Учебный материал

2 2 НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КЛІХ ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 577.12:543.554.2:546.36/42:636.028 ОБМІННІ ПРОЦЕСИ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ПРИ ОТРУЄННІ ЦЕЗІЄМ І СТРОНЦІЄМ ТА ЗМІ НІ КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ – 2008 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Інтенсивність обмінних процесів у клітинах залежить від багатьох факторів і, в тому числі, від екологічної ситуації, в якій пер ебуває організм. Відомо, що в цих процесах, які відповідають за енергозаб езпечення організму, беруть участь системи, до складу яких входять велик а кількість ферментів, їх інтермедіати, нікотинамідні і залізопорфірин ові комплекси, флавопротеїди, убіхінони, інші структури, що є складними х імічними сполуками, чутливими до будь-яких зовнішніх змін. Саме тому акт ивність функціонування обмінних процесів залежить від хімічного склад у внутрішнього середовища, його кислотно-лужного стану, вмісту відповід них субстратів, активаторів, інгібіторів каталізу тощо. Солі важких металів за своїми властивостями є хімічно активними речови нами. Токсичність їх визначається здатністю впливати на динамічну хімі чну рівновагу в системі живих організмів, що зумовлено утворенням міцни х зв’ язків із хімічними компонентами клітини, головним чином з біологі чними молекулами. Проникаючи в організм тварин і людини, вони діють на кл ітинні мембрани, впливають на структуру та інтенсивність функціонуван ня внутрішньоклітинних органел і біологічних молекул, спричиняють пош кодження мітохондрій – структур, в яких активно протікають окисно-відн овні процеси (Мудрий І.В., Короленко Т.К., 2002; Гудков І.М., Вінничук М.М., 2003). Резуль татом цього є підвищення проникності мітохондріальної мембрани, що при зводить до втрати нікотинамідних коферментів, адже тільки окиснена фор ма нікотинамідаденіндинуклеотиду може проникати через пошкоджену мем брану, а відновлена залишається фіксованою всередині мітохондрій (Ленінджер А., 1985). Це змінює співвідноше ння окиснених та відновлених форм нікотинамідних коферментів і впливає на стан обмінних процесів, гал ьмуючи реакції енергозабезпечення в організмі отруєних тварин. Важкі метали цезій і стронцій у великій кількості потрапляють у навколи шнє середовище в зв’ язку з інтенсивним антропогенним забрудненням і, о собливо, під час техногенних викидів підприємствами атомної, гірничо-ви добувної, металургійної, хімічної, машинобудівної, паливно-енергетично ї промисловості і комунального господарства. Накопичення цих металів п ризводить до розвитку ряду біохімічних змін в організмі, а період їх вив едення є досить тривалим (Єршов Ю.О., Плетньова Т.В., 1989; Власик Л.І., 2000). Дослідження механізмів токсичної дії важких металів на різні сторони о бміну речовин та перетворення енергії багато років проводяться на кафе дрі біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції імені акад. М.Ф. Гулого Національного аграрного університету під керівни цтвом академіка Д.О. Мельничука. Вони спрямовані на вивчення порушень ме таболізму, що виникають під впливом важких металів, з метою їх корекції і створення на цій основі методів лікування, а також орієнтовані на пошук ефективних способів прискореного виведення їх сполук з організму твар ин (Мельничук Д.О., 1989; Мельникова Н.М. та ін., 2005). У сучасній науковій літературі недостатньо вивчені питання впливу цез ію та стронцію на стан обмінних процесів в організмі отруєних тварин. Не досліджено вплив цезієвої і стронцієвої інтоксикації на показники вуг леводного, азотного, мінерального обміну та способи корекції метаболіч них порушень шляхом зміни параметрів кислотно-лужного стану організму. Цим зумовлена пріоритетність досліджень стану обмінних процесів в орг анізмі щурів при введенні солей цезію і стронцію та виявлення впливу змі н параметрів кислотно-лужного стану на інтенсивність їх накопичення, а т акож на пошук способів прискореного виведення цих металів з організму т варин. Зв’ язок роботи з науковими програмами, планами, т емами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослі дної роботи кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподар ської продукції імені акад. М.Ф. Гулого Національного аграрного універси тету: «Вивчити біохімічну характеристику тканин організму тварин, токс икованих важкими металами та розробити способи їх елімінації» (номер де ржавної реєстрації 0106U003874) (2006 2010 рр.). Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної ро боти було дослідити обмінні процеси в тканинах і органах щурів при отрує нні цезієм і стронцієм та вплив змін параметрів кислотно-лужного стану о рганізму на інтенсивність їх накопичення. Для досягнення мети роботи не обхідно було вирішити такі завдання: - розробити біологічні моделі введення щурам цезію і стронцію хлоридів; - визначити особливос ті розподілу і накопичення цезію та стронцію в тканинах та органах отрує них щурів; - з’ ясувати вплив со лей цезію і стронцію на вміст натрію, калію, магнію, кальцію в тканинах та органах отруєних щурів; - дослідити стан окисно- відновних систем гліколізу й циклу трикарбонових кислот у печінці щурі в, отруєних цезію і стронцію хлоридами; - провести досліджен ня показників азотного обміну в крові щурів за умов уведення солей строн цію і цезію; - дослідити показники к ислотно-лужного стану крові в щурів за умов уведення їм солей цезію і стр онцію; - дослідити вплив змі ни параметрів кислотно-лужного стану крові на вміст цезію і стронцію в о рганах щурів за умов уведення їх солей. Об’ єкт д ослідження – біохімічні механізми регуляції обмі нних процесів в організмі щурів за умов уведення тваринам солей цезію і стронцію та вплив змін параметрів кислотно-лужного стану на інтенсивні сть накопичення цих важких металів. Предмет дослідження показники вуглев одного, азотного, мінерального обміну і кислотно-лужного стану, кров, печ інка, нирки, м’ язи та кістки білих лабораторних щурів. Методи дослідження ферментативні (показники гліколізу та циклу трикарбонових кислот), спектрофотометричні (показники мінеральн ого, азотного, вуглеводного обміну, активність ферментів), потенціометри чні (показники кислотно-лужного стану) та статистичні. Наукова новизна одержаних результатів. Показані особливості розподілу та накопичення солей стронц ію і цезію в серці, нирках, печінці, м’ язах та кістках щурів при внутрішнь очеревному їх введенні. Вперше встановлено, що введення щурам цезію і ст ронцію хлоридів спричиняє зміни рівня основних інтермедіатів, які хара ктеризують стан обмінних процесів. Виявлено зниження інтенсивності ок исно-відновних процесів у їх організмі, що зумовлює виникнення явища суб компенсованого метаболічного ацидозу. Введення щурам солей вказаних м еталів призводить до зниження активності лактатдегідрогенази і амінот рансфераз у печінці та крові. Виявлено, що в умовах in vitro стронцій та цезій зн ижують активність лактатдегідрогенази, ізоцитратдегідрогенази і мала тдегідрогенази. Встановлено, що введення щурам цезію і стронцію хлориді в призводить до зниження в крові вмісту аміаку та глутаміну за одночасно ї активації процесів сечовиноутворення. Поряд з цим, в організмі таких т варин спостерігається порушення мінерального обміну. Показано, що експ ериментальні зміни параметрів кислотно-лужного стану крові в бік метаб олічного ацидозу сприяють прискоренню перерозподілу та зменшенню нако пичення цезію й стронцію в організмі піддослідних щурів. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи підтвердж ена чотирма патентами на корисні моделі. Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень поглиблюють сучасні у явлення про механізм негативної дії стронцію та цезію на внутрішньоклі тинний метаболізм. Встановлено закономірності перерозподілу і накопич ення цих важких металів у внутрішніх органах тварин, а також характер зм ін показників мінерального, вуглеводного, азотного обміну та параметрі в кислотно-лужного стану в організмі щурів. Результати досліджень впров аджені в навчальний процес Дніпропетровського державного аграрного ун іверситету, Білоцерківського державного аграрного університету, Київс ького національного університету імені Тараса Шевченка, використовуют ься в науковій роботі Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Інституту експеримен тальної і клінічної ветеринарної медицини, Інституту медицини праці Ак адемії медичних наук України. Отримані результати можуть стати фундаментальним підґрунтям для розро бки нових ефективних способів профілактики та лікування продуктивних тварин за умов отруєння солями цезію та стронцію. Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота ви конана автором під керівництвом доктора біологічних наук, академіка НА Н України та УААН, професора Д.О. Мельничука. Разом із керівником сформуль овано завдання роботи, сплановано напрями досліджень та проаналізован о отримані результати. Відповід но до поставленої мети та завдань дисертаційної роботи автором проведе но аналіз даних наукової літератури, виконано експериментальні дослід ження, статистичну обробку одержаних результатів, написано і оформлено дисертаційну роботу. Апроба ція результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на II і III Міжнародних наукових конференціях студентів та асп ірантів «Молодь і поступ біології» (2006 - 2007 р. р., м. Львів), наукових конференці ях професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринн ицтва НАУ (2006 - 2007 р. р., м. Київ), IX Украї нському біохімічному з’ їзді (2006 р., м. Харків), V Державній науково-практичн ій конференції «Аграрна наука виробництву» (2006 р., м. Біла Церква), V Міжнародному конгресі спеціалістів ве теринарної медицини (2007 р., м. Київ), II Міжнародній конференції мо лодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (2007 р., м. Харків). Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліко вано 18 робіт, з них - 6 статей у фахових наукових виданнях, що входять до пере ліку ВАК України, 12 тез у наукових збірниках конференцій та 4 патенти на ко рисні моделі. Структура і обсяг дисерта ції. Дисертаційна робота складається зі вс тупу, огляду наукової літератури, матеріалів і методів досліджень, резул ьтатів експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення результа тів досліджень, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел, що вк лючає 258 найменувань, з яких 73 латиницею. Робота викладена на 145 сторінках ко мп’ ютерного тексту, ілюстрована 32 таблиця ми та 10 рисунками. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріа ли і методи досліджень. Дослідження виконували в науковій проблемній лабораторі ї кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської прод укції імені акад. М.Ф. Гулого НАУ, в віварії факультету ветеринарної медиц ини, Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, а також у ві дділі регуляції обміну речовин Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Для цього використал и клінічно здорових самців білих лабораторних щурів 3-місячного віку, ма сою тіла 150 – 200 г, яких утримували в віварії на стандартному раціоні в кліт ках по 6 голів. Під час експерименту використано 240 тварин. Отруєння щ урів проводили впродовж 14 діб, шляхом щоденного внутрішньочеревного вве дення цезію та стронцію хлоридів у дозі 1/15 , із розрахунку 0,006 г стро нцію хлориду або 0,01 г цезію хлориду на 0,1 кг маси тіла (Філов В.А., 2004). З метою мод елювання стану метаболічного ацидозу і алкалозу щурам дослідних груп per os уводили 2 % -ний розчин HCl 4 мг на 0,01 кг маси тіла та NaHCO 3 5 мг на 0,01 кг маси тіла ( Мельничук Д.