147 больных с контуз ией глаза любой степени тяжести способствовало стабилизации мембран л изосом тканей глаза и соответственно снижению активности ферментов, на иболее выраженному в первые 15 дней после травмы. В основной группе активн ость кислой фосфатазы при контузии глаза средней степени тяжести в плаз ме крови снизилась в 1,14 раза (от 2,4 нкат/л до 2,1 нкат/л), активность в-галактозид азы при тяжелой контузии снизилась в 1,2 раза (от 0,12 до 0,1 нкат/л). В электроэлиминате активно сть в-галактозидазы снизилась в среднем в 1,3 раза: при контузии средней ст епени (от 0,11 нкат/л до 0,09 нкат/л), при контузии тяжелой степени (от 0,2 нкат/л до 0,14 н кат/л). В эти сроки в контрольной группе выявлено снижение активности кис лой фосфатазы в электроэлиминате при тяжелой контузии глаза в 1,3 раза (от 0,25 нкат/л до 0,19 нкат/л). В основной группе у больных с контузией лег кой степени в сроки до 15 дней с момента травмы повысилось абсолютное соде ржание фагоцитирующих клеток в 1,5 раза (от 1928 кл/мкл до 2833,1 кл/мкл). В сроки свыш е 15 дней после травмы в результате лечения этот показатель при контузии с редней степени увеличился в 1,5 раза (от 2384,8 кл/мкл до 3560,5 кл/мкл), при тяжелой кон тузии - в 1,4 раза (от 1883,7 кл/мкл до 2716 кл/мкл). Отмечается десенсибилизирующее де йствие комплексного лечения с включением амизона в сроки до 15 дней с моме нта травмы, заключающееся в снижении уровня аутосенсибилизации к антиг енам сосудистой оболочки при контузии легкой степени в 2,2 раза (от 7,44% до 3,33%), п ри контузии средней степени в 1,8 раза (от 8,4% до 4,8%), при тяжелой контузии глаза в 1,4 раза (от 10,7 до 7,48%). В сроки свыше 15 дней после травмы уровень аутосенсибили зации к антигенам сосудистой оболочки снизился при контузии средней ст епени в 1,7 раза (от 8,36% до 4,82%), при тяжелой контузии в 1,8 раза (от 9,92% до 5,5%). Уровень аут осенсибилизации к антигенам хрусталика в ранние сроки до 15 дней после тр авмы снизился при контузии легкой степени в 2,8 раза (от 8,44% до 3,0%) и при тяжелой контузии в 1,4 раза (от 10,1% до 6,86%), а в сроки свыше 15 дней после травмы при тяжелой контузии глаза - в 1,7 раза (от 9,0% до 5,46%). Выявлено улучшение кровоснабжения травмированного глаза в основной гр уппе во все сроки после травмы. При этом наиболее выраженное повышение RQ н аблюдается в ранние сроки (до 15 дней после травмы) в 1,5 раза при средней и при тяжелой контузии глаза. В соответствии с этим у больных основной группы сроком до 15 дней с момента травмы отмечено увеличение продукции внутриг лазной жидкости в 1,4 раза при контузии легкой и средней степени (от 1,2 до 1,7 мм 3 / мин и от 1,07 до 1,53 мм 3 / мин со ответственно), при тяжелой контузии глаза в 1,5 раза (от 1,0 до 1,5 мм 3 / мин). В о сновной группе при всех степенях тяжести контузии глаза наблюдается бо лее быстрое уменьшение выраженности посттравматической воспалительн ой реакции глаза. Острота зрения в сроки до 15 дней после травмы в основной группе больных с контузией глаза любой степени тяжести повысилась значительнее, чем в ко нтрольной группе: в 1,5 раза при легкой степени тяжести (от 0,65 до 0,97), в 3 раза при средней и тяжелой контузии (от 0,32 до 0,97 и от 0,13 до 0,4) соответственно. В контроль ной группе отмечено повышение остроты зрения при травме средней степен и в 1,8 раза (от 0,55 и до 1,0). В сроки наблюдения свыше 15 дней после травмы отмечает ся улучшение зрения в основной группе при контузии глаза средней степен и в 1,4 раза (от 0,56 и до 0,96). Применение амизона в комплексе лечения больных с контузией глаза, особе нно в первые 15 дней после травмы, снижает посттравматическую воспалител ьную реакцию глаза, стабилизирует мембраны лизосом тканей глаза, улучша ет гемодинамические и гидродинамические показатели глаза, оказывает и ммуномодулирующее и десенсибилизирующее действие, что способствует во сстановлению зрительных функций больных. Рекомендовано назначать амизон в комплексном лечении внутрь по 0,25 мг 3 ра за в день с момента травмы в течение 10-14 дней. Ключевые слова: контуз ия глаза, нарушение стабильности мембран лизосом, гемо- и гидродинамика глаза, иммунный статус, препарат «Амизон». ANNOTATION Rodina Yu.M. Optimization of patient’ s treatment with eye contusion by medicamentous stabilization lysosomal membrane and correction о f the organism’ s immune reactivity disorders. - Manuscript. Thesis for a candidate ’ s degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. – The Filatov Institute of Eye Disease and Tissue Therapy, Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2008. The dissertation covers the problem of treatment optimization of patients with severe eye contusion. This is achieved by substantiated application of membrane-stabilizing and immunomodulatory drug «Amizon» in complex therapy. Membrane stability disorders of the eye tissue lysosomes corresponding to the trauma degree of severity and association of these disorders with clinical signs of the postcontusion process in the eye are revealed by experimental studies in rabbits on the adjusted model of contusion of different degree of severit y. It is expressiveness of posttraumatic inflammatory reaction of the eye, size of hyphema and changes of the cornea. The influence of membrane-stabilizing and immunomodulatory drug «Amizon» on the clinical state of patients with eye contusion, hemo- and hy drodynamics of the eye, immune status and stability of the eye membrane lysosomes was studied in complex therapy of 147 patients in clinic. The increase of eye acuity, stabilization of the eye tissue lysosome membranes, indices of eye trophicity, immunоsti mulating and desensitizing influence of the drug «Amison» in complex therapy were proved in patients with eye contusion. Key words: eye contusion, disorder of stability of lу sosome membranes, hemo- and hydrodynamics of the eye, immune status, a drug «Amison».

Приложенные файлы


Добавить комментарий