О. та ін., 1995). Піддослі дних тварин розділили на 9 груп по 8 особин у кожній. Досліди проводили згі дно зі схемою: I інтактні щури (контроль); II щури, яким упродовж 14 діб вводили цезію хлори д; ІІІ щури, я ким упродовж 14 діб вводили цезію хлорид з одночасним застосуванням НСl; ІV щури, яким уп родовж 14 діб вводили цезію хлорид з одночасним застосуванням розчину NaHCO 3 ; V щури, яким упродовж 14 діб вводили цезію х лорид, після чого впродовж 20 діб вводили розчин НСl; VI щури, яким упродовж 14 діб вводили стронцію хлорид; VII щури, яким упродовж 14 діб вводили стронцію хлорид з одночасни м введенням розчину НСl; VIII щури, яким упродовж 14 діб вводили стронцію хлорид з одноча сним введенням розчину NaHCO 3 ; IX щури, яким уп родовж 14 діб вводили стронцію хлорид, після чого впродовж 20 діб розчин НСl. Для провед ення біохімічних досліджень від щурів відбирали зразки печінки, нирок, с ерця, кісток, м’ язів та крові. Вміст цезію, стронцію, калію, натрію, магнію і кальцію в органах визначали спектрохімічним методом (Бруцке М.Е., 1982), використовуючи режим абсорбції в повітряно-ацетиленовому полум’ ї на атомно-абсорбційному спектрофото метрі ААS– 30, фірми «Карл Цейс» (Німеччина). Контролем слугували стандартн і зразки розчинів металів, виготовлені в Інституті фізичної хімії НАН Ук раїни (м. Одеса). Показники кислотно-лужного стану рН, парціальний тиск вуглекислого газ у (р СО 2 ) і кисню (р О 2 ), к онцентрацію бікарбонатів [НСО 3 - ], загальну вуглекислоту (СО 2 заг.) та зсув буферних основ (ЗБО) в крові визначали на мікроаналізаторі Blood Gas Analyzer фірми «Rоdelkis» (Угорщина) за методом Зі ггард-Андерсена (1964). Активність ферментів лактатдегідрогенази (ЛДГ, КФ 1.1.1.27), малатдегідрогена зи (МДГ, КФ 1.1.1.37), ізоцитратдегідрогенази (ІДГ, КФ 1.1.1.41) визначали в цитозольній фракції печінки та in vitro за рівне м поглинання НАД + та НАДН (фірм а «Merkck» та «Reanal»), на спектрофотометрі СФ-46, при л 340 нм. Визначення концентрації інтермедіатів гліколізу та ЦТК (ізоцитрату, ма лату, лактату, пірувату, б-кетогл утарату і оксалоацетату) та глутамату в екстракті печінки проводили з ви користанням відповідних ферментів ЛДГ (із м’ язів свині, «Fluka» (Німеччина )), МДГ (із серця свині, «Sigma» (США)), ІДГ (із печінки великої рогатої худоби, «Sigma» ( США)). Оптичну густину дослідної проби вимірювали на спектрофотометрі СФ -46, при л 340 нм (Комаров Ф.М. та ін ., 2002). Зміну величини співвідношення НАД + /НАДН та НАДФ + /НАДФ Н у цитозолі та мітохондріях клітин печінки з метою виявлення інтенсивн ості окисно-відновних процесів в отруєному організмі тварин розрахову вали за номограмним методом (Мельничук Д.О., 1987). Рівень ам іаку і глутаміну в крові визначали на спектрофотометрі СФ-46, при л 340 нм (Силакова А.І., Корнюшенко Н.П., 1969). Концентра цію глюкози, сечовини, активність аланінамінотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2) і а спартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1) у крові визначали на біохімічному а налізаторі Microlab-200 фірми «AVL» (Німеччина), з використанням реактивів фірми «Human » (Німеччина). Експерим енти проводили відповідно до конвенції Ради Європи щодо захисту хребет них тварин, яких використовують в наукових цілях. Результати досліджень обробляли статистично, з використанням комп’ ют ерної програми MS Excel (Кучеренко М.Є. та ін., 2001). РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Результати проведених досліджень свідчать про зна чне накопичення цезію та стронцію в досліджуваних органах щурів (табл.1). Таблиця 1 . В міст стронцію і цезію в тканинах т а органах отруєни х щурів, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Стронцій Цезій інтактні щури щури, отруєні SrCl 2 інтакт ні щури щури, отруєні CsCl М’ язи 0,061 ± 0,005 0,102 ± 0,015* 0,011 ± 0,001 0,416 ± 0,030* Печінка 0,040 ± 0,005 0,061 ± 0,003 * 0,0012 ± 0,0001 0,2740 ± 0,0300* Серце 0,0045 ± 0,0003 0,0090 ± 0,0007 * 0,0010 ± 0,0001 0,0670 ± 0,0040* Нирки 0,010 ± 0,001 0,017 ± 0,002 * 0,0046 ± 0,0003 0,1350 ± 0,0100* Кістки 0,065 ± 0,004 0,332 ± 0,035 * 0,0093 ± 0,0005 0,3520 ± 0,0380* Примітка. Тут і далі * Р < 0,05, ре зультати вірогідні порівняно зі значеннями в групі інтактних тварин. Показано, що в м’ язах щурів, отруєних цезієм, його вміст зростає в середн ьому в 37, у печінці – в 228, у серці – в 67, у нирках – у 29, у кістках – у 38 разів, а вміст стронцію у тварин, отрує них стронцію хлоридом, підвищується в середньому відповідно в 1,7; 1,5; 2; 1,7 і 5,1 рази . Особливос ті перерозподілу цезію в організмі тварин визначаються тим, що він є хім ічним аналогом калію і, потрапивши в організм, вступає в конкурентні від носини з останнім за включення в біохімічні процеси. Основна маса калію знаходиться в м’ язах, що пояснює накопичення солей цезію в м’ язовій тк анині (Власик Л.І., 2000). Відомо, що стронцій є природним аналогом кальцію і конкурує з ним за вклю чення в остеобласти кісткової тканини організму отруєних тварин (Засєк ін Д.А., 2004). Встановлено, що надлишок важких металів змінює макроелементний склад в нутрішніх органів піддослідних тварин (табл. 2). Таблиця 2 . Вміст натрію і калію у тканинах та органах щурів, отруєних цезію хлоридом, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Натрій Калій інтактні отруєні інтактні отрує ні М’ язи 8,37 ± 0,80 4,83 ± 0,44* 41,10 ± 3,62 23,63 ± 2,51* Печінка 2,69 ± 0,19 4,08 ± 0,43 * 10,60 ± 0,91 16,54 ± 0,54 * Серце 1,42 ± 0,09 1,97 ± 0,16 * 3,00 ± 0,23 4,11 ± 0,15 * Нирки 5,55 ± 0,07 3,42 ± 0,35 * 7,46 ± 0,68 4,58 ± 0,26 * Кістки 21,10 ± 2,62 9,21 ± 0,97 * 31,00 ± 2,42 15,54 ± 1,61 * У м’ язах, нирках та кістках щурів, отруєних цезію хлоридом, вміст натрію знижується в середньому в ідповідно в 1,7; 1,6 та 2,3 рази , а в печінці та серці підвищується в 1,5 та 1,4 рази . Аналог ічні зміни спостерігаються і в перерозподілі калію та магнію (табл. 3). Вмі ст кальцію знижується в кістках у 2,7 рази та збільшується в м’ язах, печінці, серці і нирках відпов ідно у 2,2; 3,6; 1,4 та 1,3 рази . Таблиця 3 . Вміст магнію та кальцію в тканинах та органах щурів, отруєних цезію хлоридом, м г/кг (М ± m, n = 8) Органи Магній Кальцій інтактні отруєні інта ктні отруєні М’ язи 5,10 ± 0,47 1,81 ± 0,14* 0,31 ± 0,01 0,67 ± 0,05* Печінка 0,40 ± 0,02 0,91 ± 0,07 * 0,031 ± 0,001 0,113 ± 0,008 * Серце 0,20 ± 0,02 0,30 ± 0,01 * 0,030 ± 0,002 0,042 ± 0,004 Нирки 0,50 ± 0,04 0,39 ± 0,02 * 0,066 ± 0,007 0,084 ± 0,004 * Кістки 9,80 ± 0,82 4,99 ± 0,34 * 294,69 ± 16,55 108,29 ± 11,27 * Інший розподіл елементів спостерігається в організмі щурів, отруєних с тронцієм: у кістках підвищується вміст на трію, калію та м агнію в 1,6 рази і знижується кальцію в 1,7 рази ( табл. 4,5). Таблиця 4 . Вміст натрію та калію у тканинах та органах щурів, отруєних стронцію хлоридом, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Натрій Калій інтактні отруєні інта ктні отруєні М’ язи 8,37 ± 0,80 6,43 ± 0,66 41,10 ± 3,62 32,87 ± 2,61* Печінка 2,69 ± 0,19 5,53 ± 0,27* 10,65 ± 0,91 11,14 ± 0,86 Серце 1,42 ± 0,09 2,66 ± 0,19 * 3,00 ± 0,23 5,28 ± 0,55 * Нирки 5,55 ± 0,17 3,92 ± 0,27 * 7,46 ± 0,68 7,77 ± 0,50 Кістки 21,11 ± 1,62 33,66 ± 3,07* 31,03 ± 3,42 50,88 ± 4,71 * В інших органах вміст цього елементу підвищується: в м’ язах – у 2,0 рази, п ечінці – в 3,5, серці в 1,8, нирках – у 1,5 рази . У м’ язах вміст калію та магнію знижуєт ься відповідно в 1,3 та 1,7 рази , а натрію не змінюється. Таблиця 5 . Вміст магнію та кальцію у тканинах та органах щурів, отруєних стронцію хлорид ом, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Магній Кальцій інтактні отруєні інта ктні отруєні М’ язи 5,14 ± 0,47 3,00 ± 0,29* 0,31 ± 0,01 0,64 ± 0,03* Печінка 0,42 ± 0,02 1,10 ± 0,05* 0,031 ± 0,001 0,107 ± 0,005 * Серце 0,21 ± 0,02 0,46 ± 0,03 * 0,030 ± 0,004 0,054 ± 0,004 * Нирки 0,59 ± 0,06 0,75 ± 0,08 0,066 ± 0,007 0,100 ± 0,010 * Кістки 9,82 ± 0,82 15,78 ± 1,54 * 294,69 ± 16,55 170,90 ± 11,98 * Вміст натрію, магнію та кальцію у серці і печінці підвищується, а калію не змінюється. В нирках вміст натрію знижується в 1,4 рази , а магнію та калію не змінюється. Отже, в результаті прове дених досліджень можна стверджувати, що стронцій та цезій спричиняють п ерерозподіл макроелементів в організмі щурів. Дослідження впливу важких металів на активність окремих ферментів глі колізу, циклу трикарбонових кислот та азотного обміну показали, що цезій і стронцій у печінці знижують активність ЛДГ (відповідно на 17 та 13 % ), НАДФН - залежної ІДГ (відповідно на 26,4 та 37,3 % ) (табл. 6). Таблиця 6 . Фер ментативна активність у печінці та крові щурів, отруєних цезієм та строн цієм, мкмоль/хв/мг білка (М ± m, n = 8) Фермент Група інтактні щури щури, отруєні CsCl інтактні щу ри щури, отруєні SrCl 2 Лактатдегідрогеназа (НАДН-залежна), печінка 0,430 ± 0,020 0,358 ± 0,015* 0,630 ± 0,010 0,550 ± 0,030* Ізоцитратдегідрог еназа (НАДФ + -залежна), печінка 0,015 ± 0,001 0,013 ± 0,001 0,024 ± 0,003 0,025 ± 0,002 Ізоцитратдегідрог еназа (НАДФН-залежної), печінка 0,0053 ± 0,0004 0,0039 ± 0,0003* 0,0059 ± 0,0005 0,0037 ± 0,0002* Малатдегідрогеназа (НАД + -залежна), печінка 0,030 ± 0,003 0,029 ± 0,001 0,056 ± 0,002 0,052 ± 0,004 Малатдегідрогеназа (НАДН-залежної), печінка 0,13 ± 0,01 0,12 ± 0,01 0,25 ± 0,01 0,28 ± 0,03 Аспартатамінотран сфе рази (ммоль/мл), кров 4,51 ± 0,17 3,44 ± 0,30* 4,51 ± 0,17 3,07 ± 0,19* Аланінамінотрансфе рази (ммоль/мл), кров 2,51 ± 0,13 1,97 ± 0,07* 2,51 ± 0,13 2,05 ± 0,04* Активність НАДФ-залежної ІДГ та МДГ (як НАД + -залежної, так і НАДН-залежної) не змінюється. Вплив важких металів на активність вищезгаданих ферментів підтверджується і резуль татами досліджень, проведеними in vitro (табл. 7). Таблиця 7 . Впл ив цезію та стронцію на активність ферментів за умов in vitro, мкмоль/хв/мг білк а (М ± m, n = 8 ) Фермент Контроль CsCl (2мг/мл) CsCl (20мг/мл) SrCl 2 (2мг/мл) SrCl 2 (20мг/мл) Лактатдегідрогеназа (НАДН -залежна) 1,33 ± 0,04 1,49 ± 0,01* 0,91 ± 0,01* 1,59 ± 0,02* 1,10 ± 0,01* Ізоцитратдегідрогеназа (НАД Ф + -залежна) 0,110 ± 0,010 0,099 ± 0,006 0,075 ± 0,004* 0,085 ± 0,003 0,033 ± 0,003* Ізоцитратдегідрогеназа (НАД ФН-залежна) 0,168 ± 0,010 0,114 ± 0,010* 0,086 ± 0,003* 0,138 ± 0,010* 0,054 ± 0,004* Малатдегідрогеназа (НАД + -залежна) 0,64 ± 0,02 0,13 ± 0,02* 0,067 ± 0,001* 0,38 ± 0,03* 0,23 ± 0,02* Малатдегідрогеназа (НАДН-зал ежна) 14,46 ± 0,61 9,83 ± 0,10* 8,79 ± 0,15* 9,95 ± 0,14* 8,22 ± 0,43* Активність досліджуваних ферментів залежить від концентрації важкого металу. Причому, введення як цезію, так і стронцію до складу інкубаційног о середовища в концентрації 20 мг/мл знижує активність ЛДГ відповідно на 31,3 та 17,3 % , ІДГ НАДФ-залежної на 30,6 та 69,4 % , ІДГ НАДФН + -залежної на 48,8 та 67,9 % , МДГ НАД- залежної на 89,5 та 63,4 % , МДГ НАДН + -залежної на 39,2 та 43,1 % . Активність ЛДГ при введенні цезію та стронцію до складу інкубаційного с ередовища в концентрації 2 мг/мл має тенденцію до підвищення, а активніст ь інших досліджуваних ферментів знижується. Виявлений характер змін може бути зумовлений здатністю металів брати у часть у процесах комплексоутворення з природними лігандами, що містять тіолові групи, адже, згідно з даними літератури (Володіна Т.Т., Гулий М.Ф., 1984), в ажкі метали мають здатність входити до складу металоферментних компле ксів, що може спричинити активацію або інгібування таких сполук. Аналіз даних наукової літератури (Голіков С.М. та ін., 1986; Дельва Ю.В., Нейко Е.М., 1990) свідчить, що важкі метали є інгібіторами ферментних систем, хоча в мінімальних концентрац іях вони є ефективними активаторами перебігу багатьох біохімічних реа кцій, а за умов суттєвого надлишку блокують або сповільнюють цей процес. Зв’ язув ання тіолових груп призводить до зміни структури молекул, в результаті ч ого ферменти, що їх містять, здатні втрачати свою активність (Діксон М., Уе бб Е., 1982; Голіков С.М. та ін., 1986). Вплив металу, очевидно, може відбуватися на різ них стадіях: в період синтезу відповідного ферменту, під час його актива ції, в момент приєднання ферменту до субстрату тощо. Живий організм має ряд систем, я кі здатні зв’ язувати іони важких металів (Забродський П.Ф., 1998; Засєкін Д.А ., 2001), тим самим зменшуючи їх негативну дію на ферментні системи, чим може по яснюватись відмінність в одержаних результатах випробувань активност і ферментів in vitro та in vivo. Одним із захисних механізмів організму є синтез мет алотіонеїнів – білків, що містять тіолові групи, які можуть зв’ язувати важкі метали (Барабой В.А., Петри на Л.Г., 2003). У резуль таті проведених досліджень встановлено, що стан отруєння важкими метал ами характеризується певними метаболічними особливостями, при яких рі вень більшості досліджуваних метаболітів відрізняється від контрольн ого (табл. 8). У крові щурів, отруєних цезієм і стронцієм концентрація глюко зи вища, ніж у інтактних тварин відповідно на 38,8 та 33,0 % . В печінці отруєних щурів підвищується концентраці я пірувату на 26 та 38 % і знижується – лактату відповідно на 27,7 та 19,0 % . Виявлені зміни можуть бути зумовлені зниженням інтенсивності гліколіт ичних процесів у печінці отруєних щурів, що підтверджується зменшенням активності ЛДГ. Таблиця 8 . Вмі ст інтермедіатів гліколізу та циклу трикарбонових кислот у печінці щур ів, отруєних цезієм і стронцієм, мкмоль/г (М ± m, n = 8) Показник Група інтактні щури щури, отруєні CsCl щури, отру єні SrCl 2 Глюкоза 3,30 ± 0,53 5,39 ± 0,31* 4,92 ± 0,26* Лактат 3,58 ± 0,18 2,59 ± 0,16* 2,91 ± 0,18* Піруват 0,165 ± 0,011 0,225 ± 0,012* 0,260 ± 0,010* Ізоцитрат 0,245 ± 0,018 0,219 ± 0,015 0,200 ± 0,020 б-Кетоглутарат 0,135 ± 0,009 0,222 ± 0,014* 0,280 ± 0,020* Малат 0,237 ± 0,013 0,237 ± 0,008 0,270 ± 0,020 Оксалоацетат 0,100 ± 0,010 0,230 ± 0,027* 0,210 ± 0,020* Підвищення концентрації глюкози в крові отруєних тварин при збільшенн і концентрації іонів гідрогену також може вказувати на інтенсифікацію процесів глюконеогенезу, що узгоджується з даними Д.О. Мельничука (1989). Одержані результати узгоджуються з підвищенням концентрації окремих с убстратів ЦТК у печінці щурів, отруєних солями цезію та стронцію, а саме: о ксалоацетату відповідно на 56 та 54 % , б-кетоглутарату на 39 та 53 % , глутамату на 37 та 18 % . Концентрація малату та ізоцитрату в обох дослідних гру пах залишається без змін. Багаторівневий контроль клітинного метаболізму, який забезпечує підтр имку гомеостазу в змінних умовах зовнішнього середовища, включає, як оди н із основних факторів, регуляцію окисно-відновного стану в компартмент ах клітини, що виражається співвідношеннями вільних нікотинамідних ко ферментів НАД + /НАДН і НАДФ + /НАДФН. Розрахунки цих співвіднош ень вказують на те, що у тварин, яким вводили цезію і стронцію хлорид, збіл ьшується величина співвідношення НАД + / НАДН у цитоплазмі клітин відповідно на 45 та 48 % (табл. 9). Таблиця 9 . Спі ввідношення НАД + / НАДН та НАД Ф + / НАДФН у мітохондріях і цит оплазмі гепатоцитів щурів, отруєних цезієм і стронцієм (М ± m, n = 8) Співвідношення коферментів Група інтактні щури щури, отруєні CsCl щури, отруєні SrCl 2 НАД + / НАДН в цитоплазмі 400 ± 30 730 ± 52 * 780 ± 51 * НАД + / НАДН в мітохондріях 11,00 ± 0,98 6,20 ± 0,54 * 9,50 ± 0,72 * НАДФ + /НАДФН в цитоплазмі 0,033 ± 0,001 0,033 ± 0,001 0,036 ± 0,002 Величина співвідношень НАДФ + / НАДФН у цитоплазмі клітин печінки щурів інтактної та дослідних груп не з мінюється. З іншого боку, величина співвідношення НАД + /НАДН у мітохондріях клітин печінки щу рів, яким вводили цезію та стронцію хлориди, зменшується відповідно на 44 т а 13 % . Отже, надлишок солей цезію та стронцію в організмі щурів впл иває на перебіг реакцій циклу трикарбонових кислот та гліколізу в печін ці, змінюючи інтенсивність перебігу окисно-відновних процесів. Дослідження вмісту продуктів азотного обміну (аміак, сечовина, глутамін ова кислота та глутамін), які використовуються для діагностики фізіолог ічного стану організму за умов отруєння показало, що в крові щурів, яким в водили розчини цезію і стронцію, знижується концентрація глутаміну в се редньому відповідно на 15,7 та 23,0 % і аміаку - на 50,2 та 38,6 % , а рівень сечови ни і глутамату підвищується на 39,0 і 22,4 % та 37 і 18 % (табл. 10). Таблиця 10 . Вм іст продуктів азотного обміну в крові щурів, отруєних цезієм і стронцієм , мкмоль/мл (М ± m, n = 8) Показник Група інтактні щури щури, отруєні CsCl щури отруєні SrCl 2 Аміак 19,96 ± 1,65 9,95 ± 0,89* 12,25 ± 0,95* Глутамін 18,9 ± 1,68 15,93 ± 1,46* 14,56 ± 1,41* Сечовина 11,53 ± 0,97 18,91 ± 0,87* 14,86 ± 0,94* Глутамінова кислота 0,679 ± 0,031 1,076 ± 0,062* 0,82 ± 0,04* Це може вказувати на те, що інтенсивність утилізації амонійного азоту пе реважає над процесами амонієгенезу, що й зумовлює зменшення концентрац ії аміаку в крові отруєних тварин порівняно з інтактними. Зазначене прип ущення підтверджується зниженням активності АсАТ та АлАТ у крові щурів, отруєних цезію хлоридом відповідно на 23,6 та 21,6 % , а стронцію хлоридом – на 31,9 та 18,5 % порівняно з інтактними тваринами. Отримані р езультати дозволяють припустити, що іони важких металів зумовлюють зни ження активності ферментів та уповільнення процесів переамінування ам інокислот. Відомо (Корнілова С.В., 1986; Мацевич Л.Л., Лукаш Л.Л., 2001; Мудрий І.В., Коро ленко Т.К., 2002), що амінотрансферази, як і інші ферменти, містять у своєму скла ді певну кількість HS-груп і тому дуже чутливі до дії таких токсикантів. Результати досліджень параметрів кислотно-лужного стану крові щурів, о труєних стронцію хлоридом, свідчать про те, що токсичні дози цього метал у призводять до змін відповідних показників (табл. 11). При цьому величина р Н крові зміщується в кислий бік: з 7,35 у інтактних щурів до 7,23 у отруєних. У цих тварин також знижуються рівень р СО 2 на 15,2 % , величина [НСО 3 - ] на 18,1 % , вміст СО 2 заг. на 30,2 % , значення ЗБО на 37,4 % , рівень р О 2 на 36,4 % . Такий характер змін свідчить про виник нення стану метаболічного ацидозу в організмі отруєних тварин. Таблиця 11 . Кислотно-лужний стан крові щур ів, от руєних стронцію хлоридом (М ± m, n = 8) Показник Група інтактні щури щури, отр уєні SrCl 2 щури, отруєні SrCl 2 з HCl щури, отруєні SrCl 2 з NaHCO 3 рН 7,34 ± 0,01 7,23 ± 0,01 7,12 ± 0,01 7,36 ± 0,01 р О 2 , мм.рт.ст. 53,41 ± 2,47 33,96 ± 2,27* 28,64 ± 2,54* 42,25 ± 3,01* р СО 2 , мм.рт.ст. 32,13 ± 1,87 27,25 ± 1,34* 24,34 ± 1,27* 41,24 ± 2,49* СО 2 , заг., ммоль/л 21,45 ± 1,67 17,28 ± 1,34* 13,11 ± 1,21* 28,12 ± 2,72* [НСО 3 - ], ммоль/л 20,33 ± 1,58 16,65 ± 1,43* 12,34 ± 0,98* 27,25 ± 1,01* ЗБО, ммоль/л -5,76 ± 0,18 -9,20 ± 0,41* -10,90 ± 0,54* -4,95 ± 0,41* Ці дані в казують також на те, що отруєні стронцію хлоридом тварини, яким уводили х лоридну кислоту, знаходяться в стані експериментального метаболічного ацидозу. Це супроводжується зниженням величини рН до 7,12, вмісту СО 2 заг. на 40,8 % , рівня р СО 2 на 24,2 % , величини [НСО 3 - ] на 39,3 % , значення ЗБО на 47,1 % і рівня р О 2 на 46,4 % . В отруєних стронцієм щурів, які додатково отримували натрію гідрокарбо нат нормалізуються показники кислотно-лужного стану, за винятком підви щення концентрації бікарбонатів на 25,4 % та СО 2 заг. на 27,3 % . Аналогічн ий характер змін КЛС спостерігається і в щурів, отруєних цезієм (табл. 12). Пр о це свідчить зміщення показників КЛС в отруєних тварин у напрямі розвит ку метаболічного ацидозу. Отруєні цезієм тварини, яким вводили хлоридну кислоту, перебувають у стані метаболічного ацидозу, а ті, що отримували н атрію гідрокарбонат у стані компенсованого алкалозу. Таблиця 12 . Кис лотно-лужний стан крові щурів, отруєних цезію хлоридом (М ± m, n = 8) Показник Група інтактні щури щури, отруєні CsCl щури, отруєні CsCl з HCl щури, отруєні CsCl з NaHCO 3 рН 7,34 ± 0,01 7,22 ± 0,01 7,11 ± 0,03 7,37 ± 0,03 р О 2 , мм.рт.ст. 53,41 ± 2,47 34,45 ± 2,51* 31,04 ± 1,34* 39,27 ± 2,10* р СО 2 , мм.рт.ст. 32,13 ± 1,87 26,21 ± 1,49* 23,98 ± 2,05* 39,75 ± 1,34* СО 2 заг., ммоль/л 21,45 ± 1,67 16,58 ± 1,34* 14,21 ± 0,98* 27,69 ± 2,35* [НСО 3 - ], ммоль/л 20,33 ± 1,58 15,08 ± 1,44* 13,14 ± 1,31* 26,59 ± 1,95* ЗБО, ммоль/л -5,76 ± 0,18 -9,83 ± 0,78* -11,01 ± 0,99* -4,98 ± 0,59* Показано, що зміна параметрів КЛС крові в бік ацидозу сприяє прискореній елімінації кадмію з організму щурів. Це зумовлюється підвищенням ступе ня іонізації та розчинності важких металів за вказаних умов (Мельникова Н.М. та ін., 2007). Нами було досліджено вплив метаболічного ацидозу й алкалозу на інтенси вність накопичення та виведення стронцію і цезію з органів отруєних щур ів (табл. 13). Таблиця 13 . Вміс т стронцію в органах отруєних щурів за умов зміни показників кислотно-лу жного стану крові, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Група інтактні щури щури, отруєні SrCl 2 щури, от руєні SrCl 2 з HCl щури, отруєні SrCl 2 з NaHCO 3 М’ язи 0,061 ± 0,005 0,102 ± 0,015* 0,065 ± 0,002** 0,091 ± 0,015* Печінка 0,040 ± 0,005 0,061 ± 0,003 * 0,042 ± 0,004** 0,051 ± 0,006* Серце 0,0045 ± 0,0003 0,0090 ± 0,0007 * 0,0080 ± 0,0008* 0,009 ± 0,001* Нирки 0,010 ± 0,001 0,017 ± 0,002 * 0,011 ± 0,001** 0,015 ± 0,001* Кістки 0,065 ± 0,004 0,332 ± 0,025 * 0,121 ± 0,012** 0,330 ± 0,040* Примітка. ** Р < 0,05, результати вірогідні порівняно зі значеннями для отруєних тварин. Показано, що отруєння щурів солями цезію та стронцію на фоні введення хл оридної кислоти призводить до зниження накопичення важких металів у м ’ язах відповідно в 2,1 та 1,6 рази , в печ інці в 2,3 та 1,5 рази , в нирках тварин обох дослідних груп в 1,5 рази , в кістках у 1,3 та 2,7 рази . В серці відмічено тенденцію до зниження накопичення дос ліджуваних металів. Зменшення накопичення цезію та стронцію в органах піддослідних щурів н а фоні виникнення стану метаболічного ацидозу можна пояснити підвищен ням ступеня іонізації та рівня розчинності важких металів, що сприяє їх інтенсивнішій екскреції. Підтвердженням зазначеного є результати досліджень, в яких уведення щу рам цезію і стронцію хлориду поєднували з натрію гідрокарбонатом. За так их умов ступінь накопичення важких металів в органах є таким, як і при від сутності NaHCO 3 . При цьому відмічен о подібні значення показників кислотно-лужного стану крові. Це узгоджує ться з результатами досліджень інтенсивності виведення важких металів з органів отруєних щурів за умов уведення їх у стан експериментального метаболічного ацидозу після отруєння важкими металами. Результати дос ліджень свідчать про виведення цезію та стронцію з органів отруєних щур ів. Проте у тварин, які після отруєння важкими металами були введені в ста н метаболічного ацидозу, процес виведення цезію та стронцію відбуваєть ся інтенсивніше. Це відмічено на 4 8-му добу дослідження. В цей період спостерігаєть ся вірогідна різниця щодо вмісту металів у досліджуваних органах. При ць ому найбільш вагомі зміни відзначали у виведенні цезію, де між контрольн ою і дослідною групами на 20-ту добу різниця перевищувала в м’ язах у серед ньому в 2,8; в нирках – у 5,1; в печінці – у 5,8; в кістках – у 2,8 раз и порівняно з отруєними тваринами (табл. 14). Таблиця 14 . Інтенсивність виведення цезію з органів отруєних щурів за умов метаболічного ацидозу, мг/кг (М ± m, n = 8) Органи Група тварин Доб а 1 2 4 8 14 20 М’ язи СsCl 0,416 ± 0,031 0,457 ± 0,030 0,525 ± 0,045 0,403 ± 0,040 0,332 ± 0,031 0,311 ± 0,030 СsCl + ацидоз 0,416 ± 0,031 0,449 ± 0,031 0,490 ± 0,040 0,279 ± 0,025* 0,169 ± 0,011* 0,111 ± 0,010* Нирки СsCl 0,135 ± 0,010 0,130 ± 0,011 0,119 ± 0,011 0,091 ± 0,008 0,076 ± 0,006 0,051 ± 0,004 СsCl + ацидоз 0,135 ± 0,010 0,127 ± 0,011 0,094 ± 0,009* 0,056 ± 0,004* 0,026 ± 0,001* 0,010 ± 0,001* Печінка СsCl 0,274 ± 0,022 0,252 ± 0,021 0,209 ± 0,019 0,189 ± 0,016 0,141 ± 0,011 0,116 ± 0,010 СsCl + ацидоз 0,274 ± 0,022 0,248 ± 0,020 0,182 ± 0,015* 0,129 ± 0,011* 0,057 ± 0,004* 0,020 ± 0,001* Кістки СsCl 0,352 ± 0,032 0,331 ± 0,029 0,312 ± 0,03 0,254 ± 0,024 0,202 ± 0,021 0,181 ± 0,017 СsCl + ацидоз 0,352 ± 0,032 0,310 ± 0,028 0,249 ± 0,022* 0,194 ± 0,016* 0,111 ± 0,010* 0,065 ± 0,005* Результати проведених досліджень свідчать, що цезій і стронцій, накопич уючись в організмі, змінюють інтенсивність окисно-відновних процесів, в пливають на вуглеводний, азотний, мінеральний обмін та показники КЛС. Зм іну параметрів КЛС у бік метаболічного ацидозу можна використати для пр искорення процесу елімінації цезію і стронцію з організму тварин. Зниже ння вмісту важких металів в органах за умов зміни параметрів КЛС крові о труєних тварин до фізіологічно безпечних меж є важливим фактором при пр оведенні детоксикаційних та профілактичних заходів у біогеохімічних з онах України зі значним вмістом важких металів у довкіллі. Одержані результати можуть стати необхідним підґрунтям для розробки е фективних способів профілактики і лікування продуктивних тварин за це зієвого та стронцієвого отруєння, з метою отримання екологічно чистої п родукції. ВИСНОВКИ У дисертації представлене теоретичне узагальненн я і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні показни ків азотного, вуглеводного, мінерального обміну та кислотно-лужного ста ну в організмі щурів, за умов уведення їм цезію і стронцію хлориду, а також вивченні впливу зміни параметрів кислотно-лужного стану на інтенсивні сть накопичення цих важких металів у тканинах та органах тварин. 1. Встановлено, щ о в організмі щурів, яким вводили цезію і стронцію хлорид, підвищується в міст цезію в печінці, серці, кістках, скелетних м’ язах, нирках відповідн о у 228, 67, 38, 37 і 29 разів, а вміст стронцію – в 1,5; 2; 5,1; 1,7 і 1,7 рази порівняно з інтактними тваринами. 2. Введення щурам цезію хлориду призводить до зниження вмісту натрію, калію й магнію в кістках в ідповідно в 2,3; 2,0; 2,0 рази, нирках у 1,6; 1,6; 1,5 рази , м’ язах в 1,7; 1,7; 2,8 рази і підвищення в печінці – в 1,5; 1,5; 2,2 рази та серці в 1,4; 1,4; 1,5 рази . Вміст кальцію в кістках знижується в 2,72 рази і підвищується в інших досліджуваних о рганах. Уведення щурам стронцію хлориду сприяє зменшенню вмісту натрію в нирках у 1,4 рази , калію і магнію в м’ язах відповідно у 1,25 і 1,7 рази та кальц ію в кістках – у 1,7 рази , що може бути пов'язано з конкурентними відно синами між зазначеними металами. 3. Виявлено, що при введе нні щурам цезію хлориду знижується активність лактатдегідрогенази в ц итозолі печінки на 17,1 % , НАДФН-зале жної ізоцитратдегідрогенази – на 26,4 % , аспартатаміно трансферази в кроⳠ– на 23,6 % , аланінамінотрансферази – на 21,6 % , а отруєння стронцію хлоридом відпо відно на 13,0; 37,3; 31,9 і 18,5 % , що може призво дити до гальмування реакцій гліколізу та переамінування. 4. Введення до інкубацій ного середовища цезію і стронцію хлоридів в концентрації 20 мг/мл in vitro знижу є активність всіх досліджуваних ферментів, у тому числі лактатдегідрог енази відповідно на 31,3 і 17,3 % , ізоци тратдегідрогенази НАДФ + -зале жної вЂ“ на 30,6 і 69,4 % , ізоцитрат-дегід рогенази НАДФН-залежної вЂ“ на 48,8 і 67,9 % , малатдегідрогенази НАД + -залежної вЂ“ на 89,6 і 63,4 % , малатдегідрогенази НАДН-залеж- ної вЂ“ на 39,2 і 43,1 % , що вказує на інгібувальну дію згаданих металів у високих концентраціях, при цьому додавання стронцію хлориду в дозі 2 мг/мл, підвищує активність лактатдегідрогенази на 16,7 % . 5. Солі цезію і стронцію спричиняють підвищення концентрації глюкози в крові відповідно на 38,8 і 33,0 % та пірувату – на 26,0 і 38,0 % , оксалоацетату – на 56,0 і 54,0 % , б-кетоглутарату – на 39,2 і 53,0 % , глутамату – на 36,9 і 18,0 % в печінці, при зниженні вмісту лактату н а 27,7 і 19,0 % . Величина співвідношення НАД + /НАДН у цитоплазмі гепато цитів збільшується відповідно на 45,0 і 48,0 % , а в мітохондріях, навпаки, зменшується на 43,6 і 13,0 % , що можливо, зумовлюється гальмуванням використання гідрогену в обмінних процесах. 6. Виявлено, що введення щурам цезію і стронцію хлоридів призводить до розвитку субкомпенсованого метаболічного ацидозу, біль ш вираженого в крові щурів, отруєних цезієм, про що свідчить зниження вел ичини рН в середньому до 7,22; р О 2 – на 35,5 % ; р СО 2 – на 18,5 % ; [НСО 3 - ] – на 25,8 % ; СО 2 заг. – на 33,6 % . Зниження вмісту глутаміну на 15,7 і 23,0 % , аміаку – на 50,2 і 38,6 % при підвищенні рівня сечовини відповідно на 39,0 і 22,4 % , ймовірно, вказує на переважання процес ів утилізації амонійного азоту над швидкістю амонієгенезу. 7. В умовах експеримента льного метаболічного ацидозу в організмі отруєних щурів виявлено зниж ення накопичення цезію і стронцію в печінці відповідно у 2,3 та 1,5 рази , нирках у 1,6, м’ язах у 2,1 та 1,6, кістках – 1,3 та 2,7 рази , тоді як введення тварин у стан компенсованого алкалозу не с причиняє вірогідних змін вмісту важких металів у досліджуваних внутрі шніх органах порівняно з інтактними щурами. 8. Моделювання експерим ентального метаболічного ацидозу після введення щурам солей цезію та с тронцію сприяє зниженню їх вмісту у внутрішніх органах і більш виражене для цезію, вміст якого зменшується в м’ язах, нирках, печінці та кістках в ідповідно у 2,8; 5,1; 5,8 та 2,8 рази , що можна по яснити посиленням процесів іонізації та підвищенням розчинності дослі джуваних металів. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О., Мельникова Н.М. Вплив стронцієвого отруєння на вміст субстратів гліколізу і циклу трикарбонових кислот в організмі щу рів // Современные проблемы токсикологии. – 2006. – № 3. – С. 21 24. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, з дійснено відбір зразків, виконано біохімічні дослідження, обробку та уз агальнення одержаних результатів. 2. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О., Мельникова Н.М. Вплив цезієвого отруєння на активність окремих ферментів печінки та крові щурів // Науковий вісни к НАУ. – К.: НАУ, 2006. – № 102. – С. 49 53. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, з дійснено відбір зразків, виконано біохімічні дослідження. 3. Мельничук Д.О., Мель никова Н.М., Кліх Л.В. Вплив ізото пів стронцію на активність ферментів печінки отруєних щурів // Науковий вісник Львівської національної академії вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – 2006. – Т. 8, № 4 (31), ч. 1. – С . 103 106. Дисерта нтом проведено експериментальні дослідження, здійснено відбір зразків , виконано біохімічні дослідження, обробку та узагальнення одержаних ре зультатів. 4. Мельничук Д.О ., Мельникова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Кислотно-лужний стан крові щурів при отруєнні цезієм // Вісни к аграрної науки. – 2007. – № 7. – С. 37 39. Дисертант ом проведено експериментальні дослідження, здійснено відбір зразків, в иконано біохімічні дослідження, обробку та узагальнення одержаних рез ультатів. 5. Мельничук Д.О., Мель никова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Накопичення та розподіл стабільного стронцію в організмі е кспериментальних тварин // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2007. – № 105. – С. 223 226. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, здійснено відбір зразків, виконано біохімічні дослідженн я, обробку та узагальнення одержаних результатів. 6. Кліх Л.В Кислотно-лужний стан крові та на копичення стронцію у тканинах щурів // Укр. біохім. журнал. – 2007. – № 4. – С. 62 66. 7. Пат. на ко рисну модель 25193 Україна, G 01 N 33/48. Спосіб створення біологічної моделі: Пат. на корисну модель 25193 Україна, G 01 N 33/48 Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Кліх Л.В. (Україна). № u 200704010; Заявл . 11.04.2007; Опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11. – 4 с. 8. Пат. на корисну модель 25194 Україна, G 01 N 33/48. Спосіб створення біологічної моделі: Пат. на корисну модел ь 25194 Україна, G 01 N 33/48 Мельничук Д.О ., Мельникова Н.М., Кліх Л.В. (Украї на). № u 200704011; Заявл. 11.04.2007; Опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11. – 4 с. 9. Пат. на корисну модель 25195 Україна, A23J 3/00 В08В 15/00. Спосіб виведення стронцію з організму тварин: Пат. на к орисну модель 25195 Україна, A23J 3/00 В08В 15/00 Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Кліх Л.В. (Україна). – № u 200704012; Заявл. 11.04.2007; Опуб л. 25.07.2007, Бюл. № 11. – 4 с. 10. Пат. на корисн у модель 25196 Україна, A23J 3/00 В08В 15/00. Спосіб виведення цезію з організму тварин: Па т. на корисну модель 25196 Україна, A23J 3/00 В08В 15/00 Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Кліх Л.В. (Україна). – № u 200704013; Заявл . 11.04.2007; Опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11. – 4 с. 11. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О. Вплив хлоридів це зію і стронцію на вміст метаболітів гліколізу у щурів // Матеріали IX Украї нського біохімічного зїзду. Харків, 24-27 жовт. 2006р. – Харків, 2006. Т. 2. С. 194 195. 12. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О., Мельникова Н.М. Вплив стронцію і цезію на а ктивність деяких ферментів гліколізу та ЦТК в організмі щурів // II Міжнародна наукова конференція сту дентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». Львів, 21-24 берез. 2006 р. – Льв ів, 2006 – С. 55. 13. Мельничу к Д.О., Мельникова Н.М., Кліх Л.В. , С ердюков Я.К. Вплив цезію та стронцію на вміст аміаку і глутаміну в організ мі щурів // Конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. і аспірантів Навчально-на укового інституту вет. медицини та якості і безпеки продукції тваринниц тва. Київ, 5 6 к віт. 2006 р. – К., 2006. С. 78. 14. Мельнич ук Д.О., Мельникова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Розподіл іонів магнію в організмі щурів в умовах підвищеног о вмісту стронцію // V Державна науково-практична конференція. Біла Церква , 23 25 листоп. 2006 р. – Біла Церква, 2006. – С. 126. 15. Мельничук Д.О., Мель никова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Вплив стронцію на розподіл іонів кальцію в організмі та орга нах експериментальних щурів // V Державна науково-практична конференція. Біла Церква, 23 25 листоп. 2006 р. – Біла Церква, 2006. – С. 111 112. 16. Загорська О.В., Кліх Л.В. Мінеральний склад кістково ї тканини щурів, отруєних стронцію хлоридом // III Міжнародна наукова конфе ренція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». Львів, 23 27 квіт. 2007 р. – Львів , 2007. – С. 52. 17. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О. Кислотно-лужний с тан крові експериментальних щурів, отруєних цезію хлоридом // III Міжнародн а наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біологі ї». Львів, 23 27 к віт. 2007 р. – Львів, 2007. – С. 61 62. 18. Мельничук Д.О., Мельник ова Н.М., Кліх Л.В., Тупицька О.М. От руєння щурів стронцієм та його вплив на мінеральний обмін // V Міжнародний конгрес спеціалістів в етеринарної медицини. Київ, 3 5 жовт. 2007 р. – К., 2007. – С. 140 141. 19. Мельнич ук Д.О., Мельникова Н.М., Кліх Л.В., Тупицька О.М. Порівняння впливу стабільних цезію та стронцію на вміст ка льцію в організмі отруєних щурів // Конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. і аспірантів навчально-наукового інституту вет. медицини та якості і безп еки продукції тваринництва НАУ. Київ, 16 17 берез. 2007 р. – К., 2007. – С. 91. 20. Мельничук Д.О., Мель никова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Розподіл йонів калію в організмі щурів в умовах підвищеного вмісту цезію // Конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. і аспірантів навчальн о-наукового інституту вет. медицини та якості і безпеки продукції тварин ництва НАУ. Київ, 16 17 берез. 2007 р. – К., 2007. – С. 92. 21. Мельничук Д.О., Мельник ова Н.М., Тупицька О.М., Кліх Л.В. Вп лив цезію на вміст Fe, Cu, та Zn в організмі щурів // Матеріали II Міжнародної конференції молодих уч ених «Біологія: від молекули до біосфери». Харків, 19 21 листоп. 2007 р. – Харків, 2007. – С. 40 41. 22. Кліх Л.В. , Мельничук Д.О., Мельникова Н.М. Ок исно-відновні процеси у щурів при отруєнні цезієм // Матеріали II Міжнародн ої конференції молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери». Харк ів, 19 21 листоп . 2007. – Харків, 2006. – С. 43 44.

Приложенные файлы


Добавить комментарий